Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Заснування публічних бібліотек в м. Харкові та діяльність Л. Хавкіної




Українська бібліотечна справа у другій половині XІX ст.. - на початку XX ст..

Губернські та уїздні бібліотеки в 30-40 рр.. XІX ст.. в Україні.

У 30—40-х рр. 19 ст публічні бібліотеки виникають в губернських і повітах містах. В 30-х роках XIX століття в місті Кам'янець-Подільський існувала "Подільська губернська бібліотека”. Правда, відомостей про неї дуже мало, це в основному листування між різними установами і особами, від яких генерал-губернатор вимагав відомостей про цю бібліотеку. Архів, де зберігались оригінали документів, в т.ч. і про бібліотеку, загинув під час пожежі 1862 року. В б-ках Харківської губернії було охоплено близько 30 тис. читачів народними б-ками.

 

У другій половині 19 ст значно зросла кількість наукових товариств. У києві працювала тов..під назвою «Тимчасова комісія для розбору давніх актів» яка надрукувала значну кількість док. з історії. Товариства були потужними чинниками прямої дії на розвиток бібліотечної мережі,адже при них були створенні бібліотечні об’єднання, а також спеціальні книгозбірні. Вони формували бібліотечні кадри в умовах відсутності професійної освіти.У другій половині 19 ст. книговиробництво набуває обертів. Книгарні відкриваються у багатьох губернських містах. Книготоргівля сприяє появі комерційних бібліотек, а також кабінети для читання які були в майже усіх губернських та повітових містах.Мережа публічних б-к того часу поділялась на такі групи: комерційні б-ки та кабінети для читання при книгарнях; б-ки при товариствах і клубах; публічні міські та земські б-ки, а також безплатні народні б-ки та читальні,створенні міськими думами та земствами. Публічні та народні б-ки намагались працювати на демократичних засадах.Провідне місце у фондах займали періодичні видання та художні книги.Основну масу читачів складали представники інтелігенціїОтже, б-ки на українських землях були представлені публічними і народними, та просвітянські. Всі вони організовані завдяки громадській ініціативі. Держава жорстко контролювала їх діяльність.

 

8 жовтня 1886 року харківська міська публічна бібліотека прийняла перших відвідувачів. Утримувалась б-ка завдяки пожертвуванням та платі читачів за користування різною за спрямуванням літ. У публічних бібліотеках України відбувається стабільний процес старіння фондів. Бібліотеки мають цілий пласт літератури 60–80 років, яка не користується попитом серед читачів, але залишається на полицях. Діяльність Л. Хавкіної. З ім’ям видатного бібліотекознавця Л.Б.Хавкіної пов’язаний початковий період розвитку бібліотекознавчої думки в Україні. Головними напрямками діяльності Л.Б.Хавкіної були загальнотеоретичні проблеми бібліотекознавства (об’єкт, предмет, методи та структура цієї науки). Бібліотекознавству вона надавала особливого значення, вважаючи його складовою книгознавства. Заслугою Л.Б.Хавкіної є вивчення зарубіжного досвіду бібліотечного будівництва та його впровадження у практичну діяльність наших бібліотек. Вона уважно стежила за станом бібліотечної справи за кордоном, відбирала найбільш цінні, на її погляд, матеріали і робила їх набутком бібліотечної громадськості. Пропагуючи зарубіжний досвід, Л.Б.Хавкіна водночас досліджує стан вітчизняних бібліотек. Розробляючи конкретні бібліотекознавчі проблеми, Л.Б.Хавкіна цікавиться національними, науковими, громадськими публічними, народними та дитячими бібліотеками. Досліджує їх функції, завдання та перспективи розвитку, роль у громадсько-політичному житті. Окрім питань стосовно типології бібліотек, їх організації та перспектив розвитку, Л.Б.Хавкіна розробляє проблеми підготовки бібліотечних кадрів. У 1904 р. на ІІІ-му з’їзді російських діячів з технічної та професійної освіти вона виступила з доповіддю “Про професійну підготовку бібліотекарів”, де обгрунтувала проект бібліотечної освіти в Росії шляхом організації бібліотечних курсів, а згодом і постійного спеціального бібліотечного закладу. Вона доводила, що для вдосконалення бібліотечної роботи слід організувати підготовку професійних наукових кадрів, видавати спеціальну літературу. Проект Л.Б.Хавкіної стосовно організації бібліотечних курсів одержав підтримку з’їзду. Але такі курси були створені лише в 1913 р. у Москві при університеті ім. Шанявського. Пропозиції Л.Б.Хавкіної щодо вищих навчальних закладів були реалізовані тільки у 20-ті роки.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 655; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.