Поняття і предмет конституційного права України

Співвідношення понять «конституційне право» та «державне право».

Існує багато підходів щодо термінів „конституційне право" і „державне право". Історично відмінність між цими термінами була обумовлена різними концептуальними підходами у ХУШ-ХІХ ст., згідно з якими у якості вихідних ідей визначалися, з одного боку, ідеї, що абсолютизували роль держави (Німеччина), а з другого - ідеї демократії, законності та конституціоналізму (Велика Британія, США, Франція).

Незважаючи на те, що за радянських часів у вузах країни викладався курс державного права, дискусії щодо термінів „конституційне право" і „державне право" були проведені у 1970 та 1972 рр. Більшість учених мотивувала неможливість запровадження терміна „конституційне право" замість „державне право" не лише тим, що введення категорії „конституційне право" обмежувало б межі державного права лише нормами Конституції, а й тим, що це ліквідувало б розподіл між нормами Конституції та іншими нормами.

В дискусії, яка відбулася у 1992 році, висловлювалися різні пропозиції. Одні вчені вважали, що конституційне і державне право не збігаються, оскільки поточне законодавство і підзаконні акти не можна включати до конституційного права, адже зміст останнього становлять лише конституції та конституційні закони. Інші виходили з того, що конституційне регулювання є органічною складовою державно-правового регулювання. Розв'язання цієї проблеми слід шукати у філософсько-правовому відношенні до тих категорій, які пов'язані з двома основними напрямками юридичної думки - природно-правовим і позитивістським. Перший виходить з того, що першоосновою конституції є людина та її права, тому в країнах, які визнають це положення, існує конституційне право (США, Франція, Росія, Угорщина, Україна та ін.). У тих крінах, що визнають позитивістський напрям, першоосновою конституції визнається держава, яка визначає обсяг прав і свобод людини. Тому у цих країнах існує державне право (Австрія, Німеччина, Швейцарія). Звідси і різниця, яка спостерігається щодо цієї проблеми.Взагалі у сучасний період ця різниця має лише відносне значення, а найменування відповідної галузі права в умовах конкретної країни визначається традиційними підходами, які збереглися у науці та державно-правовій практиці. Отже, можна говорити про відносну тотожність, синонімічність термінів „конституційне право ” і „державне право ”.

КПУ - це провідна галузь національного права України, яка являє собою систему правових норм, що регулюють базові суспільні відносини, які виникають у різних сферах життєдіяльності суспільства (політичній, економічній, соціальній, духовній), закріплюючи при цьому незалежність державної влади, загальні засади та принципи її організації і форми здійснення, а також невід’ємні права і свободи людини та громадянина. Є одним із найважливіших засобів забезпечення повновладдя народу України в політичній, економічній, соціальній, культурній сферах його життєдіяльності.

Предмет конституційного права - це суспільні відносини, які виникають і діють в процесі здійснення політичної влади народом України.- відносини, що визначають устрій держави, організацію державної влади та основи місцевого самоврядування;- відносини, що виникають між людиною, колективами людей та державою- відносини, що складають основи народовладдя і суверенітету народу. - відносини, які опосередковують будову, устрій держави- відносини, що опосередковують основні засади функціонування держави - відносини, що визначають характер зв’язків з особою

Дата добавления: 2015-05-10