Прибуток, його сутність та види. Теорії прибутку

Капітал як економічна категорія і фактор виробництва.

1. Предметно-функціонального підходу, згідно з яким капітал ототожнюється з нагромадженою працею, призначеною для подальшого виробництва або продажу з метою одержання доходу.

У межах цього підходу значного поширення набув аналіз капіталу як фактора виробництва, що впливає на результати підприємницької діяльності і приносить дохід власникові. При цьому підкреслюється особливе місце капіталу в системі економічних ресурсів, зумовлене його високою мобільністю, похідним характером формування та роллю, що опосередковується.

Аналіз матеріально-речового змісту капіталу постійно розширюється за рахунок збагачення діапазону видів нагромадження праці та певних благ, однак не дає можливості виявити джерело зростання підприємницького доходу та розкрити його соціально-економічний зміст.

2. Соціально-економічного підходу, згідно з яким капітал трактується як економічна категорія — специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов. Особливістю соціально-економічного підходу є прагнення охарактеризувати суспільно-економічну сутність капіталу в органічному взаємозв'язку з економічними відносинами та виявити джерело самозростання вартості.

Розглядаючи капітал як самозростаючу вартість, К. Маркс трактував його як капіталістичні виробничі відносини експлуатації найманої праці.

1. Меркантилісти доходили висновків, що прибуток виникає у сфері обігу, а його безпосереднім джерелом є зовнішня торгівля.

2. А. Сміт: а) прибуток — це дохід на капітал, отриманий особою, яка вкладає його у справу; б) прибуток — це винагорода за працю з нагляду та управління;

3. Д. Рікардо: прибуток — це частина вартості, що залишається після вирахування заробітної плати.

4. Ж.Б. Сей визначав прибуток як дохід, що має такі форми вияву: процент, тобто дохід на капітал, та підприємницький дохід, тобто винагорода за талант, організаторську діяльність, дух порядку й керівництва.

5. Дж.С. Мілль: прибуток — винагорода підприємця за утримання від споживання;

6. К. Марксі прибуток — це результат неоплаченої праці найманих працівників, похідна та перетворена форма додаткової вартості! яка виступає на поверхні явища як породження всього авансованого капіталу.

7. Е.Бем БаверктаА. Маршалл: прибуток — плата за ризик.

8. Дж.Б.Кларк: розглядав два стани економіки: статичний, в якому формуються такі форми доходів, як заробітна плата, процент, рента та підприємницький дохід як оплата управлінської праці; динамічний, якому властиві як всі названі вище форми доходів, так і прибуток як специфічний вид доходу.

9. И. Шумпетер: прибуток — це винагорода за новаторство, впровадження технічних, комерційних, організаторських та фінансових нововведень.

10. Дж. Робінсон та Е. Чемберлін: прибуток — результат монопольної влади на ринку, яка виникає внаслідок обмеження конкуренції.

Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми) витратами виробництва.

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.

Нормальний прибуток — звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу.

Чистий прибуток — прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов'язковими платіжними зобов'язаннями.

Трактування прибутку фірми (підприємства) сучасне: прибуток трактується як виражений у грошовій формі чистий дохід підприємства на вкладений капітал, різниця між загальною виручкою від реалізації (валовим доходом) і сукупними витратами підприємства

Дата добавления: 2015-05-26