Довгастий мозок, myelencephalon

Термінологія: походить від грецького myelos – спинний мозокі

encephalon – головний мозок. Крім того, medulla oblongata – буквально довгастий мозок. Ще – bulbus (цибулина), тому що вгорі він має потовщення.

Межі та поверхні довгастого мозку. Довгастий мозок є безпосереднім продовженням спинного мозку; межею між ними є місце виходупершої пари спинномозкових нервів або край великого потиличногоотвору.

Вгорі довгастий мозок з вентральної сторони різко відокремлений від моста борозною, а на дорсальній поверхні межею є мозковісмуги IV шлуночку, які йдуть поперекромбоподібної ямки.

Довгастий мозок має вентральну (передню), дорсальну (задню) ібічні поверхні.

Вентральна поверхня. Тут містяться такі утвори:

• піраміди, являють собою парні білі тяжі, які розташовані по боках від передньої серединної щілини. У пірамідах проходять рухові пірамідні волокна,

що тягнуться від кори великих півкуль у спинний мозок;

• перехрестя пірамід, розміщене на межізі спинним мозком у ділянці передньої серединної щілини; тут відбувається перехрестя більшої частини пірамідних волокон.

Бічна поверхня. На цій поверхні є такі утвори:

• олива, являє собою добре помітне підвищення, що лежить збоку від піраміди;

Рис. 8. Стовбур головного мозку (вигляд з переді):

1 – нюховий шлях; 2 – нюховий трикутник; 3 – передня дірчаста речовина; 4 – сірий горб;

5 – соскоподібне тіло; 6 – зорове перехрестя; 7 – зоровий нерв; 8 – зоровий шлях; 9 – ніжка мозку; 10 – міст; 11 – піраміда довгастого мозку; 12 – олива; 13 – перехрестя пірамід.

Пірамідний шлях розташований у пірамідах на вентральній поверхні

довгастого мозку. Він містить поздовжні волокна, що йдуть від кори передньої центральної звивини великих півкуль.

Нижнє ядро оливи. Олива виконує функції регуляції рівноваги тіла.

Сітчаста формація, складається із дрібних і великих клітин з досить розгалуженими відростками, які утворюють сітчасті структури. Вона розташована дорсально від нижнього оливного ядра і тягнеться вздовж всього довгастого мозку, переходячи в такий же утвір моста і спинного мозку.

Рис. 9. Стовбурна частина головного мозку. Місця виходу черепних нервів (вигляд спереду):

1 – нюховий шлях; 2 – зоровий нерв; 3 – окоруховий нерв; 4 – блоковий нерв; 5 – трійчастий нерв; 6 – відвідний нерв; 7 – лицевий нерв; 8 – присінково-завитковий (слуховий) нерв; 9 – язикоглотковий нерв; 10 – блукаючий нерв; 11 – додатковий нерв;

12 – під’язиковий нерв.

Рис. 10. Стовбур головного мозку (вигляд з заді):

1 – таламус; 2 – ІІІ шлуночок; 3 – шишковидне тіло; 4 – верхній горбик покришки середнього мозку; 5 – нижній горбик покришки середнього мозку; 6 – блоковий нерв; 7 – ромбовидна ямка; 8 – нижня мозочкові ніжка; 9 – задня серединна борозна спинного мозку.

МІСТ, PONS

Міст являє собою масивне випинання на вентральній поверхні стовбура мозку. Внизу він різко відмежований від довгастого мозку, вгорі – від ніжок мозку. Вентральна його поверхня обернена до схилу черепа, дорсальна – у ромбоподібну ямку, де на межі з довгастим мозком проходять мозкові смужки

IV шлуночка.

Міст – с танція переключання імпульсів, які йдуть від кори великого мозку в мозочок.

Дата добавления: 2015-05-26