Тероризм — нова форма війни

Можна сказати, що міжнародний тероризм став однією з форм ведення війни. На сьогодні тероризм — це вже не тільки і не стільки диверсанти — одинаки, викрадачі літаків і вбивці — камікадзе. Сучасний тероризм — це потужні структури з відповідним оснащенням. Приклади Афганістану, Таджикистану, Косово, Чечні показують, що сучасний тероризм здатен вести диверсійно-терористичну війну, брати участь у масштабних збройних конфліктах. Особливо слід наголосити на тому, що в основі мотивації сучасних міжнародних терористів лежать насамперед антизахідні і антиамериканські настрої. Тому мова може йти про нову форму війни проти західної цивілізації. Антизахідні настрої є прямим наслідком і збереженням у новій формі того духу антиколоніалізму, яким були охоплені народи Азії і Африки як після Першої, так і особливо після Другої світової війни. Неправильно було б думати, що антиколоніалізм зник після того, як пішли іноземні війська і було досягнуто національної незалежності. Він "випарувався" лише на практичному рівні, у ділових і побутових відносинах: англійців і французів можуть шанобливо зустрічати сьогодні в їхніх колишніх колоніях. Проте у менталітеті, психіці, ідеології він зберігається. І це традиційне відчуття своєї "другосортності" в очах "білих" — відчуття, яке невідворотно породжує комплекс другорядності і пов'язані з ним образу, гнів, протест — характерне не тільки для жителів колишнього "третього світу", але й для тих азіатів і африканців (частково і для латиноамериканців), які мешкають у США. А Захід насправді на кожному кроці дає багато приводів для того, щоб країни, які розвиваються, відчували до нього неприязнь. Робить це він експансією своїх ресурсів та ідей, своїх звичаїв і своєї культури, своєю зверхністю і поблажливістю, своїм ставленням до незахідних суспільств, як до недорослих, слабко розвинених, відсталих та архаїчних, таких, що лише нещодавно вибралися з варварства.

Особливо вразливими у цьому плані виявляються мусульмани. Вони пишаються своєю давньою і багатою цивілізацією і бачать водночас, що у ієрархічній структурі сучасного світу їхні країни стоять на нижчому щаблі порівняно із Заходом. Переконані у перевагах своєї культури і в тому, що їхня релігія є єдино правильною, вони у відчаї від того, що у світі владарюють, задають тон інші. Сила, міць і вплив у сьогоднішньому світі — не в них, а у Заходу. Реакція на тривалу епоху приниження, гнів стосовно тих, хто своєю поведінкою досі не дозволяє їм позбутися незаслуженого комплексу неповноцінності, прагнення відродити гідність — ось перша причина того збудження, тієї емоційної напруженості, постійного психологічного дискомфорту, які породжують екстремістські настрої і тенденції в мусульманському світі. Це ще необов'язкова і недостатня умова для виникнення терористичних рухів, проте досить суттєва передумова для того.

Під впливом цих кардинальних перетворень в ісламських суспільствах виникали течії охоронного характеру, що рішуче виступали проти модернізації соціально-політичної сфери, яка, за їхньою думкою, підривала самі основи ісламського світогляду і ладу життя. Найбільш радикальні з них — ісламістські.

Групи і рухи, які ґрунтуються на базі ісламізму, виникли вперше і виступили як організована сила ще у 1928 р. у Єгипті, коли була організована асоціація "Брати — мусульмани", що проголосила своєю метою боротьбу за визволення країни від англійських колонізаторів і створення дійсно ісламської держави з життям за законами шаріату. З початку 1940-х рр. ця асоціація поширила свою діяльність на деякі інші країни. До кінця 1980-х років "Брати — мусульмани" перетворилися на загально-мусульманську асоціацію, ставши фактично міжнародною організацією. До цього часу майже усі рухи і групи, що входили до неї, прийняли за єдину ідеологію ваххабізм. У період бойових дій радянських військ в Афганістані (1979 — 1989 рр.) "Брати — мусульмани" почали активну діяльність у цій країні, допомагаючи спецслужбам Пакистану, Саудівської Аравії, а також ЦРУ США розгортати "священну війну" проти радянської армії.

У другій половині 1990-х років, особливо після захвату влади в Кабулі рухом "Талібан", Афганістан перетворився на головну базу і координуючий центр діяльності ісламістських організацій в глобальному масштабі. Організаційно це міжнародне терористичне співтовариство було оформлено після створення наприкінці 1980-х років нової, побудованої на принципах глибокої конспірації, організації "Аль-Каїда", яка мала розгалужену мережу своїх структур в усьому світі. Вважається, що її очолив Саудівський мільйонер Бен Ладен. Територія Афганістану була фактично перетворена у центральний плацдарм для розгортання глобальної боротьби за відтворення Великого Халіфату, до якого передбачається включити Північну Африку, Аравійський півострів, країни Близького і Середнього Сходу, західну частину Індії, Центральну Азію, Закавказзя, Середній Кавказ. Треба наголосити, що з розпадом СРСР в них з'явилася велика надія і велика перспектива, заснована на тому, що іслам має стати спадкоємцем комунізму на території колишньої "радянської імперії". Звідси завдання — створити ісламську шаріатську державу від Чорного моря до Паміру. Тобто Крим входить до сфери їх інтересів.

Акти тероризму створюють серйозну загрозу міжнародному світопорядку в цілому. Боротьбу з міжнародним тероризмом деякі аналітики розглядають як четверту світову війну1. Ця війна невід'ємна від глобалізації світу, оскільки за великим рахунком вона — один із проявів кризи індустріальної фази розвитку. У цій війні змагаються навіть не країни, а глобальні проекти майбутнього: американський, європейський, арабський, китайський, японський і російський. Зіткнення проектів буде відбуватися здебільшого в просторах геокультури і геоекономіки

Дата добавления: 2015-05-08