Податкове право як підгалузь фінансового права

Методи та форми мобілізації фінансових ресурсів до публічних фондів коштів.

Види методів мобілізації платежів

1. Формуючи бюджетні доходи, держава в основному застосовує обов’язковий метод мобілізації платежів – оподаткування (податки і збори).

У доходах державних бюджетів різних держав іноді податкові надходження складають майже 90 %.

2. Мобілізація неподаткових доходів. За бюджетною класифікацією (розділ 1 Класифікація доходів бюджетів) до не податкових надходжень віднесені:

- доходи від власності та підприємницької діяльності;

- адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

- надходження від штрафів та фінансових санкцій;

- інші неподаткові надходження ( надходження сум різниці в ціні на природний газ відрахування від сум перевищення розрахункового розміру фонду оплати праці; пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов’язань; доходи від операцій з кредитування та надання гарантій; власні надходження бюджетних установ плата за послуги, що надаються бюджетними установами, інші джерела власних надходжень бюджетних установ; додаткові збори за сплату пенсій ).

3. мобілізація доходів від операцій з капіталом, які збираються шляхом:

А) надходжень від продажу основного капіталу – кошти від реалізації безхазяйного майна, скарбів тощо;

· Надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння;

· Надходження від відчуження майна, що належить державі, АРК, знаходиться в комунальній власності;

Б) надходження від реалізації державних запасів товарів (матеріальних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву);

В) надходжень від продажу землі та нематеріальних активів;

Г) Податків на фінансові операції та операції з капіталом.

4. одержання трансфертів, які в бюджетному кодексі визначаються як кошти, одержані від органів державної влади, органів влади АРК; органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій. Від Секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях, гранти, дари тощо).

5. Інститут державних та муніципальних запозичень – це врегульовані правовими норами відносини, що виникають при запозиченні коштів від резидентів – юридичних та фізичних осіб; а також від інших держав та фінансових організацій на умовах добровільності, повернення, строковості, від платності. (договірний метод)

Податкове право – це підгалузь фінансового права, сукупність фінансово-правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають з приводу встановлення, сплати або стягнення податків і зборів їх платниками до бюджетів, в сфері їх адміністрування, перерахування банками, зарахування до бюджету та повернення надміру сплачених податків (зборів), а також в процесі податкового контролю та притягнення до фінансової (податкової) відповідальності.

Норми податкового права зумовлені публічною, тобто загально визначальною для країни діяльністю — діяльністю щодо справляння податкових платежів для загальнодержавних потреб, для утримання державних органів і їх матеріально-фінансового забезпечення. Це поширюється не тільки на діяльність органів влади, а й на органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції України і встановленого розмежування компетенції у цій сфері. У ході цієї діяльності формується система бюджетів, що зосереджує кошти для потреб загального значення. Такий самий публічний характер має і діяльність органів місцевого самоврядування із справляння податкових платежів. Вона спрямована на задоволення місцевих інтересів, які мають загальне значення для певної території і забезпечують формування муніципальних коштів для цієї мети. Отже, публічний характер мають і норми права, які регулюють відносини щодо встановлення податків органами місцевого самоврядування та їх справляння до місцевих бюджетів. Таким чином, всі ці відносини є владно-майновими.

Податкове право являє собою складний інститут фінансового права, який регулює основи доходної частини бюджету. Складний характер інституту податкового права означає певну ієрархічну структуру, яка включає самостійні базові інститути оподаткування (інститут оподаткування фізичних осіб; інститут місцевих податків і зборів; інститут податкової відповідальності та ін.).

Отже, податкове право:

1) виступає як інститут предметний, тобто присвячений чітко визначеному предмету — різновиду відносин, що виникають з приводу встановлення, сплати і стягнення податків і зборів, їх зміни і скасування;
2) регулює суспільні відносини щодо встановлення, справляння і стягнення податкових платежів, їх зміни і скасування; розподіл і використання бюджетних коштів перебуває за межами податкових відносин, як і питання встановлення і стягнення неподаткових платежів та інших державних зборів;

3) встановлює обов’язок юридичних і фізичних осіб сплачувати податки і збори, а також регламентує процедуру обчислення і сплати податків і зборів, порядок здійснення податкового контролю і застосування заходів відповідальності за порушення податкового законодавства;

5) є складним інститутом, що включає сукупність своєрідних фінансово-правових норм. Ця специфіка передбачає аналіз відносин, які охоплюють рух коштів від платників до відповідних фондів (бюджетів) у формі податкових платежів.

6) Якщо предмет фінансового права охоплює відносини, пов’язані з рухом державних коштів, то податкове право виділяє відносини щодо руху тільки коштів знизу вгору — від платників до бюджетів у формі податків і зборів. Специфічний і метод правового регулювання, що має яскраво виражений імперативний характер.

7) Взаємодіючи з усіма інститутами фінансового права (особливості механізму оподаткування характерні і для регулювання банківської діяльності, і для страхування, і для ринку цінних паперів), податкове право тісно пов’язано з деякими з них1, насамперед з бюджетним правом (оскільки саме податки становлять основу надходжень до доходної частини бюджету, і важко уявити механізм державних доходів без податкових платежів); і з інститутом фінансового контролю (який включає сукупність норм, що регулюють діяльність податкових органів). Крім того, ряд органів фінансового контролю здійснює свої повноваження через податкові адміністрації та інші податкові органи.

Дата добавления: 2015-05-26