VI. Методичні рекомендації щодо написання контрольних робіт

Написання контрольної роботи – одна з форм самостійного опрацювання матеріалу курсу студентом. Вона сприяє поглибленню знань з навчальної дисципліни «Конституційне право України, частина 1» і виробленню навичок практичного їх застосування.

Метою контрольної роботи є перевірка засвоєння студентом матеріалу курсу та вміння застосовувати набуті теоретичні знання під час вирішення практичних завдань.

Під час написання контрольної роботи студент повинен продемонструвати вміння самостійно аналізувати конституційне законодавство України, спеціальну літературу, аргументовано давати письмову відповідь на поставлені теоретичні питання та практичні завдання, використовуючи відповідні нормативно-правові акти.

За результатами оцінки контрольної роботи студент – допускається або не допускається до екзамену.

Контрольна робота виконується за варіантом, номер якого відповідає порядковому номеру студента у списку академічної групи (поданого деканатом).

Контрольна робота складається з двох теоретичних питань та задачі.

Приступаючи до виконання як теоретичного так і практичного завдання, студент повинен:

- визначити, до якої теми курсу «Конституційного права України, частина 1» вона належить;

- опрацювати відповідний розділ підручника, навчального посібника, теми конспекту лекцій;

- проаналізувати (на основі вже отриманої та проаналізованої інформації) рекомендовану спеціальну літературу (монографії, статті з періодичних видань) та необхідні нормативно-правові акти, міжнародні документи та ін. джерела);

- зробити самостійний аналіз теоретичних питань за складеним планом з посиланням на відповідну спеціальну літературу і нормативно-правові акти.

Механічне списування з підручника, навчального посібника, монографії, періодичних видань та плагіат за допомогою мережі Інтернет - не допускається. Відповіді на питання повинні бути повними та обґрунтованими.

Загальний обсяг контрольної роботи повинен становити 24 аркуші шкільного зошиту (але не менше 20 аркушів).

Контрольна робота в обов’язковому порядку виконується власноручно студентом у писаному від руки вигляді (в друкованому вигляді контрольна робота не буде зареєстрована на кафедрі та взята на перевірку; буде вважатись, що студент не виконав відповідних завдань).

На титульній сторінці контрольної роботи необхідно зазначити: назву вузу, інституту; назву навчальної дисципліни з якої виконана контрольна робота; варіант завдання; прізвище, ім’я, по батькові, групу, курс, форму навчання студента, а також посаду, прізвище та ініціали керівника курсу; рік і місце виконання роботи.

Під час виконання контрольної роботи студент повинен використати не менше 10 літературних джерел та всі рекомендовані нормативно-правові акти, які потрібні для розкриття відповідних теоретичних питань та обґрунтування відповіді на задачу. В іншому випадку контрольна робота буде відправлена на повторне доопрацювання. Список використаних джерел наведений в кінці роботи повинен повністю відповідати посиланням зробленим у тексті контрольної роботи.

Посилання в контрольній роботі на використані нормативно-правові акти чи спеціальну літературу робляться в порядку використання в тексті, або внизу сторінки.

Відповідно до обраного способу посилання і формується список використаних джерел в кінці контрольної роботи, відповідно до встановлених вимог щодо оформлення літератури.

Якщо зноски зроблені в порядку використання - список використаних джерел формується в єдиному списку (нормативно-правові акти та літературні джерела разом).

Якщо зноски зроблені в кінці сторінки - список використаних джерел формується двома списками:

1. нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою) та міжнародні документи (за наявністю);

2. підручники, посібники, спеціальна література (подається в алфавітному порядку).

За наявності в контрольній роботі цифрових даних, таблиць, зразків і проектів документів та іншого допоміжного матеріалу, який стосується досліджуваних питань – вони оформляються у додатках до контрольної роботи (в кінці контрольної роботи після списку використаних джерел).

У кінці роботи обов’язково необхідно поставити дату виконання контрольної роботи і особистий підпис студента.

У випадку виявлення явних колізій чинного законодавства України чи неоднозначного тлумачення авторами теоретичних питань, допускається консультування з керівником курсу.

Контрольна робота, яка не відповідає встановленим вимогам, а також робота, що дублюється в межах академічних груп курсу, повертається для повторного виконання з обов’язковими письмовими зауваженнями керівника курсу.

Студент повинен подати виконану контрольну роботу на кафедру кримінального права і процесу для реєстрації - до 20 листопада поточного року.

Контрольна робота, що виконана повторно подається на кафедру кримінального права і процесу для перевірки до 1 грудня поточного року.

Якщо студент не зареєстрував на кафедрі кримінального права і процесу у встановлений строк контрольну роботу чи не подав доопрацьовану роботу - він не допускається до екзамену.

VII. Перелік питань підготовки до екзамену.

1. Поняття кримінального закону, його ознаки і значення. Співвідношення термінів “кримінальний закон”, “закон про кримінальну відповідальність”, “кримінальне законодавство” і “кримінальне право”.

2. Чинний Кримінальний кодекс України, його система і загальна характеристика.

3. Система кримінального закону. Загальна і Особлива частини кримінального закону.

4. Структура статей Загальної і Особливої частин кримінального закону. Диспозиція і санкція, їх види.

5. Стаття кримінального закону і норма кримінального права. Поняття, структура і види кримінально-правових норм.

6. Тлумачення кримінального закону. Види тлумачення і їх характеристика.

7. Чинність кримінального закону в просторі. Поняття території України. Місце вчинення злочину.

8. Чинність кримінального закону щодо кола осіб. Чинність кримінального закону щодо громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

9. Чинність кримінального закону у часі. Набрання і втрата чинності кримінальним законом. Час вчинення злочину. Зворотна дія кримінального закону.

10. Поняття та ознаки злочину.

11. Поняття та ознаки малозначного діяння, що формально містить ознаки злочину.

12. Класифікація злочинів у кримінальному законодавстві.

13. Відмінність злочинів від інших правопорушень.

14. Поняття, ознаки та підстава кримінальної відповідальності.

15. Поняття і значення складу злочину. Співвідношення понять "злочин" і "склад злочину".

16. Елементи та ознаки складу злочину. Класифікація складів злочинів та її значення.

17. Склад злочину як специфічна юридична конструкція в кримінальному праві (юридичний склад злочину).

18. Склад злочину як система поєднання юридичних фактів (фактичний склад злочину).

19. Склад злочину як категорія науки кримінального права.

20. Основні функції юридичного складу злочину в механізмі кримінально – правового регулювання.

21. Юридичний склад злочину, кримінально правова норма та диспозиція статей кримінального закону.

22. Поняття кваліфікації злочинів.

23. Загальний механізм кваліфікації злочинів.

24. Формула кваліфікації злочину.

25. Поняття та сутність об`єкту злочину в кримінальному праві України.

26. Види об`єктів злочину та їх характеристика:

27. Загальний об`єкт злочину, його характеристика.

28. Родовий об`єкт злочину, його характеристика.

29. Безпосередній об`єкт злочину. Основний безпосередній об’єкт злочину, додатковий об’єкт злочину.

30. Предмет злочину. Поняття та значення для кваліфікації злочину. Співвідношення об`єкту, предмету злочину та потерпілого.

31. Поняття і значення об`єктивної сторони злочину.

32. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) як основна ознака об’єктивної сторони складу злочину.

33. Умови відповідальності за бездіяльність.

34. Суспільно небезпечні наслідки, їх поняття і види.

35. Злочини з матеріальним та формальним складом.

36. Причинний зв`язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, та його значення у кримінальному праві.

37. Види причинного зв’язку.

38. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.

39. Поняття та ознаки суб`єкта злочину.

40. Фізична особа як ознака суб’єкта злочину.

41. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність.

42. Осудність як обов`язкова умова кримінальної відповідальності.

43. Поняття неосудності, її критерії.

44. Поняття, ознаки та види спеціального суб’єкта злочину.

45. Поняття і ознаки суб`єктивної сторони злочину.

46. Вина як основна ознака суб`єктивної сторони злочину.

47. Поняття та значення форм вини.

48. Поняття і види умислу.

49. Поняття необережності та її види.

50. Складна (змішана) форма вини.

51. Мотив і мета як ознаки суб`єктивної сторони злочину.

52. Помилка в кримінальному праві та її значення при вирішенні питання про кримінальну відповідальність.

53. Казус як невинне заподіяння шкоди.

54. Відмінність казусу від злочинної недбалості.

\

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Дата добавления: 2015-05-31