Суб’єкти референдного процесу в Україні. 1 страница

Суб'єкти референдного права - це учасники референдних правовідносин, наділені конституційною правосуб'єктністю, тобто правоздатністю й дієздатністю, що визначається нормами конституційного та інших галузей права. Конституційна правоздатність виражається у системі конституційних прав і обов'язків учасників референдних правовідносин, а конституційна дієздатність полягає у здатності реалізовувати ці права й обов'язки.

Суб'єкти референдних правовідносин утворюють систему суб'єктів референдних правовідносин, представлену певними групами. До першої групи суб'єктів референдних правовідносин належать спільноти та колективи громадян України: народ України, територіальні громади, зібрання громадян за місцем проживання, ініціативні, групи референдуму і власне громадяни України, що є членами відповідних колективів. Ця група суб'єктів референдного права є пріоритетною у системі суб'єктів референдних правовідносин, оскільки за сутністю і змістом референдум є способом реалізації права владних прав народу, територіальної громади та громадян України.

До другої групи суб'єктів референдних правовідносин належать органи державної влади (Верховна Рада України, Президент України, Центральна виборча комісія України і комісії з референдуму, Кабінет Міністрів України та центральні й місцеві органи виконавчої влади, Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції, Прокуратура України та ін.) та органи місцевого самоврядування (місцеві ради та їх виконавчі органи, сільські, селищні, міські голови і голови районних і обласних рад, Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим і ін.). На органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладаються основні обов'язки щодо організації та проведення референдумів, реалізації рішень референдумів і правової охорони права громадян України на всеукраїнський та місцеві референдуми.

До третьої групи суб'єктів референдних правовідносин відносяться політичні партії, громадські організації, масові рухи та трудові колективи. Зазначені суб'єкти мають собі на меті представляти, реалізувати і захищати політичні права громадянина України, втому числі й права на участь у референдумі.

Діяльність цих учасників референдумів має виключно важливе значення для агітації за чи проти цілей референдуму, а також для здійснення громадського контролю за процедурою всеукраїнського та місцевих референдумів. При цьому на сучасному етапі пріоритетним, суб'єктом цієї групи учасників референдних правовідносин є політичні партії України (діяльність зарубіжних політичних партій у всеукраїнському та місцевих референдумах забороняється чинним законодавством), яких, станом на 31 березня 2005 р., Міністерство юстиції України зареєструвало 126.

Відповідно до Закону України "Про політичні партії в Україні" 2001 р. політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння форму ванн ю і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах3. Тобто політичні партії мають своїм першочерговим завданням сприяння реалізації політичних прав громадян і, насамперед, їх виборчих прав - права на вибори і референдуми.

До четвертої групи суб'єктів референдних правовідносин відносяться представники іноземних держав і міжнародних організацій, що здійснюють нагляд за організацією та проведенням референдумів в Україні. Зокрема, важливий вплив на перебіг референдної кампанії 2000 р. в Україні мала діяльність моніторингового комітету ПАРЄ, більш відомого як "Віденська комісія"6.

П'ята група суб'єктів референдних правовідносин представлена державними підприємствами, установами та організаціями, що сприяють в організації та проведенні всеукраїнського та місцевих референдумів Центральній виборчій комісії та комісіям з референдуму. Зокрема, вони забезпечують відповідні комісії з референдуму приміщеннями для голосування, надають транспорт, засоби зв'язку тощо.

67. Правові гарантії здійснення народовладдя. Юр. гарантії народовладдя - сукупність відповідно прийнятих норм права, що визначають загальні принципи функціонування інститутів народовладдя, коло суб’єктів його здійснення, цілі, яких воно має досягти. За

своєю правовою природою юридичні гарантії актів безпосереднього народовладдя закріплюються в нормах_принципах, проце_ суальних нормах, нормах, які визначають юридичні обов’язки виборців та учасників референдумів, а також у нормах, що передбачають юридичну відповідальність за порушення законодавства про вибори, референдуми, інші інститути безпосереднього народовладдя.Принцип демократизму суспільства полягає у належності влади народові та участі народу у здійсненні влади. Це взаємовідносини суспільства і держави. За Конституцією, влада в Україні належить безпосередньо її народу як першоджерелу влади і до того ж всьому народу, а не будь-якій його частині, оскільки народ України складають громадяни усіх національностей і об’єктивно – усіх соціальних груп. Відповідно до ст. 5 Конституції народ є єдиним джерелом влади в Україні. Демократизм суспільства, суспільного ладу полягає також в участі народу у здійсненні влади: народ здійснює владу як безпосередньо, так і через органи державної влади та місцевого самоврядування (ст. 5). Основними формами безпосереднього здійснення влади народом, прямого народовладдя є, за Конституцією, вибори і референдуми (ст. 69), в яких мають право брати участь усі громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Тобто весь народ України має право брати участь у здійсненні політичної влади.

68. Поняття і форми представницької демократії.

Представницька демократія – демократія, в якій право приймати рішення громада реалізує через обраних нею представників, які повинні відстоювати інтереси тих, хто їх обрав.

Форми представницької демократії − це центральний представницький орган, представницькі органи місцевого самоврядування, місцеві голови, органи самоорганізації населення,через діяльність яких громадяни можуть впливати на здійснення місцевого самоврядування на підвідомчій території.

69. Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.

Виборче право -це право обирати і бути обраним.

Юридичні властивості виборчого права:

Об’єктивне право-сукупність норм,що регулюють порядок формування представницьких органів

Суб’єктивне право-право окремого громадянина обирати (активне.ст.70 КУ) чи бути обраним(пасивне).

Виборча система- це сукупність правових норм,які регулюють порядок формування державних органів та здійснення виборцями своїх виборчих прав (передбачений Законом порядок формування представницьких органів)

70. Демократизм виборчої системи в Україні.

У загальному вигляді вибори можна визначити як волевиявлення народу з метою формування органів державної влади або місцевого самоврядування шляхом голосування.

За умов демократичного суспільства вибори за своєю суттю – це прояв реальної волі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних і рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування і постійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись і структуруватися. Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрям у його діяльності – періодичне формування власних владних структур, які б задовольняли інтереси й прагнення кожного члена суспільства, а також раціональне існування всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задається насамперед суспільний (або публічний) і політичний характер інституту виборів.

71. Види виборчих систем.

· Мажоритарна: отримала назву від французького “majorite” – “більшість”. На виборах за мажоритарною системою перемагає кандидат, який одержав більше голосів, ніж усі інші його суперники.

· Пропорційна: виборці голосують за список кандидатів від політичної партії (блоку партій). Підставою для вибору є підтримка політичної платформи чи програми розвитку держави, задекларованих зазначеним політичним об’єднанням. У такому разі мандати розподіляються між політичними силами пропорційно до кількості голосів, відданих за них. ((встановлюється поріг участі партії у розподілі мандатів.)-В Україні-5%(скоро має повиситись до 5%).Світова практика-найнижчий-1%(Ізраїль),найвищий-10%(Туреччина))

· Змішана: поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної виборчих систем

Підсистеми мажоритарної система:

Відносна більшість-обраним вважається кандидат,який отримав просту більшість голосів (не встановлюється обов’язків мінімум для виборців,використовується жереб.Є результативною та найдешевшою)-використовувалась на виборах депутатів та голів рад.

Абсолютно більшості-обраним вважається кандидат,який набрав абсолютну більшість голосів (50%+1 голос).(встановлюється мінімум кількості виборців,можливий 2 тур).В 2 турі використовується вже мажоритарна система відносної більшості.-Вибори ПУ

Кваліфікована більшість-обраним вважається кандидат,що набрав встановлену законом кваліфіковану більшість голосів (частку або відсоток)(60%,3/4)-не використовувалось і не використовується в Україні

Підсистеми пропорційної системи:

Система жорстких списків-виборець голосує не за кандидата,а за список,розташування кандидатів у списку визначає сама партія,ніяких змін виборців вносити не можуть

Система гнучких списків-виборець голосує за кандидата у списку,розташування кандидатів у списку здійснює виборець під час голосування

Система преференцій-виборець відмічає перевагу конкретного кандидата від партії

Підсистеми змішаної системи:

лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом.

структурне змішування: парламент має дві палати, одна з яких обирається за мажоритарним принципом, інша – за пропорційним.

72. Позитиви й негативи мажоритарної виборчої системи.

Перевагою мажоритарної системи є те, що в ній закладені можливості ефективно працюючого стабільного уряду. Вона дозволяє крупним, добре організованим партіям легко перемагати на виборах і створювати однопартійні уряди. Основні недоліки мажоритарної системи: 1)значна частина виборців країни (іноді до 50%) залишається не представленою в органах влади; 2)партія, що отримала на виборах менше голосів, ніж її суперники, може виявитися представленою в парламенті більшістю депутатських місць; 3)дві партії, що набрали однакову або близьку кількість голосів, проводять до органів влади неоднакове число кандидатів.

73. Позитиви й негативи пропорційної виборчої системи.

Переваги: сформована з її допомогою в органах влади реальна картина політичного життя суспільства, розстановки політичних сил. Вона забезпечує систему зворотного зв'язку між державою і організаціями цивільного суспільства, у результаті сприяє розвитку політичного плюралізму і багатопартійності. Основні недоліки пропорційної виборчої системи: 1)виникають складнощі у формуванні уряду (причини: відсутність домінуючої партії; створення багатопартійних коаліцій, що включають партії з різною метою і задачами, і, як наслідок, нестабільність урядів); 2)вельми слабий безпосередній зв'язок між депутатами і виборцями, що голосують не за конкретних кандидатів, а за партії; 3)незалежність депутатів від своїх партій (така несвобода парламентаріїв може негативно позначитися на процесі обговорення і ухвалення важливих документів).

74. Основні принципи виборчої системи України.

У ст. 71 Конституції визначається, що вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Принципи вільних виборів є загально визнаними у світі і відповідають міжнародним стандартам чи ознакам демократичних режимів. Проголошення цих принципів на конституційному рівні робить їх обов’язковими для всіх видів виборів, виключаючи можливість порушення будь-якого з цих принципів або усіх принципів одночасно.

Поряд із цими загальними принципами в кожному із базових виборчих законів України встановлюються додаткові принципи виборчого процесу. Виборчий процес здійснюється, зокрема, на засадах: вільного і рівноправного висування кандидатів, гласності і відкритості, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.

Принципи загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні визнані універсальними принципами демократичних виборів в Україні.

Принцип рівності виборчого права передбачає, що всі громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Це означає, що всі виборці мають однакову кількість голосів і кожний має рівну з іншими вагу, тобто кожний виборець впливає на результати виборів однаково.

Принцип прямого виборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо.

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається.

75. Порядок організації та проведення виборів.

Проведення виборів включає декілька стадій. Організацією виборів займаються комісії.

Вибори ПУ

Чергові вибори ПУ відбуваються в останню неділю березня п'ятого року повноважень ПУ Верховна Рада України призначає чергові вибори ПУ не пізніш як за дев'яносто днів до дня виборів. Верховна

Рада України забезпечує опублікування рішення про призначення чергових виборів ПУ у засобах масової інформації.

Виборчий процес чергових виборів Президента України розпочинається за дев'яносто днів до дня виборів.

Позачергові вибори Президента України відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня:

1) проголошення ПУ особисто заяви про свою відставку на засіданні ВРУ;

2) опублікування рішення Верховної Ради України про підтвердження неможливості виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

3) опублікування рішення ВРУ про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту;

4) прийняття постанови ВРУ про призначення позачергових виборів у зв'язку із смертю ПУ.

Виборчий процес позачергових виборів Президента України розпочинається з дня, наступного за днем, зазначеним у пунктах 1-4 частини четвертої цієї статті.

Повторні вибори ПУ відбуваються в останню неділю дев'яностоденного строку з дня прийняття постанови ВРУ про призначення повторних виборів.

8. Постанова ВРУ про призначення повторних виборів приймається не пізніш як на п'ятнадцятий день після дня внесення до Верховної Ради України відповідного подання ЦВК.

9. Виборчий процес повторних виборів Президента України розпочинається наступного дня після офіційного опублікування постанови ВРУ про їх призначення.

1) утворення територіальних виборчих округів;

2) утворення виборчих дільниць;

3) утворення окружних та дільничних виборчих комісій;

4) формування списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація кандидатів;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування у день виборів ПУ;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування і результатів виборів ПУ.

У разі необхідності виборчий процес може включати також такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів виборців і встановлення підсумків повторного голосування та результатів виборів ПУ.

Вибори ВРУ

Чергові вибори депутатів проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради України і не потребують окремого рішення про їх призначення.

Позачергові вибори депутатів призначаються ПУ з підстав і в порядку, встановлених КУ

Повторні вибори депутата призначаються в одномандатному окрузі Центральною виборчою комісією у разі визнання виборів депутатів в цьому окрузі такими, що не відбулися, або якщо особа після її обрання не набула депутатського мандата в порядку, встановленому цим Законом.

Проміжні вибори депутата призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному окрузі.

Стаття 16. Строки проведення виборів

1. Чергові вибори до ВРУ відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України.

2. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за дев'яносто днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніш як за дев'яносто один день до дня голосування.

3. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Указу ПУ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, виданого відповідно до КУ України

4. Виборчий процес позачергових виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування Указу ПУ, зазначеного у частині третій цієї статті.

5. Повторні вибори в одномандатному окрузі призначаються не пізніш як через тридцять днів від дня визнання виборів такими, що не відбулися, або прийняття Центральною виборчою комісією рішення про визнання обраної особи такою, що не набула депутатського мандата. Повторні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес повторних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення Центральної виборчої комісії про їх призначення.

6. Рішення про призначення проміжних виборів депутата в одномандатному окрузі приймається Центральною виборчою комісією не пізніш як у тридцятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування Центральною виборчою комісією рішення про їх призначення. Виборчий процес проміжних виборів депутатів починається з дня, наступного після дня опублікування рішення ЦВК про їх призначення.

7. Протягом п'ятого року повноважень ВРУ поточного скликання проміжні та повторні вибори не проводяться.

1) висування кандидатів у депутати;

2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії);

3) реєстрація кандидатів у депутати;

4) проведення передвиборної агітації;

5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі;

6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

7) голосування;

8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування;

9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення;

10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.

У випадках, передбачених цим Законом, виборчий процес включає також такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків повторного голосування.

Вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських.

Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до КУ України

Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом

Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому цим Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.

1) утворення виборчих округів;

2) утворення виборчих дільниць;

3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;

4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;

5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;

6) проведення передвиборної агітації;

7) голосування у день виборів;

8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

У випадках, передбачених Законом, виборчий процес включає також такі етапи:

1) повторне голосування;

2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.

76. Процедура реєстрації виборців України.

Дані про виборців містяться у Державному реєстрі виборців. Державний реєстр виборців - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до КУ.

Підставою для видання наказу про внесення запису до бази даних Реєстру є подані в установленому порядку до відповідного органу ведення Реєстру документи, які підтверджують набуття особою права голосу:

1) у зв'язку з досягненням особою віку 18 років;

2) у зв'язку з набуттям особою громадянства України;

3) у зв'язку з поновленням дієздатності особи, не включеної до Реєстру;

4) у разі виявлення не включеної до Реєстру особи, яка має право голосу.

Порядок подання документів до органу ведення Реєстру

Документи можуть бути подані до відповідного органу ведення Реєстру в порядку:

1) звернення особи за власною ініціативою;

2) періодичного поновлення персональних даних Реєстру;

3) уточнення персональних даних Реєстру.

Стаття 19. Порядок звернення особи за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо включення до Реєстру

1. Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру.

2. Особа подає органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою розпорядником Реєстру, із зазначенням відомостей про себе, наведених у ЗУ «Про Державний реєстр», і пред'являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство виборця, - паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), копія якого додається до заяви. Відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно зазначаються у заяві, яка подається разом з документом, що підтверджує відповідний факт. Особі, яка є військовослужбовцем строкової служби, для подання такої заяви надається відпустка на строк, достатній для звернення до органу ведення Реєстру.

3. Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, зазначеною в частині другій цієї статті. До заяви додається копія пред'явленого документа, що посвідчує особу і підтверджує громадянство виборця, - паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа недавно набула громадянства України). Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

4. Виборча адреса особи, яка звернулася із заявою щодо свого включення до Реєстру, визначається відповідно до ЗУ «Про Державний реєстр».

5. Орган ведення Реєстру перевіряє, чи особа, яка звернулася із заявою про включення до Реєстру, не була до цього часу включеною до Реєстру, а також у разі необхідності перевіряє відомості, зазначені в заяві та необхідні для внесення запису до Реєстру, шляхом звернення до відповідних органів, закладів, установ, зазначених у ЗУ «Про Державний реєстр».

6. За наявності підстав, визначених ЗУ «Про Державний реєстр», керівник органу ведення Реєстру видає наказ про внесення відповідного запису до Реєстру. Перед виданням наказу орган ведення Реєстру може звернутися до виборця стосовно перевірки чи уточнення відомостей щодо нього.

7. У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру надсилає на виборчу адресу виборця повідомлення про його включення до Реєстру за формою, встановленою розпорядником Реєстру. У повідомленні зазначаються персональні дані виборця, передбачені ЗУ «Про Державний реєстр», а також дата його включення до Реєстру. Повідомлення підписується керівником органу ведення Реєстру та засвідчується печаткою цього органу.

8. У разі якщо виборець уже включений до Реєстру, йому надсилається повідомлення, зазначене у ЗУ «Про Державний реєстр», на адресу, наведену в заяві як виборча адреса виборця.

77. Суб’єкти виборчого права в Україні.

Виборче право розуміється в об’єктивному та суб’єктивному значенні. В об’єктивному-це всі норми права, які регламентують порядок формування державних органів.

В суб’єктивному-активне і пасивне виборче право.

Суб’єктами виборчого права в Україні є:

· Дієздатні громадяни України, які на день виборів досягли 18 років (активне виборче право)

· Дієздатний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року і проживає в Україні протягом останніх 5 років, не має судимості (не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку) за вчинення умисного злочину (пасивне виборче право-кандидат у депутати ВРУ)

· Дієздатний громадянин України, який на день виборів досяг 35 років,володіє державною мовою і проживає в Україні протягом 10 останніх років, не має судимості (не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку) за вчинення умисного злочину (пасивне виборче право-кандидат у ПУ)

·

78. Види виборчих комісій на виборах в Україні.

Виборчі комісії є спеціальними колегіальними органами, уповноваженими організовувати підготовку та проведення виборів депутатів і ПУ і забезпечувати додержання та однакове застосування законодавства України про вибори депутатів.

1) ЦВК (повноваження на всій території України та закордонних виборчих дільницях. Здійснює також повноваження окружної виборчої комісії в окремому закордонному виборчому окрузі.): є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі КУ, цього та інших ЗУ і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів ПУ, народних депутатів України, депутатів ВР АРК, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими ЗУ.

2) окружні виборчі комісії (повноваження у межах одномандатного округу): є юридичною особою, має печатку, зразок якої затверджується ЦВК. Окружна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо всіх дільничних виборчих комісій в межах відповідного одномандатного округу.

3) дільничні виборчі комісії (повноваження у межах виборчої дільниці): не є юридичною особою. Дільнична виборча комісія має власну печатку, зразок якої затверджується ЦВК

.

79. Статус ЦВК.

ЗУ «Про ЦВК» 30.06.2004

Стаття 1. Статус ЦВК

1. Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі КУ, цього та інших ЗУ і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів ПУ, народних депутатів України, депутатів ВР АРК, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими ЗУ.

2. Комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів ПУ, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму. Комісія здійснює контроль за діяльністю та консультативно-методичне забезпечення виборчих комісій, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, та комісій з місцевих референдумів.

Дата добавления: 2015-05-10