Загальна й спрощена системи оподаткування

Система податків і зборів в Україні та етапи її трансформування.

Надання податкового кредиту

Відстрочення

Розстрочення

Зміна строку сплати податку

Інструменти забезпечення погашення податкового зобов’язання.

2. Податкова застава

3. Зупинення видаткових операцій на рахунку та заборона відчуження майна

4. Адміністративний арешт майна

Основним нормативно-правовим актом, що визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов‘язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов‘язки і відповідальність платників – є Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. (далі – “Закон”).

Загальна система оподаткування складається з сукупності податків і зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку. Відповідно до Закону в Україні справляються загальнодержавні податки і збори (обов‘язкові платежі); місцеві податки і збори (обов‘язкові платежі). Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов‘язкових платежів) визначено статтю 14 Закону, місцевих податків і зборів (обов‘язкових платежів) - статтю 15 Закону. Порядок обчислення та граничні розміри місцевих податків і зборів (обов‘язкових платежів) встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від “Про місцеві податки збори”.
Загальна система оподаткування в Україні визначається Законом України "Про систему оподаткування", в якому дано перелік податків, зборів, внесків, обов’язкових платежів (далі податки). Розмір, порядок обчислення та сплати податків встановлюється окремими нормативно-правовими актам.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва:
фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Не можуть перейти на спрощену систему оподаткування: довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи; СПД за наявності у їх статутному фонді понад 25% внесків, що належать юридичним особам - учасникам, які не є суб'єктами малого підприємництва; спільні підприємства.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Дата добавления: 2015-05-26