Судова практика. Нормативно-правові акти

Нормативно-правові акти

Тема 8. Витребування безпідставно придбаного чи збереженого майна як спосіб захисту прав та інтересів у недоговірних зобов’язаннях

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року (з наступ. змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 ˗ 44. – Ст. 356.

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року (з наступ. змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40. – 41, 42. – Ст. 492.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року (з наступ. змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

4. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 року (з наступ. змінами та доповненнями). // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

5. Про місцеві державні адміністрації: закон України від 9 квітня 1999 року (з наступ. змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20 – 21. – Ст.190.

6. Про місцеве самоврядування: закон України від 21 травня 1997 року (з наступ. змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

1.1. Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна: постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ (1973-2011 роки): станом на 6 лют. 2012 р. / упоряд.: Ю. М. Грошевий, О.В. Капліна, В.І. Тютюгін.  Х.: Право, 2012.  С. 37-46.

2. Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними: постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09?text=%E4%EE%E3%EE%E2%EE%F0%F3+%ED%E5%E4%B3%E9%F1%ED%E8%EC

Література

1. А. Домбругова. Субсидіарне застосування норм про безпідставне збагачення // Юридичний вісник України. – 2004.  № 39. – 25 вересня ˗1 жовтня. – С. 14.

2. А. Домбругова. Форми та наслідки безпідставного набуття чи збереження майна // Юридичний вісник України. – 2004.  № 38. – 18-24 вересня. – С. 14.

3. Позов про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (віндикаційний позов) В Україні та країнах ЄС // Методологічні засади захисту майнових прав осіб в в Україні та ЄС / За ред. О. Д. Крупчана. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – С.96-143.

Додаткова література

1. Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / І.Е. Берестова; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2004. — 20 с.

2. Берестова І. Безпідставне збагачення і договірні зобов’язання: конкуренція зобов’язань / І. Берестова // Вісник прокуратури. – травень 2003.  № 5 (23) – С. 93˗98.

3. Вершинин А. П. Выбор способа защиты гражданских прав. – М.: 2000.

4. Домбругова А. Безпідставне збагачення, що не підлягає поверненню // Юридичний вісник України.  № 40. – 2004. – 2-8 жовтня. – С. 14.

5. Попов Ю. Содержание исковых требований // Юридическая практика.  № 34. – 21 августа 2001. – С. 6.

6. Пучкова Г. В. Зобов’язання, що виникають внаслідок безпідставного набуття або збереження майна за римським приватним правом, та їх рецепція у цивільному законодавстві України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Одеська національна юридична академія.  О., 2007.  21 с.

7. Ровный В. Проблема конкуренции исков в современном гражданском праве / В.Ровный // Госудасртво и право. – 2003.  № 3. – С. 96-100.

8. Толстой Ю.К. Проблема соотношений требований о защите гражданских прав / Ю.К.Толстой // Правоведение, 1999.  № 2. – С. 138-148.

9. Шаповалова, О. І. Набуття чи збереження грошей без достатньої правової підстави / О. І. Шаповалова. // Вісник господарського судочинства.  2009.  С.88- 91.

Задача 1. Петренко, збираючи восени картоплю, з огляду на нечіткість розмежування ділянок, наданих громадянам під городи, розорав і вибрав вісім борозен картоплі з сусідньої ділянки Свириденка. Останній зажадав повернення 800 кг картоплі, однак Петренко, з огляду на продаж картоплі, відмовився її повернути.

Які вимоги може заявити Свириденко на захист своїх порушених прав, якщо картопля була продана за ціною а) вдвічі вище средньоринкової? б) вдвічі нижче средньоринкової?

Задача 2. ТОВ «Парус» звернулося до господарського суду Кременечуцької області з позовом до ТОВ «Бастіон» про стягнення заборгованості за договором поставки товарів у розмірі 100 000 грн., договірної неустойки у розмірі 70 000 грн. і відсотків за користування чужими грошовими коштами (ст.625 ЦК) у розмірі 13 700 грн.

Підставою для пред'явлення позову слугував той факт, що в квітні 2006 року між ТОВ «Парус» і ТОВ «Бастіон» було укладено договір поставки, за умовами якого ТОВ «Парус» (Постачальник), відвантажив на адресу ТОВ «Бастіон» (Покупця) товари (консерви, продукти харчування) на загальну суму 150 000 грн. Відповідач сплатив лише частину отриманих товарів у розмірі 50 000 грн., від сплати решти грошової суми Відповідач ухиляється.

В обгрунтування своїх вимог Позивач представив копії рахунків, виставлених Відповідачу факсом, які містять відомості про сторони, найменування, кількість та ціну товарів, копії платіжних доручень Відповідача на суму 50 000 грн., копії товарних накладних про поставку товарів.

Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог і у своїх запереченнях вказав на те, що договір поставки між сторонами відсутній, бо жодних документів сторони не підписували. Впродовж 2006 року Позивач неодноразово відправляв Відповідачу факсом рахунки, в яких вказував найменування сторін, найменування, кількість та ціну товару, а Відповідач деякі з цих рахунків оплатив, причому не в повному обсязі, після чого Відповідач забрав товар зі складу Позивача. При передачі товару оформлялася товарна накладна. При цьому Відповідач звернув особливу увагу суду на ту обставину, що частина товару була з закінченим терміном придатності, тому Відповідач відмовився від приймання такого товару і зажадав від Позивача повернення сплачених за нього грошових коштів у розмірі 30 000 грн. З наведених причин Відповідач вважає, що договір поставки між сторонами не укладено, а отриманий ним фактично товар він вже оплатив, тому позов Позивача не підлягає задоволенню.

Також Відповідач стверджував, що товарні накладні, представлені Позивачем до суду, генеральний директор ТОВ «Бастіон» не підписував, підпис здійснено невідомою особою, тому Позивачем не доведено факт передачі товару Відповідачу.

Задача 3. 21 липня 2010 ТОВ «Фенікс» (орендар) та Департамент комунальної власності м. Кременчуга (орендодавець) уклали договір оренди нежитлового приміщення (підвальне приміщення в багатоквартирному будинку). За актом прийому-передачі підвальне приміщення було передано орендарю із зазначенням, що претензії щодо технічного стану нежитлового приміщення відсутні.

Орендодавцем в односторонньому порядку було збільшено розмір орендної плати за договором; орендар не погодився з цим і відмовився сплачувати орендну плату за новими орендними ставками. У зв'язку зі спором, що виник між сторонами з питання про розмір орендної плати, орендодавець звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати.

При розгляді справи судом було встановлено, що підвальне приміщення житлового будинку, надане в оренду, є спільною власністю власників квартир багатоквартирного житлового будинку. У підвальному приміщенні вказаного житлового будинку розташовується обладнання житлового будинку. Оскільки Департамент комунальної власності м. Кременчуга не є власником спірного підвального приміщення, в позові про стягнення орендної плати судом було відмовлено.

Сторони не погодилися з рішенням суду і оскаржили його в апеляційному порядку. У своїй скарзі орендодавець вказав на невідповідність висновку суду закону і фактичним обставинам справи, оскільки, на його думку, спірне майно не може бути визнано власністю власників квартир багатоквартирного будинку, тому що будинок був побудований ще в 1994 році, є комунальною власністю.

У свою чергу, орендар у своїй скарзі вказав на те, що, на його думку, договір оренди від 21.07.2010 є недійсним, тому орендодавець зобов'язаний повернути орендарю грошові кошти, отримані за вказаним договором. Підставою недійсності виступає той факт, що Департамент не був власником нерухомого майна, переданого в оренду за договором, згоди всіх власників квартир у будинку, де розташоване орендоване приміщення, також отримано не було.

Задача 4. Між І. та П. був укладений договір про надання послуг. Згідно з умовами договору І. взяв на себе обов'язок з надання П. щомісячних бухгалтерських послуг у вигляді ведення бухгалтерського балансу, оприбуткування та випуску матеріальних цінностей, підготовки необхідної документації тощо. У зв'язку з сезонним характером діяльності П. він оплатив послуги І. у формі передоплати за 6 місяців наперед.

Через 2 місяці після укладення договору І. відмовився від виконання договору, мотивувавши відмову тим, що отримав більш вигідну пропозицію, і в договорі, укладеному між сторонами, передбачено право на відмову від договору у будь-який час шляхом письмового повідомлення іншної сторони без пояснення причин відмови. Повернути сплачені І. кошти П. відмовився, оскільки в разі припинення дії договору все одержане по ньому не підлягає поверненню і, на думку І., він всі прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином і в повному обсязі.

Задача 5. Сидір придбав у магазині гірський велосипед за 3 000 грн., але через кілька днів він був вкрадений у Сидіра невідомими особами. Сидір звернувся в міліцію з відповідною заявою, однак, «по гарячих слідах» встановити викрадачів і знайти велосипед не вдалося.

Через 3 місяці Сидір випадково побачив, що на сайті «24.аu» продається аналогічний велосипед за 3500 грн. Сидір зв'язався з продавцем, приїхав до нього додому і виявив, що це його раніше викрадений велосипед. Сидір не сказав про це продавцеві, а відразу ж звернувся у райвідділ міліції, що займається його справою. Коли міліція зв'язалася з продавцем, з'ясувалося, що він вже продав велосипед за зазначену на сайті суму, описати покупця і повідомити відомості про нього він не зміг.

Сидір вирішив звернутися до суду з позовом до продавця велосипеда.

Тема 9. Визнання незаконними актів органів публічної влади

Дата добавления: 2015-05-10