Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 4. Поняття та ознаки складу злочину




Тема 3. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів

 

Соціальна природа злочину. Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, що існують у суспільстві на тому чи іншому етапі розвитку. Історично мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь.

Визначення поняття злочину: формальне; матеріальне; формально-матеріальне; їх сутність. Поняття злочину в чинному КК України: передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Ознаки злочину. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину. Значення суспільної небезпеки. Характер та ступінь суспільної небезпеки. Протиправність як формальна ознака злочину. Неприпустимість застосування статей Особливої частини КК за аналогією. Співвідношення суспільної небезпеки і протиправності.

Винність як ознака злочину; її зміст та значення.

Караність як невід'ємна ознака злочину. Співвідношення караності як ознаки злочину і фактичного призначення покарання за злочин. Органічна єдність ознак злочину.

Значення ст.11 КК для визначення поняття злочину. Проблема удосконалення поняття злочину в кримінальному праві України.

Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочинів від інших правопорушень. Питання про відмежування злочинів та інших правопорушень у науці кримінального права. Співвідношення понять злочину, злочинності та правопорушення.

Класифікація злочинів ст.12 КК залежно від їх тяжкості та її значення. Критерії класифікації (ступінь тяжкості, родовий об`єкт, потерпілий, предмет, налсдіки, спосіб вчинення, місце та час вчинення, суб`єкт, форма вини, мета). Проблема удосконалення класифікації злочинів у чинному законодавстві.


 

 

Поняття складу злочину і його значення. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

Елементи складу злочину, їх зміст, органічна єдність. Об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона як елементи складу злочину, їх ознаки. Обов'язкові і факультативні ознаки складу злочину, значення такого розподілення ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

Види складів злочину залежно від 1) їх тяжкості: прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані; 2) особливостей конструкції: матеріальні, формальні, усічені; 3) наявності наслідків: з матеріальною шкодою, з фізичною шкодою, з ідеологічною шкодою.

Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і її значення.

Тема 5. Об'єкт злочину, Об'єктивна сторона злочину

 

Поняття об’єкту злочину. Значення об'єкту злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпечності злочину. Характер суспільної небезпечності злочину. Ступінь суспільної небезпечності злочину. Їх значення для правильного визначення об`єкту злочину та його кваліфікації.

Суспільні відносини, інтереси, блага як об’єкт злочину. Об'єкт злочину і об'єкт кримінально-правової охорони. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв'язок між ними, предмет суспільних відносин.

Класифікація (види) об'єктів злочину. Загальний об'єкт злочину. Родовий (спеціальний, груповий) об'єкт злочину. Видовий об`єкт злочину. Безпосередній (конкретний) об'єкт злочину. Порядок визначення родового, видового та безпосереднього об`єктів злочину та їх значення.

Основний (головний) і додатковий безпосередні об'єкти.

Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину. Предметні та безпредметні злочини. Значення правильного встановлення предмету злочину для кримінальної відповідальності. Відмінність предмету злочину від об’єкту злочину. Описання предмету злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК.

Потерпілий як ознака об`єкту злочину. Значення встановлення категорії потерпілого для кваліфікації злочину (посягання щодо працівників правоохоронних органів, суду та ін.).

Поняття об'єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов'язкові та факультативні. Значення об'єктивної сторони для оцінки суспільної небезпечності, кваліфікації злочину, а також відмежування одного складу злочину від іншого.

Суспільно небезпечне діяння, його поняття та форми. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність злочинного діяння як зовнішні акти поведінки людей, які вчиняються в реальній дійсності.

Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Поняття та ознаки бездіяльності. Умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Правовий (юридичний) обов'язок діяти певним чином та наявність можливості виконати обов'язок, який покладено на особу.

Значення нездоланної (непереборної) сили, фізичного і психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння (дію чи бездіяльність).

Поняття суспільно небезпечних наслідків. Суспільно небезпечні наслідки як ознака об'єктивної сторони злочину. Їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами: значення такого розподілення.

Причинний зв'язок в кримінальному праві та його значення. Вирішення питання про причинний зв'язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком у науці кримінального права. Об'єктивний характер причинного зв'язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв'язку.

Розподіл причинного зв'язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований причинний зв'язок та ін.

Встановлення причинного зв’язку при наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Особливості причинного зв'язку при злочинній бездіяльності.

Спосіб, знаряддя, засоби, обставини (обстановка, умови), місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об'єктивну сторону злочину; їх значення. Спосіб, знаряддя, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину як:

- конститутивні (конструктивні) ознаки конкретного складу злочину;

- кваліфікуючі ознаки;

- обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

 

Змістовий модуль 2

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 902; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.