Квітковий партер

У регулярних композиціях квіти, в першу чергу, використовуються в партерах, проте коврові партери занадто складні в створенні, догляді та дуже дорогі. Квітковий партер можна створити в двох варіантах:

– основна частина партеру зайнята газоном, а квіти розміщені в вигляді бордюру по периметру або орнаментального малюнку по всій площі партеру. Крім квітів в орнаментальні партери можуть бути включені в штучні матеріали – різноколірне скло, галька, бита червона цегла, жовтий пісок тощо;

– ковровий квітковий партер представлений собою площину, щільно покриту низькорослими однорідними декоративно-листняними рослинами, що витримують стрижку та не допускаються до квітування. В результаті утворюється дуже щільна поверхня (при висоті раслин в 5–12 см). Можливою є заміна його простим великим малюнком, зробленим із однорічних рослин.

Із менш великих та складних елементів квіткового оформлення регулярних композицій можна використовувати бордюр, клумбу, рабатку, арабеску, валюту.

Бордюр – це вишукана смуга на клумбі або газоні (шириною 10–50 см), із одного або кількох рядів квітів. Як бордюрні ивикористовують низькі, компактні протягом всього сезону рослини. Бордюр оточує краї доріжок, квідників, газонів. Мета бордюру – виділити основні посадки, надати їм більш чіткі форми. Якщо він проектується навколо квітника, то не повинен бути яскравіше основного об’єкту (можна використовувати різні очитки – Sedum acer L., S. lydium Boiss., S. spurium Bieb., ломикамені – Saxifraga sarmentosa L., флокс – Phlox divaricata L., Ph. drummondii Hook.). У випадку обрамлення газону або доріжки, напроти, підійдуть більш яскраві рослини – карликові чорнобривці (Tagetes minuta L., T. patula L., T. lucida Cav.), фіалки (Viola patrinii Ging.), лобулярія морська – Lobularia maritima (L.) Desv., сальвія блискуча – Salvia splendens Sellow ex J. A. Schuttes, цинерарія морська – Jacobaea maritima (L.) Pelser & Meijden, агератум – Ageratum houstonianum Mill., ірезіне – Iresine herbstii Hook. ex Lindl., I. diffusa Humb. et Bonpl. ex Willd., вербена гібридна – Verbena x hybrida hort., іберис – Iberis amara L., види цинії – Zinnia elegans Jacq., Z. angustifolia Kunth, Z. grandiflora Nutt., льон великоквітковий – Linum grandiflorum Desf. тощо.

Клумба –це невеликий симетричний квітник в вигляді геометричних фігур (кола, овалу, квадрату, трикутнику, трапеції). Клумби розміщують в центральній частині парку або саду, часто перед архітектурними спорудами, вони можуть займати помітне місце в партері, біля водойм тощо. При ії створенні використовують як один вид рослин (тюльпани – Tulipa gesneriana L., T. schrenkii Regel., T. suaveolens Roth., T. greigii Regel., T. pubescens Willd., T. eichleri Regel. та їх гібриди, гіацинти – Hyacinthus orientalis L., нарциси – Narcissus. poeticus L., N. × hybridus hort.), так і декілька (наприклад тюльпани в центрі, а гадючу цибульку (Muscari racemosum Guss. ex Ten.) у вигляді кайми. Напам’ятаємо, що будь-яка композиція повинна відповідати цільовому призначенню проекту, тому строгість форм клумби скоріше відповідає парадним та офіційним ділянкам. При проектуванні міських пішохідних зон, дачних куточків відпочинку, дитячих майданчиків або цілих парків розваг доречне внесення національних або гумористичних мотивів. На клумбах можуть бути зображені емблеми, написи, календарі, портрети, квіткові годинники. Для клумб можна використовувати різноманітні східні складні візерунки. Відомі клумби з підвищеним центром на спеціальному каркасі. В центрі висаджують або велику виразну рослину (наприклад юку – Yucca filamentosa L., Y. gloriosa L., артишок – Gynura cardunculus L., щирицю – Amaranthus caudatus L.), або з металічного каркасу фігуру корабля-вітрильника, земної кулі, певної тварини, яку заставляють торфяними або керамічними горщичками з ампельними рослинами (петунія – Petunia × hybrida hort., красоля – Tropaeolum majus L., лобелія – Lobelia erinus L. тощо).

Видовжена квіткова смуга завширшки 50–100 см називається рабаткою (від нім. «грядка»). ЇЇ довжина визначається характером квіткової композиції та величиною ділянки та об’єкту, що оформлюється. Мінімальна ширина рабатки – 0,5 м, максимальна – 3–4 м. Рабатки розташовують вздовж доріжок, водойм, стін тощо. Розміщуються вони нарівні з газоном або трохи вище його. Вони можуть слугувати елементом складної партерної композиції. Рослини можна розмістити в вигляді малюнку або чергувати невеликими групами із різних видів. Для оформлення рабаток використовують цибулинні (гадючу цибульку, гіацинти, нарциси, тюльпани тощо) та кореневищні (госта – Hosta fortunei (Baker) Bailey), H. venrticosa Stearn., H. sieboldii (Paxton) J. W. Ingram, H. plantaginea (Lam.) Asch., астильба – Astilba x arendsii Arends., люпин – Lupinus annua L., L. polyphyllus Lindl., півники – Iris × hermanica hort., I. sibirica L. тощо.) рослини, різні за висотою, забарвленням, формі. Вона може складатися з одного або кількох видів рослин, з однорічників або багаторічників. Вони можуть бути одно- та багатоярусними, одно- або двобічними. Рослини на них висаджуються рядами або в шаховому порядку. Іноді в рабатках створюють геометричний малюнок типу рушника. Іноді багаторічники чергуються з однорічниками. Найкраще виглядають в рабатці нейтральні кольори (білий та сірий) від відмежовування інших кольорів, які утворюють диссонанс між собою. Наприклад, сірий колір цинерарії морської добре розмежовує яскраво-червону сальвію блискучу від темно-синього геліотропу (Heliotropium peruvianum L.). Але жовтогарячі або жовті сорти чорнобривців та геліотроп створюють контрастне поєднання, що не потребує відмежування.

Арабески – це вишуканий складний орнамент із геометричних візерунків: завитків, звивин, кіл, ліній на тлі газону або інертного матеріалу (гравій, пісок, мармурова крихта тощо.). Особливо гарно виглядає на схилах. При їх створенні використовують килимові рослини, рослини з щільним листям, листяно-декоративні трав’янисті, ґрунтопокривні рослини та напівчагарники. Арабески можуть бути частиною клумби або використовуватися як самостійний елементквіткового оформлення.Для їїстворення використовують килимові рослини, рослини із щільними листками, листяно-декоративні трав’янисті, ґрунтопокривні рослини і напівчагарники. Особливо гарні арабески з видів чебрецю – Thymus serpyllum L. r., Th. vulgaris L., Th. nummularis M. Bieb., Th. collinus M. B., Th. kotschyanus Boiss. & Kohen, чаберу – Saturnea montana L., S. hortensis L., іберису – Iberis sempervirens L., ісопу – Hyssopus officinalis L., шавлії – Salvia officinalis L., та інших рослин, які витримують стрижку та мають щільний і добре облиснений кущик. Арабески придатні для озеленення партерів парків, скверів, старовинних парків.

Валюта – це арабеска, що є самостійним квітковим або чагарниковим насадженням, при створенні якої використовуються рослини, здатні зберігати чіткі форми протягом довгого часу, або ті, що витримують стрижку. Використовують рослини, що зберігають чіткі форми протягом тривалого часу, або ті, що витримують підстригання. Їх використовують як регулярний елемент для партерних ділянок, або як додатковий елемент під час створення великої клумби.

Вази та переносні контейнери з квітами,як правило, встановлюють у входів до будівель, на ділянках, насичених інженерними підземними мережами, біля виробничих цехів. Вони можуть бути переносними, або стаціонарними.Виготовляються вони з бетону, кераміки та асбоцементу. За формою вини можуть бути різними: квадратними, круглими, шестигранними.

Для посадок в них використовують такі рослини, що зацвітають рано та квітують до перших морозів (герані – Pelargonium zonale (L.) Ait.,, фуксії – Fuchsia gracilis Lindl., F. hybrida hort., вербени, бегонію постійноквітуючу – Begonia semperflorens Link et Otto, чорнобривці, агератум, маргаритки – Bettis perennis L.). Широко використовують ампельні рослини – пеларгонію (P. hortorum Bailey), петунію, красолю, а також виткі – іпомею кручені паничі (Ipomaea purpurea (L.) Roth), духм’яний горошок (Lathyrus odoratus L.), декоративну квасолю (Phaseolus coccineus L.), хміль (Humulus lupulus L.).

У такій вазі повинно бути декілька шарів ґрунту: на дно засипають дренаж з керамзиту завтовшки до 10 см, над ним – фільтруючий шар (з агроволокна), що затримує протікання ґрунту, що розміщується зверху. Як субстрат для зростання рослин використовують суміш із садової землі, піску та просіяного торфу. Товщина ґрунтової суміші для квітів повинна бути 40 см.

Дата добавления: 2015-05-26