Та примусове лікування

Примусові заходи медичного характеру

ОCНОВНІ ПИТАННЯ:

1. Поняття примусових заходів медичного характеру, їх юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

2. Види примусових заходів медичного характеру за КК України.

3. Особливості продовження, зміни або припинення примусових заходів медичного характеру за КК України.

4. Поняття примусового лікування, його юридична природа та основний кримінально-правовий зміст.

ЗАДАЧІ:

1. За незакінчений замах на умисне вбивство щодо Муленка була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в нього розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи Муленко потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності і застосував до нього примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Чи правильно суд вирішив справу Муленка?

2. В ухвалі суду в справі Тошина зазначено: «Вина Тошина у вчиненні умисного вбивства способом, небезпечним для життя багатьох осіб, і хуліганства повністю підтверджена, але у зв’язку з тим, що він вчинив ці дії у стані неосудності, кримінальна справа відносно нього підлягає закриттю, а сам Тошин — госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом».

Дайте оцінку наведеному витягу з ухвали суду?

3. За заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження Рябошапку було засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до 5 років позбавлення волі. Через 1 рік після початку відбування покарання виникли сумніви щодо його психічної повноцінності. У зв’язку з

цим Рябошапку госпіталізували до психіатричного закладу в примусовому порядку для проведення обстеження. Комісія лікарів-психіатрів дійшла висновку, що Рябошапка перебуває у тяжкому реактивному стані, який розвинувся на фоні залишкових явищ органічного захворювання центральної нервової системи. За психічним станом він не здатний усвідомлювати свої дії і підлягає госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Як має вирішити справу суд?

4. За умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони щодо Титарєва була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На стадії досудового слідства судово-психіатрична експертиза встановила, що він страждає на шизофренію в параноїдальній формі, а тому щодо вчиненого ним суспільно небезпечного діяння є неосудним. У зв’язку з надмірною агресивністю й озлобленістю хворого комісія лікарів-психіатрів визнала, що стосовно Титарєва необхідно застосувати примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу з суворим наглядом.

Варіант. Під час розгляду справи в суді було встановлено, що Титарєв заподіяв тяжке тілесне ушкодження, перебуваючи в стані необхідної оборони і не перевищивши її меж.

Як має вирішити справу суд?

5. За вчинення насильницького грабежу Дронь був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання він захворів на психічну хворобу, що позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії. У зв’язку з цим до Дроня були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Через 4 роки 3 місяці Дронь одужав, а ще через 2 місяці примусові заходи медичного характеру були щодо нього припинені.

Варіант. За ч. 2 ст. 186 КК Дронь був засуджений до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Чи підлягає Дронь покаранню за вчинений ним злочин?

6. За ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК 1960 р. Локтєва за замах на умисне вбивство засуджено до позбавлення волі на строк 8 років із за-

стосуванням на підставі ч. 2 ст. 14 КК 1960 р. примусового лікування від алкоголізму. Через півроку після початку відбування покарання набрав чинності КК 2001 р. У зв’язку з цим Локтєв, не заперечуючи того, що він є хронічним алкоголіком, звернувся до суду з проханням скасувати примусове лікування від алкоголізму, оскільки ця хвороба не становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

Яке рішення щодо заяви Локтєва має прийняти суд?

7. За зараження неповнолітнього венеричною хворобою Шутову було засуджено за ч. 2 ст. 133 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Крім того, до неї на підставі ч. 1 ст. 96 КК було застосоване судом примусове лікування від гонореї. В апеляції Шутова просила апеляційний суд не застосовувати до неї примусове лікування або принаймні точно визначити його строк.

Чи може задовольнити апеляційний суд прохання Шутової?

8. Чекалін був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Чекаліна на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Чекалін не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

Глава 22

Дата добавления: 2015-05-31