III. Робота над темою уроку

1. Опрацювання вірша «Не кидайсь хлібом...».

1) Вступне слово вчителя про роль хліба у житті кожної людини.

— Хліб — основа нашого життя. Без хліба не може жити будь-яка лю­дина. На Україні хліб супроводжує людину скрізь. Народиться дитина — поряд із нею кладуть хліб, щоб голоду не знала, весілля справляють — пе­чуть весільний хліб-коровай. Проводжають людину в останню дорогу теж із хлібом.

М. Рильський написав вірш «Не кидайсь хлібом...», в якому ще раз нагадує нам про святе діло — берегти хліб.

2) Читання вірша «Не кидайсь хлібом...» (підготовленим учнем)

3) Розуміння прочитаного за методом «Міркуємо разом!»

— Поміркуйте разом над значенням висловів: «...в суворості ласкавій»; «...бо красен труд, хоч рясен піт».

— Яку думку передано в останній строфі вірша?

— Чи поділяєте ви думку поета, що хліб святий, що ним не можна гратись?

— Чи можна вважати, що у вірші йдеться не лише про хліб, а й про ставлення до людської праці взагалі?

4) Виразне читання вірша учнями.

2. Робота над віршем «Ким хочеш бути, хлопчику?»

1) Читання вірша вчителем.

2) Повторне читання вірша учнями (мовчки).

3) Розуміння прочитаного. Вибіркове читання.

— Прочитайте рядки, в яких говориться про те, що означає бути справжньою людиною? Як ви розумієте слова поета?

— Поміркуйте, чому в останньому рядку слово людина написане з ве­ликої букви.

4) Конкурсне читання віршів «Не кидайсь хлібом...», «Ким хочеш бути, хлопчику?»

3. Робота над репродукцією картини В. Виродової-Готьє «Хлопчики».

1) — Розгляньте картину. Хто на ній зображений?

— Де знаходяться хлопчики? Який у них настрій? Про що, на вашу думку, вони можуть розмовляти?

— Які кольори використала художниця?

— Які почуття викликає у вас ця картина?

2) Складіть розповідь за картиною.

ІV. Підсумок уроку

— Які із прочитаних творів М. Рильського веселі, а які — повчальні? Чого вони вас навчають?

V. Домашнє завдання.

Вивчити вірш «Не кидайсь хлібом...» напам’ять; записати в зошит складену розповідь за картиною «Хлопчики».

72 ТЕМА: Кожна байка чогось навчає, від чогось застерігає. Езоп «Двоє приятелів і ведмідь»

Мета: розширити знання учнів про байку як жанр твору; удоскона­лювати навички читання за особами, вміння ділити байку на логічно за­кінчені частини та виділяти головну думку (мораль); виховувати бажан­ня допомагати одне одному.

Обладнання: портрет Езопа, збірки з його байками.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

— Яку тему ми почали вивчати?

— Що таке байка?

— Яких відомих байкарів ви знаєте?

— Чи відомо вам, хто перший у світі почав писати байки?

ІІ. Слово вчителя. Ознайомлення учнів з першим байкарем світу — Езопом

— Езоп — відомий у всьому світі перший байкар. Він жив у Старо­давній Греції. Це була досить розумна і щедра людина. Він писав байки, в яких навчав людей розрізняти добро і зло, замислюватися над вчин­ками героїв та своїми власними (показ портрета та знайомство із назва­ми байок).

Невмирущими виявилися Езопові байки. Вони переходять від по­коління до покоління, звучать різними мовами, але зберігають свою повчальну силу.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІV. Робота над байкою «Двоє приятелів і ведмідь»

1. Читання байки вчителем.

2. Перевірка сприймання.

— Чи можна цих приятелів назвати друзями? Чому?

3. Словникова робота.

— Прочитайте правильно заголовок, зверніть увагу на наголос.

— Доберіть синоніми до слів: вкупі, в путі, трапиться, відсіч, невдов­зі, вмить, по боках, неживим, вгледів, подався, нажаханий, оговтався, скрута.

— Прочитайте слова, що написані після байки, поясніть їх значення.

4. Читання байки самостійно, знаходження зачину, основної частини і кінцівки твору.

5. Робота над виразністю читання.

1) Вибіркове читання.

— Знайдіть у байці питальні речення. Правильно їх прочитайте. (Ана­логічно проводиться робота з окличними реченнями.)

— Між ким відбувається розмова в байці? Знайдіть слова першого приятеля (другого).

— Як можна охарактеризувати вчинок другого приятеля?

2) Читання байки за особами.

6. Закріплення вивченого.

— Яка головна думка твору?

— Які слова з байки стали прислів’ям?

— Пригадайте твори (байки), подібні до цієї за головною думкою.

— Які риси характеру засуджуються в байці?

— Чи може подія, описана в байці, бути реальною? Чому?

(Слід наголосити учням, що ведмеді дійсно не зачіпають мертвих.)

7. Робота над малюнком.

— Який епізод байки ви бачите зображеним на малюнку?

— Якими словами з байки можна підписати малюнок?

V. Домашнє завдання

Намалювати свій малюнок до байки, навчитися виразно читатибайку.

VI. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

73Леонід Глібов «Зозуля і Півень», Іван Крилов «Зозуля і Півень» (напам’ять)

Мета: розширити й узагальнити знання учнів про Л. Глібова та І. Кри­лова; розвивати уміння знаходити мораль байки; вчити порівнювати твори та інсценізувати їх; виховувати негативне ставлення до брехли­вих вихвалянь.

Обладнання: байки Л. Глібова та І. Крилова.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда.

— Які твори за жанром ми зараз вивчаємо?

— Що таке байка?

— Яких байкарів ви знаєте?

— Які байки Л. Глібова та І. Крилова, однакові чи схожі за змістом, ви читали?

— Яка мораль цих байок?

— Що ви знаєте про Л. Глібова?

2. Розповідь учителя про життя Л. Глібова.

— Народився Л. Глібов у селі Великий Поділ на Полтавщині у 1827 році.У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим. Йому подо­балося усе красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Його й прозвали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись із ним, каза­ли: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику». Змалку він любив слу­хати казки баби Одарки про тварин. І йому навіть здавалося, що твари­ни насправді думають і говорять, що серед них є теж добрі й злі, бідній багаті.Освіту здобував в гімназії, але через хворобу не закінчив її й по­вернувся додому. Працював учителем історії й географії. Писав багато творів для дітей. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лу­пою. Залишив Глібов великий доробок: байки, вірші-загадки, акровір­ші, які друкувалися у журналі «Дзвінок». Написав 107 байок. Померу 1893 році.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку

1. Читання байки Л. Глібова «Зозуля і Півень» учителем.

2. Перевірка сприймання.

— Назвіть дійових осіб байки.

— Про що говорить Зозуля? Півень?

— Якими ви їх уявляєте?

— Що можна сказати про Півня?

3. Робота над байкою І. Крилова «Зозуля і Півень» (аналогічно).

4. Порівняння байок.

— Чим схожі байки? Чим відрізняються?

— Ким доводиться Півень Зозулі? (Кумом).

— Яка мораль байок?

— В якій із байок слова дуже схожі на прислів’я? Наведіть приклади.

— Які слова в байках не зрозумілі?

5. Робота над виразністю читання байки Л. Глібова.

1) Самостійне читання учнями (підготовка до читання за особами).

2) Читання за особами.

6. Робота над малюнком.

— Кого ви бачите на малюнку?

— За що вихваляє Півень Зозулю?

— Яким ви бачите Горобчика?

IV. Підсумок уроку

— Яких співучих птахів ви знаєте?

— Чи можна вважати, що Півень і Зозуля належать до них?

— За що можуть вихваляти люди одне одного?

— Яким прислів’ям чи приказкою характеризують таких людей?

V. Домашнє завдання

Вивчити байки Л. Глібова чи І. Крилова напам’ять (за вибором).

74 ТЕМА: Олена Пчілка «Котова наука» Підсумок теми.

Мета: збагатити знання дітей про життя і творчість О. Пчілки; вдоско­налювати вміння виразно читати байку, характеризувати дійових осіб, знаходити головну думку, визначити суттєві ознаки байки; виховувати інтерес до байки, почуття відповідальності.

Обладнання: портрет О. Пчілки.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда.

— Яку тему ми вивчаємо?

— Чим відрізняються байки від інших жанрів?

— Твори яких байкарів ви читали?

— Зачитайте мораль байок «Зозуля і Півень» Л. Глібова та І. Кри-лова.

2. Інсценізація байок.

3. Підготовка до вивчення нового матеріалу

— Що ви знаєте про Олену Пчілку?

— Які твори вона писала?

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Робота з підручником. Читання учнями (самостійно) статті про жит­тя письменниці.

ІІІ. Ознайомлення з байкою «Котова наука»

1. Робота над байкою.

1) Читання байки вчителем. Перевірка сприймання.

— Між ким відбулась розмова в байці?

— За що сварив Петрусь Мурку?

— Що на це відповів кіт?

2) Словникова робота.

— Поясніть значення слів: розманіживсь, наморився, хижа, лихосло­вив, іншого займа.

3) Читання байки учням (мовчки).

Завдання: поділити байку на логічно завершені частини.

4) Читання байки вголос за частинами.

— В якій частині розкривається мораль байки? Зачитайте.

5) Словесне малювання.

— Які малюнки можна створити за сюжетом байки?

2. Закріплення матеріалу.

— Які людські вади засуджує автор?

— Чому байка називається «Котова наука»?

— Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся?

3. Підготовка до інсценізації байки.

4. Читання байки за ролями.

ІV. Домашнє завдання

Підготуватись до уроку позакласного читання на тему «Мої улюб­лені байки».

76 -77Тема. П’єса-казка Нелі Шейко-Медведєвої «Лисиця, що впала з не­ба» (дія перша)

Мета: ознайомити учнів із творчістю Нелі Шейко-Медведєвої; роз­ширити знання дітей про п’єсу як жанр; поглибити розуміння побудо­ви тексту п’єси; вчити розрізняти характеристики дійових осіб за їхніми висловами, вчинками.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

— Які види жанрів літературних творів ми вивчили?

— Що таке байка?

— Твори яких жанрів можна інсценувати?

— Що таке п’єса?

— Які п’єси ви читали в 3-му класі?

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку. Ознайомлення з автором

— Неля Шейко-Медведєва — українська письменниця, із творчістю якої ми поки що не знайомилися. Це сучасна письменниця, яка пише переважно для дітей. Народилася вона в Бориславі на Львівщині, закін­чила Львівський університет. Зараз живе й працює в Києві. Її твори за­любки читають дорослі й діти.

ІІІ. Робота над вивченням нового матеріалу

1. Словникова робота.

— Прочитайте перелік дійових осіб п’єси. Значення яких слів вам не­зрозуміло? (Чумак, пастушок)

2. Підготовка до вивчення п’єси-казки.

— Як ви вважаєте, між ким відбуватимуться дії твору?

— Що ви знаєте про цих тварин?

— Продовжте думку:

хитрий, як...; покірний, як...; страшний, як...; впертий, як...; боязкий, як...

— Сьогодні ми маємо можливість перевірити правдивість цих уста­лених виразів. Ось послухайте п’єсу-казку.

3. Читання твору вчителем (перша дія).

4. Перевірка сприймання.

— Які дійові особи зустрічаються у п’єсі?

— Коли і як з’явилася Лисиця?

— Як вона розмовляє з Вовком?

— Чому Вовк захищає Лисицю?

5. Робота над виразністю читання.

— Які речення за метою висловлювання зустрічаються в тексті най­частіше? Зачитайте кілька окличних речень; питальних.

— Як потрібно читати слова або речення, що подані в дужках?

6. Самостійне читання першої дії п’єси учнями (спочатку — повільно, а потім, після кожної вказівки вчителя, — все швидше й швидше; кінцівка читається скоромовкою).

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «Хто швидше читає?»

Знайти слова:

1. Вовка: «Постривайте! А останнє слово?»

2. Лисиці: «А ти, я бачу, розумна пташка...».

3. Ворони: «Не добрий, а дурний!»

— Чи сподобалась вам п’єса? Чим саме?

— Чи хотіли б ви дізнатись, що сталося з героями далі?

— Від чого автор застерігає читачів?

V. Домашнє завдання

Прочитати вдома другу дію п’єси, проілюструвати її

78 Д. Чередниченко «Рідні краєвиди», В. Ткаченко «Квітень». Репродукція картини В.Яценка “ Рання весна”

Мета: вчити учнів сприймати змальовані словами образи природи рід­ної землі у прозовому творі; узагальнити знання учнів про початок вес­ни; вчити їх спостерігати за змінами в природі; розвивати зв’язне мов­лення; виховувати любов до природи.

Обладнання: картки зі словами.

ХІД УРОКУ

Дата добавления: 2015-05-26