ІІ. Шиплячі + свистячі

І. Свистячі + шипячі.

Асиміляція за місцем і способом творення

Асиміляція за м’якістю

Асиміляція за глухістю

Асиміляція за дзвінкістю

Усі глухі перед дзвінкими вимовляються як дзвінкі (в середині слова і на межі слів):

борот[д’]ьба, вок[ґ]зал, ось[з’] де, тут[д] би.

1. Префікс З- перед глухими К,П,Т,Ф,Х і вимовляється і

пишеться як С-:

сходи, спека, стерти.

2. Прийменник З вимовляється як С, але це не відбивається на

письмі:

з[с] хати, з[с] того.

3. Кінцевий З у прийменниках і префіксах (типу БЕЗ-, РОЗ-)

здебільшого піддається асиміляції перед глухими (крім С),

але на письмі не передається:

без[с]печний, роз[с]писати, але розсипати!

4. Дзвінкий Г асимілює тільки з двома приголосними К і Т:

ніг[х]ті, вог[х]ко.

1. Приголосні Д, Т, З, С, ДЗ, Ц, Л, Н пом’якшуються перед

усіма цими ж м’якими приголосними:

Сьогод[д’]ні, велет[т’]ні, піс[с’]ні, у каз[з’]ці.

Не пом’якшуються вони у кінці префіксів: розділ, відлітати, підняти (Виключення: корінь починається з [j]: з’їсти, під’їзд).

2. Приголосні З, Ц, С, ДЗ піддаються впливу і напівпом’якшених

губних та [р’]:

с[с’]віт, ц[ц’]віт, з[з’]вір.

1. сш > ш: приніс[ш:]ши;

2. сч > шч щ[шч]астя (рос. счастье);

3. зш > ш: з[ш:]шити;

4. зж > ж: без ж[ж:]иру;

5. зч > шч з ч[шч]ого (на початку слова);

6. зч > жч показч[жч]ик;

7. здж > ждж їздж[ждж]у.

1. шс’ > с’: купаєшс[с’:]я;

2. жс’ > з’с’ намажс[з’с’]я;

3. чс’ > ц’с’ пробачс[ц’с’]я;

4. жц > зц’ у книжц[зц’]і перед і

5. шц > с’ц’ у пляшц[с’ц’]і

6. чц > ц’: дочц[ц’:]і

Дата добавления: 2015-05-31