Стаття 11

Стаття 10

Стаття 9

Стаття 8

Стаття 7

Стаття 6

Стаття 5

Стаття 4

Стаття 3

Стаття 2

Стаття 1

Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та
правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у
відношенні один до одного в дусі братерства.

Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи,
проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри,
статі, мови, релігії, політичних або інших переконань,
національного чи соціального походження, майнового, станового або
іншого становища. Крім того, не повинно проводитися ніякого
розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного
статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно
від того, чи є ця територія незалежною, підопічною,
несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму
суверенітеті.

Кожна людина має право на життя, на свободу і на особисту
недоторканність.

Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані;
рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах.

Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого,
нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження
і покарання.

Кожна людина, де б вона не перебувала, має право на визнання
її правосуб'єктності.

Всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої
різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на
рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю
Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої
дискримінації.

Кожна людина має право на ефективне поновлення у правах
компетентними національними судами в разі порушення її основних
прав, наданих їй конституцією або законом.

Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або
вигнання.

Кожна людина, для визначення її прав і обов'язків і для
встановлення обґрунтованості пред'явленого їй кримінального
обвинувачення, має право, на основі повної рівності, на те, щоб її
справа була розглянута прилюдно і з додержанням усіх вимог
справедливості незалежним і безстороннім судом.

1. Кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право
вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в
законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому
їй забезпечують усі можливості для захисту.

2. Ніхто не може бути засуджений за злочин на підставі
вчинення будь-якого діяння або за бездіяльність, які під час їх
вчинення не становили злочину за національними законами або за
міжнародним правом. Не може також накладатись покарання тяжче від
того, яке могло бути застосоване на час вчинення злочину.

Дата добавления: 2015-05-31