Відшкодування фактичних витрат за договором про безоплатне надання послуг

За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Положення частини 1 статті 904 ЦК застосовуються також у випадках, коли неможливість виконати договір про безоплатне надання послуг виникла з вини замовника або внаслідок непереборної сили.

Презумуючи оплатність надання послуг (ст. 901 ЦК), законодавець у першу чергу мав на увазі послуги, що надаються у сфері підприємництва або у сфері обслуговування. Проте послуги можуть надаватися і безоплатно, як наприклад за договором доручення. Тому з урахуванням випадків укладення безоплатних договорів про надання послуг законодавець передбачив цю обставину. За договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактично понесені витрати. Звідси можна дійти висновку, що плата за саму діяльність виконавця замовником не вноситься. Фактичні витрати носять компенсаційний характер і, як правило, полягають в оплаті витрачуваних матеріальних ресурсів. Оцінюючи фактично понесені витрати, слід враховувати тільки ті, які були необхідними для виконання (чи часткового виконання) укладеного договору і не виходили за межі розумних витрат, і які можна довести. Ніяких інших коштів замовник виконавцеві не сплачує. Тільки за такої умови може йтися про безоплатність договору про надання послуг. На відносини, що випливають з цього виду договору, поширюються усі положення глави 63 ЦК, окрім тих, що торкаються ціни, строків та порядку оплати за договором. Особливість зобов'язань безоплатного надання послуг полягає також у тому, що виконавцю можуть авансом виплачуватись кошти, необхідні для надання послуги. При включенні такої умови в договір і при її невиконанні зі сторони замовника це може слугувати підставою для одностороннього розірвання договору.

Положення про відшкодування фактично понесених витрат законодавець поширює також на наступні випадки невиконання договору про надання безоплатних послуг: 1) невиконання зобов'язань за договором виникло з вини замовника; 2) невиконання зобов'язань за договором виникло внаслідок непереборної сили. Іншими словами, тільки вина виконавця позбавляє його права на отримання відшкодування понесених витрат при виконанні договору про надання безоплатних послуг. У першому випадку положення про відшкодування фактично понесених витрат набуває форми відповідальності. На правовідносини, що виникли, поширюються загальні положення про цивільно-правову відповідальність, яка настає за вину (ст. 614 ЦК). При цьому особа, яка порушила зобов'язання, доводить відсутність своєї вини. Ризик понесених витрат при невиконанні зобов'язання внаслідок непереборної сили несе замовник. Під непереборною силою розуміють зовнішні та надзвичайні події, яких не було під час укладення договору. Вони виникли незалежно від волі сторін. Непереборною силою визнаються, але не обмежуються ними, наступні події: землетруси, повені, пожежі, епідемії, аварії на транспорті, бойові дії, війни, страйки, громадянські безпорядки, втручання влади, ембарго. Інститут непереборної сили у цивільному праві є підставою для звільнення від відповідальності, але у зазначеному випадку йдеться про відшкодування виконавцеві усіх понесених фактичних витрат. І тільки в одному випадку за договором про надання безоплатних послуг ризик понесених витрат покладається на виконавця – за наявності в його діях вини.

Дата добавления: 2015-05-10