Тема 12. Поняття покарання. Види покарання

1.

Варіант № 1

1. Дайте визначення кримінального права як галузі права.

2. Перерахуйте основні принципи характерні кримінальному праву.

Варіант № 2

1. Перерахуйте основні методи кримінального права.

2. Дайте визначення предмету кримінального права.

ІГРОВА СИТУАЦІЯ:

2. „Наукова доповідь”.

Одному з курсантів (студентові) пропонується виступити в студентській аудиторії на факультеті журналістики в ролі „лектора” і розповісти, що таке кримінальне право, його система та задачі на сучасному етапі розвитку суспільства.

Напередодні виступаючий готує виступ і під час навчального заняття, в ході гри, проводить бесіду в аудиторії.

Аудиторія виступає в ролі „студентів” та задає питання виступаючому.

3. Самостійно законспектувати визначення наступних понять:

Кримінальне право; система галузі права; Загальна частина кримінального права; Особлива частина кримінального права; предмет кримінального права; загально правові принципи; галузеві принципи кримінального права; невідворотність кримінальної відповідальності; відповідальність за наявності вини; особиста відповідальність; диференціація кримінальної відповідальності; економія кримінальної репресії; методи кримінального права; охоронна функція кримінального права; методологія науки кримінального права; кримінальна політика; криміналізація; декриміналізація; пеналізація; депеналізація.

4. Теми рефератів:

1. Кримінальне право як засіб охорони соціальних цінностей і встановленого в суспільстві правопорядку.

2. Співвідношення кримінального права і кримінальної політики.

3. Школи науки кримінального права.

5. Відпрацювати питання:

1. Вплив науки на законодавчу і правозастосовну діяльність, на формування юридичного мислення і правової свідомості населення.

2. Зв’язок науки кримінального права із суміжними науками (кримінологією, юридичною статистикою, криміналістикою та ін.).

3. Методи науки кримінального права.

4. Кримінальне право зарубіжних держав: порівняльно-правовий аналіз.

5. Реформа кримінального законодавства України у зв’язку з створенням правової держави та прийняттям нової Конституції України.

Рекомендована література до Теми 1: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 2. Закон про кримінальну відповідальність. Кримінальна відповідальність та її підстава

1. Варіант № 1

1. Дайте визначення кримінальному закону.

2. Визначте диспозицію та перерахуйте основні її види.

Варіант № 2

1. Тлумачення кримінального закону та його види.

2. Санкція кримінальної норми та її види.

2. Завдання №1. Назвіть дві-три статті з Особливої частини КК України, які мають просту, описову, відсильну та бланкетну диспозиції; назвіть дві-три статті Особливої частини КК України, які мають відносно визначені та альтернативні санкції.

Визначте, у чому полягає кримінально-правовий зміст наведених положень та як вони співвідносяться з відповідними положеннями КК України.

Вирішіть питання про можливість безпосереднього застосування зазначених положень при розгляді конкретних кримінальних справ.

Завдання №2. Наведіть два-три положення кримінально-правового характеру:

а) Конституції України;

б) міжнародних договорів;

в) рішень Конституційного Суду України.

Визначте, у чому полягає кримінально-правовий зміст наведених положень та як вони співвідносяться з відповідними положеннями КК України.

Вирішіть питання про можливість безпосереднього застосування зазначених положень при розгляді конкретних кримінальних справ.

3. ІГРОВА СИТУАЦІЯ:

„Наукова доповідь”.

Одному з курсантів (студентові) пропонується виступити перед учнями 10-11 класів загальноосвітньої школи і розповісти їм що таке кримінальний закон і дати характеристику новому Кримінальному кодексу України.

Напередодні виступаючий готує виступ і під час навчального заняття, в ході гри, проводить бесіду в аудиторії.

Аудиторія виступає в ролі старшокласників та задає питання виступаючому.

4. Законспектувати визначення наступних термінів:

Закон про кримінальну відповідальність (кримінальний закон); гіпотеза; диспозиція; види диспозицій: проста, описова, бланкетна, відсильна; санкція; види санкцій: відносно визначена, абсолютно визначена; альтернативна; тлумачення кримінального закону; суб’єкти тлумачення; спосіб тлумачення; обсяг тлумачення; постанови Пленуму Верховного Суду України; просторова та часова юрисдикція кримінального закону; територія України; громадянин України; іноземець; особа без громадянства; час вчинення злочину; місце вчинення злочину; набуття чинності; втрата чинності; „проміжний „ закон; зворотна дія; пом’якшення кримінальної відповідальності; скасування злочинності діяння; екстрадиція.

5. Теми рефератів:

1. Співвідношення норм міжнародного та кримінального права України.

2. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

3. Роль Верховного Суду України в тлумаченні кримінальних законів.

4. Етапи розвитку кримінального права України.

6. Відпрацювати питання:

1. Аналогія в кримінальному праві.

2. Законодавство Росії, що діяло на території України до січня 1918 р.

3. Кримінальне законодавство України після Жовтневої революції.

4. Вилучення з під юрисдикції українських судів осіб, які вчинили злочин на території України, але користуються дипломатичним імунітетом.

5. Обов’язкове опублікування закону про кримінальну відповідальність як необхідна умова його застосування.

6. Поняття більш м’якого(більш суворого)кримінального закону.

7. Правові наслідки засудження особи за межами України.

8. Структура статей Особливої частини КК України. Диспозиція і санкція. Види диспозицій і санкцій.

9. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

Рекомендована література до Теми 2: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 3. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів. Склад злочину

1. Варіант № 1

1. Визначення злочину.

2. Охарактеризуйте таку ознаку злочину як караність.

Варіант № 2

1. Визначення класифікації злочинів.

2. Охарактеризуйте таку ознаку злочину як винність.

2. Законспектувати визначення наступних термінів:

Поняття злочину: формальне, матеріальне, формально-матеріальне; ознаки злочину; суспільна небезпечність; характер і ступінь суспільної небезпечності; кримінальна протиправність; винність; караність; малозначне діяння; класифікація злочинів; злочин невеликої тяжкості; злочин середньої тяжкості; тяжкий злочин; особливо тяжкий злочин; кримінальна відповідальність; підстави кримінальної відповідальності; реалізація кримінальної відповідальності; кримінальне покарання; кримінально-правові відносини; суб’єкти, предмет і зміст кримінальних правовідносин, склад злочину; елементи складу злочину; об’єкт злочину; об’єктивна сторона складу злочину; суб’єкт злочину; суб’єктивна сторона складу злочину; обов’язкові ознаки складу злочину; факультативні ознаки складу злочину; види складів злочинів.

3. ДІЛОВА ГРА:

„Інтелект-лото”.

Навчальна група розбивається на шість підгруп в кожній з яких проводиться гра. Наступний тур проводиться серед переможців в попередніх групах.

Курсантам роздаються картки, на яких розміщені терміни відповідно до розглядаємої теми (два-три терміна) та інших тем курсу. Викладач зачитує один за одним термін, при наявності у курсанта на його картці правильної відповіді жетон з правильною відповіддю віддається йому.

Після закінчення всіх турів визначається переможець.

4. Теми рефератів:

1. Формування і розвиток визначення поняття злочину в кримінальному праві.

2. Органічна єдність ознак злочину: суспільної небезпеки, протиправності, винності і караності.

3. Кримінально-правові відносини: їх суб’єкт та зміст.

4. Формула кваліфікації злочину та юридичне формулювання звинувачення.

5. Значення складу злочину для кваліфікації.

6. Елементи складу злочину. Їх взаємозв’язок та органічна єдність.

5. Відпрацювати питання:

1. Залежність поняття злочину від соціально-економічних відносин, існуючих у суспільстві на тому чи іншому етапі розвитку.

2. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь.

3. Значення суспільної небезпеки і протиправності діяння, як основних ознак злочину. Неприпустимість застосування статей Особливої частини КК України за аналогією.

4. Питання про відмежування злочинів від інших правопорушень у науці кримінального права.

5. Проблема удосконалення класифікації злочинів у чинному законодавстві.

6. Реалізація кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.

7. Підстави кримінальної відповідальності в науці і законодавстві України.

8. Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин.

9. Склад злочину та кваліфікація злочину.

10. Основні функції складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання.

11. Кваліфікація злочинів як етап застосування норм кримінального права.

12. Формула кваліфікації злочину та юридичне формулювання звинувачення.

Рекомендована література до Теми 3: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 4. Стадії злочину

1. Варіант № 1

1. Дайте визначення стадії вчинення злочину та перерахуйте її види.

2. Готування до злочину та його види.

Варіант № 2

1. Дайте визначення незакінченого злочину та його видів.

2. Замах на злочин та його види.

2. Законспектувати визначення наступних термінів:

Стадії умисного злочину; закінчений злочин; момент закінчення злочину; продовжуваний злочин; триваючий злочин; складений злочин; формальні, матеріальні, усічені склади злочинів; готування до злочину; підшукування засобів і знарядь, співучасників; пристосування засобів і знарядь, змова на вчинення злочину; усунення перешкод; інше умисне створення умов для вчинення злочину; замах на злочин; закінчений замах; незакінчений замах; непридатний замах; добровільна відмова;дійове каяття.

3. Теми рефератів:

1. Відповідальність за готування до злочину за Кримінальним кодексом України.

2. Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин.

3. Діяльне каяття і вчинений злочин.

4. Відпрацювати питання:

1. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.

2. Поняття замаху на непридатний об’єкт.

3. Замах непридатними засобами.

4. Відмінність замаху від готування та від закінченого злочину.

5. Момент закінчення злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складом.

6. Обставини, які належить враховувати при призначенні покарання за готування та замах на злочин.

7. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова.

8. Підстава і межі кримінальної відповідальності за готування і замах на вчинення злочину.

9. Обставини, що враховуються судом при призначенні покарання за незакінчений злочин.

10. Стадії, на яких можлива добровільна відмова від вчинення злочину.

11. Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин.

12. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення.

13. Відмінність добровільної відмови від діяльного каяття та щирого розкаяння.

Рекомендована література до Теми 4: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 5. Об’єкт злочину. Об’єктивна сторона злочину

1. Варіант № 1

1. Дайте визначення об’єкту злочину.

2. Дайте визначення родового об’єкту злочину.

3. Дати визначення об’єктивної сторони злочину.

4. Види необхідних причинних зв’язків.

Варіант № 2

1. Дайте визначення предмету злочинного впливу.

2. Дайте визначення безпосереднього об’єкту злочину.

3. Дати визначення суспільно небезпечним наслідкам об’єктивної сторони злочину.

4. Види суспільно небезпечних наслідків.

2. Законспектувати визначення наступних термінів:

Об’єкт злочину; суспільні відносини; цінності; блага; структура суспільних відносин: суб’єкти, предмет, зміст; структура цінностей: потерпілі, блага, права та законні інтереси; загальний, родовий, видовий, безпосередній об’єкт; основний та додатковий об’єкт; предмет злочину; потерпілий від злочину.

Об’єктивна сторона складу злочину; діяння: дія та бездіяльність; фізичні та енергетичні дії; суспільно небезпечні наслідки; реальна шкода; делікт створення небезпеки; матеріальна (майнова, фізична) та нематеріальна шкода; формальні, матеріальні та усічені склади злочинів; причинний зв’язок; прямий та опосередкований причинний зв’язок; необхідний та випадковий причинний зв’язок; особливі умови на боці потерпілого; спосіб вчинення злочину; місце вчинення злочину; час вчинення злочину; обстановка (ситуація) вчинення злочину; знаряддя і засоби вчинення злочину.

3. Теми рефератів:

1. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони.

2. Відмінність предмета злочину від знарядь і засобів вчинення злочину.

3. Потерпілий від злочину.

4. Факультативні ознаки об’єктивної сторони і кримінальна відповідальність.

5. Причинний зв’язок в кримінальному праві: проблемні питання.

6. Складний характер злочинної діяння в триваючих, продовжуваних і складних злочинах.

4. Відпрацювати питання:

1. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони.

2. Структура суспільних відносин: суб’єкти, соціальний зв’язок між ними, предмет суспільних відносин.

3. Відмінність предмету злочину від знарядь та засобів вчинення злочину.

4. Значення предмета й потерпілого від злочину для кваліфікації злочинів.

5. Багатооб’єктні злочини. Основний, додатковий і факультативний об’єкти.

6. Значення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпеки, кваліфікації злочину, а також відокремлення одного складу злочину від іншого.

7. Обов’язок діяти зазначеним чином та наявність можливості виконати обов’язок, який покладено на особу.

8. Вимоги, які пред’являються до співвідношення діяння та наслідків для встановлення між ними причинного зв’язку.

9. Характеристика факультативних ознак об’єктивної сторони злочину: спосіб, засоби, обставини, місце, час вчинення злочину.

10. Встановлення причинного зв’язку при наявності особливих умов з боку потерпілого.

Рекомендована література до Теми 5: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 6. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб’єкт злочину)

1. Варіант № 1

1. Дайте визначення загального суб’єкта злочину.

2. Види психічних захворювань, які обумовлюють медичний критерій неосудності.

Варіант № 2

1. Дайте визначення обмеженої осудності.

2. Ознаки юридичного критерію неосудності та їх характеристика.

2. Законспектувати визначення наступних термінів:

Суб’єкт злочину; фізична особа; юридична особа; осудність; обмежена осудність; неосудність; медичний (біологічний) критерій осудності (обмеженої осудності, неосудності); хронічна психічна хвороба; тимчасовий розлад психічної діяльності; недоумство; інший хворобливий стан психіки; юридичний (психічний) критерій (обмеженої осудності, неосудності); здатність до усвідомлення діяння; здатність керувати своїми діями; вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність; знижений вік; підвищений вік; спеціальний суб’єкт злочину; стан сп’яніння; примусові заходи медичного характеру; небезпечні хвороби; примусове лікування.

3. Теми рефератів:

1.Формування поняття суб’єкта злочину в історичному аспекті.

2. Суб’єкт злочину та особа злочинця.

3. Проблема обмеженої осудності у кримінальному праві.

4. Відпрацювати питання:

1. Злочини, за вчинення яких в кримінальному законі встановлено знижений вік відповідальності.

2. Формула неосудності за чинним КК України.

3. Значення медичного критерію для визнання особи неосудною.

4. Співвідношення юридичного та медичного критеріїв поза осудністю.

5. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин та її обґрунтування.

Рекомендована література до Теми 6: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 7. Суб’єктивна сторона злочину

1. Варіант № 1

1. Дайте визначення суб’єктивної сторони злочину.

2. Визначення змішаної форми вини.

Варіант № 2

1. Визначення вини та її форми.

2. Визначення мотиву та мети в кримінальному праві.

2. ДІЛОВА ГРА:

„Захист дисертації”

Одному з слухачів (з числа бажаючих) пропонується підготувати наукову доповідь по одній з тем заздалегідь підготовленого реферату.

За його бажанням і за узгодженням з викладачем тема доповіді може бути змінена.

З числа курсантів викладач призначає двох офіційних опонентів, що попередньо знайомляться з доповіддю і готують письмові відкликання.

У ході „захисту дисертації” усі слухачі групи виступають у ролі членів вченої ради. Вони можуть задавати питання доповідачеві, виступати на підтримку його ідей або критикувати них. Після завершення дискусії „члени вченої ради” голосують за присвоєння доповідачеві „вченого ступеня”.

3. Законспектувати визначення наступних термінів:

Суб’єктивна сторона складу злочину; принцип суб’єктивного ставлення; вина; зміст вини; сутність вини; форми вини; умисел; прямий умисел; непрямий умисел; спеціальні види умислу: визначений, невизначений, альтернативний, заздалегідь обдуманий, раптовий, афектований; необережність; злочинна самовпевненість; злочинна недбалість; подвійна (складна, змішана) форма вини; юридична та фактична помилки; невинне заподіяння шкоди (казус); мотив; мета; емоційний стан; фізіологічний афект.

4. Теми рефератів:

1. Поняття вини і її значення.

2. Складна форма вини.

3. Помилка в кримінальному праві.

5. Відпрацювати питання:

1. Поняття вини в чинному законодавстві. Неприпустимість об’єктивного ставлення.

2. Умисел в злочинах з формальним складом.

3. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення.

4. Значення мотиву і мети як конститутивних ознак складу злочину.

5. Мотив і мета як обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання.

6. Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу.

7. Невинне заподіяння шкоди (казус).

8. Відмінність казусу від злочинної недбалості.

9. Юридична та фактична помилки, їх види і вплив на вину та кримінальну відповідальність.

Рекомендована література до Теми 7: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 8. Множинність злочинів

1. Варіант № 1

1. Ознаки повторності злочинів.

2. Види сукупності та її види.

Варіант № 2

1. Ознаки рецидиву злочинів.

2. Дайте визначення складеному злочину.

2. ДІЛОВА ГРА:

„Наукова доповідь”.

Одному з курсантів пропонується виступити в студентській аудиторії на факультеті журналістики в ролі „лектора” і розповісти, що таке множинність злочинів та розгляд цієї проблеми кримінальним правом України.

Напередодні виступаючий готує виступ і під час навчального заняття, в ході гри, проводить бесіду в аудиторії.

Аудиторія виступає в ролі „студентів” та задає питання виступаючому.

3. Законспектувати визначення наступних термінів:

Множинність злочинів; одиничний злочин; повторність тотожних злочинів; повторність однорідних злочинів; ідеальна сукупність злочинів; реальна сукупність злочинів; рецидив злочинів.

4. Теми рефератів:

1. Відображення повторності злочинів в Загальній та Особливій частині КК України.

2. Відображення рецидиву злочинів в Загальній (ст.ст.67, 81, 107 КК) та Особливій частині КК України. Кримінально-правове значення сукупності злочинів.

5. Відпрацювати питання:

1. Відмінність сукупності злочинів від конкуренції кримінально-правових норм.

2. Поняття і характерні ознаки множинності у кримінальному праві.

3. Відмежування множинності злочинів від одиничних злочинів.

Тема 9. Співучасть у злочині

1. Варіант № 1

1. Визначення співучасті та її основних ознак.

2. Форми співучасті та її види.

Варіант № 2

1. Перерахуйте види співучасників та дайте їм визначення.

2. Визначення причетності до злочину та її видів.

2.ДІЛОВА ГРА:

„Прес-конференція” (з питання проблеми співучасті у злочині).

Ведучий (ним має бути викладач кримінального права) разом з учасниками „прес-конференції” визначає коло питань, які обговорюватимуться на ній:

поняття співучасті в злочині;

види співучасників;

спеціальні питання відповідальності співучасників;

підстави і межі кримінальної відповідальності співучасників;

кримінальна відповідальність організаторів і учасників організованої групи і злочинної організації.

Двом-трьом курсантам пропонується виступити в ролі політичних діячів та представників влади перед журналістами засобів масової інформації, як вітчизняних так і іноземних, і розповісти їм про проблеми співучасті у злочині та вирішення її в чинному кримінальному законодавстві.

Напередодні учасники-гравці добирають матеріали з газет, журналів, суспільно-політичних оглядів, телебачення, радіо, потім обговорюють з ведучим аспекти своєї ролі, питання, що будуть предметом гри. Важливо, щоб був присутній елемент імпровізації, яка би базувалась на фактичних матеріалах і знаннях учасників. Це в великій мірі залежить від вчителя та попередньої підготовчої роботи.

Прес-конференція відбувається в аудиторії, де „представники преси” розташовуються на стільцях у партері, а „представники влади та політичні діячі” – за великим столом, на якому розкладено матеріали. Вступне слово надається ведучому, як незалежному експерту, який змальовує ситуацію, що обговорюється сьогодні. Далі „кореспонденти” розпитують учасників прес-конференції.

3. Законспектувати визначення наступних термінів:

Співучасть у злочині; об’єктивні ознаки співучасті; суб’єктивні ознаки співучасті; форми співучасті; проста форма співучасті; складна форма співучасті; види співучасників; виконавець та співвиконавець злочину; організатор злочину; підбурювач; пособник злочину; вчинення злочину групою осіб; вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб; вчинення злочину організованою групою; вчинення злочину злочинною організацією; співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом; причетність до злочину; потурання злочину; ексцес виконавця.

4. Теми рефератів:

1. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.

2. Поняття та характеристика ексцесу виконавця.

3. Відповідальність за причетність до злочину.

5.Відпрацювати питання:

1. Питання про можливість співучасті в злочинах, які вчинені з необережності.

2. Відмежування співучасті від "необережного заподіяння".

3. Спеціальні питання відповідальності співучасників.

4. Переховування, недонесення, потурання.

5. Підстава та межі відповідальності співучасників. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи та злочинної організації

6. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.

Рекомендована література до Теми 9: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

ТЕМА 10. ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ

1.Варіант № 1

1. Визначення обставин, що виключають злочинність діяння та їх ознаки.

2. Визначення необхідної оборони.

Варіант № 2

1. Визначення правомірного затримання злочинця потерпілими або іншими особами та його ознаки.

2. Визначення виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння та його ознаки.

2. Законспектувати визначення наступних термінів:

Обставини, що виключають злочинність діяння; суспільна небезпечність; соціальна корисність (нейтральність); протиправність; правомірність; необхідна оборона; самозахист; уявна оборона; затримання особи, що вчинила злочин; застосування вогнепальної зброї; крайня необхідність; перевищення меж необхідної оборони, меж заподіяння шкоди злочинцю при його при затриманні, меж крайньої необхідності; фізичний примус; психічний примус; згода потерпілого на заподіяння шкоди; евтаназія; виконання наказу або розпорядження; діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик); виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

3. Теми рефератів:

1. Затримання особи, що вчинила злочин та умови його правомірності.

2. Згода потерпілого на заподіяння шкоди. Проблеми евтаназії.

3. Дискусійні питання в теорії і практиці необхідної оборони і затримання особи, що вчинила злочин.

4. Відпрацювати питання:

1. Правова оцінка заподіяння шкоди при так званій "передчасній" і "запізнілій" обороні.

2. Оцінка використання технічних та інших пристосувань, що вживаються для захисту від посягання.

3. Межа необхідної оборони захист від суспільно небезпечних посягань.

4. Врахування суб’єктивного ставлення особи, що захищається, до заподіяння шкоди.

5. Відповідальність за заподіяння шкоди, яка не була необхідною для затримання злочинця.

6. Підстави крайньої необхідності.

7. Джерела небезпеки.

8. Вимушеність завдання шкоди в стані крайньої необхідності.

9. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки крайньої необхідності.

10. Відмежування крайньої необхідності від необхідної оборони.

11. Перевищення меж необхідної оборони, меж заподіяння шкоди злочинцю при його при затриманні, меж крайньої необхідності та їх правові наслідки.

12. Вчинення злочину під впливом фізичного або психічного примусу та значення цієї обставини для кримінальної відповідальності

13. Згода потерпілого на заподіяння шкоди.

14. Діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик), як обставина, що виключає злочинність діяння.

Рекомендована література до Теми 10: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Тема 11. Звільнення від кримінальної відповідальності

1. Законспектувати визначення наступних термінів:

Звільнення від кримінальної відповідальності; види звільнення від кримінальної відповідальності: імперативні та факультативні, умовні та безумовні, загальні та спеціальні; злочин невеликої тяжкості; злочин середньої тяжкості; злочин, вчинений вперше; дійове каяття; щире каяття; відшкодування збитків; усунення шкоди; сприяння розкриттю злочину; примирення винного з потерпілим; передача особи на поруки; зміна обстановки; закінчення строків давності; зупинення та переривання перебігу строків давності; спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності.

2. Відпрацювати питання

1. Поняття звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

2. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.

3. Види звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Рекомендована література до Теми 11: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

1.Варіант № 1

1. Визначення покарання та його характерних ознак.

2. Система покарання та її ознаки.

Варіант № 2

1. Мета покарання та її зміст.

2. Порядок класифікації покарання.

2. ДІЛОВА ГРА:

„Інтелектуально-правовий хокей”.

Для його проведення викладач формує 2 команди складом 6 чоловік у кожній. Серед них: 3 нападаючих, 2 захисники та воротар. Ведучим, як правило, виступає викладач кримінального права.

Після жеребкування за свистком ведучого (а це має бути справжній свисток) вкидається шайба-запитання, що стосується, наприклад, проблеми покарання в Україні за чинним кримінальним законодавством взагалі або одного із напрямків розглядаємої теми.

Наприклад:

- Які цілі покарання?

- Система покарань та її значення?

- Що таке арешт?

- Особи, до яких арешт не застосовується?

- Що таке обмеження волі?

Першими на всі запитання відповідають нападаючі, а вже потім захисники і останнім, якщо відсутня правильна відповідь, - воротар. Час на відповідь - 10-12 секунд, залежно від складності запитання. Іноді команди доцільно розбити на пари і тоді провести 2 півфінали і фінал. Кількість запитань визначають самі слухачі (курсанти або студенти), однак їх має бути не більше 5. Термін проведення інтелектуального хокею – близько 10-15 хвилин. Цю технологію характеризують лаконізм, чіткість, стислість, логіка.

Викладач має стежити за порядком, почерговістю виступів, часом.

3. Законспектувати визначення наступних термінів:

Кримінальне покарання; захід державного примусу; обвинувальний вирок суду; обмеження прав і свобод засудженого; мета покарання; концепції цілей покарання; кара; виправлення засуджених; загальна превенція; спеціальна превенція; система покарань; види покарань; основні та додаткові покарання; штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження військовослужбовців; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; арешт; обмеження волі; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі; конфіскація майна; загальні засади призначення покарання; обставини, які пом’якшують покарання; обставини, які обтяжують покарання; більш м’яке покарання; складання покарань; остаточне покарання; обчислення строків покарання.

4. Теми рефератів:

1. Соціальна природа покарання.

2. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України.

3. Проблеми удосконалення системи покарань.

5. Відпрацювати питання:

1. Кара як сутність покарання. Елементи кари.

2. Соціальна природа покарання.

3. Виправлення засуджених як мета покарання.

4. Класифікація покарань.

5. Виправні та громадські роботи як види основних покарань.

6. Службові обмеження військовослужбовців та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців як види основних покарань.

7. Арешт та обмеження волі як види основних покарань.

8. Позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі як найсуворіші види покарань.

9. Конфіскація майна та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу як види додаткових покарань.

10. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як основні та додаткові види покарань.

11. Позбавлення волі в історії кримінального покарання і за чинним законодавством України.

12. Види установ по виконанню покарань для відбування позбавлення волі на певний строк.

13. Підстави та порядок застосування довічного позбавлення волі.

14. Підстави та порядок зарахування до трудового стажу засудженого строку відбутих ним виправних робіт.

15. Позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю як додатковий вид покарання.

16. Громадські роботи як вид покарання.

17. Покарання, які застосовуються тільки до засуджених військовослужбовців.

18. Задоволення майнових претензій за рахунок конфіскованого майна.

19. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу за кримінальним правом.

Рекомендована література до Теми 12: 1.1., 1.3.1., 2.2., 2.3., 2.5., 2.8., 2.9., 3.7., 3.9., 3.18., 3.19., 3.20, 3.21., 4.3., 4.4., 4.8., 4.11., 4.12., 5.2., 6.1., 6.2., 6.6.).

Дата добавления: 2015-05-10