Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Недружній акт — це така поведінка держави, яка завдає шкоди іншій державі й суперечить її інтересам, але не порушує норм між­народного права




Водночас деякі вчені вважають, що суб'єктивна сторона міжнародного правопорушення може виражатися як у формі на­міру, так і у формі необережності. Але міжнародна доктрина, як правило, не використовує поділ наміру на прямий і непрямий, а необережності — на злочинну недбалість і злочинну самовпевне­ність. Тому в міжнародних конвенціях дуже часто використовують терміни «навмисне», «переднавмисне» і т.д. Більше того, деякі склади міжнародних злочинів сконструйовані таким чином, що суб'єктивна сторона як обов'язковий елемент складу правопору­шення в них відсутня. Йдеться про так звану «відповідальність незалежно від провини», зокрема, про відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (наприклад, зброєю масового знищення, повітряними силами, космічними об'єктами, ядерними об'єктами і т.д.).

У наш час у ряді міжнародних договорів містяться певні положен­ня про відповідальність міжнародних організацій. Так, наприклад, ст. 57 Статуту ООН передбачає відповідальність спеціалізованих установ ООН у відповідних галузях (економічній, соціальній, культури і т.д.). Відповідно до ст. V і XII Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1972 року, міжнародна організація, що здійснює або організує запуск космічного об'єкта, відповідає за будь-яку заподіяну цим об'єктом шкоду. При цьому несуть відповідальність і держави, що беруть участь у такій організації — суб'єктивна сторона міжнародного правопорушення полягає у ставленні правопорушника до вчине­ного ним діяння і його наслідків і виявляється у формі провини. Проте в міжнародній доктрині стосовно провини єдиного погляду не існує. Слід зазначити, що й у міжнародній практиці і доктрині склалася думка, що будь-яка міжнародно-протиправна поведінка держави винна.

Міжнародного права. Не знімається питання про відповідальність міжнародної організації і при порушенні нею (її органами) норм внутрішньодержавного права.

Дії або утримання від дій не можуть бути визнані міжнародним правопорушенням, якщо вони не мають всіх ознак правопорушення. Не вважаються міжнародними правопорушеннями:

а) недружній акт;

б) злочинні проступки фізичних осіб проти міжнародного права
(злочини міжнародного характеру);

в) спірні ситуації.


Варто мати на увазі, що сучасне міжнародне публічне право не забороняє недружніх актів. Така заборона існує на морально-політичному рівні. Недружній акт дає можливість іншим державам застосовувати до держави, що зробила такий акт, відповідні (адек­ватні) заходи в порядку реторсії.

До недружніх актів можна віднести:

— надмірне обмеження прав іноземних фізичних і юридичних осіб;

— націоналізацію іноземної власності;

— підвищення митних податків щодо товарів певної держави
або групи держав;

— інші дії.

Злочинні проступки фізичних осіб проти міжнародного пра­ва — це такі дії фізичних осіб, які порушують норми міжнародного права, і тому заборонені нормами внутрішньодержавного (націо­нального) права.

Держави включають згадані заборони у свої кримінальні кодекси (закони). І хоча боротьба з такими правопорушеннями передбачена нормами міжнародного права, фізична особа підлягає криміналь­ному покаранню в національних судових установах.

Прикладами злочинних проступків фізичних осіб проти між­народного права можуть бути:

— виготовлення й продаж фальшивої іноземної валюти й цінних

паперів;

— виготовлення, придбання, зберігання з метою збуту й збут
наркотичних засобів без спеціального на це дозволу;

— наруга над символами іноземної держави й ін.

При спірних ситуаціях держави ще не порушують норми між­народного права, однак інтереси однієї держави порушуються від поводження вищих посадових осіб іншої держави. На цьому етапі сторони не несуть міжнародно-правової відповідальності, однак вони зобов'язані звернутися до мирних способів виходу зі сформо­ваної ситуації. Відмова від виконання такого зобов'язання є між­народним правопорушенням.

До спірних ситуацій можна віднести:

— територіальні спірні ситуації;

— питання правонаступництва, що виникають при розподілі
держави на кілька незалежних держав і ін.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1048; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.