Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначте, які моральні цінності оспівано в українських родинно-побутових піснях




Відповіді на білет № 16 ДПА-2012 9 клас

Охарактеризуйте образ Енея за однойменною поемою І. Котляревського.

Відповіді на білет № 15 ДПА-2012 9 клас

Еней – головний герой поеми І. Котляревського «Енеїда»

За грецькою міфологією, Еней — син царя Анхіза і богині Афродіти, напівбог, один із героїв Троянської війни, оспіваної Гомером в «Іліаді» й «Одіссеї». Історія Енея також оспівана римським поетом Вергілієм в поемі «Енеїда»

Еней – образ живої людини зі своїми позитивними рисами та слабкостями:

«Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак.
Удавсь на всеє зле проворний
Завзятіший од всіх бурлак»

Еней – енергійна, яскрава натура, хоробра та дещо хитрувата: майстерно «залагоджує справи» з царями. Він не цурається радості життя: любить випити, погуляти, а потім добре поспати. Еней любить порозважатися, побешкетувати, затіває всілякі витівки. «Мутив, як на селі москаль» - підкреслює його рису Котляревський.

За це Енея люблять оточуючі. Його не бояться, тому що він «ласкавий, гарний і проворний», легкий в спілкуванні. Автор часто описує Енея в не зовсім чемних виразах:

«Напали з хмелю перелоги.
Опухли очі, як в сови,
І ввесь обдувся, як барило...».

Але Еней водночас хоробрий воїн. Коли потрібно стати до бою, вся легковажність з нього злітає, він стає справжнім воєначальником, завзятим в бою. Еней – справжній патріот, він вміє подбати про своє троянське військо, організувати його, встановити дисципліну. Еней ніколи не кине співвітчизника в біді напризволяще. Для нього цінна кожна людина.

В образі Енея, що водночас «любить пожити», та не дасть ворогам спуску, Котляревський змалював типового козака-запорожця, сміливого отамана.

2. Розкажіть про творчість письменників рідного краю (на вибір учня)

Українці, співуча нація, майже кожну подію свого життя супроводжували відповідною піснею. Українські народні родинно-побутові пісні відображували все життя людей, їхні цінності, духовний світ, життєві драми, мрії та сподівання.

Родинно-побутові пісні поділяються на колискові, пісні про кохання, сімейне життя та жартівливі пісні.

Жартівливі пісні українці співали про ледарів: «Грицю, Грицю, до роботи!», скупих, недотеп, про веселу куму та кума та інше.

Пісні про кохання різняться за почуттями та настроями: радісно-піднесеним або сумним. Найчастіше, на жаль, в них звучить мотив розлуки дівчини з коханим та довге чекання його, іноді марне. Це не випадково: період створення більшості цих пісень припав на період козаччини та воєнних походів:

«Ой, устала б я ранесенько,
Тай умилася білесенько.
Полетіла б я в далекий край,
До милого на швидкий Дунай...»
(«Не сходило вранці сонечко»…)

Пісні з сімейного життя говорять про радість і смуток, щастя материнства, горе сирітства, сімейну злагоду й незгоду. Чимало пісень присвячено нещасливому життю жінки в шлюбі з нелюбом, з чоловіком - п’яницею, зі злою свекрухою. Наприклад, «Чом ти не прийшов?»:

«Віддала мене моя матінка за діда старого.
Казала мені шанувань його, наче молодого.
Шанувала рік, шанувала два, третій не стерпіла…»

Всесвітні любов, добро і ніжність вкладені українськими матерями в колискові пісні. Пестливі ласкаві слова, зворушлива ніжність звучить в простих мелодіях українських колискових. Пісні містять казкові розповіді та замовляння, щоб росло дитя красивим, щасливим, розумним, здоровим, гарним, щоб ніхто не зурочив. Казкові герої колискових Сонько та Дрімота приносять до дитини сон, котик муркотить над ліжечком, а вранці прилетять пташки порадувати дитину.

Українські родинно-побутові пісні сповнені найпоетичніших образів, зворушливих порівнянь: червона калина, рибонька моя, «милая чорнобривая», «сизий голубочок», «чи то дрібна пташечка, чи то козаченькова душечка?». Вони є своєрідною поетичною книгою історій кохання, материнства та сімейного життя українського народу

2. Розкрийте основні мотиви послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним...». Прочитайте напам'ять уривок із твору.

Послання Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє» - потужній заклик поет до земляків. Його мета – пробудити в українцях почуття честі та гідності, національну свідомість. Його слова не є вмовлянням: Шевченко кипить гнівом на співвітчизників, що цікавляться тільки своїми матеріальними статками та сито одпочивають на лаврах:

«А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!»

Поет звертається в першу чергу матеріально забезпечених та до освічених українців. Епіграфом до твору стали слова з Біблії: «Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своєго ненавидит, лож єсть». Так Шевченко говорить про українську шляхту, які «навчаються у чужому краю», а самі тримають людей у кріпацтві. Він передрікає, що, якщо вони не схаменуться, то скоро гнів поневолених «низів» суспільства» змете їх:

«Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата…».

Тарас Шевченко виявився пророком: саме таке і сталося пізніше під час громадянської війни.

Поет пробуджує совість та сором в душах українців, гордість за славних предків. Гостро соромить він тих «освічених», що в кожному питанні авторитетами вважають німців та «заглядають їм до рота», забувши про свою народну мудрість. Слова з послання «І мертвим, і живим…», стали крилатими: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Уривок:

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої.
Молю вас, благаю!




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 2555; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.