Привілеї на виняткові права Лева Сапєги видати Статут Великого князівства Литовського 1588

Повторюються положення попереднього статуту. Государ держави обіцяє захищати всіх людей у ​​державі, їх свободи і вольності. Положення ці тільки проголошувалися. У статтях дається перерахування всіх князів Литовських, крім Стефана Баторія, що свідчило про те, що зміни дані їм поширюються на цей проект Статуту.
Про вольності шляхетських.
Також ми, господар, обецуем словом нашим за нас і за нащадки Наші, великі князі литовські, під критим ж обов'язком нашим, яко виший у першо артикуле їсть описано, іж всих князів і панів рад, яко духовних, так і світських і всих врядніков земських і челядь, панів хоруговних, шляхту, ріцерства, міщан і всих людей посполитих у Великому князстве Литовському і під всих землях того паньство, травнем заховать при свободах і вольності хрестіяньскіх, в яких вони, яко люди хвилі, хвилі обіраючі зстародавна та з вічних своїх продков собе панів а господарів великих князів литовських, жили і справовалісе прикладом і способом хвилі паньство хрестіяньскіх, ровнуючі а проте маючи, і тих вольностей уживаючи, з суседи і братією своєю ріцерством та іншими стани народу коруни польське, а особливо над то при свободах і вольностях на привильє лістех великих князів литовських, продков наших».
У статтях 5, 6, 10 повторюється положення статей попередніх статутів і підтверджуються права шляхти.
Чужинець, який має нерухомість у князівстві Литовському, користується правами шляхти, що підтверджується шляхетськими законами і порядками.
Про чужоземцу, наганеном про шляхетство і про набитью через нього осіли.
... А клоччя б який чужоземец, приїхавши до тутешнього паньство нашого, купив і Яким кольвек слушної звичаєм набив собе именье шляхетське, а хотів вольності шляхетських ужіваті, тоді перший маєт указат перед навряд критим, де купив маєток, коли їсть правдивий шляхтич. А де б того не показав, тоді хоча именье купити, предсе з вольностей шляхетських веселітісе та їх ужіваті не маєт і під хоругов'ю заровно з шляхтою стояти не маєт».
У артикулі 24 введена нова норма, яка свідчить про зароджуються буржуазних відносинах у державі. Шляхтичі, які займаються торгівлею, все одно зобов'язані, за рішенням Сейму, нести військову службу.
Про шляхті, які, маєтки свої попродавші, ліфою се бавять.
Уставуем: якби який шляхтич маєток своє продавши, в місці мешкаючи, з ліфи жив, унікаючі служби земське військове, такі предсе з суми своее пенежное вінні службу земську служити Водла уфалей на той час соймовое, під втраченим всього добра свого».
Стаття говорить про те, що простим людям не дозволено купувати шляхетські землі. Тільки в 1775 р. міщанам дозволили мати право про спадкування шляхетського надбання.
Про непрівлащенье вольностей шляхетських людем простого стану.
... Прото аби доми шляхетські не сходили, тоді те вару, іж простого стану чоловек, не осегнувші первей від нас, господаря, вольності шляхетське, маєтків і грунтів шляхетських нікоторім звичаєм поседаті, ани куплею своєю на вічність отримають не можеть».
Положення статті регламентує захист прав людини. Під загрозою покарання забороняється обмежувати самовільно людини, який не був визнаний винним в судовому порядку.
Хто б шляхтича взяв до везіння свого свовольне, і над ним се паставіл альбо його у везінню сміхота.
... Кому ж кольвек від кого трафив, жеби явне змоцнівшіся альбо таемної сам через себе або через слуги піддані свої кого іншого взяв до везіння свого, чоловека невинного і правом непереконаного.
... Оно таке безправье терпячий, м... оц'ю звірхності нашое господарськоє через посланця нашого, або через воєводу альбо старосту того повіт, де ся те деят будеть, за листом та посланців його, маєт бити наперво з везіння винят і випущон».
Стаття зобов'язує кожну людину поважати в обов'язковому порядку людські і божі закони. Ця стаття діє для всіх без винятку для самих привілейованих станів держави.
Про забиті чоловека простого верніться від шляхтича.
... Якщо б який шляхтич з зуфалства, з опілства і без Данья причини своволне, умисльне, легце поважаючі право посполите а паствечіся над створенням Божим, чоловека простого стану, не шляхтича, забив, а був би спійманий заразом на гарячому учінку в годині, виший в сем статуті на гарячий учінок замероном, таковий щляхтіч за слушної доводом маєт бити горлом каран, кром головщізни.

Дата добавления: 2015-05-26