Гігієнічні особливості харчування в залежності від віку і статі

Комплексна дія повітряного середовища на організм

Фізичні фактори повітряного середовища впливають на організм людини комплексно, що підтверджується однаковим тепловим відчуттям при різних поєднаннях температури, вологості, рухливості повітря.

Залежно від харчування, одягу, обсягу виконуваної роботи тепловий стан людини змінюється в широких межах. Об'єктивна оцінка теплового стану людини необхідна для гігієнічного нормування фізичних факторів повітряного середовища. Тепловий стан організму об'єктивно відбивають температура тіла і шкіри, пульс і частота дихання, артеріальний тиск, газообмін, потовиділення і т.д. Серед цих методів істотне значення має вивчення реакції нервової системи на термічні подразники. Крім об'єктивної оцінки змін функцій організму, вивчають суб'єктивні теплові відчуття людини - «найпростіший суб'єктивний сигнал об'єктивних відносин організму до зовнішнього світу» (І.П. Павлов).

Основними елементами раціонального харчування є сбалансованість і правильний режим харчування.

Збалансоване харчування – це таке харчування, при якому забезпечені оптимальні співвідношення харчових і біологічно активних речовин, здатних проявити в організмі максимум своєї корисної біологічної дії.

Положення збалансованого харчування:

1. Поступання харчових речовин повинно точно відповідати витратам.

2. Поступання харчових речовин забезпечується при розпаді харчових продуктів і всмоктуванні низькомолекулярних сполук, необхідних для метаболізму і будови клітинних структур.

3. Їжа складається з декількох компонентів, різних за фізіологічним значенням харчових речовин, баластних речовин, токсичних речовин.

4. Метаболізм визначається рівнем амінокислот, моносахаридів, жирних кислот, вітамінів і мінеральних елементів.

На основі теорії збалансованого харчування створюються різні харчові раціони для всіх груп населення з урахуванням віку, статі, професійної діяльності, клімато-географічних умов і т.д.

Основні рекомендації, які виходять з теорії сбалансованого харчування людини, зводяться до слідуючого:

1. Загальна кількість білку повинна складати в середньому 12% від добової потреби в енергії;

2. Кількість білків тваринного походження повинна складати 55% від загальної кількості білків добового раціону;

3. У жировій частині добового раціону передбачається використання 50% тваринного жиру, 30% рослинного жиру і 20% маргаринів і кулінарних жирів;

4. Співвідношення жирних кислот в раціоні передбачає 5% поліненасичених жирних кислот, 65% мононенасичених жирних кислот (олеїнова кислота), 30% насичених жирних кислот;

5. Кількість вуглеводів в раціоні може складати 55% добової потреби в енергії. Співвідношення між складними і простими вуглеводами складає 4:1;

6. Збалансованість кальція і фосфора у раціоні визначається співвідношенням 1:1,5, а кальція і магнія 1:0,5.

Енергетична цінність харчових речовин – це кількість тепла згорання 1г в них:

1 г білку – 4 ккал – 16,7 кДж

1 г вуглеводів – 4 ккал – 16,7 кДж

1 г жиру – 9 ккал – 37,6 кДж.

Енергетичні витрати людини включають чотири компоненти: основний обмін, фізичну активність, ріст і локтацію, специфічну динамічну дію їжі.

Величина основного обміну залежить від маси тіла, росту, віку і статі. У дітей інтенсивність основного обміну вища, ніж у людей середнього і похилого віку.

Для здорового молодого чоловіка з масою тіла 65 кг величина основного обміну буде складати біля 1600 ккал/добу, а для молодої жінки з масою тіла 55 кг вона буде дорівнювати 1400 ккал/добу.

Другий компонент пов’язаний з енергетичними витратами під час фізичної роботи, яка може бути різною і активним відпочинком (коливання досягають від 2 до 11 ккал/хвил. і більше).

Фізична активність в процесі систематичних занять спортом включає енерговитрати під час тренувань і змагань

Третій компонент пов’язаний з віковими змінами потреби в енергії і залежить від специфічності обміну речовин у різних тканинах організму і від маси метаболічно активних тканин в організмі та участі цих тканин в енергетичному обміні.

четвертий компонент, пов’язаний з специфічно-динамічною дією їжі (його можна розглядати як метаболічну реакцію на прийом їжі, яка залежить від складу її харчових речовин і кількості отриманої з нею енергії).

Дата добавления: 2015-05-07