Показники продукції сільського господарства в вартісному виразі

Основними вартісними показниками продукції сільського господарства є валова, кінцева, товарна, реалізована та чиста продукція. Слід наголосити, що визначення цих показників потрібно здійснювати згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) та Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП), які містять детальний перелік видів продукції і послуг, що належать до сільського господарства як галузі матеріального виробництва. Нагадаємо, що до продукції сільського господарства не включають вирощування лісових насаджень, яке є продукцією лісоводства і розглядається як самостійний вид економічної діяльності. Починаючи з 1966 р., не включають також продукцію рибництва, яке виділено в окремий вид економічної діяльності, а з 1997 р. до продукції сільського господарства належать гриби, вирощені на промисловій основі (шампіньйони).
Валова продукція сільського господарства — це сума продукції окремих галузей землеробства і тваринництва у грошовому виразі за певний період, звичайно за календарний рік. Вона характеризує загальний обсяг продукції сільського господарства і являє собою повну вартість виготовленого продукту, до складу якої входять вартість, раніше створена і перенесена на продукт, і вартість, новостворена в даному році.
Валова продукція рослинництва містить:

вартість валових зборів усіх видів сільськогосподарських культур, включаючи вартість виходу садивного матеріалу, продукції квітникарства і декоративних культур, багаторічних насаджень;

вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень;

зміну вартості незавершеного виробництва від початку до кінця року. Незавершене виробництво не є по суті продукцією, а являє собою витрати, пов’язані з її виробництвом. Оскільки від цих витрат залежить одержання готової продукції, вони є складовою валової продукції.

Вартість валового збору сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень визначається множенням обсягу виробленої продукції в натурі на ціну одиниці продукції, при цьому у валовий збір включається врожай як з основних, так і повторних і міжрядних посівів. Обчислення здійснюється за групами і підгрупами культур згідно з їх класифікацією за даними статистичного звіту за формою № 29-сг «Звіт про збір урожаю сільськогосподарських культур». По зернових і зернобобових культурах у вартість продукції включають солому і полову. Валовий збір соломи (озимої та ярої), полови в сільськогосподарських підприємствах визначається за даними статистичного звіту за формою № 16-сг «Баланс сільськогосподарської продукції» на 1 січня наступного року за звітним роком; у господарствах приватного сектора — розрахунково, з урахуванням співвідношення соломи до валового збору зерна (без кукурудзи) в сільськогосподарських підприємствах.
Солома сіяних трав, однорічні і багаторічні трави на випас, зелена маса дикоростучих трав приймається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств (форма 9-АПК). Гичка коренеплодів визначається розрахунково — 30—35% від валового збору кормових коренеплодів.
Посадковий матеріал (саджанці) плодових дерев, ягідників та інших багаторічних насаджень визначається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств (форма 9-АПК — валовий вихід посадкового матеріалу) по цінах за 1000 штук.
Продукція тутового листа (шовковиця) визначається множенням кількості заготовлених коконів на 20.
Продукція сидеральних культур визначається за даними звіту про розмір посівних площ сільськогосподарських культур (форма № 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 20___ р.» по цінах посіву 1 га).
До продукції квіткових і декоративних культур включаються:

вартість вирощування квіткової розсади;

вартість продукції квіткових культур (однорічних і багаторічних), зібраних у звітному році;

вартість продукції питомників (саджанців багаторічних квіткових і декоративних насаджень).

Вартість вказаних видів продукції квіткових і декоративних культур визначається у відпускних цінах поточного року за даними комунальних трестів зелених насаджень та інших господарств, що займаються промисловим квітникарством.
Обсяги продукції квітникарства в особистих підсобних господарствах населення приймаються в розмірі реалізації її на ринках і визначаються за даними вибіркового обстеження.
Якщо на ринках у великих містах реалізуються квіти, привезені з інших країн (областей), то вони не повинні включатися у валову продукцію сільського господарства своєї області.
Вартість продукції вирощування молодих багаторічних насаджень визначається за перший рік за величиною витрат на закладення 1 га насаджень, а в наступні роки до плодоносного віку — за величиною затрат по догляду 1 га молодих насаджень за рік.
Площа нових садів, ягідників, виноградників визначається за даними річних звітів сільськогосподарських підприємств за звітний рік (форма 9-АПК, довідка 6 «Площа садів, виноградників та інших багаторічних насаджень, валовий збір продукції»).
Площа молодих садів і насаджень обчислюється відніманням площі насаджень у плодоносному віці в звітному році із загальної площі всіх насаджень на кінець попереднього року.
Вартість незавершеного виробництва в рослинництві на початок звітного року визначається вартістю затрат по підготовці посівних площ під озимі та ярі культури восени попереднього року під урожай цих культур у звітному році.
Вартість незавершеного виробництва в рослинництві на кінець звітного року визначається вартістю затрат по підготовці посівних площ під озимі та ярі культури восени звітного року під урожай цих культур у наступному році.
Зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництвівід початку до кінця звітного року обчислюється множенням окремо величини зміни площі посіву озимих культур і величини зміни площі парів під ярі та зябу восени поточного року під урожай наступного року порівняно з їх площею під урожай поточного року на вартість 1 га незавершеного виробництва окремо по озимих та ярих культурах. Оскільки зміна площ може характеризуватися збільшенням або зменшенням, у валову продукцію включають сальдо їх змін.
Площі посіву озимих та ярих культур, парів під ярі та зябу на початок і кінець року визначаються на основі даних статистичного звіту за формою № 7-сг «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб». Методика обчислення зміни вартості незавершеного виробництва в рослинництві показана в табл. 63.

Таблиця 63

ОБЧИСЛЕННЯ ЗМІНИ ВАРТОСТІ
НЕЗАВЕРШЕНОГО ВИРОБНИЦТВА В РОСЛИННИЦТВІ

Елементи незавершеного виробництва	Площа, га	Зміна площ незавершеного виробництва (гр. 3 – гр. 2)	Вартість у порівнянних цінах за 1 га, грн.	Зміна вартості незавершеного виробництва, грн. (гр. 4 – гр. 5)
під урожай звітного року	у звітному році під урожай наступного року
Посів озимих культур			+200	122,50	+24 500
Підйом парів і зябу під ярі культури			–200	60,49	–12 098

Отже, приріст незавершеного виробництва становить 12 402 грн.
По господарствах приватного сектора зміна вартості незавершеного виробництва в рослинництві не визначається.
Валова продукція тваринництва включає:

вартість продукції нормальної життєдіяльності сільськогос­подарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед тощо), включаючи побічну продукцію (гній, вовна від линяння та ін.);

вартість продукції вирощування тварин (приплоду, приросту живої ваги тварин);

вартість продукції кролівництва, хутрового звірівництва, бджільництва, шовківництва та інших галузей тваринництва.

Вартість продукції тваринництва, одержаної в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин, визначається шляхом перемноження відповідних натуральних показників на ціну за одиницю продукції. Вартість продукції вирощування продуктивної худоби визначається за видами в живій вазі по цінах за 1 ц. Продукція вирощування коней умовно приймається в обсязі реалізації її на забій у живій вазі.
Отже, при обчисленні валової продукції сільського господарства має місце подвійний рахунок, а тому за економічним змістом вона являє собою валовий оборот. Це означає, що в сільському господарстві валовий оборот і валова продукція тотожні величини, оскільки загальний обсяг валової продукції прийнято визначати за методом валового обороту. Така методика визначення валової продукції сільського господарства зумовлена специфікою цієї галузі і дає змогу встановити загальний обсяг виробленої продукції.
Кінцева продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка надходить у товарний обіг і на невиробниче споживання (особисте і громадське), а також на збільшення запасів і поставку на експорт. Кінцева продукція обчислюється відніманням від валової продукції вартості продукції, яка використана на виробничі потреби в сільському господарстві (вартість насіння і посадкового матеріалу, кормів та ін.) з урахуванням відходів і витрат при зберіганні.
Товарна продукція сільського господарства — це частина валової продукції, яка реалізована або призначена для реалізації. До її складу включають продукцію, продану державі, кооперативним, заготівельним, торговельним та іншим організаціям, переробним підприємствам, на біржах, аукціонах, на експорт, на міських і сільських ринках, окремим установам та особам, а також продукцію, реалізовану в рахунок оплати праці робітників сільського господарства і залучених працівників, повернену в рахунок натуральних позичок (на насіння, фураж), використану на громадське харчування та обмін за бартерними договорами.
У сільському господарстві товарна продукція визначається в натуральному і вартісному виразі. У натуральній формі сільськогосподарські підприємства реалізують окремі види виробленої ними сільськогосподарської продукції: зерно, картопля, овочі, молоко тощо. Загальний обсяг товарної продукції сільського господарства визначається у вартісному виразі.
У статистичній практиці обчислюють такі вартісні показники товарної продукції сільського господарства:

внутрішньогалузева товарна продукція, або внутрішньосільський оборот товарної продукції, — це безпосередня реалізація та обмін продуктами між сільськогосподарськими підприємствами, господарствами і сільським населенням;

галузева товарна продукція, або позасільський оборот, — це вартість продукції сільського господарства, реалізованої за межі сільського господарства як галузі. Цей показник використовується для визначення товарної продукції сільського господарства в цілому та його окремих галузей. Він характеризує ту частину продукції сільського господарства, яка призначена для забез­печення міського населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною. Значну частину цієї продукції після її переробки використовують для забезпечення виробничих потреб сільськогосподарських підприємств (комбікорми) і сільського населення в продуктах харчування (хліб, цукор, ковбасні вироби тощо);

повна товарна продукція, або загальний обсяг товарноїпродукції сільського господарства, — це сума галузевої і позагалузевої товарної продукції. Цей показник дає змогу визначити розмір виручки сільськогосподарських підприємств, особистих господарств населення і селянських господарств від реалізації сільськогосподарської продукції. Його також використовують для різних економічних розрахунків, наприклад обчислення загальної суми грошового потоку.

На аграрних підприємствах, як правило, виробляється багато видів сільськогосподарської продукції, які мають різне цільове призначення і різну економічну ефективність.
Для аналізу стану та ефективності сільськогосподарського виробництва, його окремих галузей, а також окремих видів продукції важливе значення має визначення рівня їх товарності, що є одним з важливих показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Він залежить від обсягу виробництва валової продукції, раціонального її використання на внутрішньогосподарське споживання і реалізацію, рівня інтенсифікації тощо. Для оцінки рівня товарності сільськогосподарського виробництва використовують показники товарності.

Дата добавления: 2015-05-08