Тема № 18. Стадії вчинення умисного злочину: поняття, види, кримінально-правова характеристика

Тема № 17. Помилка у кримінальному праві: поняття та види

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та значення помилки, як самостійного кримінально-правового інституту.

2. Поняття, характеристика та види юридичної помилки.

3. Поняття, характеристика та види фактичної помилки.

4. Кримінальна відповідальність при помилці.

Висновки.

Методичні вказівки:

Ця тема має тісний зв’язок з темою «Суб’єктивна сторона складу злочину». Сутність помилки полягає в тому, що особа має неправильне уявлення про обставини вчиненого. Передусім слід дати визначення помилки взагалі, а потім визначення помилки в кримінальному праві. Аналізуючи значення помилки в кримінальному праві слід мати на увазі, що помилка справляє істотний вплив на кваліфікацію злочину та призначення покарання. Далі рекомендується сказати про види помилки. В кримінально-правовій літературі існує різна класифікація помилок в залежності від різних підстав. І це не тільки юридична або фактична помилка, але й помилки вибачлива та невибачлива і т.п. В літературі висловлюються різні точки зору з приводу підстав поділу помилок.

Потім слід дати визначення юридичної помилки, сказати про види та впливі її на кваліфікацію злочину, враховуючи при цьому, що в літературі існують різноманітні підходи до встановлення видів юридичної помилки, а також її впливу на кримінальну відповідальність.

При розгляді фактичної помилки треба дати її визначення та назвати її види. Слід звернути увагу на вплив фактичної помилки на кваліфікацію. Та вплив цей суттєвий (особливість полягає в тому, що злочинець досить часто посягає на два об’єкти одночасно. Існують розбіжності з приводу віднесення помилок в об’єкті та помилок в предметі, в причинному зв’язку та відхилення дії і т.п. Цю проблему слід уважно вивчити та проаналізувати, висловити свою точку зору.

Роботу слід завершити загальним висновком.

Рекомендований перелік літератури до теми № 17: [43, 45, 46, 51, 74, 107, 222, 298].

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття стадій вчинення злочину та їх кримінально-правове значення.

2. Поняття та кримінально-правова характеристика готування до вчинення злочину. Відмежування готування від виявлення наміру.

3. Поняття, кримінально-правова характеристика та види замаху на злочин.

4. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Висновки.

Методичні вказівки:

Тема цієї курсової роботи присвячена загальним питанням стадій вчинення злочину. У першому пункті плану необхідно визначити поняття стадій вчинення злочину, проаналізувати його об’єктивні та суб’єктивні ознак, висловити ставлення до так званого «виявлення наміру». Потім дати аналіз закінченого злочину, на підставі чого розкрити зміст незакінченого злочину з матеріальними, формальними та усіченими складами.

У другому пункті необхідно дати поняття готування до злочину, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки (ч. 1 ст. 14 КК). Далі варто охарактеризувати види готування до злочину: підшукування засобів чи знарядь для вчинення злочину; пристосування засобів чи знарядь для вчинення злочину; підшукування співучасників; змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину. Тут також необхідно надати кримінально-правову оцінку готування до злочину невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 14 КК) та провести відмежування готування до злочину від виявлення умислу.

У третьому пункті плану необхідно сформулювати поняття замаху на злочин, розкрити його об’єктивні та суб’єктивні ознаки (ч. 1 ст. 15 КК). Далі необхідно охарактеризувати види замаху на злочин: закінчений замах на вчинення злочину (ч. 2 ст. 15 КК); незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 КК); непридатний замах на злочин: замах на непридатний об’єкт і замах із непридатними засобами. Потім варто дослідити значення поділу замаху на злочин на види.

Останній пункт плану припускає дослідження добровільної відмови від доведення злочину до кінця, формулювання якого міститься у ст.. 17 КК. Тут необхідно розкрити зміст його об’єктивних (закінченість) і суб’єктивних (добровільність) ознак, показати особливості добровільної відмови у матеріальних, формальних і усічених складах, а також на стадії закінченого замаху, надати відмежування добровільної відмови від дійового каяття.

Нормативні акти: [1, 2, 3, 4, 5].

Рекомендований перелік літератури до теми № 18: [78, 120, 121, 143, 206, 249, 253, 255, 256].

Дата добавления: 2015-05-10