Методи навчання. При викладенні навчальної дисципліни використовуються традиційні методи навчання: лекції, семінарські заняття з акцентом на самостійну роботу студента

При викладенні навчальної дисципліни використовуються традиційні методи навчання: лекції, семінарські заняття з акцентом на самостійну роботу студента, яка формує вміння працювати з нормативним матеріалом, відслідковувати і оцінювати тенденції державного будівництва, аналізувати і впорядковувати взаємозв’язки між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, оцінювати ефективність функціонування правового регулювання в кожній країні в історичному аспекті.

Основними формами самостійної роботи студентів є: опрацю­вання лекційного матеріалу, законодавчих, нормативно-правових, літературних джерел; вивчення окремих тем або питань, передбаче­них для самостійного опрацювання методичними рекомендаціями. Обов’язковим є виконання та письмове оформлення завдань, тестів, схем, порівняльних таблиць та інших робіт, підготовка до семінар­ських занять.

Лекційний курс спрямовує студентів у раціональному напрямі при вивченні навчального матеріалу. Лекції надають студентам знання в обсязі, не­обхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дис­ципліни, та роз’яснюють найбільш складні поняття та положення на­вчальної дисципліни. Належне ведення конспекту лекцій сприяє збереженню необхідної інформації та подальшого його аналізу.Самостійно опрацьовуючи лекційний матеріал студент повинен звірити закон­спектований матеріал із питаннями, які визначені в плані проведення семінарського заняття. При недостатності у конспекті лекції необхідного матеріалу або неповного розкриття того чи іншого питання студент повинен звернутися до рекомендованої літератури, а саме: законів, нормативно-правових актів, підручників, навчальних посібників та інших літературних джерел.

Мета семінарських занять полягає у закріпленні і поглибленні на­бутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками застосу­вання цих знань при вирішенні конкретних ситуативних завдань, контролю за якістю засвоєння матеріалу, стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення основних положень курсу.

Основою для підготовки до семінарських занять є плани їх проведення. На семінарських заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів, основними серед яких є: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, а також проведення тестового контролю.

Специфіка семінарських та практичних занять з навчальної дис­ципліни «Історія держави і права України» полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на поєднанні глибокого засвоєння історико-теоретичного матеріалу та вирішенні практичних завдань, які безпосередньо виникають нині в Україні.

Підготовка доповідей та рефератів сприяє поглибленому усвідомлен­ню здобутих знань. Тематика рефератів пропонується у розділі 7 цієї робочої програми.

Мета реферативної доповіді полягає в засвоєнні студентами основних аспектів розкритої у реферативному дослідженні теми, формуванні питань, проведенні дискусії.

Робота над рефератом починається з добре продуманого вступу де треба визначати мету проведення дослідження, і максимально точно встановити його межі, а також окреслити використані методи. Після цього можна переходити до проведення безпосеред­нього дослідження проблеми, врахувавши як теоретичні, так і практичні аспекти.

У основній частині дається чітке обґрунтування шляхів вирішен­ня проблеми, яким саме і необхідно віддати перевагу. Реферат в обов’язковому порядку повинен завершуватися висновками та посиланням на використані закони, нормативно-правові акти та літературні джерела. Зазвичай, обсяг реферату не повинен перевищувати 10- 12 сторінок формату А-4..

Дата добавления: 2015-05-10