Робота на ділянці замовника

Для одержання достовірних результатів велике значення має відбір зразків у полі (у найбільш типовому місці) та правильне їх зберігання (у повітряно-сухому стані). Зразки для вивчення генезису ґрунту можуть бути відібрані з генетичних горизонтів ґрунтового розрізу (які мають морфологічні відмінності) і під­горизонтів ґрунту. Один розріз закладаєть за умови рівномірного рельєфу на 4–5 га. Беруть зразки також із декількох точок поля (статистично достовірно – 16 точок), середню пробу з яких після перемішування використовують для вивчення агрохімічних властивостей. Якщо ґрунт не потребує детальних досліджень (відсутні підозри стосовно засолення тощо), то змішаний зразок складають з 15–20 індивідуальних проб, відібраних рівномірно по всій площі ділянки з поверхневого орного горизонту. Крім того, відбирають суцільні зразки ґрунту масою близько 100 г для фізичних досліджень (об’ємна маса). Для визначення типу ґрунту достатньо інформації про зовнішні ознаки верхнього шару ґрунту, склад рослинності, особливості рельєфу та кліматичної зони. У випадку неоднорідного рельєфу відбір зразків проводять у межах тієї чи іншої форми рельєфу або його частин, якщо вони відрізняються за рівнем ґрунтових вод (бажано посередині кожної ділянки, зайнятої певною формою рельєфу, або як мінімум у трьох місцях, рівномірно віддалених одне від одного, за наявності схилу). Для більшої точності всі зразки аналізують окремо, а потім уже статистично розраховують показники для кожного горизонту. Кожен зразок масою 500 г упаковують у тканинний мішечок та маркують. Обов’язково треба навести розраховані норми витрат добрив, органіки та меліорантів на одиницю площі. Необхідні показники, за якими визначають витрати на окультурення земель, дає аналіз ґрунту. З агрофізичних показників обов’язкові грануло­метричний склад, іноді – питома та об’ємна маса, польова, гігроскопічна та максимальна гігроскопічна волога; з агрохімічних – уміст гумусу, розчинних форм нітратів, фосфатів та калію, прожарений залишок водної витяжки, рН, у разі можливого засолення – катіонно-аніонний склад водної витяжки ґрунту, потенційна кислотність сольової (КСl) витяжки ґрунту, ємність поглинання та розподіл обмінних основ. У деяких випадках (гідроморфні ґрунти, підзолистий ряд, засолені ґрунти) вивчають гідролітичну кислотність. Рідко проводять санітарно-мікробіологічні дослідження для виявлення патогенної мікрофлори. У промислових зонах іноді вивчають уміст речовин-забруднювачів (детергенти, важкі метали, нафтопродукти). Паралельно з’ясовується рівень залягання ґрунтових вод (в тому числі наявність верховодки на щільних водоупорах, прихованих джерел), наявність поблизу водойм, відстань до них, можливість паводків та підтоплення території. Обов’язково також відбираються зразки поливної та ґрунтової води, для зясування їх катіонно-аніонного складу, рівня загальної мінералізації, основних санітарних характеристик. На базі отриманих результатів дослідження робиться висновок про можливість їх використання в якості поливної та питної.

Дата добавления: 2015-05-26