Еколого-біологічна характеристика основних дерноутворюючих трав в умовах степової зони України 1 страница

ГАЗОНИ

ГАЗОНОВОГО ТИПУ, ЛУКИ

РОЗДІЛ 12. ГАЗОНИ ТА ДЕРНОВІ ПОКРИТТЯ

Родина АРАЛІЄВІ – ARALIACEAE

Родина АДОКСОВІ – ADOXACEAE

1. Калина цілолиста, гордовина – Viburnum lantana L.

Кущ. Гарноквітуючий та декоративноплідний. Сциогеліофіт, мезофіт, евтроф-мезотроф. Зимостійка.

2. К. зморщенолиста – V. rhytidophyllum Hemsl.

Напіввічнозелений кущ. Гарноквітуючий та декоративноплідний. Геліофіт, гігромезофіт, мезотроф. Відносно зимостійка.

3. К. сливолиста – V. prunifolium L.

Дерево 3-го порядку або кущ. Гарноквітуючий та декоративноплідний. Геліофіт, мезофіт, мезотроф. Зимостійка.

4. К. звичайна – Viburnum opulus L.

Високий кущ. Гарноквітуючий та декоративноплідний. Геліосциофіт, гігромезофіт, евтроф-мезотроф. Зимостійка.

5. Бузина чорна – Sambucus nigra L.

Високий кущ. Гарноквітуючий, декоративнолистяний та декоративноплідний. Сциогеліофіт, евтроф, нітрофіл, мезофіт. Цілком зимостійка.

6. Б. червона – S. racemosa L.

Високий кущ. Гарноквітуючий, декоративнолистяний та декоративно­плідний. Геліосциофіт, евтроф, нітрофіл, мезофіт. Цілком зимостійка.

1. Елеутерокок колючий, дикий перець – Eleuterococcus senticosus (Rupr. et Maxim.) Maxim.

Кущ. Декоративнокронний, декоративнолистяний, декоративнокорий. Сциогеліофіт, мезофіт, мезотроф. Зимостійкий.

2. Аралія висока – Aralia elata (Miq) Seem. (A. mandshurica Rupr et Maxim.).

Дерево 3-го порядку. Декоративнокронний, декоративнолистяний, декоративнокорий. Геліосциофіт, мезотроф, мезофіт. Недостатньо зимостійкий.

Одним із основних компонентів благоустрію є газон. Саме він, якщо його вірно сформували, є фоном для зелених насаджень, забудівлі та інших споруд, елементів малої архітектури. Цшнність його – в зеленому забарвленні,що зберігається з ранньої весни до пізньої осені. За агробіологічними властивостями газони класифікуються на групи:

– за походженням (штучно створені газони; газони природного або здебільшого природного походження);

– за складом (чисті, які складаються з одного виду рослин, та змішані, що складаються з кількох видів);

– за довголіттям (однорічні та багаторічні).

Газон – це дерновий покрив із злакових або ґрунтопокривних рослин, що замінюють злаки. Створена типологія злакових газонів (як найбільш поширених) залежно від характеру їх використання.

Газони розподіляються на декоративні газони, що використовуються в сучасному озелененні, вони включають партерні, паркові (садові), лучного типу, багаторічні гарноквітуючі та мавританскі (однорічні гарноквітуючі) та газони спеціального призначення. До газонів та дернових покриттів газонного типу спеціального призначення відносять газони спортивні (спортивних майданчиків, футбольних полів, гольф-полів), газонні дернові покриття для закріплення поверхні (аеродромних лук, дорожних роздільних смуг та дорожних відкосів, закріплюючих відкосів, відкосів залізничних шляхів, гідротехнічних споруд, закріплюючі дернові покриття ярів та берегів річок), пилозахисні (промислових майданчиків, відвалів теплоелектроцентралей, перероблюючих підприємств), ґрунтопокривних ділянок (ділянки з затіненням, сильноосвітлені ділянки при дефіциті вологи, каменисті ділянки, ділянки з низькою родючістю).

Партерный газон, який утворює низький густий рівномірно зімкнений зелений килим. Форма та розмір газону повинен переважати над розмірами квіткового оформлення, яку виповнюється в вигляді рабатки, арабески, модульного рішення або інших квіткових композицій, характерних для регулярного стилю. Партерний газон може мати квадратну, прямокутну, овальну, круглу форми, і головне, щоб лінія межі газону була пряма, чітка, не заломлювалась та не обривалась. Вони слугують для виділення головного елементу в садовому комплексу, яким може бути, як сама будівля (житловий будинок), так іи водна споруда, квітник, солітерні посадки. До їх якості, зовнішнього вигляду пред’являють підвищені вимоги. Травостан повинен бути густим, низьким, однорідним, зімкнутим, одного кольору та приємної бархатистої текстури. Високі вимоги до їх зовнішнього вигляду обумовлють ретельні підготівельні роботи території під їх закладку і, детальний догляд надалі. Ґрунт повинен бути родючим, окультуреним, добре дренованим та вирівняним. Газон слід створювати чистим висівом, тобто використовувати один чи два різні злаки, вони повинні мати ніжне декоративне листя, характеризуватись високою щільністю листової поверхні та високим темпом відростання після стрижки, бути стійким до витоптування, випрівання, зимостійким та засухостійким. Такими якостями характеризуються наступні культури: тонконіг лучний, костриця червона, польовиця біла та звичайна. По таким газонам не слід ходити, так як вони не стійкі до витоптування, та виконують важливу декоративну роль. Для них основою травосуміші є багаторічні низькорослі злакові трави з високою інтенсивністю кущіння та вузьким листям (райграс посовищний – Lolium perenne L., тонконіг лучний – Poa pratensis L., костриця червона – Festuca rubra L. та к. східна – Festuca orientalis (Hack.) V. Krecz. et Bobr., польовиця біла – Agrostis gigantea Roth. та пагононосна – A. stolonifera L.). Догляд за ним повинен бути найбільш детальним та регулярним: стрижка, полив, внесення добрив, прополка.

Парковий декоративний газон (садовий), який має такі якості, як долговічність, тіньовитривалість, посухостійкість, стійкість до механічних пошкоджень. Травостан повинен бути достатньо рівним, тому він також регулярно стрижеться. Особливу увагу слід звертати на складання травосумішей, які складаються переважно з 3–6 видів злакових трав. Слід враховувати конкретні умови місцевості, навантаження газонів. Травостан кращої якості отримують, якщо травосуміш складається з кореневищних на 25–30 %, пухкокущових 50–65 % та стрижнекореневих 10–20 %. Перелік злаків, які можна використовувати при створенні паркового газону: тонконіг лучний, стиснутий та дібровний (Poa pratensis, P. compressa L., P. nemoralis L.), костриці червона та овеча (Festuсa rubra, F. оvina L.), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), райграс пасовищний (Lolium perenne). Залежно від вибору місця, затінення, складають суміш, в яку рекомендуеться добавити не більше 5–8 % конюшини повзучої, білої (Trifolium repens L.), для придання стійкості та однорідності. Ці газони можуть містити певнукількість бур’янів (навіть в Англії газони такого класу при найближчому розгляді містять в собі бур’яни). Вони можуть витримувати відвідування великої кількості відвідувачів, тому їх призначення універсальне – створення стійкого травостану в місцях масового відвідуванн та достатньо презентабельна зовнішність;

Лучний газон, як правило, включає в злакову травосуміш значну частину різнотрав’я. Лучний газон використовують при створенні відкритих територій місцевості, наприклад лук, галявин, паркових алей, в лісопарках. Характеризується різною висотоюй травостану, від звичних сінокосівповинен відрізнятися розмаїттям та яскравістю квіткових аспектів. В склад травосумішей входять такі бобові трави, как лядвенець рогатий, різні види конюшини, люцерна синя, жoвта та хмелевидна, еспарцет посівний тощо. Серед інших видів різнотрав’я можна використовувати дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.), круглолисті (C. rotundifolia L.), збірні (C. glomerata L.), рапункулюс (C. rapunculus L.), королицю звичайну (Leucanthemum vulgare Lam.), вероніку колосисту (Veronica spicata L.), в. повзучу (V. prostrata L.), гвоздику трав’янку (Dianthus deltoides L.), смілку звичайну (Silene vulgaris (Moench) Garche), віскарію звичайну (Lychnis viscaria L.), гіпсофілу повзучу (Gypsophila repens L.), очиток їдкий (Sedum acre L.), флокс шиловидний (Phlox subulata L.), коронарію зозулину(Lychnis flos-cuculi L.), сальвію лучну (Salvia pratensis L.), суховершки звичайні (Prunella vulgaris L.). У тіні дерев висаджують анемону лісову (Anemone sylvestris L.), буквицю лікарську (Stachys officinalis L.), б. великоквіткову (S. macrantha (K. Koch.) Stearn.), сальвію дібровну (Salvia nemorosa L.) мильнянку лікарську (Saponaria officinalis L.).

На відміну від вище перерахованих варіантів газонів, лучний газон не стрижеться, а зкошується (в другій половині літа). На зволоженій ділянці та на родючому ґрунті можна використовувати наступну травяну суміш: костриця лучна (Festuca pratensis Huds.) – 50 %, грястиця збірна – 20 %, конюшина біла – 15 %, тимофіївка лучна (Phleum phleoides L.) H. Karst.) – 5 %, кострець безостий (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub) – 10 %. На сухій ділянці та родючому ґрунті добре зростатимуть костриця лучна – 35 %, польовиця біла – 27 %, грястиця збірна – 20 %, конюшина біла – 8 %, лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.) – 10 %. Можна використовувати також райграс багаторічний та мятлик лучний. Лучний газон найбільш годиться для великих галявин та лук, не призначених для масового відвідування, де догляд за низькостриженим газоном технічно майже не можливий, дорогий та естетично не завжди поєднується с навколишніми ландшафтами.

Мавританський (строкатоквітковий) газон розміщений в типології дещо відокремлено. В наш час під ним розуміють іноді як газони з однорічними так і з багаторічними квітуючими травами. Проте справжній мавританський газон складається з багаторічних вузьколистих низових злаків, здатних одночасно швидко розвиватися на перший рік та підбору великої кількості спеціально відібраних сортів однорічних квітучих рослин, одні належать до рано-, інші – до середньо-, та значна кількість – до піздньоквітучих, при цьому намагаються підібрати асортимент трав, щоб в кожну категорію потрапили рослини з різними кольорами квітів. Квітуючі рослини підносяться та розпускаються над смарагдовою зеленню злаків, яскравіючи з червня до морозів, при цьому червнева серія квітів змінюється в липні іншою серією, що продовжує квітувати до пізньої осені. До складу квітуючих рослин входять також духм’яні однорічні ррослини, що росповсюджують дивний аромат на велику відстань. Повного розвитку класичний мавританський газон досягає до середини літа. В цей час, якщо є бажання, йог можна зкосити і отримати гарний зелений газон партерного типу. Якщо косіння не проводити, то в наступному році для реставрації квіткового покриву необхідно провести весняне боронування та повторний висів насіння квіткових культур. Больше трьох років підряд квіти в повному обсязі не висівають, необхідно задовольнитися або гарним англійським газоном, або ж провести повну обробку ґрунту та висіяти суміш для мавританського газону.

Посів проводять в оброблену з осені землю, рано напровесні, як тілько розмерзнеться ґрунт, захищаючи від приморозків посів накривають рогожою або солом’яними матами. Щоб посів вийшов рівномірним, змішуючи з сухим піском: 1 частину насіння на 2 частини піску. Посів прикотують до землі катком, проводять полив. За таких умов газон уже квітує в перших числах червня. Якшо посіяти 8–10 травня, то захист непотрібний, але квітування почнеться в кінці червня.

При виборі кольорів для мавританського газону необхідно дотримуватись правил про взаємодію кольорів, щоб отримати гармонічне поєднання. Головними кольорами вважаються жовтий, червоний та синій. Від них отримуються всі інші, наприклад, від змішування червоного з синім – фіолетовий, червоного з жовтим – жовтогарячий. Гармонічне поєднання кольорів отримують, якщо поряд розміщують один із головних кольорів з таким похідним, в складі якого цей головний колір не присутній. Такими поєднаннями є червоний з зеленим, жовтий з фіолетовим, синій з жовтогарячим. При поєднанні таких кольорів, як червоний з жовтогарячим, синій з фіолетовим отримується різкий для ока дисонанс, в цьому випадку його пом’якшуюють, користуючись різними відтінками білого кольору, розмістивши білий колір між червоним та жовтогарячим. Помічено, що гармонічне кольорове поєднання рослин сприяє також вірному їх зростанню. Зелений колір фону сприяє реалізації кращих видових характеристик квітів.

На практиці також використовують одноколірні, однорічні газони, які містять один сорт гарноквітуючих, низьких або середньовисоких рослин, однорічних чи тих, що вирощуються як однорічні. Іноді використовують одноколірні багаторічні газони, які містять один вид таких гарноквітуючих багаторічних рослин, які після відцвітання зберігають життєздатне листя та стебла та надають ділянці достатньо декоративний вигляд.

Спортивний газон, а також газони спеціального призначення (для спортивних змагань, для закріплення відкосів тощо). Для цих газонів підбираються особливо стійкі трави з міцною дереновиною, яка могла б протистояти проколам та пошкодженням, розривам, горизонтальним зсувам та іншим пошкодженням (райграс пасовищний, мятлик лучний). Вони вимагають регулярного догляду, тому що періодична стрижка та полив сприяють потужному розвитку кореневої системи та щільності травостану.

У вітчизняних умовах найбільш привабливими та максимально наближеними до природних спільнот рослин, як правило, є лучний газон, його найчастіше використовують при проектуванні великих лучних ландшафтів. Флористичний склад, структура та зовнішній вигляд таких яскравих лук дуже залежать від умов місця зростання та типу луки, характер якої намагається відтворити автор проекту.

Інші шляхи покриття поверхні ґрунту. В останній час стало принято покривати поверхню ділянки не тільки дерном, але і іншими матеріалами. Є три причини зростання популярності альтернативних газонушляхів покриття поверхні ґрунту. По-перше, в в останні роки в Великобританії все більшу популярність здобуває ідея заміни газонного покриття якими-небуть іншими матеріалами на невеликій ділянці між будинком та вулицею. Ще кілька років тому до пропозиції замостити майданчик перед будинком плиткою або засипат його гравієм та розташувати на ньому горщики з квітами віднеслись би дещо скептично. Проте саме зараз такі ідеї набули зиску. В полісадник досить важко занести газонокосарку, до того ж більшість садиків знаходяться в глибокому сутінку, так що на землі поселяються мохи, котрі сприяють за умов надмірного зволоження деградфції газону. Тим не менш, якщо ви вважаєте за краще траву каменю або цеглі, а газон перед вашим будинком добре виглядає, немає необхідності слідувати за примхами моди та нищити його, щоб догодити «розумному плануванню». Інша причина сростаючої зацікавленості до альтернатив газону є романтична уява про те, що сад повинен виглядати більш природним. У зв’язку з цим в останній час багато говорять про лучний газон. Проте не зважаючи на його зовнішню привабливість, його дуже тяжко створити. Окрім цього лучний газон гарно виглядає в дальному кінці великого саду, але в його центрі виглядає неохайно. Більш розумним є влаштування звичайних лук з широколистяними травами та з пейзажними посадками цибулинних рослин. Небажані рослини знищуються за допомогою гербіцидів загальної дії, а стрижуть такі луки в любий вільний час.

Останнім переконанням в перевазі інших ніж газон, шляхів покриття поверхні ґрунту є те, що в останній час між деревами та чагарниками стали все частіше висаджувати ґрунтопокривні рослини. Зелені плями вічнозелених ґрунтопокривних рослин надають життєвості саду пізно восени, коли оголюється гілля дерев та чагарників. У інших рослин гарні квіти або строкате листя робить сад ще більш привабливим. Якщо ґрунтопокривні рослини вірно підібрати та гарно за ними доглядати, то утворений ними живий килим дуже прикрасить ділянку, проте найважливіша перевага таких форм – вони пригнічують зростання бур’янів.

Особливою групою покриттів є килимовий ґрунтовий покрив, який склалається з пухкувато зростаючих ґрунтопокривних рослин, на фоні якимх висаджуються цибулинні, кореневищні та інші ефектно квітуючі рослини, період масового квітування яких не співпалає з квітуванням основної ґрунтопокривної рослини.

Створення газону та догляд за ним. Посів газону. Є два сезони посіву газонних трав – весняний та підзимовий або осінній (листопад). Восени насіння висівають перед появою стійкого снігового покриву в той момент, коли земля вже підмерзла, але ще не вкрилась снігом. При цьому посіви краще замульчувати торф’яною крихтою. Насіння не встигає прорости восени, проте добреи сходить напровесні. Після осіннього посіву весною не потрібно чекати, доки просохне ґрунт, щоб приступити до посіву насіння, саме насіння виявляється в більш сприятливих умовах, тому що в ґрунті напровесні більше вологи, ніж літом. Окрім цього, після промерзання (стратифікації) насіння більшості трав краще проростає. Не след забувати, що при підзимовому висіві газону частина насіння може прорости попередчасно, а потім загинути при настанні холодів. Ця небезпека виникає, якщо восени довго стоїть тепла погода або ж весною потепління чергується з різки зниженням температур. Крім того, насіння може бути змите відталими водами або загинути від вимокання. В результаті на газоні утворюються залисини, особливо якщо на ділянці поганий дренаж, або поверхня газону не вирівняна та в окремих місцях затримується вода. Тому при закладенні газону та посіві під зиму норму висіву насіння звично збільшують. Іноді висівають газон напровесні. При цьому використовують суміші, до складу яких входить не менш 4–5 видів трав. Чим більший склад газонної суміші, тим більша вірогідність отримання сходів напровесні.

В умовах України краще висівати газон разом з посівом озимих хлібів. У степовій зоні достатньо ефективний час висіву – ранньовесняний. Для покращення якості ґрунту перед посівом трав можна використовувати культуру сидератів (люпин – Lupinus annua L., L. polyphyllus Lindl., конюшина – Trifolium pratense L., еспарцет – Onobrychis vicifolia Scop., віка – Vicia orobus DC., люцерна – Medicago sativa L.). Перед посівом насіння можна замочувати протягом 3–4 діб, замінюючи при цьому воду через кожні 12 годин. Для рівномірного висіву насіння змішують з баластним матеріалом (пісок, тирса, торф’яна крихта) у співвідношенні 1:1 або 1:2. Висівати можна вручну (на невеликих ділянках), або за допомогою сіялок. Помилкою є висівання газону на ділянці з сильним нахилом, оскільки тала вода змиє верхній шар ґрунту разом з насінням. У цьому випадку висів проводять напровесні, бажано поверх спеціальних геосинтетичних затримувальних решіток. Іноді використовують дерев’яну опалубку. В створені клітини 1,5 × 1,5 м спочатку засипають землю, потім висівають насіння газонних трав та поливають. Висів можна провести різними шляхами:

– звичайний посів;

– гідропосів, що проводиться спеціальними приладами – гідропультом, встановленим на місці кришки поливально-миєчної машини на базі ЗІЛ-130. Як додаткове обладнання використовують змішуючий прилад, який встановлюють у середині цистернию В цистерну завантажують насіння газонних трав, добрива, емульгатор, воду, мульчу (тирсу, торфяну крихту, подрібнену солому, перегній). При посіві на схилах одночасно створюють закріплююче покриття, використовуючи бітумну емульсію (перемішують нагрітий до 110–140 ºС бітум марки БН-ІІІ (50 %) з розчином нагрітого до 70–90 ºС емульгатору (олеїнові мила, сульфітно-спиртова барда 5 % та вода 45 %);

Норми висіву насіння злакових трав (кг/га):

тонконіг лучний – 75–80;

тонконіг звичайний – 90–100;

тонконіг дібровний – 100–120;

костриця червона – 120–150;

костриця лучна – 170–180;

костриця овеча – 110–120;

полевиця тонка – 40–50;

полевиця біла – 45–50;

райграс пасовищний – 180–200;

гребінник звичайний – 130–140;

лядвенець рогатий – 90–100;

тимофіївка лучна – 100–120;

бромопсис безостий – 120–150.

Розрахунок норми висіву (Х) травосуміші проводять залежно від відсотку участі певного виду в травосуміші за формулою:

Х = Н∙П/Д,

де Н – норма висіву насіння даного виду в чистому вигляді; П – відсоток участі даного виду в травосуміші; Д – фактична господарська пригідність насіння.

Догляд за газоном напровесні. Роботи по догляду за газоном розпочинають рано напровесні. Якщо в тіні будинків та інших споруд на газоні сніг не встигає своєчасно розтанути, а утворює при злежуванні міцну кірку, яка затримує ріст газону, то її руйнують механічним шляхом за допомогою лопати та розкидають на сонячні місця, щоб викликати швидше танення. Якщо на якійсь ділянці газону затримується вода, то це пов’язано з погіршенням роботи дренажної системи і потребує втручання з метою ремонту. Іноді достатньо добре вичистити та поглибити дренажні канави для забезпечення відведення розтанулої води з ділянки. Як тільки газон підсохне, за допомогою легких грабель здійснюють продирання (ретельне видалення торічної відмерлої трави, сміття та листя). Якщо газон встиг сильно пересохнути, це зробити буде тяжче. Якщо на газоні відбулося просідання ґрунту, дерновину обережно підрізають лопатою іпідсипають під неї родючу землю. Потім дернину вкладають зворотньо та ретельно ущільнюють. Якщо дернина, яка підсохла, надто щільна та утворює «повсть» через який проростання нової трави майже унеможливлене, то на такому газоні необхідно провести аерацію шляхом проколювання його вилами на всій площі через кожні 15–20 см. Можна також використовувати спеціальний валик, з рядами розміщеними вістями так, щоб під час його прокочувааня по поверхні газону не відбувалося шматування його поверхні. Потім по поверхні тонким шаром розподіляють перегній, що сприяє розвитку допоміжного коріння та прискоренню розкладання відмерлої дерновини. Якщо ж газон виявився сильно зрідженим та пошкодженим після перезимування, необхідно провести додатковий підсів насіння. Граблями вичищають потрібну площу та на мній обережно розсівають насіння, присипаючи тонким шаром торфу або перегною. Норма висіву залежить від травосумішей та від загущеності рослинного покриву, звично не перевищуючи 15 г/м². Підсів здійснюють переважно тим же насінням, яким був засіяний газон, щоб зовнішній вигляд газону на підсіяних ділянках не відрізнявся від решти плоші газону. Припошкоджені газону кротами, сліпаками та іншими землериями необхідно використати засоби для боротьби з цими шкідниками. Найкраще використовувати електронні інфразвукові засоби, які викликають вібрації в ґрунті, відлякуючи землериїв, так як вони безпечні для навколишнього середовища. Іноді використовують отруйні приманки, які розкладаютьв кротовини. Кротовини вимагають ретельного ущільнення та підсіву газону. Після тяжкої та тривалої зими окремі ділянки газону зазнають захворювань, переважно грибкової природи. Напровесні також проводять перше мульчування поверхні газону сумішшю піску з чорноземом або чистим піском. Норма внесення піску – 1,6–1,7 кг/м², решти матеріалів – 1,0–1,3 кг /м². Іноді норму внесення матеріалів збільшують в 2,5 рази.

Фузаріоз – найбільш поширена з хвороб газонів. Спочатку на газоні виникають невеликі плями жовтіючої трави, що з певним часом збільшуються в діаметрі до 30 см, а потім можуть змикатися, утворюючи великі залисини. В вологу погоду з країв вражених ділянок газону може з’являтися пухнаста біла чи рожева пліснява.

Снігова пліснява – розвивається під снігом або на межітанення снігу. Проявляється в вигляді плям сіро-жовтого кольору на поверхні газону. Надалі пдями обє’днуються, та вражені ділянки газону займають значну площу.

У випадку появи перших симптомів захворювання на газоні необхідно провести обробини вражені ділянки системними фунгіцидами, такими як «Імпакт», «Тітл», «Фундазол», «Бейлетон». Обробку слід провести обприску­ванням два рази з інтервалом у 10–14 днів.

Після проведення всіх перерахованих заходів необхідно як найшвидше перейти до весінньої підгодівлі газону. Для цього потрібно рівномірно розкидати добрива по поверхні ґрунту із розрахунку 30 г простого суперфосфату, 10–15 г сульфату амонію, 5 г калійної солі на 1 м². Використовують також спеціальні комплексні добрива для весняної підгодівлі газонів. Підживлення краще здійснювати в вологу дощову погоду, щоб добрива швидше розчинилися в ґрунті. Післе відростання трави на 10–12 см готуються до першого зкошування.

Літній догляд. Найважливішим заходом догляду за газоном в літню пору є регулярне скошування травостану. Навколо дерев косити необхідно досить обережно, тому що струна трімеру може поранити кору та деревину.
Перший раз починають косити, коли травостан досягне висоты 8–12 см. Не слід зрізати більший обсяг трави, достатньо зкосити 3–4 см. Надалі залишають 4–6 см, залежно від типу травосуміші та метеорологічних умов. Стрижку необхідно проводити регулярно – один раз в 5–14 днів – при відростанні трави на 5–8 см від початкового рівню. Якщо трава відросла занадто сильно, слід провести косіння на більшу висоту, а потім через декілька днів повторити стрижку до надання газонному потрібного рівня. В іншому випадку рослини втратять надто багато поживних речовин та травостан буде виснажений. У степових умовах звичайний газон скошують 1–2 рази в місяць при досягненні ним висоти 12–15 см, партерні – 3–5 разів на місяць при досягненні висоти 8–10 см. Після стрижки газон поливають. Стригти газон слід тілько в суху погоду, так як мокру траву неможливо підстригти достатньо рівно.

Після кожної стрижки, особливо на збіднілих ґрунтах, рекомендується вносити комплекс мінеральних добрив, так як з тільки зкошеною травою виноситься велика кількість елементів живлення та ґрунт виснажується. Розподіл добрив по поверхні слід проводити максимально рівномірно, інакше газон буде не вирівняним за щільністю, швидкістю відростання та кольором. Добрива слід вносити в вологу погоду, і якщо доща не буде протягом 2 днів після внесення, то газон необхідно вдобрити. Норми внесення органічних добрив наступні: гній – 10–15 т/га, кров’яна мука – 30 кг/га, кісткова мука – 500 кг/га.

Існують особливості системи підживлення газонів протягом вегетаційного періоду. За однією з них напровесні при першому підживленні вносять 5 г/м² чистого азоту, при другій, після першого зкошування – 5 г/м² азоту, 3 г/м² фосфору, 5 г/м² калію, при третій (в середині червня), коли трава досягає літнього максимуму в пологоутворенні, – 10 г/м² азоту, 2,5 г/м² фосфору, 2,5 г/м² калію. В середині вересня проводиться останнє підживлення: вноситься в ґрунт 5 г/м² азоту, 3 г/м² фосфору, 5 г/м² калію .

При поливі ґрунт повинен бути зволоженим на глибину не менше 20 см. Звичною нормою поливу газону є 10 л на 1 м². В посуху газон потребує особливо ретельного регулярного поливу. Він може бути крапельним, напуском, разбрискуванням. При поливі слід забезпечити промочування ґрунту газону на глибину 10–15 см. Потік води не повинен бути надто потужним, щоб попередити утворення потоків на поверхні. Для такого поливу звично необхідно 20–30 л на 1 м². Для різних трав норма поливу може бути різною: для польовиці її збільшують до 40 л на 1 м², для райграсу, м’ятлику лучного, костриці лучної – 35 л на 1 м², для костриці червоної – 30 л на 1 м², костриці Регеля – 25 л на 1 м², костриці скельної – 15 л на 1 м².

Норми регулярності поливу визначаються механічними властивостями ґрунту та метеорологічними показниками в вегетаційний період. Частіше поливають газони на ґрунтах легкого гранулометричного складу (через 2–3 дні), рідкіше, але інтенсивніше – газони на ґрунтах з важким ґранулометричним складом (один раз на 1–7 днів). В особливо засушливу погоду полив проводять щодня. Газон заборонено поливати в сонячну погоду, так як крапло води на листі можуть призвести до їх опіків, а також більша частина вологи буде випаровуватись. У літню пору здійснюють боротьбу з бурь’янами шляхом прополки газону. Якщо засмічення значне, то використовують хімічні засоби захисту. Обережно використовуються гербіциди поблизу дитячих майданчиків та місць, де зростають овочеві та ягідні культури. Краї газону необхідно регулярно підрівнювати, щоб запобігти розростанню пагонів газонної трави на ділянки, де він не повинен зростати та щоб надати йому чітких форм. Здійснюють його шляхом підрізання країв гострою лопатою або спеціально пристосованим для цього заходу інструментом. В останній час для гальмування росту газонних трав використовують ряд інгібіторів (гідрозид, малеїнові кислоти, хлорхолінхлорид тощо). Це зменшує кількість зкошувань, а відповідно, здешевлює догляд за газоном.

Догляд за газоном восени та взимку. Газон краще перезимовує, якщо його попередньо зкосили. Після похолодання газон стригти припиняють. На відмерлій траві оселяться чисельні грибки, які можуть бути причиною інфекційних захворювань. Нова трава під пологом старо, що відмерла, буде розвиватися набагато повільніше. Також незкошена трава – прекрасне сховище для мишей для мишей. Звична висота трави повинна бути 6–10 см. Перед тим, як сніг ляже повністю, след прибрати сміття, опале листя, зкошену траву з поверхні газону. Восени можна проводити підживлення мінеральними добривами (до грудня). Внесення фосфорно-калійних добрив позитивно впливає на перезимівлю газону. Проводити підживлення можна в любий час до утворення стійкого снігового покриву, навіть післе настання холодів (підживлення «по кірці»). це підживлення рекомендується для любих газонів. Дорослий, щільний газон корисно підживити також азотними добривами. Іноді бояться використовувати добрива восени, пізньоосіннє підживлення дає позитивний ефект: газон краще зимує та раніше починає зеленіти після танення снігу. Осіннє підживлення азотними добривами заслаблого, зрідженого або молодого газону не дає позитивних результатів.

Дата добавления: 2015-05-26