Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Завдання для виконання. Дисиміляція за способом творення




Спрощення

Дисиміляція за способом творення

Подовження та подвоєння

Поодинокі наслідки такої асиміляції передаються на письмі.

ІV. Проривні + свистячі.

ІІІ. Проривні + шиплячі.

 

1. дш > джш підш[джш]ити;

2. дж > джж відж[джж]ити;

3. дч > джч свідч[джч]ити;

4. дз > дзз відз[дзз]нака;

5. тш > чш/ч: коротш[чш]ий, коротш[ч:]ий;

6. тч > ч: закітч[ч:]ати.

 

1. дс > дзс звідс[дзс]и;

2. дц > дзц над ц[дзц]им;

3. тс > цс/ц: миєтьс[цс]я, миєтьс[ц:]я;

4. тц > цс/ц: коритц[цс]е, коритц[ц:]е.

 

1. ск > шч воск – вощаний;

2. зк > жч брязкіт – бряжчати;

3. цк > чч Донецьк – Донеччина;

4. шк > шч дошка – дощаний;

5. ст > шч простити – прощати.

 

 

Подовження виникло у давньоруській мові після занепаду редукованих голосних Ь/И, Ъ/Ы в результаті асиміляції м’яких приголосних [л,н,д,т,з,с,ч,ж,ц,ш] з [j]. У російській мові такі звукосполучення залишились без змін, а в українській мові [j] повністю уподібнився попередньому приголосному, тобто відбулась повна прогресивна асиміляція за місцем і способом творення.

 

Давньоруська мова Російська мова Українська мова
ВЕСЕЛИІ-Є Веселье Весілля
ЖИТИІ-Є Житьё Життя
БЫТИІ-Є Бытьё Буття

 

Подовження треба відрізняти від подвоєння. Ці процеси були викликані різними причинами. Подовження – це результат асиміляції. А подвоєння виникало внаслідок словотворчих процесів: префіксації, суфіксації, основоскладання, коли поряд збігаються два однакових приголосних: оббити, віддати, годинник, змінний, міськком, деффак.

 

1. У слові КЪТО після занепаду короткого голосного Ъ два

проривні приголосні дисимілювали у групу: щілинний +

проривний (кт > хт): ХТО.

2. Група чн змінилася у шн тільки у деяких словах:

рушник, соняшник, сердешний, мірошник, рушниця.

Але значний, помічник, сонячний т. ін.

3. У формах вищого ступеня прикметників дисимілювали такі групи приголосних:

шш > шч високий > висший > вишший (асим.) > вишчий (дисиміляція);

жш > жч вузький > вузший > вужший (асим.) > вужчий (дисиміляція).

 

 

1. здн > зн проїздити – проїзний;

2. ждн > жн тиждень – тижневий;

3. стн > сн радість – радісний;

4. слн > сн ремесло – ремісник;

5. стл > сл щастя – щасливий;

6. стц > сц місто – місце;

7. скн > сн тиск – тиснути;

8. лнц > лц рос. солнце – сонце;

9. рдц > рц рос. сердце – серце;

10. зкн > зн брязкіт – брязнути;

11. рнч > нч горн – гончар;

12. сткл > скл рос. стекло – скло;

13. стск > ск місто – міський.

 

 

Завдання 1. Поставити наголос у словах, з’ясувати особливості вимови наголошених і ненаголошених звуків. Які фонетичні процеси відбуваються з голосними звуками, чим вони викликані?

Березень, колобок, писемний, розумник, починати, безпомилково, попелище, бережливість, зозуля, височінь, обернутися, коричневий, сполучення, розформувати.

 

Завдання 2. У поданих словах знайдіть явища асиміляції, визначте її різновиди. Об єднайте слова в групи у відповідності з типами асиміляції.

 

Могутній, розкусити, засніжений, зважся, безхребетний, листя, якби, вогкість, розшукати, у пачці, п’ятдесят, берегти, анекдот, сусідній, відчути, сподівається, кутній, ворітця, просьба, стільки, з ким, от десь, цвях, розповість, поріжся, пругкий, сміх, у ложці, схопити, якже, безодня, згризши, зчистити, миєшся, навстіж, молотьба, слівце, розжитися, кузня, матч, узбіччя.

 

Завдання 3. З’ясуйте, який фонетичний процес привів до фонетичних змін поданих слів. Розділіть ці лексеми відповідно до сфери вживання (літературна мова, просторіччя).

 

Хто, плести, лицар, трахтор, рушниця, транвай, повість, секлєтар, соняшник, дохтор, пропасниця.

 

Завдання 4. Порівняйте подані слова з однокореневими в україн-ській і російській мовах, поясніть фонетичні зміни та написання.

 

Злісний, проїзний, студентство, шелеснути, випускний, жалісливий, кожний, опонентський, млосний, плелися, блиснути, пропагандистський, ненависний, пестливий, перехресний, контрастний, кістлявий, пізній, форпостний.

 

 

Завдання 5. Поясніть наявність подвоєних букв, що вони позначають: результат словотворення чи результат фонетичного процесу. Запишіть їх у дві групи. Що спостерігається у відповідних словах російської мови?

 

Відданість, розуміння, підніжжя, нескінченний, пристанню, камінний, заввишки, військкомат, життєздатність, розкішшю, спросоння, донісся, звеличення, ллються, щоденно, оббілити, законно, навмання, знаряддя, підданство, заметіллю, співвласник.

 

Завдання 6. Які звукові вияви фонем [ в ] і [ j ] спостеріга-ються у наведених прикладах? Від чого це залежить?

 

Вагомий, рівний, гадаю, війни, вівці, переходив, слово, словник, течія, інфінітив, воля, вдосвіта, вночі, буяє, співайте, співають, вовк, відбувався, ім’я, наймення.

 

Завдання 7. Знайдіть (підкресліть) у поданих словах усі чергування голосних та приголосних звуків. Відокремте фонетичні чергування від історичних.

 

Просити – просьба – прошу, стерегти – стеріг – сторож, сто – сотня – сотень, любов – люблю, жоден – жодні, княгиня – князь – княжий, купити – куплю, серце – сердець – сердешний.

 

Завдання 8. Прочитайте текст, знайдіть і випишіть усі випадки модифікацій голосних та приголосних у мовленні.

 

Степ – як розгорнута на півсвіту книга. І на ній можна прочитати все – його минуле, сучасне і навіть майбутнє… І, як це не дивно, особливо виразно та книга читається вночі. Коли заходить ніч, тоді дивосвітами цвіте степ, і, здається, небо спирається на вогненні стовпи (І. Цюпа).

 

 

Тема 3: «Орфоепія. Графіка. Орфографія. Транскрипція»

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 828; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.