Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Модуль 2. 53. Поняття та види договорів про виконання робіт




53. Поняття та види договорів про виконання робіт.

54. Загальна характеристика договору підряду, порядок його укладення, зміни та припинення.

55. Особливості договору підряду на капітальне будівництво.

56. Правове становище замовника, підрядника й субпідрядника. Передавання результату робіт.

57. Істотні умови договору будівельного підряду.

58. Особливості договору підряду на проектні та пошукові ро­боти.

59. Загальна характеристики договорів про надання послуг. Відмежування договорів про надання послуг від договорів про виконання робіт.

60. Агентські відносини у сфері господарювання, сторони та предмет договору.

61. Поняття та зміст договору доручення.

62. Особливості договору комісії за законодавством України.

63. Договір консигнації.

64. Договір зберігання, його істотні умови та форма.

65. Спеціальні види зберігання: зберігання речей у готелях, ка­мерах схову, охорона майна державними організаціями, но­таріусом тощо.

66. Особливості зберігання на товарному складі.

67. Договір страхування та його види.

68. Основні страхові поняття: страховий ризик; страховий випа­док; страхова сума; страхова премія; франшиза; суброгація.

69. Транспортні договори та їхні види.

70. Поняття та види договору перевезення вантажів.

71. Істотні умови договору перевезення вантажів. Перевізні до­кументи та їхні види.

72. Договір перевезення пасажирів і багажу.

73. Договір транспортної експедиції, сторони та істотні умови.

74. Порядок виконання договору перевезення.

75. Поняття та загальна характеристика договору позики.

76. Договір позики та кредитний договір: порівняльна характе­ристика.

77. Поняття та істотні умови кредитного договору.

78. Права та обов’язки сторін кредитного договору. Способи за­безпечення виконання кредитних зобов’язань.

79. Договір банківського рахунку.

80. Права та обов’язки сторін за договором банківського вкладу.

81. Правове регулювання безготівкових розрахунків у підприєм­ницькій діяльності.

82. Поняття готівкових розрахунків та порядок їх здійснення.

83. Договори про спільну діяльність.

84. Поняття договору простого товариства. Засновницький до­говір про створення юридичної особи.

85. Поняття та ознаки зовнішньоекономічного договору.

86. Правовий статус суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхні види.

87. Порядок укладання, зміни та розірвання зовнішньоекономіч­ного договору.

88. Види зовнішньоекономічних договорів та особливості їх зас­тосування в Україні.

89. Порядок застосування міжнародних догорів (конвенцій) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

90. Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності (вирішення спорів). Міжнародний комер­ційний арбітраж.

ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Поточне оцінювання знань студентів

Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента з навчальної дисципліни «Договірне право» здійс­нюється за модульно-рейтинговою системою.

Кредитно-модульна система організації навчального про­цесу – це така організація навчального процесу, при якій вивчен­ня студентом навчальної дисципліни відбувається шляхом пос­лідовного й ґрунтовного опрацювання змістових модулів, а оці­нювання якості його роботи та рівня здобутих знань, умінь і на­вичок здійснюється за рейтинговою системою.

Рейтингове оцінювання знань студента – це система, яка передбачає перехід від констатуючого до накопичувального статусу балів. Необхідною умовою рейтингової системи є її ба­гатобальність.

Студентом накопичуються бали за різні форми та види роботи:

20 балів – відвідування всіх лекційних та семінарських занять чи їх відпрацювання (за умови наявності конспекта);

0,5 бала – усна відповідь на конкретне запитання (нерепро­дуктивного характеру) на лекційному чи семінарському (прак­тичному) занятті під час фронтального опитування;

0,5–1 бал – змістовне доповнення (мінімум 3 хв);

1–2 бали – тест (10 питань – 1 бал, 20 питань – 2 бали);

0,5 бала – формулювання змістовних запитань до доповідача;

1–2 бали – складання словника основних понять і термінів (глосарію) на занятті біля дошки;

1–3 бали – творче завдання на картці нерепродуктивного ха­рактеру (залежно від рівня складності максимально 3 бали (виз­начається за конкретне завдання));

1–5 балів – виготовлення засобів унаочнення навчального ма­теріалу з глибоким смисловим навантаженням до теми лекцій­ного чи семінарського (практичного) заняття (за погодженням із викладачем);

1–3 бали – підготовка реферату за тематикою ІНДЗ (вимоги: науковий характер, написаний із використанням не тільки під­ручників, а й наукових статей, монографій тощо; максимальна оцінка залежить від складності теми);

1–20 балів – участь у конкурсах наукових робіт, наукових конференціях, публікація тез та статей (залежно від досягнень, зайняття призових місць, рівня конкурсу тощо) (додаткові бали).

Середня оцінка за семінарське (практичне) заняття – 3 бали. Вона може не обмежуватись у разі виконання студентом твор­чих додаткових завдань. Обмеження вводяться з метою рівно­мірного розподілу балів між усіма студентами, які прагнуть отримати максимальний бал. Обов’язком викладача є забезпе­чення дидактичними завданнями всіх студентів, які бажають і можуть набрати максимальний бал. Викладач рівномірно розпо­діляє завдання між студентами.

Перелік завдань для самостійної роботи наведено після кож­ної теми семінарського (практичного) заняття, а оцінка за їхнє виконання є частиною оцінки з навчальної дисципліни.

Критерії оцінювання усної відповіді студента
на семінарському (практичному) занятті

4 бали – вичерпна й глибока відповідь на питання семінар­ського (практичного) заняття. Студент виявив всебічне, система­тичне й глибоке знання матеріалу, опрацював основну та додат­кову літературу з теми, рекомендовану планом. Доповідає активно й упевнено, не прив’язаний до конспекту. Відповідь ви­різняється багатством і точністю використаних термінів. Мате­ріал викладається послідовно й логічно. У розумінні та викладі навчального матеріалу студент виявляє науковий підхід і творчі здібності. Після завершення доповіді відповідає на всі запитання викладача та товаришів (при цьому викладач має право поста­вити до трьох коротких запитань за темою заняття загалом, а не лише з питання, яке висвітлював студент).

3 бали – студент виявляє достатньо повне знання матеріалу, не припускається у відповіді суттєвих неточностей, засвоїв основну літературу, рекомендовану викладачем у плані семінар­ського (практичного) заняття. Дає відповіді на запитання викла­дача та одногрупників. Часто звертається до конспекту.

2,5 бала – студент виявляє знання матеріалу в обсязі, достат­ньому для подальшого навчання й роботи за спеціальністю. До­повідач прикутий до конспекту, припускається помилок. Мате­ріал частково розкриває проблему. Студент відповідає на пос­тавлені запитання з помилками, однак спроможний зі сторон­ньою допомогою виправити їх.

1,5 бала – студент відповідає, читаючи з конспекту (ксероз­копії), без допомоги якого матеріалом володіє недостатньо, до­пускає принципові помилки. Матеріал не розкриває проблему. Студент відповідає на поставлені запитання тільки зі сторон­ньою допомогою.

0,5 бала – студент читає з конспекту. Розкриває проблему по­верхово чи фрагментарно. На запитання викладачів та товари­шів відповісти не може.

0 балів – відповіді немає або вона абсолютно не розкриває сутності питання.

Отримані бали складають предметний та загальний рейтинг студента.

Однією з найважливіших вимог, що висуваються до навчаль­но-методичного забезпечення підготовки фахівців за кредитно-модульною системою організації навчального процесу, є інфор­маційно-дидактичне забезпечення всіх елементів навчального плану. Особливу увагу необхідно приділити методичному забез­печенню організації самостійної роботи та виконанню індиві­дуальних завдань студента[4].

Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється шля­хом перевірки його робочого зошита, де виконуються завдання, передбачені планом самостійної роботи, а також під час поточ­ного тестування чи співбесіди, під час яких викладач визначає загальний рівень засвоєння студентом вузлових питань кожної з тем, винесених на самостійне опрацювання (1–2 бали) (зокрема під час семінарських (практичних) занять). Використання тестів для поточного контролю дозволяє раціонально використовувати навчальний час і виключити суб’єктивний підхід до оцінювання навчальних досягнень студента.

У рамках навчального навантаження студента з навчальної дисципліни «Договірне право» не передбачено часу на виконан­ня індивідуального навчально-дослідного завдання, тобто на написання есе, реферату, наукової роботи чи підготовку презен­тації в аудиторії. Тож виконання таких робіт є добровільним і дає можливість отримати додаткові бали. Індивідуальна робота студента може не дробитися на змістові модулі, а виконува­тися впродовж усього часу вивчення дисципліни, що сприяє її інтегральному характеру, дозволяє студентам глибше зосереди­тись на проблемі, яка їх цікавить.

Здобуття призових місць на конференціях, в олімпіадах, кон­курсах є підставою для нарахування додаткових балів відповід­но до наведеної шкали розподілу балів.

Для ґрунтовного вивчення навчальної дисципліни «Договірне право» слід самостійно виконати всі дидактичні завдання, пе­редбачені її програмою та відповідним методичним забезпечен­ням (підготовка словника основних понять і термінів, тезовий виклад відповідей на теоретичні питання, письмове виконання практичних завдань для самостійної роботи). У додатковому контролі засвоєння студентом кожної з тем, винесених на са­мостійне опрацювання, потреби немає, оскільки цю функцію ви­конує рубіжний контроль (модульна контрольна робота). У ній рівномірно представлено весь навчальний матеріал змістового модуля.

Модульна контрольна робота (МКР) складається з різнорів­невих завдань, серед яких основну масу складають тестові. Тес­тові завдання з курсу «Договірне право», орієнтовані на систем­ну контекстну інтерпретацію тієї чи іншої правової норми або конструкції, функціонально спрямовані на розвиток професійно­го мислення. Засвоєні студентом знання, якими він оперує, шу­каючи правильну відповідь на питання тестового завдання, є необхідною передумовою виконання останнього, а не самоціл­лю тестування.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 422; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.