Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Установлення й доведення юридичних фактів




Факти, перш ніж вони виявлять своє юридичне значення, повинні бути належним чином установлені. Установлення й доведення юридичних фактів - одна із традиційних проблем юридичної науки. У цивільному й карному процесі по цьому питанню є велика література, Певне увага проблемі встановлення й доведення юридичних фактів приділяється й в інших галузевих юридичних науках. Однак у загальній теорії держави й права це коло питань порівняно нов. Очевидно, що слідом за загальнотеоретичним осмисленням юридичної відповідальності, процедурно-процесуальної форми, складу правопорушення має потребу в такому ж дослідженні проблема встановлення й доведення юридичних фактів.

Відправною крапкою правозастосовного процесу виступає, як ми вже відзначали, юридично значима соціальна ситуація. Саме вона - підстава й кінцевий об'єкт соціально-правового організуючого впливу. Але в сферу правового регулювання соціально-юридична ситуація входить не безпосередньо, а через свого "представника" - юридичний факт. Юридичні факти (фактичні склади), у свою чергу, уводяться в правозастосовний процес за допомогою доказів. Докази - це фактичні дані, що мають значення для встановлення юридичних фактів, виражені в передбаченої законом формі.

Чи можна вважати доказу юридичними фактами? У юридичній практиці, на жаль, не завжди проводиться чітка границя між тими й іншими. Труднощі в рішенні даного питання обумовлюється наступним протиріччям. З одного боку, доказу - це фактичні обставини, залучені в юридичний процес і через нього пов'язані з настанням правових наслідків. Далеко не всякі факти дійсності можуть виступати в ролі юридичних доказів. З іншого боку, як видно з попереднього викладу, доказу не можна змішувати з юридичними фактами, що становлять предмет доведення в справі. Відсутність юридичного факту виключає застосування норми, тоді як відсутність доказу не виключає, як правило, подання інших доказів. Завершальним етапом процесу доведення юридичних фактів є їхня оцінка. Оценочность - невід'ємний елемент доцільної свідомої діяльності. Вона пронизує весь хід процесуального пізнання, починаючи з найперших його етапів: оцінюються різні версії, относимость і допустимість окремих фактів, їхня вірогідність і т.п. Найбільші труднощі, як свідчить практика, представляє оцінка достатності зібраних у справі доказів.

З погляду теорії інформації правозастосовна діяльність - є процес перетворення інформації про фактичні обставини справи в інформацію про ухвалене рішення. Ключовим моментом цього перетворення є юридична оцінка фактичних обставин, їхня кваліфікація. Зміст юридичної кваліфікації - зіставлення інформації про фактичні обставини з їхньою юридичною моделлю, закріпленої в юридичній нормі. Саме в результаті кваліфікації фактична обставина зізнається юридичним фактом, офіційно здобуває якість юридичного факту або складу. Помилка у кваліфікації означає приписування фактам не властивого їм юридичного значення або ігнорування фактів, що мають юридичне значення. І перше, і друге тягне прийняття необґрунтованого, незаконного рішення.

Фактична основа правозастосовного акту іноді включає не тільки факти, установлені в певному законом порядку, але й деякі інші обставини. Маються на увазі факти, визнані судом загальновідомими, факти преюдиціального значення, презумпції й фікції. Ці факти не мають потреби в доведенні, вони входять до складу юридичних (або доказательственных) фактів в "готовому" виді. Усунення із процесу таких фактичних обставин зробило б процесуальну діяльність невиправдано формальної й казуїстичної, істотно отяжелило б весь юридичний процес.

Викладене вище, хоча по необхідності досить схематичний опис процесу встановлення юридичних фактів, дозволяє зробити наступні висновки:

не можна не ототожнювати юридичні факти, доказательственные факти, докази, не розривати їх. Це нерозривно зв'язані, але не тотожні елементи процесу правового пізнання;

установлення юридичних фактів являє собою інформаційний процес, зміст якого укладається в перетворенні інформації про факти: з розрізненої - у систематизовану, імовірного знання - у достовірне;

установлення всіх необхідних обставин дозволяє дати їм юридичну оцінку (кваліфікувати) - визнати або не визнати за ними якість юридичного факту (юридичного складу).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 553; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.