II. Вправи для вдосконалення читацьких навичок

I. Розчитування за складовими таблицями

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Хто є автором першого твору даного розділу? Яка його назва?

— Пригадайте, про які пори року ми вже читали у «Рідних краєвидах».

— Відгадавши загадку, ви дізнаєтесь, про що будемо читати у цьому творі Дмитра Чередниченка.

І весела, й яснолиця,

дивна в сонечка сестриця.

Роботящу вдачу має,

землю зелом засіває.

Заквітчає яр і поле,

принесе у ліс обнову.

Відгадали, хто вона?

Ну, звичайно, це... (весна).

(М. Пономаренко)

III. Опрацювання оповідання Д. Чередниченка«Рідні краєвиди»

1. Підготовка до сприймання тексту.

1) Вправа щодо миттєвого сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: шпак, дрізд, зяблик, журавель, жайвір.

— Що означають усі ці слова? В яку групу ми можемо їх об’єднати?

2) Читання «пірамідок» слів

— Прочитайте першу «пірамідку» згори донизу, знизу догори. Чи всі слова вам зрозуміли? Що таке ряст? (Ряст — багаторічна рос­лина, що цвіте рано навесні білими, жовтими, червонуватими

Прочитайте в кінці тексту тлумачення слова підбіл.

— Як ви розумієте слово жевріють? (Тліють, ледь горять)

— Доберіть синоніми до слова виткнуться. (Вилізуть, з’являться, по­кажуться)

— Прочитайте слова другої «пірамідки». Доберіть синоніми до слів барва (колір), бентежно (хвилююче, стривожено).

— Доберіть спільнокореневі слова до пересвистуються. (Свист, свис­тіти, свисток, свистячий)

— Прочитайте слова третьої «пірамідки». Яке слово тут зайве? Чому? У яких реченнях за метою висловлювання вживаються ці дієслова?(У спонукальних) До зайвого слова ранні доберіть антонім.

2. Читання оповідання комбінованим способом/

1) Читання тексту вчителем (до слів «О - о, ті пташки, мабуть, ніколи такі веселі не бувають, як зараз»).

— Від чийого імені ведеться розповідь?

2) Читання оповідання учнями до кінця.

— Чи цікаво вам дізнатися, чому пташки такі веселі й радісні?

— Дочитайте оповідання до кінця.

3. Читання оповідання учнями вголос «ланцюжком».

— Поміркуйте, про яку пору весни йдеться. Доведіть свою думку.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Яку першу ознаку весни помітив оповідач?

— Прочитайте, що це за сяйниста вісниця.

— Що з’явилося у ліску?

— Прочитайте, які рядки вірша склалися в автора.

— Чому пташки так радіють? Як автор назвав журавлів? Прочитай­те, чому тепер вони — веселики.

— З якими почуттями автор розповідає про пташок?

— Які зміни можна побачити у полі? Що люди роблять? Прочитайте два останні абзаци. До чого заохочує читачів автор?

— Яка головна думка оповідання? Доведіть словами з тексту.

5. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Кидок — засічка».

Діти читають тричі по 30 с частину оповідання на с. 74 від слів «О-о,ті пташки...».

2) Гра «Дослідники».

— Складіть «ланцюжки» дібраних із тексту слів, які означають:

• колір перших весняних квітів;

• спів пташок;

• послідовність розгортання подій у творі.

— Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні, по­ясніть, що вони означають. Продовжте порівняння:

«Усе оживає, мовби...» (земля прибирається в коштовні шати);

«Попід хмарами двоє, мовби...» (танок якийсь водять у небі).

«Три тополі височать у полі, мов...» (острівець).

6. Творче завдання. Гра «Весняні дарунки».

— Користуючись текстом оповідання, доповніть речення за змістом.

«Весна дарує кожному, що треба і що хочеться.

Землі —.... Ліску —.... Птахам, що повертаються, —.... Полю —... Людям —

IV. Опрацювання вірша В. Ткаченко «Квітень»

1. Читання вірша вчителем.

— Які кольори автор побачив навколо?

— Який настрій викликав у вас вірш?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— Які куточки весняної природи описав автор?

4. Робота над змістом і образними засобами.

— Які ознаки весни згадує автор?

— Чому квітень називають водолій? Доведіть словами вірша.

— Цвітіння яких рослин описано у вірші? Прочитайте.

— Поясніть вислови «день у квітні довше сонцем квітне», «підплива­ють верби кучеряві», «ліщина загляда сережками в потік».

— Прочитайте, які кольори природи побачив автор. Чому у вірші не­має згадок про зелень?

5. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Хто швидше?»

— Доберіть до іменників прикметники із вірша: ручаї (блакитні), ко­раблі (паперові), верби (кучеряві), проліски (дрібні), ліщина (безлиста), квітник (весняний).

— Знайдіть у вірші «весняні» слова. (Квітень, квітне, розтав, проліс­ки, розцвіта, заквітчатись, весняний квітник)

2) Знайдіть рими, які є у вірші.

3) Гра «Я — тобі, ти — мені»

Читання вірша в парі. Перший учень читає перший рядок, а другий учень — наступний (до кінця вірша).

6. Виразне читання вірша учнями.

7. Розвиток зв’язного мовлення.

1) Словесне малювання.

— Уявіть себе художниками і намалюйте словами картину до строфи вірша, яка найбільше вам сподобалася.

2) Опис картини В. Яценка «Рання весна».

— Розгляньте картину Володимира Яценка «Рання весна». Яку пору року на ній зображено? Доведіть, що змальовано саме ранню весну.

— Яка погода була в цей день? Що про це свідчить?

— Що зображено на передньому плані? А вдалині?

— Які фарби використав художник? Що зображено світлим тоном, а що — темним?

— Які почуття передав художник? Який настрій створює полотно? Чим особливо приваблює ця картина?

3) Зіставлення змісту вірша «Квітень» і картини «Рання весна»

— Які рядочки вірша словесно описують схожу картину? Зачитай­те їх.

V. Підсумок уроку.

79 ТЕМА: Як по різному звучать мелодій природи. С. Жупанин «Мелодії природи» О. Олесь «В небі жайворонки в’ються»

Мета: вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язно висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; вихову­вати спостережливість; розвивати творчу уяву, любов до природи

І. Вправи для підвищення швидкості читання і розвитку мовлення

1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

Гра «Доповніть речення»

Пташка співає.

Пташка співає ______________.

Пташка співає ____________________________.

_____________ пташка співає __________________________.

____________________ пташка співає ______________________.

2. Творче завдання «Розвиток зв’язного мовлення».

— Складіть зв’язний текст із деформованих речень. Доповніть деякі речення своїми думками.

до, пішли, лісу, ми, Навесні;

в, заспівали, Всі, лісі, дерева;

співала, ніжну, Береза, пісню;

її, Слухаючи, хотілося...;

співав, пісню, мужню, Дуб;

ми, слухали, Коли, її, нам, хотілося...;

задумливу, Верба, пісню, співала;

до, Прислухаючись, неї, ми, подумали...;

пісню, тривожну, Горобина, співала;

цієї, Від, пісні, прилинула....

3. Гра «Утворіть пару».

— Прочитайтепершу колонку слів на одному диханні. Що об’єднує ці слова? (Це дієслова, що означають дію, яку можна почути.)

— II. Повідомлення теми та мети уроку

— Природа, яка нас оточує, може звучати безліччю голосів. Звуки при­роди спостережливій людині можуть розказати багато цікавого і незви­чайного, викликати в душі найнесподіваніші почуття. Сьогодні на уро­ці ми прислухаємося до «Мелодії природи», яку почув і записав для нас Степан Жупанин.

III. Опрацювання вірша С. Жупанина «Мелодії природи»

1. Слухання вірша.

Учитель читає в уповільненому темпі, виразно.

— Чи змовкає колись мелодія природи?

2. Словникова робота.

оркестр живе зове грає змовкає друже не байдуже вітри створи струмка дзвінка природа хороводи

Читання слів знизу вгору. Читання слів в парі (римовані слова).

— Поясніть значення слова оркестр. (Група музикантів, які викону­ють музичні твори під керівництвом диригента.)

3. Повторне читання вірша (мовчки).

— До кого звертається автор у вірші?

4. Осмислення змісту вірша. Вибіркове читання.

— Як автор називає природу? Що він хотів підкреслити словом храм? До чого закликає музика природи?

— Який оркестр «грає» в природі? Де він звучить?

— Поміркуйте, чому він не змовкає ні на мить.

— Пофантазуйте, що звучить у мелодіях цього оркестру.

— До чого закликає автор читачів? Яку мелодію запрошує слухати? Чому він називає мелодію струмка дещо знайомою?

— А чи знайома мелодія струмка і вам?

— Які інші мелодії природи знайомі вам? А які ви хотіли б послухати?

— Продовжте думку автора: «В природі мелодії, друже, творять пташ­ки та вітри...».

— Прочитайте виділене речення. Як ви його розумієте?

5. Вправи для розвитку техніки читання.

1) Читання вірша (напівприкриваючи букви лінійкою).

2) Знайти і прочитати найкоротше речення, найдовше. Останнє ре­чення прочитати на одному диханні.

IV. Опрацювання вірша Олександра Олеся «В небі жайворонки в’ються»

1. Читання вірша вчителем.

— Яку пору року описав поет? Чому так вважаєте?

2. Словникова робота.

В’ються впали дзвонять

сміються розтали співають

грають сказали виглядають

щебечуть шепнули заливаються

Читання слів «луною» (за вчителем), потім — напівголосно в парі (один одному).

— Що об’єднує усі слова? Чим відрізняється друга колонка слів від інших?

— Які слова серед даних — синоніми?

3. Самостійне читання твору (мовчки).

— Який настрій викликав у вас вірш? Чому?

4. Відтворення змісту за запитаннями.

— Який настрій мали пташки?

— Якими словами автор передає їхній веселий спів? Назвіть їх.

— Які образи створюють виділені вислови?

— Які вирази вжиті у переносному значенні? З якою метою їх ужито?

— Що у вірші є вигадкою, а що — ні?

— Які ознаки весни згадано у вірші? Доведіть рядками тексту.

5. Різновиди читання.

1) Читання «ланцюжком».

2) Читання «буксиром» в парі з сусідом по парті.

3) Гра «Дочитайте рядок вірша».

Діти знаходять і дочитують рядок до кінця: «щоб...», «Ось вони...», «із весною...», «дзвоном...», «В небі».

4) Гра «Хто уважніший?»

— Яке дієслово, що передає настрій жайворонка (див. етап «Словни­кова робота»), зайве? (Виглядають) Чому? (Тому, що воно називає дію, яку виконували проліски.)

6. Виразне читання вірша.

V. Опрацювання оповідання Ю. Старостенка «Ходить така чутка...»

1. Слухання твору учнями. Перевірка первинного сприймання.

— Слухаючи твір, поміркуйте, про що ви вже знали, а що з почутого для вас не зрозуміле. Підготуйте про це запитання.

Після читання вчитель дає відповіді на запитання дітей.

2. Словникова робота.

Читання «пірамідок» слів

3. Повторне читання твору учнями (мовчки).

— Підготуйте одне одному запитання за змістом твору.

4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.

Діти ставлять одне одному запитання, дають на них повні відповіді.

— Прочитайте, яка чутка ходить про солов’я.

— Знайдіть опис солов’я. Як його слід читати?

— Коли згасають солов’їні пісні? Чому? Доведіть власну думку ряд­ками твору.

— Чого пташенятам-солов’ятам потрібно вчитися найдовше?

5. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Знайдіть і дочитай слово».

Чу... (тка), кра... (плинок), за... (ходиться, минають), ли... (бонь), стру... (шувати), ку... (бельці), ці... (лий).

2) Утворіть словосполучення іменника з прикметниками, використовуючи текст.

Спів (гарний), блиском (чорним), оченята (великі), мак (червоний), піс­ні (солов’їні), ціпкання (тоненьке

6. Мовно-логічне завдання.

— Користуючись текстом, доповніть розповідь про соловейка пот­рібними словами і виразами.

Соловейко... так, що аж дух.... Коли він..., то у нього аж... і хвос­тик, і..., міняться... оченята. Гарного... солов’ята вчаться...... (Соловейко співає так, що аж дух затинає. Коли він співає, то у нього аж тремтять і хвостик, і волоборідочка, міняться чорним блиском оченята. Гарного співу солов’ята вчаться цілий рік.)

7. Переказування твору.

8. Читання скоромовок Лесі Мовчун (повільно, з прискоренням, швидко).

1) Доповнити речення словами з тексту (завдання 1, 4).

2) Відповісти на запитання словами з тексту (завдання 1, 4).

3) Пояснити значення слів та словосполучень (завдання 3).

VI. Підсумок уроку

— Про яку пташку ми сьогодні читали? Що нового ви дізналися? Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що це оповідання є художньо-пізна­вальним? Доведіть свою думку.

80 Тема. Яким буває грім М. Познанська «Грім», М. Вінграновський «Грім»,

Мета: вдосконалювати виразність читання; розвивати спостереж­ливість, образне мислення й мовлення учнів; збагачувати мовлення об­разними висловлюваннями, порівняннями; вчити доводити свої тверд­ження рядками твору, зіставляти різні форми опису природних явищ.

Обладнання: картки зі словами.

ХІД УРОКУ

І. Мовна розминка

1. Відгадування загадки.

Билиця зразу й небилиця:

по хмарах їде колісниця,

немов знайти дорогу хоче —

то постоїть, то знов гуркоче. (Грім)

2. З’ясування значення слова.

— Прочитайте три визначення і встановіть, яке з них тлумачить сло­во грім.

1) Відбиття звуку від якоїсь перешкоди; відгомін;

2) рух потоку повітря в горизонтальному напрямі;

3) гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.

— Поміркуйте, які слова визначено у двох інших випадках. (Луна,вітер)

3. Складання римованих рядків.

— Послухайте, доведіть, не помиліться!

Град городом прошумів, гарбузи геть чисто... (збив).

Гримнув грім і знову град — лопотить на... (виноград).

II. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Опрацювання вірша М. Познанської «Грім»

1. Читання вірша комбінованим способом (спочатку читає вчитель, останні чотири рядочки — діти).

— Хто злякався громовиці? (Коник-стрибунець)

— В яку пору року описана природа?

2. Читання вірша вголос по строфах, аналіз змісту.

— Прочитайте першу строфу. Яку картину змальовано? Чого очіку­вала вся природа?

— Прочитайте другу строфу. Що змінилося у природі? З чим у вірші порівнюється грім? Як берізки зустріли дощ?

— Кого описано в останній строфі? Чому він обірвав свою пісеньку?

— Які слова вжив автор, щоб передати зміни у природі? (Стихла, за­дрімали, сплять, раптом, озвався, шумлять)

— Знайдіть вирази, вжиті в переносному значенні, поясніть їх.

— Які вирази вірша вам сподобалися? Чим?

3. Словесне малювання.

4. Виразне читання вірша.

IV. Опрацювання вірша М. Вінграновського «Грім»

1. Читання вірша вчителем (діти слухають, заплющивши очі).

— Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

— Який настрій він викликав?

2. Словникова робота.

3. Повторне читання вірша напівголосно. Аналіз його змісту.

— Що любив робити грім? Де він жив?

— Які рядки доводять, що грім сильний? Що любив робити грім? Де він жив?

— Які рядки доводять, що грім сильний? Що свідчить про те, що він добрий і спостережливий?

— Що грім робив у саду? Чим він допоміг сливі?

— З яким проханням до грому звернулася груша?

— Знайдіть у вірші рядки, в яких про грім говориться як про живу істоту.

— Що у вірші схоже на казку?

— Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку словами вірша.

— Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.

— Що можна почути і побачити за словами вірша?

4. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Гра «Хто швидше?»

— Прочитайте усі рядочки вірша, в яких є слово грім.

— Зачитайте той рядок, який починається з голосного.

2) Гра «Знайди риму, добери свою».

5. Виразне читання вірша.

V. Опрацювання вірша Євгенії Горевої «Весняний вітер»

1. Підготовка до самостійного читання вірша. Вправа щодо миттєвого сприймання слів.

Слова на «картках-блискавках»: вітер, стільки, вітрила, скільки, ве­ликих, маленьких.

Учні читають і запам’ятовують слова.

— Назвіть спільнокореневі слова. Що означає слово вітрила? (Вели­кий шматок полотна трикутної чи прямокутної форми, що прикріплюєть­ся на щоглі, за допомогою якого вітер рухає вітрильне судно.)

— Які слова є антонімами?

2. Читання вірша учнями мовчки.

— Що зробив собі вітер? Хто насміхався з нього?

3. Повторне читання вірша «ланцюжком».

— Чому вітер грав тихо-тихо?

4. Аналіз змісту вірша.

— Знайдіть у вірші опис кобзи. Чим вона була незвичною?

— Чому вона була такою великою?

— Чому грім сміявся з вітру?

— Як ви розумієте вислів шумів тихенько?

— Кому вітер грав свою пісню? Прочитайте.

— Які почуття викликає у вас вітер? Чому?

5. Різновиди читання.

1) Читання «буксиром» напівголосно із сусідом по парті.

2) Гра «Прочитайте початок».

Учитель називає слово рядка, а учні знаходять і читають його початок.

3) Гра «Незнайко» (проводять учні).

4) Виразне читання вірша.

— Як потрібно читати слова вітру? А грому?

6. Робота з малюнком до вірша.

— Хто зображений на малюнку? Доведіть, що це вітер, а не грім.

— Як би ви зобразили грім?

VІ. Підсумок уроку

— Вірші яких поетів ми сьогодні читали? Чим вони подібні? Який твір вам сподобався більше? Чим саме?

83 ТЕМА: Пригоди на березі синьоокої Десни Василь Чухліб «Деснячки»

Мета: вчити складати план тексту, давати характеристику дійових осіб, виділяти опис пейзажів, зовнішності дійових осіб; викликати у чи­тачів інтерес до читання твору; вчити складати міркування щодо став­лення до природи; виховувати турботливе ставлення до природи, від­повідальність за свої вчинки.

ХІД УРОКУ

І. Вправи для вдосконалення читацьких навичок

1. Вправа для формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

Гра «Запитайте — відповідайте!»

Вчитель промовляє речення, учні ставлять запитання за його зміс­том і відповідають на них.

Хлопці любили відпочивати на берегах синьоокої Десни.

— Хто любив відпочивати на берегах синьоокої Десни? (Хлопці)

— Що роблять хлопці на берегах синьоокої Десни? (Вони люблять відпочивати.)

— На берегах якої ріки люблять відпочивати хлопці? (На берегахДесни)

— Чи люблять хлопці відпочивати на берегах Десни? (Люблять)

— Хто ходить до берегів Десни? (Хлопці).

2. Робота над скоромовкою.

— Прочитайте скоромовку мовчки.

Весна дивилась на Десну,

Десна не дивувалася.

Чому Весна та на Десну

Дивилась й дивувалася?

Учні читають скоромовку виразно, напівголосно в помірному тем­пі; швидко; дуже швидко. Кілька учнів декламують скоромовку в різно­му темпі.

3. Хвилинка-цікавинка.

— Річка Десна впадає у Південний Буг. Вона завдовжки всього 81 км. Долина річки широка й заболочена, малий похил і повільна течія спри­яють накопиченню в річці намулу. Береги річки заросли болотною рос­линністю.

II. Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми прочитаємо уривок із книги Василя Чухліба «Олень на тому березі», в якій письменник з любов’ю пише про ваших ровесників, які живуть на берегах синьоокої річки Десни.

III. Опрацювання оповідання В. Чухліба «Деснячки»

1. Підготовка до читання. Словникова робота.

Читання колонок слів (швидко і правильно).

Взабрід либонь вимальовано

баржа забаглося партизанський

докоряє хутенько опецькуватий

знеможено полохаєм сколихнулася

сухопутний роздратувати неповороткий

— Прочитайте спочатку прикметники, потім — дієслова і прислівники.

— Поясніть значення слів неповороткий (повільний, незграбний у ру­хах); опецькуватий (невисокий, але товстий, незграбний).

— Які із слів мають такі значення:

• судно для перевезення вантажів, що плаває своїм ходом або на бук­сирі (баржа);

• пов’язаний із сушею (сухопутний);

• засуджує (звинувачує, докоряє);

• стан глибокої втоми, знесилення (знеможено)?

— Доберіть синоніми до слів другої колонки.

2. Читання твору «ланцюжком». Перевірка первинного сприймання.

— Де і коли відбувалися події?

— Назвіть дійових осіб оповідання.

— Що любили робити хлопці на березі Десни?

3. Вибіркове читання. Робота над змістом.

— Хто першим прийшов знайомитися до Тимка? Прочитайте опис зовнішності Валерки.

— Знайдіть абзац, в якому описано Десну.

— Чому хлопчаки сміялися з Тимка?

— Прочитайте, що Тимко розповів про своє село.

— Як хлопці ловили рибу? Доведіть словами твору.

— Що таке «Альбатрос»? Прочитайте опис човна і його команди.

— Для чого хлопці брали човна? Зачитайте.

— Від чого застерігав хлоп’ят бакенщик дядько Назар?

— Прочитайте, що робив на річці бакенщик. Знайдіть його розмір­ковування про Десну.

— Знайдіть розмову хлопчиків із Вадьком. Прочитаємо її за особами.

— Як ви думаєте, чому Вадько так поводився? Як ви гадаєте, хто у творі головні герої?

4. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Закінчити порівняння (робота в парах).

— Знайдіть у тексті порівняння і допишіть їх за поданим початком. Яка пара впорається швидше?

Вода тиха, як... (дзеркало). Переступав з ноги на ногу, мов... (кінь). Весь червоний, як... (його плавки). Вадько чахкав по воді, як... (паровоз). Вадько був важкий, як... (грудка).

2) Гра «Хто читає швидше?»

— У скількох абзацах міститься слова «дядько Назар»? (У чотирьох)

— Знайдіть абзаци зі словами: в новій оселі; чайки шугають; веселка коромислом стає; червоноперого окуня; пихкав люлькою.

5. Поділ оповідання на частини, складання плану (робота в зошитах, С. 25, завдання 8).

— На скільки самостійних частин можна поділити текст?

— Назвемо кожну з частин.

Орієнтовний план

1) Зустріч із Десною.

2) Перше знайомство з соколівськими хлопчаками.

3) Малі рибалки.

4) Човен «Альбатрос» і його команда.

5) Повчання бакенщика дядька Назара.

6) Суперечка з Вадьком.

7) Справжні деснячки!

6. Характеристика дійових осіб.

— Які риси характеру властиві хлопцям? Доведіть свої думки рядка­ми твору.

— Як хлопці ставилися до річки?

— Які якості характеру трьох друзів виявилися у рятуванні Вадька?

— Яким був Вадько? Чому, по-вашому, з ним трапився такий при­крий випадок? Чи змінився він після цього?

— Хто з дійових осіб вам подобається? Чим?

— Кого вам шкода? Чому?

— Кому з героїв ви хотіли б дати пораду? Яку?

IV. Підсумок уроку

— Яке оповідання ми сьогодні читали? Яка його головна думка?

— Як по-іншому ви назвали б цей твір?

84 -85 Тема. Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Поз­нанська «Спасибі людям, що зростили ліс»

Мета: розширювати словниковий запас; удосконалювати вміння ви­разно читати; розвивати уміння сприймати і складати розповідь за кар­тиною, викликати в учнів захоплення красою опису величавої ріки.

ХІД УРОКУ

І. Вправа для вдосконалення читацьких навичок

1. Розгадування загадки.

З північних сторін я мандрую-випливаю,

цілу Україну бачу-споглядаю,

відвідую міста, що славні давниною,

і Київ наш, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду,

у Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу

— Який вірш про Дніпро ми вивчили раніше? («Реве та стог­не Дніпр широкий...») Хто його автор? (Т. Г. Шевченко) Розкажіть його напам’ять.

— Послухайте текст про Дніпро. Визначте, який він — науково-по­пулярний чи художній.

Дніпро — це найбільша річка України. Із загальної довжини 2201 км територією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну ріка Європи. Крім того, Дніпро — найповноводніша ріка України.

Верхня частина Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них — Десна, Прип’ять, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось.

Початок нашої ріки — на Валдайській височині, а впадає вона в Дніп­ровський лиман Чорного моря.

Древні греки називали Дніпро Борисфеном. Давньогрецьке слово Бо­рисфен має дослівний переклад — «той, що тече з півночі».

Старослов’янська назва Дніпра — Славутич. Вчені пов’язують її з на­звою племені — слов’яни.

III. Повідомлення теми та мети уроку

— На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо уривок із повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро».

IV. Опрацювання твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро»

1. Робота над заголовком.

— Поміркуйте, яким може бути текст із такою назвою: науковим чи ху­дожнім? Доведіть свою думку.

2. Читання твору вчителем.

— Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припущення.

— Який це текст за метою висловлювання? (Опис) Що у ньому опи­сується?

3. Словникова робота.

ліс	чудовий	в’ється
шлях	блакитний	плине
образ	розкішний	мчить
широчінь	дзеркальний	загуркотить
Дніпро	прибережний	ворухнеться

— Прочитайте кожну колонку «буксиром» із сусідом по парті. Що об’єднує кожну групу слів?

— Прочитайте першу колонку, поставивши усі слова в родовому від­мінку однини.

— Зачитайте слова другу колонки, поставивши усі прикметники у форму жіночого роду.

— Змініть особу дієслів на першу особу однини, підставивши зай­менник я.

4. Читання твору учнями (мовчки).

— Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту твору.

— Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.

— Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?

— Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

— Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.

— Які ще персонажі, крім Дніпра, з’явилися в описі? Яку характе­ристику дав їм автор?

— Прочитайте виділене речення.

— Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?

— Як рослини ставляться до Дніпра?

— Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.

6. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Вибіркове читання.

— Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою. (Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний дзер­кальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод, розкішний)

— Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в’ється)

2) Знайти і прочитати найдовше і найкоротше речення з тексту.

7. Мовно-логічне завдання.

— Утворіть словосполучення, з’єднавши слова першої колонки (див. етап «Словникова робота») із прикметниками з другої колонки.

— Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті відповідні прик­метники. (Світлий образ, велична широчінь)

8. Виразне читання опису.

— З якою інтонацією слід читати виділені речення? Знайдіть речен­ня зі знаком оклику.

— У реченні «Вони припали разом...» зверніть увагу на повторення слів з часткою не. З якою інтонацією їх слід читати?

— Порівняйте уривок «Чудовий Дніпро» М. Гоголя з картиною А. Куїн­джі. За допомогою чого письменникові і художникові вдалося досягти чарівності опису Дніпра?

— Яке почуття — спокою чи тривоги — викликає картина?

V. Опрацювання вірша М. Познанської «Спасибі людям, що зростили ліс»

1. Виразне читання вірша вчителем.

— Кому і за що дякує поетеса?

2. Словникова робота.

Вправа для розширення поля читання. Робота у парі на картках.

сернайніжнішапролісокстилизрочанняцеклекрапустеляфіалкасибіспанесапиш

— Прочитайте пояснення слова клечання.

3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).

— Які почуття викликає у вас вірш?

4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.

— Прочитайте рядки, в яких автор пояснює, за що вдячний людям, які зростили ліс.

— Що не знали б люди без лісу?

— Що могло б трапитися із землею? Яку ще роль лісу описує поете­са? Які слова добирає поетеса, говорячи про ліс, дощі, берізки?

— Які вирази в переносному значенні вжила авторка? Яке їхнє зна­чення? Поміркуйте, чому вірш починається і закінчується однією й тією строфою.

— Якою є головна думка вірша?

5. Різновиди читання.

1) Читання вірша «буксиром» у парі із сусідом по парті.

2) Гра «Хто швидше?»

— Знайдіть у вірші прикметники, які поет використав для опису: бері­зок (білі, гнучкі), гілля (пишне), конвалії (найкраща, найніжніша), дощів (весняні, веселі), клечання (зелене).

— Знайдіть у вірші і прочитайте, які дії виконували: люди (зростили), берізки (стоять), конвалія (цвіте), земля (сохнула б), ліс (накличе), дощі (проллються), край (убрався).

3) Читання за методикою «Незнайко».

Діти хвилинку готують якийсь рядочок вірша для гри, а тоді пропо­нують його товаришам.

VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання

87-88 ТЕМА О. Пушкін «Казка про царя Салтана…»

Мета: ознайомити учнів з особистістю видатного російського поета О. Пушкіна; викликати інтерес до його творчості; вчити зіставляти епі­зоди тексту з ілюстраціями; розширяти словниковий запас; удосконалю­вати вміння виразно читати; виховувати самокритичність.

Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, книги для виставки «Казки О. С. Пушкіна», ілюстрації до твору «Казка про царя Салтана...», скла­дові таблиці.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Будемо дружно працювати

І твір Олександра Пушкіна вивчати.

1. Розчитування.

Читання складової таблиці (індивідуально).

2. Робота зі скоромовкою.

Казки, казки — це так цікаво,

Тим більше — «Казка про царя Салтана...».

3. Робота над чистомовкою.

Ці-ці-ці — царицями хотіли бути сестриці.

Ці-ці-ці — вони вибралися з світлиці.

Ці-ці-ці — третьої цариці не любили дівиці,

Ці-ці-ці — дві старші сестриці.

4. Читання «слів-пірамід».

Аршин

сваха

зарить

дозор

обмова

признали

1) Спочатку читати одне слово, а потім — два, три й таким чином прочитати всю піраміду цілком.

2) 1 варіант — прочитати іменники, визначити їх рід, число.

2 варіант — прочитати дієслово і визначити його особу, число, час.

5. Прочитати слова по рядках.

Св_тл_ц_ н_тк_л_ п_знь_ї

с_стр_ц_ н_в_р_л_ ц_л_ї

д_в_ц_ м_в_л_ кр_сн_ньк_

ц_р_ц_ р_д_л_ г_л_б_ньк_

— Як одним словом можна сказати про кожну групу слів?

6. Утворити нові слова із букв слова вибирайтеся.

7. Гра «Плутанка».

Царицю з сином в бочку спасла

та в синім океані посадили.

Лебідь їх проголосила

та князем його пустили.

— Перегрупуйте слова рядків так, щоб отримати правильну строфу з казки О. Пушкіна.

ІІІ. IV. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із життєвим досвідом письменника

1. Розповідь учителя про поета.

2. Опрацювання статті підручника про О. С. Пушкіна.

— Які казки згадано у статті?

— Що було створено за сюжетами його казок?

V. Опрацювання «Казки про царя Салтана...»

1. Виразне читання тексту казки вчителем.

— Назвіть дійових осіб казки. Хто з них головні, а хто — другоряд­ні герої казки?

2. Словникова робота.

— Доберіть синоніми до слів мудрувати, брехливе, потайно, велять та складіть пояснення цих слів (із сусідом по парті).

3. Повторне читання тексту «ланцюжком».

— Чим у палаці займалися сестриці цариці?

— Хто такі Гвідон і Чорномор?

4. Вибіркове читання.

— Якими були мрії сестер?

— Чи здійснилися їхні бажання?

— Куди поїхав цар?

— Хто народився у царській сім’ї?

— Що робили ткачиха і повариха?

— Чому цариця із сином опинилися в океані?

— Хто врятував царицю із сином?

— Чому Лебідь допомагала князеві Гвідону?

— Як Гвідон ставився до свого батька?

— Які дива побачили гості на острові?

— Що чарівного є у казці?

5. Вправи для розвитку техніки читання.

1) Гра «Хто швидше знайде порівняння» (Робота в парах)

А сама неначе... (пава).

Панцир, як... (жар зорі).

2) Гра «Дочитайте речення». (Проводять учні)

3) Гра «Прочитайте про...»

— Те, як цар забрав усіх сестер у палац;

— Те, що цар був на війні;

— Того, хто перейняв гінця до царя;

— Те, яку відповідь приніс хмільний гонець.

6. Робота над ілюстраціями.

— Розгляньте ілюстрації до казки. Який епізод зобразив художник?

— Знайдіть рядочки твору, які відповідають до малюнка (по рядах).

7. Словесне малювання.

— Які малюнки ви намалювали б до казки?

VI. Домашнє завдання

Виразно читати. Скласти кадри до діафільму за казкою.

VII. Підсумок уроку

89-90 Тема. Ганс-Крістіан Андерсен — всесвітньо відомий казкар. Уривок з казки «Гидке каченя»

Мета: ознайомити учнів з особистістю славетного казкаря; допомог­ти дітям усвідомити складний шлях пізнання себе і навколишнього сві­ту; вдосконалювати вміння виразно читати; викликати в читачів інтерес до читання твору; виховувати турботливе ставлення до природи.

Обладнання: портрет письменника, виставка книжок, ілюстрацій до казки «Гидке каченя».

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Дружно будемо працювати,

Щоб виразно, швидко читати.

Дата добавления: 2015-05-26