Державної влади

Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення

України

	Примітки
Підслідність– Служба безпеки України.
Категорія злочину– тяжкий
Об’єктом злочинує встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної влади, порушення якого створює загрозу безпеці держави у політичній сфері.	Суспільна небезпечністьдій виявляється в загрозі дестабілізації владних структур. Насильницькимслід вважати такий спосіб дій, для якого характерним є застосування сили, у тому числі озброєної, інших засобів незаконного примусу.
З об’єктивної сторони злочинможе виражатися у таких формах: дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади; змова про вчинення таких дій; публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади; розповсюдження матеріалів із закликами про вчинення таких дій.	Злочин вважається закінченимз моменту вчинення дій, які спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Склад злочину– формальний. Змова– це угода, досягнута між двома чи більше особами, про вчинення спільних дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади. Розповсюдження матеріалів– це дії, метою яких є доведення змісту відповідних матеріалів до відома багатьох людей.
Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Винний визнає суспільну небезпеку своїх дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, та бажає здійснення цих дій.
Кваліфікованими видамипублічних закликів до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади є вчинення таких дій представником влади, або повторно, або організованою групою осіб.

	Примітки
Підслідність– Служба безпеки України.
Категорія злочину– особливо тяжкий.
Об’єктом злочинує безпека держави у політичній і воєнній сферах, яка полягає у відсутності загрози порушення встановлених Конституцією, законами України і міжнародними правовими актами територіальної цілісності України та порядку визначення її території.	Суспільна небезпечністьдій виявляється в загрозі територіальній цілісності та недоторканності України. Злочин вважається закінченимз моменту вчинення дій, які спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Об’єктивна сторона злочинухарактеризується активними діями, які можуть проявлятися у таких формах: 1) дії, вчинені з метою зміни меж території або з метою зміни державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; 2) публічні заклики до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України; 3) розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення дій, метою яких є зміна меж території (державного кордону) України.	Склад злочину– формальний. Державний кордон України– це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, а саме: межі суходолу, вод, надр, повітряного простору. Під розпалюванням національної та релігійної ворожнечітреба розуміти доведення до високого ступеня, граничне посилення серед певних груп населення настроїв неприязні, ненависті до представників інших етнічних груп чи конфесій або до атеїстів.
Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Винний визнає суспільну небезпеку своїх дій, спрямованих на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, та бажає здійснення цих дій.
Кваліфікуючими ознаками злочинує: 1) вчинення його повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) поєднання відповідних дій з розпалюванням національної та релігійної ворожнечі. Особливо кваліфікуючою ознакою злочинує настання в результаті його вчинення таких суспільно-небезпечних наслідків, як загибель людей, або інших тяжких наслідків.

Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України

Стаття 111. Державна зрада

	Примітки
Підслідність– Служба безпеки України.
Категорія злочину– особливо тяжкий.
Об’єктом злочинує державна безпека України у будь-якій її сфері.	Перехід на бік ворогаозначає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту.
Об’єктивна сторонадержавної зради може виявлятися у таких формах: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.	Злочин вважається закінченимз моменту вчинення відповідного діяння, яким особа надала допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Склад злочину– формальний. Воєнний стан– це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Під іноземною організацієюслід розуміти будь-яку державну чи недержавну установу, підприємство, об’єднання, орган іншої країни, у тому числі політичну партію, релігійну організацію, комерційне підприємство та ін. Представник іноземної держави чи іноземної організації– це особа, яка уповноважена виражати інтереси тієї чи іншої іноземної держави та діє від її імені або представляє її за спеціальним повноваженням.
Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Обов’язково громадянин України.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у вигляді прямого умислу.	Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає наслідки та бажає їх настання.

Стаття 112. Посягання на державного та громадського діяча

	Примітки
Підслідність– служба безпеки України.
Категорія злочину– особливо тяжкий.	Мотививчинення злочину: бажання припинити державну чи громадську діяльність певної особи; помста за таку діяльність.
Об’єктом злочинує безпека держави в політичній сфері. Додатковим об’єктомє життя та здоров’я людини.	Потерпілимможе бути тільки державний чи громадський діяч, обраний на посаду у встановленому Конституцією та законами України порядку. Державна діяльність– це діяльність відповідної службової особи у масштабах держави. Громадською діяльністювизначається діяльність громадянина, обумовлена його належністю до політичної партії і спрямована на реалізацію функцій і виконання завдань, які стоять перед нею.
З об’єктивної сторонизлочин полягає у посяганні на життя державного чи громадського діяча.	Злочин вважається закінченимз моменту настання наслідків, спрямованих на посягання на державного чи громадського діяча. Склад злочинуформально-матеріальний, оскільки і замах на життя, і вбивство охоплюються цією статтею.
1Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочинувиповнилося 14 років.
Суб’єктивна сторона злочинухарактеризується виною у формі прямого умислу.	Особа усвідомлює, що вона посягає на життя державного чи громадського діяча і бажає спричинити його смерть.

1 Посягання на життя держаного діяча не кваліфікується за ст. 112, коли воно вчинене для зведення особистих рахунків, коли його мотивами є ревнощі, намагання уникнути відповідальності, хуліганський мо' тив.

Наявність у особи відповідної мети знаходиться за межами складу злочину, передбаченого ст. 12, і свідчить про необхідність кваліфікувати її дії за сукупністю злочинів, пердбачених ст. 111 і ст. 112.

Стаття 113. Диверсія

	Примітки
Підслідність– Служба безпеки України.
Категорія злочину– особливо тяжкий.
Об’єктом злочинує безпека держави в економічній, екологічній, воєнній або будь-якій іншій сфері відповідно до спрямованості конкретного акту диверсії. Предметомдиверсії можуть бути: 1) будівлі, споруди та інші об’єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; 2) стада і колекції тварин, риба, що водиться у ставках та інших водоймищах, пасіки тощо; 3) посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.	Додатковий об’єкт: життя і здоров’я особи, власність і навколишнє середовище. Злочин вважається закінченимз моменту настання вказаних у диспозиції наслідків.
Об’єктивна сторона злочину передбачає вчинення суспільно- небезпечних дій, спрямованих на: масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров’ю; зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; радіоактивне забруднення; масове отруєння; поширення епідемій; поширення епізоотій; поширення епіфітотій.	Епідемія– це такий, що відбувається на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань людей. Епізоотія– це такий, що характеризується безперервністю на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних захворювань у тварин. Епіфітотіяполягає у значному поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Склад злочину– формальний.
Суб’єкт злочину– загальний.	Фізична осудна особа, якій виповнилося 14 років.
Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу і спеціальною метою.	Вказана метаозначає наявність прагнення знизити економічний, науково-технічний, військовий потенціал держави.

Стаття 114. Шпигунство

	Примітки
Підслідність– Служба безпеки України.
Категорія злочину– тяжкий
Безпосереднім об’єктомє державна безпека України в інформаційній, а також політичній, економічній, воєнній і науково-технологічній сферах. Предметом злочинує відомості, що становлять державну таємницю, які матеріалізовані у відповідному документі чи виробі.	Відомості що становлять державну таємницю– це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і яку рішенням державних експертів з питань таємниці визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю2.
Об’єктивна сторона злочинуполягає у таких діях: передача іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю; збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю.	Передача відомостей– це їх усне повідомлення або їх пересилання. Шпигунствоє закінченим, якщо воно вчинене у вигляді передачі певних відомостей, – з моменту їх фактичного повідомлення, відправлення адресату чи посереднику, закладення в тайник, передачі предмета, який відкриває доступ до них, – відповідно до домовленості з адресатом, а у вигляді збирання – з моменту зосередження в будь-якому місці хоча б частини відповідної інформації за наявності мети передати її відповідній іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам.
Суб’єктом злочинуможе бути тільки іноземець або особа без громадянства.

2 Якщо особа, отримавши завдання іноземної розвідки, не вчинила ніяких дій і добровільно та остаточно відмовилась від його виконання, то не залежно від того, заявила вона органам державної влади про свій зв’я' зок з іноземною розвідкою або не зробила цього, – вона має бути звільнена від кримінальної відповідальності на підставі ст. 17.

РОЗДІЛ II. Злочини проти життя та здоров’я особи

Дата добавления: 2015-05-31