Модульна робота № 1

Додаткова

Основна

Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. – К.: Український центр духовної культури, 2000. – 374 с.

Мид Дж.Г. Интернализованные другие и самость // Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – С.224-227.

Мид Дж.Г. От жеста к символу // Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – С.215-224.

Парсонс Т. О структуре социального действия. – М.: Академический Проект, 2000. – 880 с.

Парсонс Т. Соціальна структура і особистість. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2011. – 338 с.

Парсонс Т. Система современных обществ. – М.: Аспект-пресс, 1998.

Американская социология: перспективы, проблемы, методы. – М.: Прогресс, 1972. – С.25-37, 360-379.

Мид Дж.Г. Аз и я // Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – С.227-237.

Мид Дж.Г. Психология пунитивного правосудия // Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – С.237 – 259.

Критика современной буржуазной теоретической социологии. – М.: Наука, 1977. – С. 18-42, 68-94.

Ионин Л.Г. Понимающая социология. – М.: Наука, 1979. – С.48-86.

Мертон Р. Социальная теория и социальная структура (фрагменты). – К.: Ин-т социол., 1996. – С.81-108.

Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личность и место социальных систем // Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – С.448-464.

Парсонс Т. Функциональная теория изменения // Американская социологическая мысль: Тексты. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – С.464-480.

Тернер Дж. Структура социологической теории. – М.: Прогресс, 1985. – С. 42-124, 219-270.

1. Який метод є визначальним для філософії Маркса?

А. Спекулятивний.

Б.Діалектики понять.

В. Структурно-функціональний.

Г. Історико-матеріалістичний.

Д. Позитивний.

2. Що чи хто є основною продуктивною силою суспільного виробництва, за К.Марксом?

А. Ідеологія.

Б. Знаряддя праці.

В. Капіталісти.

Г. Робітники.

Д. Люди.

3. Як Маркс називає клас, що усвідомив свій матеріальний інтерес?

А. Революційний клас.

Б.Клас в собі.

В.Клас для себе.

Г. Клас для інших.

Д. Історичний клас.

4. Що в ідеології є визначальним за Марксом?

А. Усвідомлення власного матеріального інтересу.

Б. Самосвідомість класу.

В. Хибна свідомість.

Г. Реакційна свідомість.

Д. Прогресивна свідомість.

5. Що найбільш суттєве змінюється в результаті соціальних революцій, за Марксом?

А. Панівна ідеологія.

Б. Панівний клас.

В. Панівна форма власності.

Г. Форма правління.

Д. Панівний спосіб матеріального виробництва.

6. Що таке «соціальний реалізм» за Дюркгаймом?

А. Примат індивідуального над соціальним.

Б. Примат соціального над індивідуальним.

В. Діалектика індивідуального і соціального.

Г. Домінування фактів колективної свідомості.

Д. Домінування фактів внутрішнього соціального середовища.

7. Що з перерахованого є, згідно Е.Дюркгайму, соціальними фактами у строгому сенсі слова?

А. Емоційні стани.

Б. Рефлексивні стани.

В. Колективні уявлення.

Г. Архетипи.

Д. Ідеології.

8. Які типи права визначають основні типи соціальної солідарності, за Е.Дюркгаймом?

А. Конституційне.

Б. Карне.

В. Земельне.

Г. Реститутивне.

Д. Сімейне.

9. Що таке «аномія», за Дюркгаймом?

А. Беззаконня.

Б. Соціальна патологія.

В. Втрата мотивації до дії.

Г. Втрата соціальними нормами мотиваційної сили.

Д. Повна свобода.

10. Яка теза належить лише Дюркгайму?

А. Все соціальне є священним.

Б. Все соціалістичне є священним.

В. Все розумне є священним.

Г. Все розумне є дійсним.

Д. Все священне є соціальним.

11. Який метод пізнання є адекватним при пізнанні життя, за Зіммелем?

А. Співпереживання.

Б. Порівняння.

В. Інтроспекція.

Г. Розуміння.

Д. Спостереження.

12. Що з нижче перерахованого не є соціальною формою, за Зіммелем?

А. Соціальний тип.

Б. Соціальна матерія.

В. Соціальні конфлікти.

Г. Соціальні інститути.

Д. Соціальні моделі.

13. Чим є, по своїй суті, соціальна реальність за Г.Зіммелем?

А. Соціальним процесом.

Б.Соціальною субстанцією.

В. Соціальними групами.

Г. Соціальною солідарністю.

Д. Соціальним виробництвом.

14. Що врівноважує соціальну диференціацію, за Зіммелем?

А. Соціальна індиферентність.

Б. Соціальна інтегральність.

В. Соціальна інтеграція.

Г. Соціальна дезінтеграція.

Д. Соціальна конфліктність.

15. Як ще називає чисті соціальні форми Зіммель?

А. Справжні.

Б. Типові.

В. Ідеальні.

Г. Релігійні.

Д.Ігрові.

16. Як називав свою соціологію М.Вебер?

А. Діюча.

Б. Системна.

В. Волюнтаристська.

Г. Розуміюча.

Д. Чутлива.

17. Що не є основним типом соціальної дії, за М.Вебером?

А. Легальна дія.

Б. Ціле-раціональна дія.

В. Традиційна дія.

Г. Афективна дія.

Д. Ціннісно-раціональна дія.

18. Що таке матеріальна раціональність, за М.Вебером?

А. Раціональність виробництва.

Б. Раціональність психологічних станів.

В. Раціональність цінностей.

Г. Раціональність матеріальних цінностей.

Д. Раціональність речей.

19. Які типи панування не належать до основних за М.Вебером?

А. Легітимний.

Б. Легальний.

В. Традиційний.

Г. Демократичний.

Д. Харизматичний.

20. Яке запропоноване М.Лютером поняття набуло знакового характеру для протестантизму як соціального руху, за М.Вебером?

А. Бог.

Б. Прибуток.

В. Праця.

Г. Покликання.

Д. Принцип.

Змістовий модуль 2.

Інституційні та позаінституційні виміри суспільного життя

Тема 8. Значущість соціальних інститутів у суспільному житті. – (4 год.)

Лекція (2 год) .

Поняття соціального інституту. Функціональне витлумачення соціальних інститутів у позитивізмі. Антропологічна концепція соціальних інститутів А.Гелена. Раціоналістична модель соціальних інститутів М.Вебера. Ціннісні аспекти функціонування соціальних інститутів.

Системні і соціальні інтеграції суспільства (Д.Локвуд, Ю.Хабермас). Системні інтеграції суспільства і соціальні інститути. Соціальні інтеграції суспільства і соціокультурний вимір суспільного життя.

Інституціональна структура суспільства. Унікальність сполучення соціальних інститутів для кожного суспільства: історичні, функціональні та ціннісні аспекти.

Основні виміри функціонування і дослідження соціальних інститутів. Інституціональні ідеї. Інституціональна діяльність. Інституціональні відносини. Інституціональні цінності та норми. Інституціональні організації. Приклад включення індивідів до інституту сім’ї згідно методології феноменологічної соціології (А.Шюц, П.Бергер, Т.Лукман).

Альтернативні інституціональним структури суспільства. Поняття спілки у М.Вебера. Поняття громадськості у Ю.Габермаса. Комунікація і контркультура (М.Горкгаймер, Е.Фромм, Г.Маркузе).

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Виявіть відмінності між теорією соціальних інститутів у позитивістській версії, версії феноменологічної соціології та версії критичної соціальної теорії.

2. Простежте основні етапи інституалізації згідно методології феноменологічної соціології та теорії критичного раціоналізму К.Поппера.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення соціального інституту.

2. У чому відмінність системних інтеграцій від соціальних?

3. Що таке інституціональна структура суспільства?

4. Назвіть основні виміри функціонування і дослідження соціальних інститутів.

Рекомендована література.

Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П.Бергер, Т.Лукман [Перевод Е. Руткевич]. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.

Луман Н. Социальные системы. Очерк общей теории / Н. Луман; [пер. с нем. И. Д. Газиева; под ред. Н. А. Головина]. – СПб.: Наука, 2007. – 648 c.

Поппер К. Открытое общество и его враги. - В 2-х т.т. - М.: Феникс, 1992.

Хоркхаймер М. Диалектика просвещения: Философские фрагменты / М. Хоркхаймер, Т. В. Адорно; [пер. с нем.]. – М.-СПб.: Медиум. Ювента, 1997. – 311 с.

Шелер М. Проблемы социологии знания / Пер. с нем., коммент., послесл. А.Н. Малинкина. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2011. – 303 с.

Тема 9. Суспільна та інституційна свідомість. – (4 год.)

Лекція (2 год) .

Суспільна природа свідомості. Поліструктурність суспільної свідомості.

Поділ суспільної свідомості за суб’єктами. Свідомість суспільства. Свідомість народу. Свідомість нації. Свідомість маси. Свідомість класу (К.Маркс, Д.Лукач, М.Горкгаймер). Свідомість соціальної групи. Свідомість індивіда.

Рівні суспільної свідомості. Емпірична і теоретична свідомість. Повсякденна свідомість і життєвий світ. Види суспільної свідомості. Політична свідомість. Правова свідомість. Моральна свідомість. Естетична свідомість. Філософська свідомість. Релігійна свідомість. Сфери суспільної свідомості. Суспільна психологія (Г.Тард). Стани суспільної свідомості. Духовна атмосфера. Світогляд. Громадська думка.

Наявне і належне у суспільній свідомості. Суспільний ідеал та шляхи його досягнення – трансцендентний та іманентний суспільний ідеал. Поняття ідеології (К.Маркс, К.Маннгайм, франкфуртська школа, Н.Луман, Ю.Габермас). Утопія і утопічна свідомість (К.Маннгайм). Типи утопій. Функції утопій.

Свідомість і соціальна самоідентичність (Е.Сміт). Уявлені спільноти (Б.Андерсон). Соціальний конструктивізм. Поняття множинної соціальної ідентичності.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Проаналізуйте поняття класової самосвідомості у теорії Д.Лукача.

2. Виявіть відмінність співвідношення ідеології та утопії у К.Маннгайма та П.Рікера.

3. Проаналізуйте та порівняйте соціальні причини появи утопій та антиутопій та їхні соціальні функції.

Контрольні запитання та завдання

1. В чому відмінність понятійного та метафоричного використання поняття «суспільна свідомість»?

2. В чому відмінність уявлень про суспільний ідеал у філософії І.Канта та Ґ.Геґеля?

3. Що таке уявлені спільноти?

4. Як можлива множинна соціальна ідентичність?

Тема 10. Суспільна та інституційна діяльність і соціальна комунікація. – (6 год.)

Лекція (2 год) .

Раціоналізація суспільства як зміщення акценту з неінституціалізованих форм діяльності на інституціналізовані. Формальна раціональність як мережа соціальних інститутів.

Соціальний суб’єкт як суб’єкт пізнання у німецькій класичній філософії. Суспільна практика і проблема суб’єкта соціальних змін у марксизмі. Критика філософією життя одномірного розуміння поняття суб’єкта (Ф.Ніцше, В.Дільтей). Поняття інтерсуб’єктивності у феноменології Е.Гусерля і його послідовників. Критика суб’єкт-об’єктної парадигми пізнання М.Гадеґґером. Джерела розуміння у філософській герменевтиці Г.-Г.Гадамера. Поняття актора у сучасній соціальній філософії (американська школа, Ю.Габермас). Стратегічна і комунікативна дія.

Соціальні групи як суб’єкти соціальної дії. Проблема колективної ідентифікації і колективної соціальної дії. Поняття соціальної маси і народу (Ж.-Б.Віко, К.Ясперс, Х.Ортега-і-Гассет). Соціалізація. Поняття соціальної ролі (Дж.Мід, Т.Парсонс, Я.Морено, Е.Бернс). Засвоєння і створення соціальних ролей.

Поняття соціальної комунікації. Парадигмальний поворот до теми комунікації у філософії. Критика теорій маніпуляції. Рамкові умови забезпечення соціальної комунікації.

Семінар 6. – 2 год.

1. Поняття утопії. Класичні утопії Давнього світу.

2. Утопія і суспільний ідеал.

3. Утопія й ідеологія.

4. Утопія й антиутопія.

5. Дія і комунікація. Роль людини в житті суспільства.

6. Еліта і маси. Соціальні групи як суб’єкти соціальної дії.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Проаналізуйте специфіку розгляду людини як суб’єкта соціальної дії та як носія соціальних якостей.

2. Що характеризує колективну соціальну дію?

3. Проаналізуйте специфіку розгляду соціальних процесів під кутом парадигми соціальної комунікації.

Контрольні запитання та завдання

1. Чим відрізняються інструментальна та комунікативна раціональність як основа різних типів соціальної дії?

2. В чому специфіка маси як суб’єкту соціальної дії?

3. Як функціонують еліти у високо диференційованому суспільстві?

Рекомендована література.

Дата добавления: 2015-05-26