Середовище текстового процесора

Системи опрацювання текстів, їх функції. Середовище текстового процесора, його призначення та система вказівок. Відкриття та збереження документу. Введення тексту, його редагування і форматування. Перевірка правопису.

Основні складові апаратної частини інформаційної системи, їх функціональне призначення.

БІЛЕТ №4

Пристрої і електронні схеми комп'ютера називають апарат­ною частиною інформаційної системи.

Апаратне забезпечення:

1) процессор (ЦП): - Арифметико-логічний пристрій

Управляючий пристрій

Регістри пам'яті

2) Запам'ятовуючий пристрій: - Оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП)

- Постійний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП)

- Програмований напівпостійний запам'ятовуючий пристрій (ПНЗП)

3)Зовнішні пристрої введення-виведення: - Клавіатура

- Маніпулятори: мишка, трекбол, джойстик, графічний планшет, світлове перо, сенсорний екран

- Накопичувачі на магнітних та оптичних носіях

- Датчики фізичних величин та виконавчі механізми

- Сканер

- Принтер

- Дисплей

- Стример

- Плоттер

- Інші комп'ютери

4) Контролери зовнішніх пристроїв

5) Засоби зв'язку: - Модем

- Факс-модем

Текстовими редакторами (ТР) або текстовими процесорами називають програми для роботи з різними видами текстів (служ­бовими паперами, конспектами лекцій, газетами, журналами, книгами). Серед професійних ТР найпоширеніші Microsoft Word, Лексикон, Multiedit.

Текстові процесори реалізують чотири основні функції:

• Функцію введення.

• Функцію перегляду.

• Функцію опрацювання.

• Функцію відтворення тексту.

Для різних операцій з текстовими документами призначено спеціалізовані додатки: настільні видавничі системи (створення оригіналів-макетів для друку на виробництві); програми-коректори (для опрацювання різного роду помилок); програми-розпізнавання (переклад від сканованих текстів у символьну форму); програми-перекладачі; електронні словники.

Робоче поле ТП — це екран дисплея, на якому відобража­ються результати всіх дій, що виконуються за допомогою ТП. Важливим елементом середовища ТП є інтерфейс — це ті засоби, за допомогою яких користувач може управляти текстовим ре­дактором. Нині найпопулярнішим є інтерфейс у формі меню, з якого спеціальним маркером (виділеним кольором) можна виби­рати різні команди ТП.

Одночасно з меню на екрані висвічується рядок стану, в яко­му дається інформація про поточний стан ТП (режими роботи, позиція курсору тощо).

Текст, що опрацьовується за допомогою ТП, зберігається в оперативній пам'яті і візуально може бути поданий у вигляді ру­лону паперу (поділеного на сторінки у деяких ТП), довжина і ширина якого в більшості випадків не дозволяють цілком спо­стерігати його на екрані.

Переміщуючи курсор, можна переміщувати вікно відносно тексту. Координати курсору в тексті (або на сторінці) — номери рядка і стовпчика, де знаходиться курсор — відображаються в рядку стану.

Текстовий процесор (ТП) — це програма, що дає змогу:

• виконувати введення та редагування тексту;

• операції форматування тексту;

• вставлення малюнків і таблиць,

• перевірку правопису;

• автоматичне перенесення слів;

• складання змістів і безліч інших складних операцій.

Систему команд (вказівок) ТП можна умовно поділити на такі групи:

• команди інтерфейсу;

• команди зміну стану ТП;

• команди переміщення по тексту;

• команди до символьного редагування;

• команди роботи з абзацами;

• пошук за зразком;

• копіювання;

• форматування.

У більшості ТП команди можна виконати двома способами: 1) за допомогою функціональних і управляючих клавіш; 2) вибо­ром пунктів меню

Завантажити або відкрити раніше створений документ можна кількома способами:

• вказівкою Файл/Открыть;

• кнопкою Открыть панелі інструментів;

• комбінацією клавіш Ctrl+О.

Потім у діалоговому вікні Откритие документа вибрати у списку Папка потрібну папку та ім'я документа. Крім того, доку­мент, з яким працювати недавно, можна відкрити, вибравши його ім'я у списку документів, що відображається у нижній час­тині вказівки Файл.

Для збереження документа необхідно клацнути на значку Сохранить, або у меню Файл виконати команду Сохранить, потім ввести ім'я файла і натиснути кнопку Сохранить або клавішу Еnter. Команда Сохранить как використовується, коли треба за­писати файл з новим ім'ям і у новій папці.

Введення тексту в Microsoft Word виконується за допомогою клавіатури по місцеположенню текстового курсору. При нати­сканні клавіші Еnter у документ вставляється символ кінця абза­цу. Для вилучення символів ліворуч від курсору використовуєть­ся клавіша Васкsрасе, а праворуч — Delete. При наборі тексту слід дотримуватися певних правил.

До засобі в редагування текстових документів належать такі дії:

• перевірка правопису;

• перевірка граматики;

• знайти і замінити;

• російсько-український переклад окремих слів, речень і до­кументів.

Форматування документа дає змогу виконувати в текстовому процесорі Word операції верстки. Можуть виконуватися такі операції:

• встановлення параметрів сторінки: полів сторінки, розміру паперу, орієнтації тощо;

• розбивка на сторінки, розділи;

• вставка номерів сторінок, колонтитулів, виносок, закладок, приміток тощо;

• вставка або створення формул, малюнків, таблиць, відео чи звукових фрагментів;

• вставка назв ілюстрацій, перехресних посилань;

• формування сторінки змісту.

При введенні тексту може автоматично перевірятися орфогра­фія. Щоб, наприклад, перевірити український текст, необхідно виконати команду Сервис/ Язык/ Вибрать язык. У вікні Язык ви­брати Украинский.

При наборі слова після натискання на пропуск чи розділовий знак автоматично виконується процедура його порівняння із внутрішнім словником. Якщо слово не знайдено у словнику, воно підкреслюється червоною хвилястою лінією.

Для перевірки орфографії всього документа треба виконати команду Сервис/Правописание, або натиснути на кнопку Правописание на панелі інструментів, або натиснути клавішу F7.

Дата добавления: 2015-05-26