РОЗДІЛ VI! 9 страница

-265-

пропоновану кандидатуру відхилено, Голова Конституційного Суду пропонує іншу кандидатуру. Рішення про призначення керівника Секретаріату приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні Конституційного Суду. Пов­новаження керівника Секретаріату визначаються Положенням про Секретаріат Конституційного Суду. Керівник та інші поса­дові особи Секретаріату є державними службовцями.

Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві. Матеріали справ, щодо яких Конституційний Суд прийняв рішення або дав висновок, зберігаються в його архіві сто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві на загальних підставах, визна­чених законодавством України. Положення про архів затвер­джується Конституційним Судом. Для забезпечення Конститу­ційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється бібліотека Кон­ституційного Суду. Положення про бібліотеку затверджується Конституційним Судом. Друкованим органом Конституційного Суду є «Вісник Конституційного Суду України»'.

Отже, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших органів правосуддя.

Суди загальної юрисдикції в забезпеченні

реалізації прав, свобод і обов'язків людини

та громадянина

Забезпечення прав, свобод і обов'язків людини та громадя­нина здійснюють і суди загальної юрисдикції. Вони реалізують свою компетенцію шляхом здійснення правосуддя у формі ци­вільного, господарського, адміністративного, кримінального су-

Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве само­врядування: Навч. посіб. - К., 2000.

-266-

дочинства. При здійсненні судочинства в процесі забезпечення ""прав людини вони керується принципами: 1) законності; 2) рівності всіх учасників судового процесу перед законом і су­дом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та доведеності пе-"ред судом їх переконливості; 5) підтримання державного обви­нувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційно-Іго та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковості рішень суду для здійснення на всій території України.

Систему судів загальної юрисдикції складають: а) місцеві су­ди; б) апеляційні суди, Апеляційний суд України; в) Касацій­ний суд України; г) вищі спеціалізовані суди; д) Верховний Суд України. Військові суди належать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

Утворює і ліквідує суди загальної юрисдикції Президент Ук­раїни відповідно до закону за поданням Міністра юстиції Ук­раїни, погодженим з Головою Верховного Суду України або го­ловою відповідного вищого спеціалізованого суду.

Первинною судовою ланкою є місцевий суд. Місцевими за­гальними судами є районні, районні у містах, міські та місь-крайонні суди, а також військові суди гарнізонів. До місцевих господарських судів відносять господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місце­вими адміністративними судами є окружні суди, що утворю­ються в округах відповідно до указу Президента України.

Закон України «Про судоустрій України» закріплює повнова­ження місцевого суду як суду першої інстанції, який розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені

-267-

процесуальним законом до їх підсудності. На місцеві адмініст­ративні суди покладається розгляд адміністративних справ, пов'язаних з правовідносинами у галузі державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрис­дикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері війсь­кового управління, розгляд яких здійснюють військові суди. Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника (заступників) голови суду. Голову місцевого суду призначає і знімає з посади Президент України. Якщо кількість суддів місцевого суду перевищує п'ятнадцять осіб. Президент України може призначити більше одного заступника голови СУДУ-

Голова та заступники голови місцевого суду організують ро­боту суду та апарату суду і не звільняються від обов'язків здій­снювати судочинство. Основною фігурою місцевого суду є суд­дя місцевого суду, На нього покладаються обов'язки здійсню­вати: а) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; б) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи; в) контроль відповідно до зако­ну за своєчасним зверненням до виконання судових рішень, постановлених під його головуванням; г) інші передбачені за­коном повноваження.

Наступною судовою ланкою є апеляційний суд. У системі су­дів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізо­вані апеляційні суди. До апеляційних загальних судів відно­сять: а) апеляційні суди областей; б) апеляційні суди міст Киє­ва та Севастополя; в) Апеляційний суд Автономної Республіки Крим; г) військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України; д) Апеляційний суд Украї­ни. За необхідності замість апеляційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрис­дикція яких поширюється на кілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами є: а) апеляційні гос­подарські суди; б) апеляційні адміністративні суди, які утво­рюються в апеляційних округах відповідно до указу Президен­та України, До складу апеляційного суду входять судді, як пра-

-268-

вило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.

Апеляційний загальний суд складається з: а) судової палати у цивільних справах; б) судової палати у кримінальних спра­вах; в) військової судової палати. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціаліза­цією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції. В апеляційних судах для вирішення організаційних питань утво­рюється і діє президія апеляційного суду.

Апеляційні суди при забезпеченні реалізації прав, свобод і обов'язків людини мають такі повноваження; а) розглядають справи "в" апеляційному порядку відповідно до процесуального закону; б) розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів); в) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову "Практику; г) надають методичну допомогу в застосуванні зако­нодавства місцевим судам; д) здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Призначають до складу суддів апеляційного суду відповідної судової палати голови апеляційного суду своїми розпоряджен­нями.

Суддя апеляційного суду здійснює: а) правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом; б) процесуальні дії та організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;

в) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до
виконання постановлених за його участю судових рішень;

г) інші передбачені законом повноваження.

Справи в^апеляційному суді розглядаються одноосібно, коле­гіально та судом присяжних.

Голова, перший заступник і заступники голови апеляційного суду та президія апеляційного суду здійснюють одноосібно та колегіально організаційну роботу суду. Президія апеляційного суду проводить засідання не рідше одного разу на місяць. Засі­дання президії є повноважним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її складу. Постанови президії приймаються відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів її чле-

-269-

нів, які брали участь у засіданні, та підписуються головою суду чи його заступником, який головував на засіданні.

Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на по­саду безстроково, голови суду та його заступників. У його скла­ді діють: а) судова палата у цивільних справах; б) судова па­лата у кримінальних справах; в) військова судова палата. У Касаційному суді України для вирішення організаційних пи­тань діє президія відповідно до вимог законодавства.

Касаційний суд України здійснює такі повноваження: а) розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених про­цесуальним законом; б) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; в) надає методичну до­помогу в застосуванні законодавства судам нижчого рівня; г) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів. Суддя Касаційного суду України здійснює: а) правосуддя в порядку, встановленому процесуаль­ним законом; б) процесуальні дії та організаційні заходи з ме­тою забезпечення розгляду справи; в) контроль відповідно до закону за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участі судових рішень; г) інші передбачені законом повноваження.

Президент України в порядку, встановленому законом, ут­ворює: а) Вищий господарський суд України; б) Вищий адмі­ністративний суд України; в) інші відповідні вищі спеціалізо­вані суди. Всі вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступни­ків. У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися су­дові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрис­дикції. Склад судових палат вищого спеціалізованого суду фор­мується за поданням голови суду в порядку, передбаченому за­коном. Для вирішення організаційних питань у вищому спе­ціалізованому суді діє президія суду в складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів даного су­ду, обраних до складу президії відповідно до закону. Для вирі­шення загальних питань діяльності відповідних спеціалізова-

-270-

них судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду. Вищі спеціалізовані суди можуть мати свої друковані органи, при цих судах можуть утворюватися науково-консультативні структури. До повноважень вищого спеціалізованого суду закон відносить: а) розгляд у касаційно­му порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інших справ у випадках, визначених процесуальним законом; б) ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагаль­нення судової практики; в) надання методичної допомоги су­дам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; г) надання спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційних роз'яс­нень з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; д) здійснення інших пов­новажень, передбачених законом. Справи у вищому спеціалізо­ваному суді розглядаються колегіально.

Суддя вищого спеціалізованого суду має такі повноваження, а) здійснює правосуддя в порядку, визначеному процесуальним законом; б) провадить процесуальні дії та здійснює організа­ційні заходи, необхідні для забезпечення своєчасного та якісно­го розгляду справ; в) здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання постановлених за його участю судових рішень; г) здійснює інші передбачені законом повноваження. Для забезпечення діяльності зі здійснення своїх, повноважень суддя вищого спеціалізованого суду має помічни­ка, який повинен бути громадянином України і мати вищу юридичну освіту. Отже, вищі суди виконують важливу роль у процесі забезпечення реалізації прав, свобод і обов'язків люди­ни та громадянина в судовій системі загальних судів, які очо­лює Верховний Суд України.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у цій системі. Він здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосу­вання законодавства всіма судами загальної юрисдикції. Цей.орган складається з: а) Голови Верховного Суду України та йо­го заступників; б) суддів Верховного Суду України; в) судової палати в цивільних справах; г) судової палати в кримінальних справах; д) судової палати в господарських справах; є) судової

-271-

палати в адміністративних справах. У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія,

Для вирішення внутрішніх організаційних питань діяльності Верховного Суду України та питань, визначених Конституцією і законами України утворюються і діють Президія Верховного Суду України та Пленум Верховного Суду України. Склад та порядок їх утворення і функціонування визначені відповідно до Закону України. При Верховному Суді України утворюється науково-консультативна рада, статус якої визначається відпо­відно до Закону України, Верховний Суд України має свій офі­ційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

Кількість суддів Верховного Суду України встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрис­дикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не мен­ше трьох років або відповідному апеляційному спеціалізовано­му суді не менше п'яти років.

Верховний Суд України має такі повноваження:

1) розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів
у справах, віднесених до його підсудності процесуальним зако­
ном; переглядає в порядку повторної касації всі інші справи,
розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку
та розглядає інші справи, пов'язані з винятковими обставина­
ми у випадках, передбачених законом;

2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодав­
ства на основі узагальнення судової практики та аналізу судо­
вої статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яс­
нення Пленуму вищого спеціалізованого суду, що визначені за­
коном;

3) дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у
яких звинувачується Президент України, ознак державної зра­
ди або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради
України письмове подання про неможливість виконання Пре­
зидентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

-272-

4) звертається до Конституційного Суду України у разі ви­
никнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними
правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших
правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Консти­
туції України та законів;

5) веде та аналізує судову.статистику, вивчає та узагальнює
судову практику, знайомиться в судах з практикою застосуван­
ня законодавства;

6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випли­
вають з міжнародних договорів України; представляє суди за­
гальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
"Основною посадовою особою Верховного Суду України є суд­
дя. Відповідно до закону України він має такі повноваження:

1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому проце­
суальним законом;

2) здійснює необхідні процесуальні та організаційні заходи з
метою забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ;

3) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідан­
ня відповідної судової палати та Пленуму Верховного Суду Ук­
раїни;

4) вивчає у судах нижчого рівня стан організації здійснення
судочинства і надає їм методичну допомогу;

5) аналізує судову практику, вносить в установленому по­
рядку пропозиції щодо її поліпшення та удосконалення законо­
давства;

6) здійснює інші передбачені законом повноваження.
Суддя Верховного Суду України має помічника. Помічником

судді може бути громадянин України, який має вищу юридич­ну освіту та стаж роботи в галузі права не менше трьох років. З метою однакового застосування законодавства в процесі забезпечення реалізації прав і свобод та обов'язків людини і громадянина Пленум Верховного Суду України прийняв дві по­станови, де роз'яснив судам порядок застосування норм Кон­ституції та законів України, інших нормативно-правових актів Щодо звернень фізичних осіб стосовно захисту їх прав і свобод. У постанові «Про застосування Конституції України при здійс­ненні правосуддя» від І листопада 1996 р. № 9 роз'ясняються

-273-

такі положення: а) діяльність судів повинна бути спрямована на захист прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забез­печення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ; б) при застосуванні законів суди повинні оцінювати їх щодо відповідності нормам Конституції України і в разі розбіжності застосовувати норми Конституції, що згідно зі ст. 8 Основного закону є нормами прямої дії. Суди можуть визнати такими, що не відповідають Конституції та законам України, рішення ор­ганів місцевого самоврядування та акти центральних і місце­вих органів державної виконавчої влади. У всіх інших випад­ках суди звертаються до Верховного Суду України, який має право звернення до Конституційного Суду України; в) при за­стосуванні всіх інших нормативно-правових актів суд повинен оцінювати ці акти щодо відповідності їх Конституції та зако­нам України та застосовувати закон, якщо підзаконний акт су­перечить закону. Пленум не роз'яснив щодо цього позицію пріоритетності законів і декретів, декретів і указів Президента України; г) при застосуванні нормативно-правових актів Со­юзу РСР і Української РСР, якщо відсутні нормативно-правові акти України з цих питань, суд може застосовувати ці акти, якщо вони не суперечать Конституції та законам України; д) судові рішення не можуть грунтуватися на нормах законів і підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють права людини, якщо вони не оприлюднені та не набули чинності у порядку, передбаченому Конституцією і законодавством Украї­ни; є) судам підвідомчі всі справи про захист прав та обов'яз­ків людини, в тому числі щодо оскарження рішень, дій чи без­діяльності державних органів, органів місцевого самоврядуван­ня, їх посадових і службових осіб і не повинні відмовляти особі в прийнятті чи розгляді заяви; є) суд має суворо додержувати­ся вимог щодо державної мови, особам, які не володіють ук­раїнською мовою, надається перекладач; ж) суд зобов'язаний забезпечити всім учасникам процесу однакові умови при на­данні та дослідженні доказів, а, розглядаючи цивільні справи, за необхідності за клопотанням сторін самому витребувати такі докази; з) суди забезпечують недопущення примусової праці, гарантують проведення законних страйків, не допускають при­мусового позбавлення житла, вирішують питання про відшко-

-274-

дування збитків; і) суди не повинні будувати свої обвинувачен­ня на доказах, добутих незаконним шляхом; к) вирішуючи ци­вільно-правові спори, суди зобов'язані дотримуватися консти­туційного права щодо недоторканності приватної власності. Конфіскація майна може застосовуватися лише за рішенням суду при здійсненні будь-якого виду правопорушення; л) при розгляді кримінальних справ суди повинні неухильно дотриму­ватися вимог презумпції невинуватості. Не допускається по­кладання на обвинуваченого (підсудного) обов'язку доводити свою невинуватість. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої; м) реалізуючи принцип до­тримання змагальності сторін, суди зобов'язані при відданні особи до суду у всіх справах, що надійшли до суду з обвину­вальним висновком, визнавати обов'язковою участь у судовому засіданні прокурора; н) визнаючи право кожного на захист від обвинувачення, суд зобов'язаний забезпечити право кожного обвинуваченого мати адвоката чи захищати себе іншим закон­ним способом; о) пропонуючи підсудному та його родичам дати пояснення по суті справи, суд зобов'язаний пояснювати, що ці особи мають право відмовитися давати показання або пояснен­ня щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів; п) суд не має права передавати матеріали приватного обвинувачення на розгляд товариських судів; р) суди, враховуючи конституційні положення про обов'язковість судових рішень на всій території України, у разі невиконання таких рішень зобов'язані піддава­ти винних встановленій законом відповідальності; с) всі керів­ні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, дані до вве­дення в дію Конституції України, суди можуть застосовувати при розгляді справ у частині, що не суперечить Конституції.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про поси­лення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» від ЗО травня 1997 р. № 7 з метою удосконалення судової діяльності у сфері захисту прав та свобод людини і громадяни­на йдеться про те, що: а) необхідно звернути увагу загальних судів на те, що вся їх діяльність повинна бути підпорядкована захисту прав та свобод людини і громадянина; б) суди не мають права з часу введення в дію Конституції України 1996 р. відмовляти фізичним чи юридичним особам у прийнят-

-275-

ті до судового розгляду заяв і звернень. Вони не повинні від­мовляти у судовому захисті прав та свобод людини і громадя­нина, у прийнятті скарг на рішення, дії чи бездіяльність орга­нів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб з підстав, не передбачених Конституцією чи за­конами, маючи на увазі той факт, що коло прав і свобод лю­дини та громадянина, закріплених Конституцією України, не є вичерпним; в) виходячи з того факту, що особа вважається не­винуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком, на¹ суди покладається обов'язок посилити вимоги до якості дізнан­ня та попереднього слідства в кримінальних справах. При від­данні до суду та на стадії судового розгляду слід з'ясовувати, чи було виконано вимоги процесуального закону, чи не було порушено права підозрюваного та обвинуваченого при затри­манні, арешті, проведенні обшуку та чи не було обмежено пра­ва потерпілого й інших учасників кримінального процесу. У випадках встановлення істотних порушень процесуального за­кону слід повертати справи на додаткове розслідування; г) враховуючи конституційні вимоги щодо неможливості обви­нувачення, що грунтується на доказах, одержаних незаконним шляхом, суд, виявивши такі факти, повинен визнавати їх не­допустимими і не враховувати при обгрунтуванні обвинувачен­ня у вироку. Встановивши такі факти на стадії віддання до су­ду, за умови, якщо за допомогою інших законних доказів не можна об'єктивно встановити всі обставини та об'єктивну істину, суд повертає справу на додаткове розслідування; д) суд зобов'язаний гостро реагувати на факти порушення термінів попереднього слідства слідчими та прокурорами, на недоліки в роботі конвойних підрозділів та на несвоєчасне виконання ух­вал (постанов) про привід підсудних, свідків і потерпілих то­що; є) суддя несе особисту відповідальність за своєчасний і якісний розгляд справ. За навмисне порушення закону чи не­сумлінне його виконання, якщо це призвело до тяганини й істотно обмежило права громадян, слід розглядати як нена­лежне виконання суддею професійних обов'язків, що тягне пе­редбачену законом відповідальність; є) кримінальні покарання засудженим суди повинні призначати у суворій відповідності з

-276-

вимогами закону; і) при призначенні адміністративного стяг­нення у вигляді арешту суд зобов'язаний з'ясовувати всі обста­вини справи і призначати такий вид стягнення з наведенням відповідних мотивів лише тоді, коли інші стягнення будуть ма­лоефективними; к) враховуючи, що Конституція України не допускає будь-якого втручання у вирішення конкретних справ, суди повинні за наявності підстав вирішувати питання притяг­нення до відповідальності винних у такому втручанні; л) з'ясу­вавши причини порушення прав та свобод людини і громадя­нина, суд повинен їх усувати шляхом постанов і ухвал та контролювати здійснення цих актів; м) особливу увагу суд по­винен приділяти контролю за виконанням судових рішень, ос­кільки це має важливе значення для реального поновлення прав та свобод людини і громадянина; н) судам апеляційної і касаційної інстанцій необхідно підвищити якість роботи з тим, щоб допущені місцевими судами та іншими судами першої інстанції помилки було виправлено та вжито заходів щодо не­допущення таких помилок у майбутньому.

Виконуючи обов'язки із забезпечення реалізації прав і сво­бод, суди здійснюють їх захист шляхом об'єктивного розгляду звернень громадян у разі їх порушення. Порядок такого звер­нення сформульовано в Конституції (ст. 8) та законах Украї­ни. Звернення до суду для захисту конституційних прав і сво­бод людини та громадянина безпосередньо на підставі Консти­туції України гарантується. Конституційні норми є нормами прямої дії.

Нормативне регулювання звернень громадян на судовий за­хист своїх прав і свобод базується на закріпленні в законодав­стві України норм, що безпосередньо надають можливість лю­дині звертатися за захистом у суд. Законодавство встановлює порядок подання звернень до суду, порядок розгляду його та винесення і виконання рішень зі звернення. Нормативну базу цього процесу складають: а) Конституція України; б) закони України; в) інші нормативно-правові акти,

Дата добавления: 2015-05-10