Реалізація цивільної дієздатності держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах

Територіальна громада може нести цивільно-правову відповідальність

за своїми зобов'язаннями, а також за шкоду, заподіяну органами та посадовими, службовими особами при виконанні покладених на них посадових (службових) обов'язків.

Територіальні громади можуть створювати юридичні особи. Крім того, муніципальне законодавство України регулює відносини органів місцевого самоврядування з юридичними особами публіч­ного та приватного права, створеними територіальною громадою, а також з юридичними особами, створеними іншими засновниками. Так, відносини органів місцевого самоврядування з організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності останніх органам місцевого самоврядування, а відносини з іншими юридичними особами будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах пов­новажень, наданих органам місцевого самоврядування законом (ст.ст. 16, 17 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні").

Держава, Автономна Республіка Крим і територіальні громади здійснюють цивільну дієздатність через свої органи та представників.

Частіше зазначені соціально-публічні утворення реалізують свою цивільну дієздатність через органи, котрі діють у межах компетенції, визначеної законом. Так, згідно зі ст. 170 ЦК держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Наприклад, управління державним майном від імені народу здій­снює відповідно Верховна Рада України і місцеві ради, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповнова­жені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквіда­ції, здійснюють контроль за ефективністю використання і схо­ронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України (ст. 33 Закону "Про власність"). Бюджетними коштами розпоряджаються фінансові органи, тому саме вони найчастіше виступають як органи, уповно­важені для участі в цивільних правовідносинах, зокрема, при випуску облігацій державних позик, наданні кредитів гошо.

Держава бере участь в цивільних правовідносинах не як окремо взяте єдине ціле, а як сукупність органів різних рівнів, котрі є неза­лежними один від одного і є самостійними учасниками цивільно- правових відносин.

Так, Фонд державного майна України відповідно до Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 р. № 2558-ХІІ, «іержавним органом, який здійснює державну політику в сфері і приватизації державного майна, є орендодавцем майнових комплек- і ці, що є загальнодержавною власністю. Фонд, відповідно, наділений рядом повноважень з реалізації гіравосуб'єктності держави у цивільних правовідносинах — змінює у процесі приватизації організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх на відкриті акціонерні товариства; здійснює повноваження власника щодо частини акцій акціонерних товариств, які не були реалізовані у процесі приватизації, зокрема несе ризик (відповідальність) у межах зазначеної частини; продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності у процесі його приватизації, в тому числі майно ліквідо­ваних підприємств і об'єктів незавершеного будівництва; укладає угоди з посередниками шодо організації підготовки до приватизації га продажу об'єктів приватизації; є орендодавцем майна цілісних майнових комплексів підприємств, організацій, їх структурних під­розділів що є загальнодержавною власністю, дає дозвіл підпри- і мствам, організаціям на передачу в оренду майнових комплексів їх структурних підрозділів; бере участь у створенні спільних під­приємств, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю; представляє інтереси України за кордоном з питань, що стосуються захисту майнових прав держави.

Відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1232, Державне казначейство України здійснює забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає: 1) розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержува­чів бюджетних коштів; 2) контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; 3) в межах своїх повноважень — контроль за дотриманням учасниками бюджетно­го процесу бюджетного законодавства тощо.

Порядок управління корпоративними правами, які ьалежать державі, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2000 р. № 791 "Про управління корпоративними правами держави".

Дата добавления: 2015-05-31