М е т о д и к а

підготовки і написання курсової роботи

Тему курсової роботи студент вибирає самостійно із переліку тем курсових робіт, що пропонується в цих методичних рекомендаціях.

Перед написанням курсової роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитись. На підставі отриманих знань складається план курсової роботи. План необхідно узгодити з викладачем, який веде в групі семінарські та практичні заняття.

Студентам при підготовці курсових робіт необхідно враховувати положення нових законодавчих актів, постанов Пленуму Верховного Суду України (особливо останніх за 2003-2004 рр.: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №1 “Про судову практику у справах про необхідну оборону” // Вісник Верховного Суду України (Додаток). — 2002. — №3. — С.2–4; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м’яким” // Вісник Верховного Суду України (Додаток). — 2002. — №3. — С.5–8; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №3 “Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами // Юридичний вісник України (ІПБ). — 2002. — 29 червня – 5 липня № 26). — С.26-29; Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №4 “Про судову практику у справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів” // ВВСУ. – 2002. -№4. – С10-21 (вкладка); Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №5 “Про судову практику у справах про хабарництво” // Вісник Верховного Суду України (Додаток). — 2002. — №3. — С.9–16; (або ЮВУ (ІПБ). — 2002. — 13 – 19 липня (№ 28). — С.21-24.); Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 травня 2002 р. №6 “Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” // ВВСУ. – 2002. - №4. – С.22-28 (вкладка); Постанова Пленуму Верховного суду України № 2 від 7.02.2003 р. “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи”//ВВСУ.‑2003.‑N 1(35); та зміни до КК України (зокрема, Закон України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за хуліганство і завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян” від 07.03. 2002р. № 3075-ІІІ [ст.259, 296 КК] // УК. – 2002. – 04квітня. ‑.№ 64.;Закон України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України” від 3 квітня 2003 р. № 669-ІV; Закон України “Про внесення змін до статті 333 Кримінального кодексу України” від 3 квітня 2003 р. №668-ІV; Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 28 листопада 2002 р. № 249-4 // Голос України. – 2002. –10 груд.; Закон України “Про внесення змін до КК та КПК України” від 16.01.2003 р. - №430-ІV //ГУ. – 2003.‑ 11 лютого [209-1; 198, 209]; законами: №2322 від 12.01.2005 // ВВРУ.—2005.--№10. – Ст.187, №2456 від 03.03.2005 // ВВРУ. – 2005. --№16. – С.260, №2598 від 31.05.2005 // ВВРУ. – 2005. -- №27. – Ст.359 та ін.).

Курсова робота повинна носити самостійний характер. Недопустимо запозичення тексту фактичних даних літературних джерел без оформлення посилання на них.

Щоб курсова робота була змістовною і відповідала всім вимогам студент, слухач повинен глибоко зрозуміти суть питання. Це найбільш важливий, складний і відповідальний момент підготовчого етапу написання курсової роботи.

При написанні роботи за темою, наприклад, “Об’єкт злочину”, обов’язково треба звернутися до робіт М.Таганцева, В. Глістіна, Е. Каіржанова, М. Коржанського, Б. Нікіфорова, А. Піонтковського, В. Тація, а також врахувати позиції сучасних авторів (їх останні роботи), наприклад, Г. Новосьолова (Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Норма, 2001. – 208 с.)

По темі, наприклад, "Необхідна оборона" можна запропонувати такі рекомендації:

Поняття цього інституту дано в ст.36 КК України. Значення необхідної оборони в боротьбі із злочинністю досить повно викладено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 1 "Про судову практику у справах про необхідну оборону" (Вісник Верховного Суду України (Додаток). — 2002. — №3. — С.2–4.). Ця постанова повинна бути широко використана в курсовій роботі, оскільки в ній є важливі роз'яснення з питань застосування діючого кримінального законодавства про необхідну оборону. Окрім того, у вступі та по тексту роботи бажано навести дані слідчо-судової статистики, тощо.

За темою “Спеціальний суб’єкт злочину” можна запропонувати такий план роботи:

Вступ.

І. Поняття та ознаки спеціального суб’єкта злочину.

ІІ. Загальна характеристика та види спеціальних суб’єктів злочину.

ІІІ. Кримінально-правове значення спеціального суб’єкта злочину.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

У вступі коротко розкриваються: актуальність теми, мета і задачі роботи, методи дослідження, емпірична база, структура, дату використання законодавства, наукової літератури та матеріалів практики.

Розгляд першого розділу теми слід розпочати перш, за все, з визначення загального суб’єкта злочину згідно з діючим законодавством. Потім необхідно перейти до поняття спеціального суб’єкта злочину. Для цього треба вивчити праці В.Орлова, А.Піонтковського. Необхідно показати відмінності загального та спеціального суб’єктів, вказавши на додаткові якості спеціального суб’єкта злочину. Під час роботи над першим розділом недостатньо дати лише характеристику поняття спеціального суб’єкта злочину, необхідно також розкрити його ознаки, та їх значення для правильної кваліфікації діяння. Автор повинен висловити свою думку про доцільність розподілу спеціальних суб’єктів на категорії: спеціальні суб’єкти, конкретні суб’єкти та спеціально-конкретні суб’єкти. Далі бажано охарактеризувати позитивні та негативні ознаки спеціального суб’єкту й зупинитися на комбінованій негативно-позитивній ознаці. Необхідно звернути увагу на те, що законодавець вводячи до закону ознаки спеціального суб’єкта злочину, визначає, що даний злочин може вчинити не будь-яка особа, а лише та, яка має ці ознаки. На завершення висвітлення даного питання необхідно зупинитися на проблемі особи злочинця і спеціального суб’єкта злочину, а саме на співвідношенні цих двох понять.

Приступаючи до характеристики видів спеціальних суб’єктів злочину необхідно вивчити точку зору таких вчених, як Г. Борзенков, Н. Грабовська, Н. Лєйкіна, Л. Оримбаєв, І. Рашковська. Слід звернути увагу на особливості видової класифікації кожного автора, зробити аналіз доцільності такої класифікації в науковій літературі. Потім треба зупинитися на проблемі повторності як однієї з ознак спеціального суб’єкта., розкрити точку зору на цю проблему таких вчених як Г. Борзенков, Н. Грабовська, П. Дагель, Н. Лєйкіна. Під час характеристика кримінально-правового значення спеціального суб’єкта необхідно показати його вплив на систему елементів складу злочину, слід з’ясувати значення спеціального суб’єкта злочину для правильної кваліфікації вчиненого діяння. У заключній частині роботи повинні міститись висновки і пропозиції. В кінці курсової роботи бажано мати додатки (таблиці, графіки, діаграми, схеми, карти, витяги з обвинувальних висновків, вироків суду, анкети соціологічного опитування по вивченню кримінальних справ, тощо.)

По темі, наприклад: "Поняття кваліфікації злочинів" необхідно розкрити такі питання: місце кваліфікації в процесі застосування правової норми; визначення поняття кваліфікації злочинів; фактична юридична і нормативна підстава кваліфікації злочинів; суб'єкти, об'єкти та зміст кваліфікації злочинів; принципи кваліфікації злочинів; юридичне закріплення результатів кваліфікації; формула кваліфікації; значення кваліфікації злочинів для правозастосовчої діяльності.

За темою "Захоплення заручників (ст.147 КК України)" можна запропонувати такий план:

Вступ.

Розділ І. Об’єктивні ознаки захоплення заручників.

1.1 Об’єкт захоплення заручників.

1.2. Об’єктивна сторона захоплення заручників.

Розділ ІІ. Суб’єктивні ознаки захоплення заручників.

2.1. Суб’єкт захоплення заручників.

2.2. Суб’єктивна сторона захоплення заручників.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

За темою “Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу (ст.323 КК України)” такий:

Вступ.

Розділ І. Кримінально-правова характеристика спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

1.1 Об’єктивні ознаки спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

1.2. Суб’єктивні ознаки спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

Розділ ІІ. Спеціальні питання відповідальності за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

2.1. Кваліфікуючі ознаки спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

2.2. Відмежування спонукання неповнолітніх до застосування допінгу від суміжних злочинів.

2.3. Індивідуалізація відповідальності та покарання за спонукання неповнолітніх до застосування допінгу.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

Структурно - описова частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином: 1) спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) розкривається його практична значимість; 3) аналізується нормативний матеріал (закони і підзаконні акти), керівні роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, літературні джерела; 4) наводиться думка студента, слухача по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що мають місце в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обґрунтована. Це значить, що студент, слухач, посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати "життєвість", пріоритет своєї позиції в дискусії.

Дата добавления: 2015-05-31