Законодавство, що регулює право власності в Україні

Провідні нормативно-правові акти Україні щодо питань власності є: Конституція України, Цивільний та Господарський кодекси України.

Основні положення права власності врегульовані в статті 13,14,41 Конституції України, а також в Законі України від 7 лютого 1991 року “Про власність” та книгою третьою Цивільного Кодексу України та Господарським кодексом України.

Відповідно до Конституції України:

Статті 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статті 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статті 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Цивільний кодекс України є однією з форм кодифікації цивільного законодавства і являє собою єдиний законодав­чий акт, в якому систематизовано цивільно-правові норми. Він складається із Загальної та Особливої частин.

Загальна частина включає: основні положення; статті, що стосуються суб'єктів та об'єктів цивільних прав; правочинів; представництва й довіреності; строків та термінів; позовної давності.

Особлива частина охоплює такі інститути: особисті немайнові права фізичної особи (загальні положення; особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фі­зичної особи та її соціальне буття); право власності та інші речові права (поняття та види права власності, підстави його набуття та припинення, право спільної власності, право власності на землю та помешкання, захист права власності, речові права на чуже майно); право інтелектуальної влас­ності; зобов'язальне право (загальні положення, окремі договори та зобов'язання); спадкове право.

Цивільний кодекс складається з шести книг, Кожна Книга має свою внутрішню структуру, яку складають розділи, підрозділи, глави, а в деяких випадках – параграфи і підпараграфи.що охоплю ють 107 глав.,1308 статей

Книга 1. Загальна частина. Має 4 розділи та 19 глав: основні положення (цивільне законодавство України; підста­ви виникнення цивільних прав та обов'язків, здійснення ци­вільних прав та виконання обов'язків; захист цивільного права); особи (2 підрозділи: фізична особа — загальні поло­ження про фізичну особу; фізична особа як підприємець; опіка та піклування; юридична особа — загальні положення про юридичну особу; підприємницькі товариства; правові форми участі держави, Автономної Республіки Крим, тери­торіальних громад у відносинах, що регулюються цивільним законодавством; органи та представники, через яких діють держава, Автономна Республіка Крим, територіальні грома­ди у цивільних відносинах; відповідальність за зобов'язан­нями держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад); об'єкти цивільних прав (загальні положення про об'єкти цивільних прав; речі, майно; цінні папери; немате­ріальні блага); правочини та представництво (правочини; представництво; строки та терміни, позовна давність).

Книга 2. Особисті немайнові права фізичної особи. Охоплює 3 глави: загальні положення; особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи; особисті немайнові права, що забезпечують її соціальне буття.

Книга 3. Право власності та інші речові права. Містить 2 розділи та 12 глав: право власності (загальні положення про право власності, набуття права власності; припинення права власності; право спільної власності; право власності на землю (земельну ділянку); право власності на помешкан­ня; захист права власності); речові права на чуже майно (за­гальні положення; право володіння чужим майном; право обмеженого користування чужим майном; право користупання чужою земельною ділянкою для сільськогосподар­ських потреб; право користування чужою земельною ділян­кою для забудови).

Книга 4. Право інтелектуальної власності включає в себе 10 глав, що визначають загальні положення; право інтелектуальної власності на матеріальні та художні твори, Комп'ютерні програми, компіляції даних (авторське право); фонограми, відеограми та програми (передачі) організації мовлення (суміжні права); наукове відкриття; компонування (топографію) інтегральної мікросхеми; раціоналізаторську пропозицію; сорт рослин і породу тварин; комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначен­ня; конфіденційну інформацію (комерційну таємницю).

Книга 5. Зобов'язальне право. Має 3 розділи та 56 глав: загальні положення (виконання зобов'язань; забезпечення зобов'язань; припинення зобов'язань; правові наслідки пору­шення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання); загальні положення про договори (поняття та умови договору; укладання, зміна та розірвання договору); окремі види зобов'язань (купівля — продаж, поставка, міна, дарування, поставка, підряд, рента, найм тощо).

Книга 6. Спадкове право. Охоплює 7 глав: загальні поло­ження про спадкування; спадкування за заповітом; спадку­вання за законом; спадковий договір; здійснення права на спадкування; виконання заповіту; оформлення права на спадщину.

Дата добавления: 2015-05-10