Види правовий відносин

Одна з основних класифікацій правовий відносин - розподіл на абсолютні, відносні й загальні (загальрегулятивні).

У самому загальному виді абсолютними були визнані такі відносини, у яких управомоченному (носію права) протистоїть невизначену безліч пасивно зобов'язаних суб'єктів права. Як класичний приклад називають звичайно правовий відносини власника й всіх осіб, зобов'язаних не зазіхати на об'єкти, що перебувають відповідно до закону в його власності.

На відміну від абсолютних відносними правовідносинами було запропоновано вважати такі відносини, у яких управомоченному протистоїть конкретна зобов'язана особа (обидві сторони в таких відносинах конкретно визначені). Обще регулятивні правові відносини - це відносини, у яких носіями прав й обов'язків є в принципі все. Інакше кажучи, такі відносини не мають точний "поіменної" індивідуалізації по суб'єктах. Із системи загальрегулятивних відносин неможливо виділити конкретне правове відношення. Це відношення всіх і для всіх. Для виникнення подібних відносин не потрібно інших обставин (зокрема, юридичних фактів), крім самого суб'єкта права.

Потрібно помітити, що конструкція абсолютних і загальних правовідносин зустріла, що називається, неоднозначне відношення. Зацікавлений цією проблематикою читач може скористатися роботами, у яких розгляду абсолютних і загальних правових відносин приділено досить багато уваги¹. Тут же хотілося б звернути увагу на наступне. Названі дві конструкції правовий відносин, особливо загальних правовідносин, ілюструють зроблений вище висновок про перенесення на юридичне відношення характеристик правової норми. Далі, суспільні відносини (як реальна взаємодія сторін) приводить звичайно до якихось наслідків. Якість досягнутого сторонами юридичного відношення результату багато в чому залежить від якості їхньої взаємодії в ньому, Зовсім очевидно, що конструкція абсолютних і загальних правовідносин не дозволяє встановити саму залежність між взаємодією сторін і результатом, що наступив. Тим часом існують спеціальні державні органи, у завдання яких входить установлення реальності існування тих або інших правових відносин і наслідків їхньої реалізації. Думаємо, що в практиці судів, адміністративних органів не було ні одного випадку звертання до абсолютних або загальних правовим відносин, щоб довести реальність їхнього існування й настання якихось наслідків їхньої реалізації.

Дата добавления: 2015-05-10