I. Вступне слово вчителя

06.02

04.02

03.02

02.02

V. Робота над темою уроку

1. Опрацювання статті з дитячої енциклопедії «Як давно в Україні з’явився жовто-блакитний прапор».

1) Словникова робота.

2) Читання тексту статті вчителем. Первинне сприймання тексту.

— Що нового дізналися?

3) Читання тексту статті учнями мовчки.

4) Читання статті вголос «ланцюжком».

5) Вибіркове читання. Аналіз змісту твору.

— Як ставилися до прапора в давнину?

— Які висновки зробили вчені?

— Що символізують кольори нашого прапора?

— Коли жовто-блакитний прапор став Державним?

— Чому прапор з давніх-давен вважався святинею?

6) Фізкультхвилинка для очей.

2. Опрацювання вірша Д. Павличка «Наш прапор».

1) Виразне читання вірша (один із учнів).

— З якими почуттями поет говорить про прапор?

2) Читання вірша учнями мовчки.

3) Аналіз змісту вірша.

— Що описує автор у вірші?

— Як він пояснює значення кольорів прапора?

— Як поет по-іншому називає жовтий і голубий кольори?

— Знайдіть та поясніть порівняння, що використав автор. Поясніть їхнє значення.

— Які вирази вжито автором у переносному значенні?

4) Виразне читання вірша.

VI. Підсумок уроку

— Які твори читали сьогодні? Які вони за жанром?

— Що нового дізнались сьогодні про історію нашого Державного Прапора?

— Запам’ятайте, діти, що у ст. 62 Конституції України записано: «За­хист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов’язком громадян України».

Адже кожен народ має свої символи і повинен їх оберігати й шанувати.

VII. Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять, виразно читати і переказувати статтю з ди­тячої енциклопедії.

ТЕМА: Великий Кобзар Т. Г. Шевченко «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати»

Мета: активізувати раніше відоме; збагатити й узагальнити знан­ня дітей про Тараса Шевченка — великого поета і художника; зосереди­ти увагу на образних засобах створення поетичних картин українськоїприроди; розвивати вміння виразно читати, образне мислення і мовлен­ня; виховувати патріотичні почуття, любов до рідного краю.

Обладнання: запис пісні «Садок вишневий коло хати», портрет Т. Г. Шевченка.

ПЛАН УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Гра «Вставте пропущені букви».

— Прочитайте вірш і назвіть його автора.

Вч_тьс_, бр_т_ м_ї,

д_м_йт_, ч_т_йт_,

ч_ж_г_ н_вч_йт_сь

і св_г_ н_ ц_р_йт_сь.

— Так, це рядки із відомого Т. Г. Шевченка.

2. Гра «Переплутанка».

— Відновіть порядок слів у рядках відомого вірша Т. Г. Шевченка.

вода, з-під, Тече, явора,

на, яром, долину,

над, водою, Пишається,

калина, Червона,

калинонька, Пишається,

молодіє, явір,

їх, верболози, кругом, а,

зеленіють, Й, лози.

II. Повідомлення теми й мети уроку

1. — Ви, мабуть, вже здогадалися, що сьогодні ми будемо знайомитися з творами відомого поета і художника, геніальною особистістю і водночас людиною, рідною і близькою кожному українцеві,— Т. Г. Шевченком.

2. Демонстрація портрета Т. Г. Шевченка.

3. Бесіда «Що ви знаєте про життя і творчість поета?»

4. Вікторина «З якого твору?»

На дошці записані слова, за якими учні повинні впізнати вірш.

1) Землю. Барвінок. Жайворонок. Соловейко. («Встала весна...»)

2) Горою. Неволі. Сонечко. Веселка. («Зоре моя вечірняя...»)

3) Жайворонок. Зозуленька. Луна. Плугатар. («Вранці»)

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

— Так, у Шевченкових віршах відчувається душа українського народу...

У 1845 році поет закінчив Петербурзьку Академію мистецтв (демонстрація автопортрету Т. Шевченка 1845 р.) і поїхав у Київ. Тут він пра­цював художником в археографічній комісії, став членом таємного то­вариства — Кирило-Мефодіївського братства, яке боролося проти паніві царя.

Як члена цього братства Шевченка було заарештовано. Він опинив­ся у страшних казематах Петропавлівської фортеці в Петербурзі. Кілька­метрові стіни камери заховали Тараса від всього світу, але не вбили Божої іскри митця — заарештований поет після огидних допитів пише вірші! І серед них — сонячний твір «Садок вишневий коло хати...».

2. Робота над віршем «Садок вишневий коло хатИ1) Словникова робота.

Хрущі — червоно-бурі жуки (демонстрація малюнка); зіронька встає — сходить на небо.

2) Запитання для перевірки уважності.

— Хто подає вечеряти?

3) Показове читання поезії вчителем напам’ять.

4) Перевірка первинного сприймання вірша дітьми.

— Хто подає вечерю?

— Звідки повертаються дівчата?

— Де вечеряє сім’я?

5) Повторне читання вірша учнями.

6) Фізкультхвилинка.

— Яка пора дня зображена у вірші? Вечір... Уявімо дітей коло цієї хати. Вони граються. Одна з таких ігор — «Подоляночка». Давайте й ми зро­бимо вправи під слова цієї дитячої ігрової пісні.

7) Повторне читання вірша окремими строфами.

8) Бесіда.

— Із скількох строф складається вірш?

— Яка пора року змальована у творі?

— Як відтворено весняний сільський вечір в Україні?

— Назвіть предмети, зображені у вірші, які ви сприймаєте зором,а потім ті, які відчуваєте слухом.

9) Коментар учителя.

— П’ятнадцятьма рядками вірша Шевченко передав образ Украї­ни: вишневий садок, хрущі над вишнями, дівчата, які, стомлені важкою панською роботою, з піснею повертаються додому, біля хати вечеряє се­лянська родина. Все-все тут символізує Україну. Щось величне та вічне, пронизане ідеєю добра, відчувається в поезії. А ще — глибока людяність і сердечність у взаєминах. А яка краса оточує цю українську родину! Кра­ще й не скажеш!І автор — тут! Чи відчуваєте ви його душу в словах «зіронька», «соло­вейко», «маленьких діточок»? Так, душа поета — в любові.

Вірш покладено на музику великим українським композитором Ми­колою Лисенком. Прослухаємо її.

10) Прослухування аудіозапису пісні «Садок вишневий коло хати...».

3. Робота над віршем «Вітер з гаєм розмовляє...».

1) Словникова робота.

Скіпка — велика хвиля.

2) Читання поезії вчителем.

3) Перечитування вірша учнями.

4) Робота над образними висловами.

— Про що розповідає поет у вірші? (Про одинокий човен)

— Як ви розумієте вислови: «вітер з гаєм розмовляє», «погралися гори-хвилі», «скіпок не стало»?

5) Робота над ілюстрацією до вірша.

6) — Знайдіть і прочитайте слова і вирази, які передають роздуми по­ета, змальовують картини тиші і неспокою в природі.

7) Робота над виразністю читання.

— Визначте темп читання кожної строфи.

— Які почуття слід передати інтонацією?

IІІ. Перевірка засвоєних знань

ІV. Підсумок уроку

— Поміркуйте над прислів’ями.

Нема в світі України, немає другого Дніпра.

Рідний край — земний рай.

Людина без Вітчизни — як соловей без пісні.

— Чи відображають ці прислів’я тему нашого сьогоднішнього уроку?

— Чим вам сподобався урок?

— Що нового ви взяли з уроку?

VI. Домашнє завдання

Вивчити вірш «Садок вишневий коло хати...» напам’ять.

ТЕМА: Поезія, що стала народною піснею.Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий», В. Скомаровський «Кобзарі» (напам’ять)

Мета: викликати захоплення силою та образністю поетичного сло­ва Т. Шевченка; удосконалювати вміння виразно читати, зіставляти по­етичне слово у вірші й у музиці; виховувати інтерес до самостійного чи­тання творів Т. Шевченка і творів, створених про нього.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка.

ПЛАН УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс на кращого читця вірша «Садок вишневий коло хати...».

2. Вікторина.

1) Де народився Т. Г. Шевченко?

2) Що ви знаєте про дитинство поета?

3) Яку роль у житті поета відіграла його старша сестра Катря? Чого він від неї навчився?

— Хто з поетів писав про Т. Г. Шевченка? Які це твори?

— Прочитайте свій улюблений вірш Т. Г. Шевченка.

II. Повідомлення теми та мети уроку

Слово вчителя.

— Сьогодні на уроці ми познайомимось з ще одним твором видат­ного поета, який став народною піснею,— це вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...».

Ми усі дуже добре знаємо, що про життя і творчість Т. Г. Шевчен­ка писали видатні письменники України, зокрема Вадим Скомаровсь­кий написав вірш «Кобзарі», який присвятив улюбленому поетові. З ним ми сьогодні теж познайомимось.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.— Спадщина великого поета і художника стала дорогоцінним надбан­ням української й світової культури. Його самовіддана творчість проторува­ла широкий шлях для розвитку українського мистецтва. Його картини є окрасою багатьох музеїв. Люди милуються і пишаються й сьогодні їх творцем. Цілі покоління українців виховувались на твор­чості Шевченка. Майже у кожній родині був і є його «Кобзар». Багато поезій Т. Г. Шевченка стали піснями.

2. Слухання вірша «Реве та стогне Дніпр широкий...».

Вчитель виразно читає вірш, звертаючи увагу на те, як потрібно чита­ти першу строфу, передаючи інтонацією й темпом читання певні яви­ща (бурю на Дніпрі). Читаючи другу строфу, вчитель змінює інтонацію ближче до розповідної, передає неспокій у природі. Третю строфу читає повільно, з паузами, розповідною інтонацією.

3. Самостійне читання вірша учнями.

4. Перевірка сприйняття тексту.

— На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)

— Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)

— Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із - за хмари)

— Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже ав­тор показав, що природа вгомонилася, все стихло.)

— За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?

5. Слухання грамзапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...».

6. Бесіда за прослуханим.

— Як ви думаєте, чому цей вірш став піснею?

— Які почуття викликала у вас ця пісня?

7. Робота над віршем В. Скомаровського «Кобзарі».

1) Словникова робота.

Дідугани-кобзарі — це старі чоловіки, які грають на кобзі.

Нишком — тихо.

Змовкли — затихли.

Невгамовні — ті, які завжди співають.

2) Виразне читання вірша вчителем.

3) Перевірка сприйняття поезії дітьми.

— Де відбувається описана у творі подія?

— Хто слухав пісню кобзарів?

— Як ви вважаєте, про що могли співати кобзарі?

8. Розгляд малюнка в підручнику.

— Як художник зобразив кобзарів?

— Який вираз обличчя в цих людей?

— Чи могли б ви за виразом обличчя здогадатись, про що співають кобзарі?

— Чому кобзарі прийшли саме на цю гору?

IV. Підсумок уроку

V. Домашнє завдання

1. Вивчити вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...» напам’ять.

ТЕМА. Я. Франко «Дивувалася зима…»,

Мета: розширити й узагальнити знання учнів про життя і творчість поета; розвивати вміння виразно читати, знаходити та пояснювати об­разні вислови, рими; визначати пряме і переносне значення слів та ре­чень; виховувати любов до природи, бажання творити добро.

Обладнання: портрет І. Франка.

ПЛАН УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс поетів «Закінчіть риму» (усно, на швидкість).

1) А тепер лежить під пледом,

П’є гарячий чай із... (медом).

2) Що це робиться? Поясни!

Тільки вчора було влітку,

А сьогодні —... (восени).

3) Цей дзвіночок — як намет.

Тільки дощ — як... (кулемет).

4) Осінь брами свої замикала вночі,

Загубила у небі журавлині... (ключі).

5) Задощило. Захлюпало. Серпень випустив серп.

Цвіркуни й перепілки припинили... (концерт).

2. Конкурс на кращого читця вірша Т. Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий...».

II. II. Повідомлення теми й мети уроку

— Наш урок присвячений творчості геніального сина українського народу І. Я. Франка. Що вам відомо про нього? Які твори І. Франка ви прочитали?

— Сьогодні ми познайомимось з його віршем «Дивувалась зима...».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя. Розгляд портрета І. Франка.

— Послухайте, що писав у своїх спогадах Михайло Коцюбинський: «Невеличкий, хоч і сильний мужчина, високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірно пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, тихий та непомітний, поки мовчить. А заговорить — і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло і ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є кремінь і сипле іскри».

— Де ж народилася і в якій сім’ї зростала ця людина рідкісного бла­городства?

На уроці працює «Довідкове бюро». Чергові бюро розповідають:

• У селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині 27 серпня 1856 року в родині старого Яця, відомого на всю округу коваля, народив­ся рудоволосий, ясноокий хлопчик.

• Був хлопчик роботящий, залюбки допомагав батькам по господарству: згрібав сіно, звозив хліб із поля, пас худобу. Був добрим і товарись­ким, мав багато друзів серед ровесників.

• Джерелом перших поетичних вражень стали для молодого Івана на­родні пісні, мати — ласкава, співуча — знала їх безліч: і сумовитих, і лі­ричних, і жартівливих.

Працюючи, вона співала, і з голосу матері Івась запам’ятав багато на­родних пісень, що стали супутниками і втіхою його життя.

2. Робота над віршем «Дивувалась зима...».

1) Словникова робота.

Замклись — замкнулись, стулились.

2) Виразне читання вірша вчителем.

3) Бесіда за прочитаним.

— Як хотіла зима розправитися з першими весняними квітами?

— Чи вдалося їй це зробити?

— Звідки ти про це дізнався?

4) Читання вірша учнями (мовчки), визначення темпу і тону читання.

5) Читання за методикою «Я — диктор».

6) Вибіркове читання.

— Знайдіть і зачитайте слова, за допомогою яких поет змальовує зиму як живу істоту.

— Зачитайте, що сталося з квітами, коли зима дмухнула на них віт­ром.

— Як зростало здивування зими?

7) Поділ вірша на частини, словесне малювання картин природи.

— Якою б ви зобразили зиму на малюнку?

— Скільки ілюстрацій ви намалювали б до цього вірша?

8) Визначення теми й мети вірша.

9) — Доберіть рими з вірша до слів:

ледяних —... зима —...

замклись —... всі —...

IV. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

— Що вам найбільше сподобалось?

V. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять вірш «Дивувалась зима».: підготувати розповідь про дитячі роки І. Франка.

Тема. І. Франко «У долині село лежить...»

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Івана Яковича Франка; вчити виразно читати вірші; виховувати у дітей почуття любові до свого народу через образне слово до України, рідної мови.

Обладнання: портрет І. Франка, малюнок із зображенням батьківської кузні.

ПЛАН УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

— Хто є автором вірша «Дивувалась зима»?

1. Декламування вірша І. Франка «Дивувалась зима».

2. Розповідь учнів за темою «Дитячі роки І. Франка».

ІІ.Повідомлення мети уроку

— Сьогодні ми будемо продовжувати знайомитись із життям та твор­чістю І. Франка.

Письменник жив і писав у минулому, але його твори актуальні й у наш час. Їх люблять читати і діти, і дорослі. Чому саме вони подобаються та чим цікаві для нас, які почуття виховують та які уявлення поглиблю­ють? Впевнена, що сьогодні ви самі відшукаєте відповіді на ці та бага­то інших запитань, прочитавши чудовий твір геніального письменника І. Франка «У долині село лежить...».

IІI. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

— Інший світ відкрився Іванові у батьківській кузні, що стояла на око­лиці села над шляхом (демонстрація малюнка).

Батько був великим майстром своєї справи, людиною розумною, яку всі поважали. У найважчі роки свого життя згадував І. Франко батьківську кузню, що пробуджувала у пам’яті світлі й щасливі спогади. У батьківсь­кій кузні слухав Іван розповіді селян про тяжку працю, злидні та невро­жай, бачив нужденних заробітчан, що йшли на нафтові промисли до Бо­рислава й Дрогобича. У дитячу душу глибоко запало побачене й почуте. Тут ще малим хлопцем зрозумів він, як тяжко жилося трудовій людині, тут він дізнався, що є пани і бідняки, вперше усвідомив, що за кращу долю потрібно боротися.

2. Робота над віршем «У долині село лежить...».

1) Виразне читання вірша вчителем.

2) Перевірка первинного сприйняття змісту твору.

— Що ви уявляли, слухаючи вірш?

— Як ви розумієте вислів «вибивайтесь з туману»?

— Перечитайте останню строфу. В яких рядках передається головна думка твору?

— Що кує коваль?

3) Формування навичок правильного, виразного, свідомого читання.

— Читаючи вірш, намагайтеся інтонацією передати настрій поета, його повагу до батька-коваля.

4) Опрацювання образних засобів вірша.

— Знайдіть, як описано село в першій строфі. А що сказано прокузню?

— Що означає вислів «а в коваля серце тепле»?

— З якою інтонацією потрібно читати слова, якими коваль скликає людей? (З окличною)

— Прочитайте четверту строфу. Як ви розумієте її зміст? Що мав на увазі автор? (Людям тяжко жити під гнітом панів, життя їхнє — мов у тумані, який затьмарив їм шлях.)

— Прочитайте останню строфу вірша. У що вірить поет? (В те, що люди візьмуть у руки зброю, яку викує коваль, і здобудуть собі кращу долю.)

5) Читання вірша «буксиром».

6) Знайдіть у вірші рими.

IV. Підсумок уроку

— Чого ви навчились на сьогоднішньому уроці? Гра «Два в одному»

— Знайдіть у вірші таке слово, щоб у ньому можна було прочитати інше, нове.

V. Домашнє завдання

1. Навчитись читати вірш за методикою «Я — диктор».

65 ТЕМА: Cтан природи і настрій людини в поезіях Леся Українка «Давня весна»,

Мета: розширити, поглибити й узагальнити знання учнів про дитячі роки поетеси, її творчість, викликати емоційне сприйняття вірша; роз­крити вплив природи на настрій і почуття поетеси; розвивати образне мислення, уяву; викликати інтерес до творчості Лесі Українки.

Обладнання: портрет Лесі Українки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Учитель показує портрет поетеси, читає вірш.

З портрета дивиться на нас

Землячка-поетеса.

Це гордість нашої землі —

Нескорена, незламна Леся.

— Що ви знаєте про життя поетеси?

2. Гра «Поділіть і прочитайте».

— Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів Лесі Українки,що раніше вивчалися.

«КрасоУкраїни,Поділля!», «Снігморозомпоморозив...», «Вишеньки­черешеньки», «Назеленомугорбочку», «Мамо,іде вжезима».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.Повідомлення теми і мети уроку

— На уроці ми продовжимо знайомитись із життєвим і творчим шля­хом Лесі Українки, опрацюємо вірш «Давня весна».

ІІІ. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхомЛесі Українки. Опрацювання вірша «Давня весна»

1. Розповідь учнів, доповнення вчителя.

Леся Українка прожила лише 42 роки та 33 із них плід­но працювала на літературній ниві. А народилася Леся в Новгороді-Волинському. І понад усе вона любила землю українську.

Леся жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками гучними коридорами. Вчителями її були мати-письменниця Олена Пчілка, батько-юрист Петро Антонович, кни­ги і життя.

Читати Леся почала в чотири роки, в шість — вчилася писати. Літературну діяльність Леся почала рано. У дев’ять років напи­сала перший вірш «Надія», згодом — «Конвалія». Мати, відсилаючи вір­ші до друку, підписала їх псевдонімом «Леся Українка» (Леся — адже дів­чинка ще була малою, а Українка — щоб знали, що вона з України).

Леся ще з дитинства була дуже старанною і здібною дити­ною, знала понад десять іноземних мов, любила музику, виявляла інтерес до малювання, із захопленням вишивала.

Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовиж­ними здібностями і в той самий час примусила виборювати життя в що­денних муках і стражданнях. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 рокуна Кавказі в м. Сурамі. Похована Леся Українка в Києві. Поетеса, яка стільки зробила для розвитку рідної культури, була і залишається нашою національною гордістю.

2. Робота над віршем «Давня весна».

1) Читання вірша вчителем.

2) Бесіда за змістом прочитаного.

— Який дарунок принесла весна поетесі? Як про це зазначено у вірші?

— Як у вірші підкреслюється пробудження природи?

3) Читання вірша учнями (мовчки).

4) Вибіркове читання вірша.

— Як у вірші говориться про весну як про живу істоту? Прочитайте.

5) Виразне читання вірша учнями.

— Простежте за зміною почуттів героїні вірша. Чим вона зумовлена? Як це передати під час читання?

6) Вправи для розвитку швидкості читання.

а) Гра «Хто швидше читає?»

— Прочитайте рядки про пробудження природи (вітру, дерев, пта­шок).

б) Гра «Знайди риму» (робота в парах).

7) Визначення головної думки твору.

— Як впливала природа на настрій і почуття поетеси?

8) Робота з ілюстрацією.

— Якою на малюнку зобразив художник дівчинку?

ІV. Підсумок уроку

— Чи сподобався вам вірш «Давня весна»? Чому? Що вас вразило в цьому вірші?

V. Домашнє завдання

Навчитись виразно читати вірш «Давня весна». Опрацювати статтю «Леся Українка» («Читанка», С. 42).

66 Тема. Урок виразного читання «Вечірня година», «Вже сонечко в море сіда…» Леся Українка

Мета: розширити, поглибити й узагальнити знання учнів про твор­чість Лесі Українки; удосконалювати вміння порівнювати, знаходити і пояснювати епітети, метафори; розвивати виразність читання, образ­не мислення, уяву.

Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до творів.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Кращий диктор». Виразне читання вірша Лесі Українки «Давня весна».

2. Вправи з розвитку техніки мовлення.

1)• Читання прислів’їв на одному мовному видиху з дошки.

Надії не полишай, серцем не остивай.

• Читання прислів’я з різною інтонацією (радісна, запитальна, здивована, перелякана).

— Поясніть зміст цього прислів’я.

2) Вправи для розвитку швидкості читання.

— Прочитайте прислів’я, поясніть, як ви їх розумієте.

Вікзвікувати — непальцем перекивати.

Нажитті,якнадовгійниві.

Вік прожити — ен лопе йпетире.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Повідомлення теми і мети уроку.

2. Слово вчителя.

— Сьогодні ми продовжимо знайомство із творчістю Лесі Українки. Тяжка хвороба переслідувала її усе життя. Іноді цілий місяць доводилося лежати в гіпсі, страшний біль пронизував усе тіло, але Леся терпіла, зму­шувала себе писати вірші, грати, «крізь сльози сміятися».

ІІІ. Опрацювання твору Лесі Українки «Вечірня година»

1. Читання вірша вчителем.

— Зверніть увагу на те, кому поетеса присвячує вірш. Як вона вияв­ляє своє почуття у творі?

2. Словникова робота.

Неба зорі

місяць віконце

погуляю заспіваю

країні Волині

маленький весняний

хати мати

Читання слів «луною» за вчителем, потім — «буксиром» у парі.

— Доберіть синоніми до слів горе, красно.

— Доберіть антоніми до слів гарно, забудеш, ніч.

3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).

4. Аналіз змісту вірша.

— Які картини природи зображено у вірші?

— Знайдіть порівняння. З якою метою їх вжито?

— Поміркуйте, чому у вірші вжито так багато слів у зменшувально-пестливій формі.

5. Гра «Знайдіть рими».

— Знайдіть рими, доберіть до них свої.

6. Виразне читання вірша.

— З яким настроєм, в якому темпі ви читаєте вірш? Де будете роби­ти короткі паузи, а де — довгі?

7. Конкурс на кращого читця вірша.

ІV. Опрацювання вірша «Вже сонечко в море сіда...»

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Що поетеса описала у своєму вірші?

2. Словникова робота.

Море глибока іскри огнем

вода оксамит блискучі миготять

мармур пінистий прощай

3. Самостійне читання вірша учнями мовчки.

— Зверніть увагу на те, як у вірші змальовано захід сонця на морі.

4. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання.

— Що сказано у тексті про воду, хвилі?

— Який настрій передано у вірші?

— Знайдіть у тексті порівняння. З якою метою їх ужито?

5. Вправи для розвитку швидкості читання

— Прочитайте у вірші порівняння, в яких є слова першої колонки (словникова робота).

— З яким почуттям ви читатимете вірш?

6. Робота з ілюстраціями. Словесне малювання

— Яким рядкам вірша відповідають малюнки? Придивіться до них уважніше.

— Що нового вони відкривають спостережливому оку?

V. Підсумок уроку

— Який із прочитаних віршів Лесі Українки вам сподобався біль­ше? Чим?

VІ. Домашнє завдання

Виразно читати вірші, відгадувати загадки («Читанка», с. 46), знайти й прочитати інші твори поетеси. Дізнатися про пам’ятні місця, пов’язані з ім’ям Лесі Українки.

67-68 Тема. Музика природи у поезії Павла Тичини. П. Тичина «Гаї шум­лять...»; «Хор Лісових Дзвіночків»

Мета: розширити, поглибити й узагальнити знання дітей про життя і творчість поета; розвивати естетичні почуття, емоційність сприйман­ня поезій, образне мовлення, уміння виразно читати, передаючи настрій і мелодійність поезій, враховуючи структуру побудови віршів.

Обладнання: портрет П. Тичини, ілюстрації до віршів.

ХІД УРОКУ

— Великим багатством нашої землі є її природа. Що таке природа? Що дає людям природа?

— Що дають люди природі?

— Природа для нас — це джерело життя, мудрості, краси і насолоди. Вона постійно змінюється, вражає нас своїм розмаїттям і багатством.

Прочитайте назву нової теми. Як ви думаєте, про що ми читатимемо?

— Книга природи напрочуд велика й різнобарвна. Неймовірно ціка­вий, захоплюючий світ здавна надихав людей глибше пізнати його.

Художники передають красу природи, малюючи картини фарбами, композитори створюють музику, поети пишуть вірші.

II. Розповідь про Павла Тичину

Учні знайомляться із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини зі стат­ті, що в підручнику.

ІІІ. Опрацювання вірша П. Тичини «Гаї шумлять...»

1. Читання вірша вчителем.

— Які картини змальовано у вірші?

2. Самостійне читання вірша. Робота над його змістом.

— Знайдіть і прочитайте слова, що передають силу почуттів поета, його захоплення природою.

3. Виразне читання вірша.

— Приготуйтесь виразно прочитати вірш: зверніть увагу, якими «схо­динками» його написано, яку інтонацію підказують виділені слова. По­міркуйте, де потрібно зробити паузу.

IV. Робота над віршем «Хор Лісових Дзвіночків»

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Який настрій створює вірш?

2. Словникова робота.

Робота над словами і виразами: розкішні, затишні, окропіте, наше­лестіте, схитнеться.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— Які слова «дзвенять», а які звучать піднесено?

4. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Що славлять Дзвіночки Лісові?

— Що люблять Лісові Дзвіночки?

— Що можна почути і побачити за словами вірша?

5. Виразне читання вірша.

— Прочитайте вірш уголос так, щоб слухачі відчули, як співає лісо­ва галявина. 6. Вправи для розвитку техніки читання.

1) Гра «Розвідники»

— Знайдіть і прочитайте прикметники, пов’язані з іменниками.

Дзвіночки (лісові), сни (розкішні), гаї (затишні), тінь (світлу), день (ясний), полю (золотому).

V. Підсумок уроку

— Чи сподобались вам вірші П. Тичини? Чим саме?

VI. Домашнє завдання

Дізнайтеся більше про життя П. Тичини: знайдіть і прочитайте його твори.

70 ТЕМА: Поезія М. Рильський «Дитинство», «Не кидайсь хлібом…»

Мета: розширити, поглибити й узагальнити знання дітей про життя і творчість поета; збагачувати словник новими й образними висловами; удосконалювати уміння розмірковувати над прочитаним, виділяти голо­вне; виховувати дружбу, товариськість.

Обладнання: портрет М. Т. Рильського.

ХІД УРОКУ

Дата добавления: 2015-05-26