Подальший розвиток

- 1569 р. – Люблінська унія – у відповідності з нею до Польського Королівства увійшли українські землі: Волинь, Поділля, Київщина, Польща і Литва були об’єднані в єдину державу - Річ Посполиту. За унією законодавча влада передавалася вальному сейму РП.

- 1572р. – “Генріхові артикули” – королем РП був обран французький принц Генріх Валуа. Згідно з артикулами РП проголошується дворянською республікою, на чолі з королем. Король відмовлявся від принципу спадкування трону, був вільний вибір голови держави.

Вальний сейм

Складався з 3 станів:

Король		Сенат		Посольська ізба
Головував у Сенаті	Об’єднував усіх вищих осіб РП: воєвод, каштелянів, католицьких єпископів Литви і Польщі. Постанови сейму називались конституціями.	До складу входило 170 делегатів – послів від земської шляхти (48 делегатів від Литви)

Види сеймів

Конвокаційні	Вирішувалися питання про час і умови обрання короля
Елекційні	На них обирався король
Коронаційні	На них відбувалася коронація короля і король давав присягу

Центральне управління РП

Править король [(Литва - князівство), Польща - Корона]
Коронний (Великий маршалок)	Відав королівським двором
Надворний маршалок	Заступник коронного
Коронний (польський) канцлер	Керував канцелярією
Литовський канцлер князівства	Керував канцелярією
Коронний підскарбій	Відав скарбницею корони
Литовський підскарбій	Скарбницею князівства
Коронний гетьман	Очолював коронне військо
Великий литовський гетьман	Очолював литовське військо

Місцеве управління XIV-XVII ст.

- Система місцевих органів державного управління українськими землями будувалася у відповідності до адміністративно-територіального поділу.

- У своїй діяльності місцева адміністрація керувалися загальнодержавними актами, звичаєвим правом, а також рішення місцевих органів влади.

- На українських землях XIV-XVст. продовжувала існувати волосна система адміністративно-територіального поділу.

- У XIV ст. в південних частинах Київського і Подільського князівств стали виникати нові судово-адміністративні одиниці – повіти.

- Декілька волостей складали повіт.

-

Органи селянського самоврядування сільських общин

Отамани

Старці

Войтики

Сорочинки та ін.

- У XVI ст. уряд ВКЛ провів реформу, якою було введено адміністративно-територіальний поділ на українських землях:

Воєводство

Повіт

Волость

- посадові особи:

Воєвода	Очолював місцеву адміністрацію, стежив за стягненням податків, відав питаннями організації війська, вирішував судові справи
Староста	Очолював повіт, був наділений адміністративними і судовими повноваженнями
Каштелян	Помічник воєводи, посадова особа, яка керувала адміністрацією центрального повіту у воєводстві.
Повітовий маршалок
Стольник
Хорунжий

- Віленський сейм 1564-1566рр. здійснив суттєву реорганізацію місцевого управління на українських землях і наблизив його до системи. Яка існувала у Королівстві Польському.

- Уся територія ВКЛ була поділена на 13 воєводств, у складі яких утворювалось 30 повітів. Виникли повітові сеймики (у них засідали усі шляхтичі, які мали землі в цьому повіті)

Адміністративний устрій РП

Велика Польща

Мала Польща

Литва 9-воєводств 22- повіта

Примітка: Староство – адміністративно-територіальна і одночасно господарська одиниця РП, яке жалувалося королем за службу.

Українські землі у складі Польщі були поділені на 6 воєводств

Руське воєводство (переважно Галичина)	Охоплювало 5 земель: Львівську, Галицьку, Черемиську, Сяноцьку, Холмську
Белзьке воєводство	Об’єднувало 3 повіти: Бурський, Городельський, Гробовецький.
Волинське воєводство	Об’єднувало 3 повіти: Володимирський, Луцький, Кремінецький
Подільське воєводство	Об’єднувало 3 повіти: Камінець кий, Червоноградське, Литичевський
Брацлавське воєводство	Об’єднувало 2 повіти: Брацлавський, Литичевський
Київське воєводство	Овручський і Житомирський повіт

Міста і містечки поділялися на:

Королівські
Великокнязівські	Належали феодальній державі
Приватновласницькі
Церковні

Управління в королівських та великокнязівських містах

Воєводи	Формувалися польським королем, або Великим князем Литовським
Старости
войти

Магдебурзьке право

Жалувані грамоти на самоврядування проголошували три основні принципи:

1. Відміну звичаїв литовського, польського та руського права, що діяли раніше

2. Скасування влади і суду державців у відношенні міщан (місто виходило з-під юрисдикції королівських і великокнязівських державців)

3. Утворення органів самоврядування – ради, що обиралась міщанами та обирати магістрат – адміністративний і судовий орган самоврядування

Міська рада – головний орган самоврядування

Склад ради	Вибирала	Призначала:	Функції
Щорічно обиралися “радці” (“райці”), загальна кількість – 6-24 чол.	Бурмистра	Лавників Судового войта Цехових старшин	- Міська влада -Суд у цивільних справах

Судові органи в містах

Лава

Склад лави	Очолював	Компетенція
лавники	Війт Лентвойт (помічник)	Кримінальні справи Претензії до феодалів

Формування органів місцевого самоврядування (Вимоги)

Періодичність

Щорічно

Віковий ценз

Від 25 до 90 років

Майновий ценз

Володіння нерухомим майном у місті (“осідлість”)

- Адміністративному устрою міст на основі магдебурзького права був притаманний один важний елемент – так звані “юридики”, тобто відокремлені міські території, які в адміністративному і правовому відношенні цілком або частково контролювалися феодальними власниками. Управління населенням здійснювалось – війтами і тіунами.

-

Дата добавления: 2015-05-10