Представництво і договір на користь третьої особи

Представництво і звичайне посередництво.

Від звичайного посередництва представництво відрізняється їдким:

1) представник шляхом власного волевиявлення вчиняє право- чин замість особи, яку він представляє. Посередники не замінюють особисту діяльність тих, кому вони сприяють. їхні дії самі по собі не викликають встановлення правового відношення між контраген­тами. Останні породжують його власними діями, які спрямовані на досягнення цієї мети. Відповідно, звичайний посередник не має повноважень і діє. від власного імені. Якщо посередник діє від імені іншої особи, він виступає вже не як звичайний посередник, а як представник;

2) посередник, на відміну від представника, захищає інтереси не одного, а одразу обох контрагентів, а також суспільні інтереси.

3) звичайне посередництво застосовується лише при укладанні правочинів у сфері цивільного обігу між дієздатними особами. Сфера застосування представництва ширша: через представника можливим с як придбання, так і реалізація майнових і немайнових цивільних прав і обов'язків. Крім того, як особа, яку представляють, може виступати і недієздатна особа.

Як і у представництві, за договором на користь третьої особи для останньої з юридичних дій інших осіб безпосередньо виникають юридичні наслідки. Особа, яка уклала договір на користь іншої, як і представник діє в інтересах того, на чию користь цей договір скла­дений. Розмежування представництва і договору на користь третьої особи має практичне значення, як правило, для встановлення суб'єкта обов'язку при наданні зустрічного задоволення стороні, яка виконала договір на користь третьої особи.

Різниця між ними полягає в такому:

1) особа, яка укладає договір на користь третьої особи діє не від її, а від власного імені, у зв'язку з чим сама стає стороною відпо­відного правового відношення;

2) третя особа набуває за договором не всіх прав і обов'язків, що виникають з нього, а лише окремого права вимоги. При представ­ництві усі права та обов'язки з дій представника виникають тільки у особи, яку представляють;

3) суб'єкт, який уклаи договір на користь третьої особи, діє не в силу повноваження, а лише на підставі свого волевиявлення, а тому між ним і третьою особою ніяких правовідносин не виникає. Натомість, представника і особу, яку представляють, пов'язують внутрішні правовідносини представництва.

Найбільші труднощі являє розмежування представництва і покладання виконання зобов'язання боржника на третю особу згідно зі ст. 528 ЦК, котре, разом з тим, має важливе значення, дозволяючи правильно вирішувати питання про можливість застосування до тих чи інших випадків виконання зобов'язання третьою особою норм права про необхідність надавати звіт, про можливість відмови третьої особи від виконання чужого зобов'язання тощо.

Всі випадки виконання зобов'язань замість боржника іншими особами можуть бути об'єднані у 3 групи: 1) виконання зобов'язан­ня здійснюється третьою особою без спеціального акта покладання на неї цього виконання (безпосередньо в силу закону). Так, зобов'я­зання з перевезення, що прийняте на себе першим перевізником, виконується у відповідних частинах в силу закону наступними пере­візниками; 2) виконання зобов'язання третьою особою здійснюється за спеціальним погодженням дій цієї особи з однією зі сторін зо­бов'язання (наприклад, за договором доручення); 3) виконання зобов'язання здійснюється третьою особою за відсутності всіх наведених вище підстав за власним спонуканням.

Як і за представництвом, особа, на яку покладене виконання зобов'язання боржника, своїми юридичними діями виконує чуже зобов'язання, створюючи тим самим безпосередньо для боржника за основним зобов'язанням правові наслідки. Як і представник, вико­навець зобов'язання пов'язаний певними правовими відносинами, внаслідок яких провадиться виконання, тільки з однією з сторін основного зобов'язання. Основний боржник, як і особа, яку пред­ставляють, з покладанням виконання на третю особу не виклю­чається з правового відношення, що виконується, і несе відпові­дальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання третьою особою (окрім випадків, прямо зазначених в законі).

Разом з тим, незважаючи на значну подібність представництва і виконання зобов'язання замість боржника іншими особами, остан­нє не можна розглядати як один з випадків представництва, оскільки:

1) особа, на яку покладене виконання зобов'язання боржника, на відміну від представника, діє від свого імені і виконує власний обов'язок перед боржником, хоча тим самим погашається і борг боржника за основним зобов'язанням;

2) на відміну від представника і особи, яку представляють, третя особа, на яку покладене виконання, і боржник пов'язані правовим відношенням, яке створює економічну підставу для покладання виконання в силу одностороннього волевиявлення боржника.

Дата добавления: 2015-05-31