Самостійна робота. Тема 6.3 Конституційно–правовий статус комітетів та інших органів Верховної Ради України

Тема 6.3 Конституційно–правовий статус комітетів та інших органів Верховної Ради України

1. Тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії ВРУ.

2. Апарат Верховної Ради України.

1.Тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії ВРУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 Конституції України Верховна Ра­да України у межах своїх повноважень може створювати тим­часові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.

У ч. 3 ст. 89 Конституції України визначено, що Верховна Рада України для проведення розслідування з питань, що ста­новлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від консти­туційного складу Верховної Ради України.

Частиною 5 ст. 89 Конституції України передбачено, що ор­ганізація і порядок діяльності тимчасових спеціальних і тимча­сових слідчих комісій Верховної Ради України встановлюють­ся законом. На сьогодні відповідні закони відсутні. Порядок утворення тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слід­чих комісій Верховної Ради України визначено главою 16 Рег­ламенту.

Так, Верховна Рада може прийняти рішення про утворення тимчасової спеціальної комісії на правах головного комітету для підготовки і попереднього розгляду, доопрацювання проектів за­конів та інших актів Верховної Ради.

Тимчасова спеціальна комісія утворюється з числа народних депутатів, які дали на це згоду. Кількісний склад тимчасової спе­ціальної комісії формується з урахуванням принципу пропор­ційного представництва депутатських фракцій.

Про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховна Ра­да приймає постанову.

На посаду голови тимчасової спеціальної комісії не може бу­ти обраний голова комітету. Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією може бути одночасно чле­ном одного комітету і тимчасової спеціальної комісії.

Голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови та секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

Тимчасова спеціальна комісія утворюється на визначений Верховною Радою термін. При цьому строк повноважень тим­часової спеціальної комісії не може перевищувати одного року з дня її утворення.

У визначений термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, тимчасова спеціальна комісія подає до Верхов- ної Ради письмовий звіт про виконану роботу, а також підготов­лені народними депутатами — членами цієї комісії відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали, які надаються народним депутатам. Після обговорення результатів роботи тим­часової спеціальної комісії у відповідних комітетах та на пленар­ному засіданні Верховна Рада приймає рішення щодо завершен­ня роботи такої комісії або доручає їй продовжити роботу і ви­значає для цього термін її діяльності.

Повноваження тимчасової спеціальної комісії вважаються припиненими в разі:

1) прийняття Верховною Радою закону, постанови або іншо­го акта, для підготовки якого створювалася ця тимчасова спеці­альна комісія;

2) припинення повноважень Верховної Ради, якою утворе­но цю тимчасову спеціальну комісію.

Порядок утворення, вимоги до персонального складу тим­часової слідчої комісії визначаються в порядку, передбаченому для утворення тимчасової спеціальної комісії, крім особливос­тей, зазначених нижче.

До складу тимчасової слідчої комісії не може входити на­родний депутат, який:

1) є родичем або свояком посадової, службової особи, яка пра­цює в державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі, організації, чи особи, яка входить до керівного органу об'єднання громадян, щодо яких згідно із зав­данням має проводитися розслідування тимчасовою слідчою ко­місією, або посадової, службової особи, щодо якої має проводи­тися зазначене розслідування;

2) має самостійні або через членів сім'ї майнові цивільно-правові інтереси в державному органі, органі місцевого само­врядування, на підприємстві, в установі, організації, об'єднанні громадян, щодо яких згідно із завданням має проводитися роз­слідування тимчасовою слідчою комісією;

3) був або є учасником судового процесу, в якому учасни­ком були або є державний орган, орган місцевого самоврядуван­ня, підприємство, установа, організація, їх посадові, службові осо­би, а також об'єднання громадян, окремі громадяни, щодо яких згідно із завданням має проводитися розслідування тимчасовою слідчою комісією;

4) до набуття повноважень народного депутата брав участь у ревізії, аудиторській чи іншій перевірці, результати якої стали підставою для створення тимчасової слідчої комісії.

Народний депутат, кандидатуру якого запропоновано депу­татською фракцією до складу тимчасової слідчої комісії, зобов'я­заний повідомити Верховну Раду про неможливість брати участь у роботі тимчасової слідчої комісії за наявності підстав, зазна­чених вище.

Народний депутат за погодженням із відповідною депутат­ською фракцією може бути обраний членом лише однієї тимча­сової слідчої комісії.

У разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Верхов­ній Раді у визначений Верховною Радою термін повноваження такої комісії вважаються припиненими з наступного дня після дня закінчення терміну подання тимчасовою слідчою комісією звіту. Про це оголошує Голова Верховної Ради України на пле­нарному засіданні Верховної Ради.

Результати розслідування тимчасова слідча комісія викла­дає в письмовому звіті, який має містити висновки і пропозиції про:

1) факти й обставини, які стали підставами для проведення розслідування;

2) відомості чи обставини, встановлені тимчасовою слідчою комісією, і докази, якими це підтверджується;

3) відомості чи обставини, що не підтвердилися;

4) факти й обставини, які не були перевірені, і причини цього.

У пропозиціях тимчасової слідчої комісії зазначається, яким чином мають бути використані висновки тимчасової слідчої ко­місії в разі прийняття Верховною Радою рішення щодо них. Пропозиції тимчасової слідчої комісії викладаються у проекті постанови чи іншого акта Верховної Ради і вносяться на роз­гляд Верховної Ради народними депутатами — членами тимча­сової слідчої комісії.

За результатами розгляду висновків і пропозицій тимчасо­вої слідчої комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:

1) взяти до відома висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії;

2) припинити повноваження тимчасової слідчої комісії;

3) продовжити роботу тимчасової слідчої комісії на визна­чений Верховною Радою строк, але не більше одного року з дня її утворення.

При розгляді висновків і пропозицій тимчасової слідчої ко­місії Верховна Рада в разі необхідності вирішує питання щодо:

1) направлення матеріалів тимчасової слідчої комісії до Ге­неральної прокуратури України для їх вивчення та відповідно­го реагування;

2) направлення висновків тимчасової слідчої комісії Прези­денту України, Прем'єр-міністру України;

3) направлення висновків тимчасової слідчої комісії для реа­гування відповідному державному органу, органу місцевого са­моврядування чи посадовій особі згідно із законом;

4) публікації висновків тимчасової слідчої комісії в газеті «Голос України».

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії не є вирі­шальними для слідства і суду.

Повноваження тимчасової слідчої комісії припиняються:

1) одночасно з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

2) у разі ненадання тимчасовою слідчою комісією звіту Вер­ховній Раді у визначений Верховною Радою термін;

3) у разі припинення повноважень Верховної Ради відпо-мідного скликання, якою утворено тимчасову слідчу комісію.

Верховна Рада заслуховує звіт про діяльність тимчасової слідчої комісії в будь-який час не пізніше встановленого тер­міну для її діяльності або на вимогу тимчасової слідчої комісії раніше цього строку, але не більше двох разів за весь термін її діяльності.

Для здійснення своїх контрольних повноважень парламен­ти можуть створювати особливі органи та призначати спеціаль­них посадових осіб. В Україні ними є:

Рахункова палата України, яка відповідно до ст. 98 Консти­туції України здійснює контроль від імені Верховної Ради Украї­ни за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Правові основи діяльності Рахункової па­лати, її статус, функції, повноваження та порядок їх здійснен­ня визначається Законом України «Про Рахункову палату» від 11.07.1996 р., зі змінами і доповненнями;

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

2.Апарат Верховної Ради України.

Апарат ВРУ включає в себе 900 штатних одиниць. АВРУ (апарат) – це допоміжний орган, який забезпечує ВРУ, її органи, посадових осіб і народних депутатів у їх правовій, науковій, організаційній, документальній, інформаційній, кадровій, фінансово-господарській, матеріально-технічній, соціальне-побутові й та інші діяльності і є юридичною особою. Діє Апарат відповідно до Конституції та ЗУ. Основними документами, що регулюють діяльність Апарату є:

1. Конституція України
2. Регламент ВРУ
3. Постанови ВРУ

· Від 20 квітня 2000 р. «Про структуру апарату ВРУ»

· Від 2 червня 1999 р. «Про газету ВРУ «»Голос України»

· Від 6 березня 1996р. «Про статут редакції журналу»

1. Розпорядження Голови ВРУ від 31 травня 2000 р. «Про затвердження Положення про Апарат Верховної Ради України»;
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» тощо. Конституція України закріплює повноваження ВРУ щодо затвердження кошторису та структури її Апарату, призначення на посаду та звільнення з посади його керівника. Голова ВРУ відповідно Конституції України (ст.88) організовує роботу Апарату. Постанова ВРУ «Про структуру апарату ВРУ» закріплює, що структура нинішнього Апарату охоплює її Керівництво, Секретаріат та головні управління, відділи і сектори. Очолює Апарат його керівник. Його призначає на посаду і звільняє з посади ВРУ за поданням Голови ВРУ. Керівник Апарату визначає обов’язки свої заступників щодо здійснення керівництва дорученими сферами роботи. Керівник Апарату:

· Здійснює керівництво і координацію роботи структурних підрозділів Апарату, відповідає за виконання покладених на Апарат завдань;

· Організовує підготовку і проведення сесії ВРУ, нарад у Голови ВРУ;

· Забезпечує плановість і ефективність у роботі структурних підрозділів Апарату;

· Контролює реалізацію планів роботи і виконання визначених завдань;

· Доповідає керівництву ВРУ про роботу Апарату;

· Візує підготовлені на підпис закони, постанови та інші акти ВРУ;

· Забезпечує офіційне опублікування відповідних актів, прийнятих ВРУ;

· Здійснює загальну політику щодо добору і розстановки кадрів в Апараті, формування кадрового резерву;

· Забезпечує роботу з організації навчання та підвищення кваліфікації працівників Апарату;

· Затверджує професійно-кваліфікаційні характеристики та посадові інструкції працівників структурних підрозділів Апарату, а також інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність Апарату;

· Розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

· Видає розпорядження;

· Представляє Апарат у відносинах з державними органами, установами і організаціями, об’єднаннями громадян, зарубіжними установами і організаціями.

Народні депутати України, посадові особи ВРУ, комітети і тимчасові комісії ВРУ та зареєстровані депутатські фракції і групи забезпечуються документами та іншими інформаційними матеріалами Секретаріатом Верховної Ради:

- Голови Верховної Ради

- Першого заступника Голови Верховної ради

- Комітетів, депутатських фракцій,груп

До інших його структурних підрозділів вищезгадана постанова відносить головні управління, управління, відділи та сектори. Головним управлінням апарату є:

ü Науково-експертне

ü Юридичне

ü Документального забезпечення

ü Організаційне

Серед управлінь Апарату розрізняють:

ü Комп’ютеризованих систем

ü Інформаційне

ü Зі зв’язків

До апарату належать також сектор мобілізаційної роботи. Апарат, організовуючи роботу ВРУ, здійснює такі функції:

1. Правового та наукового забезпечення
2. Організаційного забезпечення
3. Документального забезпечення
4. Інформаційного та комп’ютерно-технічного забезпечення
5. Фінансового, господарського, матеріально – технічного та соціально – побутового забезпечення та ін.

Правове та наукове забезпечення Апарат здійснює шляхом підготовки щодо розробки законопроектів та законодавчих пропозицій, розробки за дорученням керівництва ВРУ самих проектів актів та здійснення їхньої експертизи, організації наукової експертизи в наукових установах, у тому числі і щодо відповідності їх Конституції України.

Організаційне забезпечення Апарат здійснює, реалізуючи такі завдання:

ü Готує за пропозиціями суб’єктів права законодавчої ініціативи та комітетів і комісій ВРУ, проекти порядку денного сесії та розкладки пленарних засідань ВРУ, аналітичні матеріали про стан їх реалізації;

ü Забезпечує діяльність комітетів і комісій ВРУ та подає їм організаційно-інформаційну і консультативно-методичну допомогу в процесі розробки та опрацювання внесених на розгляд законопроектів, оформленні прийнятих законів, постанов, а також забезпечує взаємодію комітетів ВРУ в процесі законотворення;

ü Реєструє законопроекти, внесені на розгляд ВРУ суб’єктами права законодавчої ініціативи, веде бази даних та контролює проходження законопроектів у комітетах і комісіях ВРУ;

ü Здійснює організаційно методичне забезпечення роботи зареєстрованих у ВРУ депутатських фракцій і груп;

ü Сприяє налагодженню взаємодія питань законотворчої роботи комітетів ВРУ, депутатських фракцій і груп з Адміністрацією ПУ, КМУ, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими, і громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування.

У сфері інформаційного та комп'ютерно-технологічного забезпечення апарат виконує такі завдання:

- Забезпечення ВРУ, її комітетів і комісій та народних депутатів відповідною внутрішньою і міжнародною інформацією з правових, політичних, економічних, соціальних, інших проблем на основі сучасних методів і засобів обробки даних комп’ютерних мереж і телекомунікації;

- Організації, створення і забезпечення функціонування комп’ютеризованої інформаційної системи колективного користування, що охоплює законотворчий процес;

- Інформаційно-технологічного забезпечення ведення пленарних засідань ВРУ;

- Формування та підтримання в манежному стані інтегрованого банку даних, що забезпечує законотворчу та правозастосовну діяльність, розробку проектів рішень із проблемних питань, пов’язаних із законодавчою діяльністю ВРУ;

Апарат здійснення фінансове, господарське, матеріально-технічне і соціально-побутове забезпечення та в цій сфері має такі завдання:

o Установлення зв’язків із засобами масової інформації, організацію висвітлення діяльності ВРУ та її органів;

o Розробку пропозицій щодо розвитку зв’язків з парламентами зарубіжних країн і міжпарламентськими організаціями;

o Підготовку і поширення матеріалів про діяльність ВРУ;

o Акредитацію кореспондентів українських і зарубіжних засобі в масової інформації, організацію і проведення прес-конференцій, зустрічей та інших заходів;

o Підготовку інформаційно-аналітичних матеріалів із кадрових питань;

o Організацію роботи з охорони державної таємниці та здійснення інших функцій, що покладаються на нього ВРУ.

Отже, Апарат та його структурні підрозділи забезпечують різноманітні напрями діяльності ВРУ. Правильно організована робота Апарату є запорукою ефективного виконання ВРУ, її органами і посадовими особами та народними депутатами їхніх повноважень, а також прийняття і контроль за здійсненням нормативних та індивідуально-правових актів.

Дата добавления: 2015-05-10