Вимоги до знань та вмінь

Вступ

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 20___р.

___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….5

Навчально-тематичний план лекцій і семінарських занять……………………9

Теми лекцій……...……………………………………………………………….10

Теми семінарських занять……………………………………………………….16

Перелік контрольних питань з дисципліни……………………………………34

Рекомендована література………………………………………………………40

Тестові завдання з дисципліни………………………………………………….47

Перелік питань з дисципліни «Теорія права» для складання заліку…..……..76

Теорія права становить собою напрямок наукового пізнання і одночасно навчальну дисципліну. При цьому як наука теорія права є фундаментальною та узагальнюючою галуззю юридичних знань, що спирається на історичний досвід становлення та розвитку держави і права, сучасні концепції державо- та праворозуміння.

Дисципліна «Теорія права» викладається на 1 курсі протягом двох семестрів і складається з двох частин в обсязі 396 годин, з низ всього 180 годин у І семестрі, з них лекцій 102 год (34 год/пот)., семінарських 510 год. (34 год/група), самостійна робота 112 год. Формою підсумкового контролю є залік у першому семестрі та іспит у другому семестрі.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою вивчення дисципліни є формування знань студентів про загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.

Ця мета досягається завдяки виконанню завдань:

- засвоєння основних понять і категорій юриспруденції;

- формування вмінь застосування цих понять на практиці;

- підготовка студентів до засвоєння галузевих знань;

- формування уявлень про методологію наукових досліджень;

надання знань про шляхи вдосконалення державно-правових категорій.

Предмет навчальної дисципліни

Теорія права - це наука про призначення та сутність держави і права, їх категоріальний та понятійний апарат. Викладення основних положень цієї науки складають предмет навчальної дисципліни «Теорія права». Фундаментальні теоретичні знання про державу і право є необхідною умовою для вивчення інших галузей юридичної науки, а також ефективної професійної діяльності юриста у сфері практичної юриспруденції.

В результаті вивчення дисципліни «Теорія права» студенти повинні засвоїти і вивчити систему основних понять і категорій, які мають фундаментальне значення для всієї юриспруденції, у тому числі поняття: «держава», «ознаки держави», «функції держави», «форма держави», «форма правління», «державний режим», «правова держава», «громадянське суспільство», тощо.

Студенти мають навчитися застосовувати ці поняття та категорії у ході підготовки до занять з цієї дисципліни, під час семінарських занять, під час виступів на засіданнях наукових гуртків, науково-практичних конференцій, для написання наукових робіт, а також у юридичній практиці.

Після вивчення цієї дисципліни студенти 1-го курсу повинні бути готові до вивчення галузевих фундаментальних юридичних наук, до аналізу і узагальнення державно-правових явищ.

Студенти повинні навчитися теоретико-правовому мисленню, умінню творчо аналізувати різноманітні підходи до державо- та праворозуміння, формувати та обґрунтувати своє бачення проблем теорії права та держави.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Дисципліна «Теорія права» належить до дисциплін циклу фундаментальної підготовки фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» спеціальності «Право». Дисципліна є базовою для викладання та вивчення інших юридичних дисциплін теоретико-правового, історико-правового, галузевого та спеціально-прикладного характеру. Навчальна дисципліна полягає у викладенні проблем, ідей, концепцій та теорій науки «Теорії права», яка відноситься до фундаментальних юридичних наук і методологічно опирається на філософію і соціологію та інші гуманітарні науки. У теорії права як навчальній дисципліні викладаються основні поняття і категорії загальнотеоретичної юридичної науки, основні закономірності виникнення, розвитку і функціонування права та держави, які становлять теоретичне та методологічне підґрунтя у відношенні до галузевих і міжгалузевих юридичних наук.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю. Контроль професійних знань студентів з дисципліни «Теорія права» здійснюється за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМС). Оцінювання знань здійснюється на підставі «Методичних рекомендацій робочих навчальних програм дисципліни при кредитно-модульній системі організації навчального процесу», затвердженої розпорядженням ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка №27 від 22 травня 2007 р.

Дисципліна «Теорія права» у І семестрі складається з 5 кредитів, 2 змістових модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою в кожному семестрі окремо, шляхом проведення кредитно-модульних завдань, які включають поточний, підсумковий та семестровий контроль знань.

Форми поточного контролю знань під час семінарських занять, індивідуально-самостійної роботи та їх оцінювання:

а) доповідь (виступ на задану тему) - до 5 балів;

5) доповнення доповіді - до 3 балів;

в) участь у дискусії - до 3 балів:

г) експрес-опитування - до 3 балів;

д) колоквіум - до 4 балів;

г) самостійна контрольна робота - до 4 балів;

ж) есе (короткі відповіді на питання) - до 3 балів:

з) реферат (обсягом 7 - 8 стор.) - до 3 балів;

і) тестування - до 3 балів;

й) анотація наукової статті, монографії, підручника - до 3 балів;

к) рецензія наукової статті, монографії, підручника - до 5 балів;

л)наукова стаття - до 10 балів;

м) підсумкова контрольна робота - до 5 балів;

н) інші види навчально-наукової роботи (участь у гуртках, наукових конференціях тощо) - до 5 балів.

Форми підсумкового контролю: залік у 1-му семестрі та іспит у 2-му семестрі.

За результатами поточного і підсумкового контролю і оцінювання змістовного модуля студентам виставляються відповідні бали. За один змістовний модуль студент може набрати максимальну кількість балів - 20, а за два змістовних модулів (ЗМ) - студент може отримати до 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних можливих 60 балів, які може отримати студент за комплексний підсумковий модуль. У підсумку, оцінені за 100 бальною системою, знання студента відображаються у відомостях і заліковій книжці, за шкалою оцінювання, яка наводиться.

Дата добавления: 2015-05-31