Тема 13: Міжнародне морське право

Методичні поради до вивчення теми:

Міжнародне морське право — інститут міжнародного права, що регулює відносини між державами та іншими суб'єктами міжнародного права стосовно статусу, порядку використання та охорони морських просторів, у тому числі континентального шельфу, морського дна і природних ресурсів моря.

Предметом регулювання міжнародного морського права є порядок взаємовигідного використання державами світового океану в мирних цілях.

Міжнародне морське право ґрунтується на визнанні основних принципів міжнародного права: рівності всіх держав, великих і малих, незастосування сили і загрози силою, вирішення спорів мирними засобами та ін. З цього випливають основні норми міжнародного права: свобода користування відкритим морем всіма державами світу як тими, котрі мають, так і тими, котрі не мають доступу до моря; право рівного користування природними ресурсами морських просторів і морського дна, принцип загальної спадщини людства.

Тема 13 є логічним продовженням теми 3 “Територія в міжнародному праві”, основні положення якої необхідно пригадати. Опрацювання матеріалу теми слід розпочати із ознайомлення з основними джерелами галузі, якими виступають чотири конвенції з морського права 1958 року і Конвенція ООН з морського права 1982 року. Оскільки структура даної теми походить від класифікації морських просторів, Вам необхідно скласти детальну схему поділу морських просторів на види, використавши такі критерії, як правовий статус і правовий режим територій.

Питання, присвячені окремим видам морських просторів, включають, як правило, такі елементи: поняття того чи іншого виду морських територій та його склад (наприклад, склад внутрішніх морських вод); основні правові джерела, нормами яких встановлюється статус і режим використання даного виду території; правовий статус території (поширюється чи не поширюється суверенітет прибережної держави); особливості правового режиму (передусім, порядок заходу іноземних суден, промислової та дослідницької діяльності); здійснення кримінальної і цивільної юрисдикції певної держави на даній території й іноземних суднах.

Крім перелічених вище універсальних елементів, майже кожне питання включає певні специфічні складові. Так, у питанні про внутрішні морські води спеціальну увагу потрібно приділити режиму морських портів і, зокрема, порядку заходу в них іноземних ядерних суден і військових кораблів. У вказаному і в питанні про територіальне море слід згадати про імунітет від кримінальної і цивільної юрисдикції прибережної держави іноземних державних некомерційних суден.

У питанні 3 про прилеглі зони варто звернути увагу на те, що міжнародне право передбачає можливість створення лише чотирьох видів таких зон. У питанні про континентальний шельф і виключну економічну зону (не плутати зі спеціальними економічними зонами на державній території) дуже важливо усвідомити особливості правового статусу цих територій: суверенітет прибережної держави на них не поширюється, але остання має щодо цих територій певні суверенні права.

У питанні про режим відкритого моря важливою складовою є перелік і характеристика шести “свобод відкритого моря”. У питанні про міжнародні протоки потрібно чітко визначити види проток (залежно від того, які види морських просторів вони з’єднують), пов’язавши ці особливості з видами проходу суден через протоки (транзитний або мирний і безперервний прохід).

Наведену вище схему розгляду питань теми рекомендується використати для складення порівняльної таблиці видів морських просторів.

Потрібно в рамках теми також звернути увагу на проблеми господарської діяльності людей на морі та проведення науково-дослідних робіт на території сучасного моря.

Завдання для самопідготовки

1. Ознайомитися з рекомендованою літературою до теми, скласти опорний конспект та підготуватися до обговорення основних питань практичного заняття:

План практичного заняття:

1. Поняття, принципи та джерела міжнародного морського права.

2. Простори, що входять до складу території прибережної держави.

3. Прилегла зона, континентальний шельф, виключна економічна зона: поняття, правовий режим.

4. Правовий режим відкритого моря.

5. Міжнародні судноплавні протоки, канали і річки.

2. Виписати у словник правничої термінології та дати визначення основних термінів і понять:

міжнародне морське право, відкрите море, територіальне море, внутрішні морські води, "історичніх затоки", виключна (виняткова) економічну зона, архіпелажні води, замкнуте або напівзамкнуте море, континентальний шельф, міжнародний канал, міжнародний район морського дна, прилегла зона, протока, морське піратство.

3. Опрацювати питання теми, винесені на самостійне вивчення:

1. Розвиток міжнародного морського права.

2. Міжнародні морські організації.

3. Правові питання надання допомоги та порятунку на морі.

4. Правовий статус морських суден.

4. Виконати тестові завдання для самоконтролю знань з теми:

1. Боротьба с піратством на морі може здійснюватися:

а) країною реєстрації судна, яке потерпіло;

б) країною фрахтувальника (орендаря) судна, яке потерпіло;

в) країною-учасницею ООН;

г) будь-якою країною.

2. Ширина прилеглої зони, встановленої прибережною державою від вихідних ліній територіального моря, має становити:

а) 24 морських миль;

б) 42 морських миль;

в) 54 морських миль;

г) 56 морських миль.

3. Морське судно є:

а) територією країни, яка побудувала це судно;

б) територією країни, чиї громадяни знаходяться на борту судна;

в) територією країни, де зареєстровано це судно;

г) територією країни, під чиїм прапором йде це судно.

4. Територіальні води держави закінчуються:

а) на відстані 3 м. миль від внутрішніх вод

б) на відстані 3 м. миль від берега

в) на відстані 12 м. миль від берега

г) на відстані 12 м. миль від внутрішніх вод

5. Внутрішні морські води:

а) належать прибережним країнам;

б) належать всім країнам;

в) нікому не належать;

г) інша відповідь.

6. Виключна економічна зона може використовуватися:

а) прибережними країнами

б) країнами, які отримали дозвіл від країни, що встановила цю зону

в) країною, яка встановила цю зону

г) інша відповідь.

7. Конвенція ООН з морського права була прийнята у:

а) 1966 році;

б) 1975 році;

в) 1982 році;

г) 1991 році.

8. Згідно з Конвенцією ООН з морського права 1982 року іноземні судна мають право мирного проходу через:

а) внутрішні води країни;

б) “історичні затоки”;

в) територіальне море;

г) акваторії портів.

9. Додаткова морська зона, яка встановлюється прибережною державою за межами її територіального моря для здійснення в ній контролю з метою забезпечення виконання іноземними суднами іміграційних, митних, фіскальних і санітарних правил – це:

а) виключна економічна зона;

б) прилегла зона;

в) континентальний шельф;

г) внутрішні води.

10. Прибережна держава має право встановити виключну економічну зону шириною:

а) 12 морських миль;

б) 100 морських миль;

в) 200 морських миль;

г) 300 морських миль.

& Література до теми

Основна: 1-5.

Додаткова:

Джерела – 40,48,81,85,105,118,122,126,140,151,153,157,161,162,

164,170,176,182,254,255

Навчальні посібники – 271,272,274,276-279,284-287,289-292,295,301,

302,304,306,307,310,311

Спеціальна література – 361-363

Довідкова література – 399-403

Дата добавления: 2015-05-31