Навчальний проект

ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1. Особисті немайнові правовідносини подружжя.

2. Правовий захист дітей у міжнародному законодавстві.

3. Шлюбний договір: правове регулювання в Україні та за кордоном.

4. Правове регулювання захисту сімейних прав.

5. Акти цивільного стану, їх класифікація та реєстрація.

6. Правовий статус батька за сімейним законодавством України.

7. Правовий статус жінки за сімейним законодавством України.

8. Проблема усиновлення дітей іноземними громадянами.

9. Органи реєстрації актів цивільного стану.

10. Правовий захист дітей-сиріт в Україні.

11. Правовий статус дитини в Україні.

12. Правове регулювання інституту «шлюбу» в Україні та за кордоном.

13. Міжнародно-правове регулювання статусу жінки.

14. Захист материнства і батьківства.

15. Державні форми утримання дітей, позбавлених батьківського піклування.

16. Сімейні форми утримання дітей, позбавлених батьківського піклування.

17. Особисті та майнові правовідносини батьків і дітей.

18. Правовий статус інших членів сім»ї.

19. Майнові правовідносини подружжя.

20. Опіка і піклування як форми сімейного утримання дітей, позбавлених батьківського піклування.

21. Договори у Сімейному кодексі України.

22. Захист сімейних прав та інтересів у Сімейному кодексі України.

23. Правове регулювання укоалення та розірвання шлюбу.

24. Джерела сімейного права України.

25. Державна сімейна політика в Україні.

Методичні рекомендації

Курсова робота – це самостійна, під керівництвом викладача, письмова реферативно-дослідницька робота за обраною студентом темою, яка містить теоретичний матеріал, аналіз нормативно-правової бази, судової практики або правозастосовчої практики, а також висновки щодо проблеми, яка досліджувалася, і пропозиції щодо удосконалення законодавства, локальних нормативно-правових актів або їхнього застосування.

У процесі підготовки до написання роботи студент повинен вивчити досить об»ємний спектр нормативно-правових актів: Конституцію України, міжнародні нормативно-правові акти, Сімейний кодекс України, Закони і підзаконні акти, локальні нормативно-правові акти, постанови Пленуму Верховного Суду України, місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоуправління, тощо. Детальне опрацювання юридичної літератури дасть можливість зорієнтуватися у наукових концепціях юридичної науки і суттєво доповнить зміст курсової та кваліфікаційної роботи.

Курсова робота виконується після закінчення вивчення дисципліни «Сімейне право України» і має свідчити, що студент оволодів професійними знаннями у достатньому об»ємі, вміє опрацьовувати нормативно-правовий матеріал, спеціальну літературу і використовувати їх для вивчення і узагальнення практики. Окрім цього, у роботі необхідно показати вміння послідовно та юридично грамотно охарактеризувати окремі питання теми з посиланнями на відповідну навчальну та монографічну літературу, критично оцінювати наукові погляди юристів, теоретичні положення, виявляти їх відповідність не тільки чинному законодавству, але й потребам практики. При цьому слід уникати безпідставної, неаргументованої критики, пам»ятаючи, що кожне зауваження має бути підкріплене аргументами і висновками.

При цитуванні джерел необхідно користуватися мовою оригіналу. Однак, курсова робота –це не збірка цитат. Студент повинен показати вміння самостійно сформулювати думку з того чи іншого питання і її обґрунтовувати.

Під час написання роботи студенту необхідно пом»ятати, що це юридична робота, відповідно і мова викладу має бути конкретною, із застосуванням юридичних термінів, логічною, витриманою, і ні в якому разі не публіцистичною.

Важливим є збір та аналіз практичного матеріалу. Аналіз практики проводиться як із погляду її відповідності законодавству, так і у плані наукових поглядів тих чи інших науковців і самого автора роботи.

Робота має розпочинатися вступом, у якому автор повинен обґрунтувати актуальність теми, її практичне значення, вказати наскільки розробленою є тема у навчальному і науковому планах, посилатися на прізвища науковців, роботи яких з даної проблематики є опублікованими, вказати на використані юридичні джерела. Потім студент повинен у загальному сформулювати мету та завдання, які він ставить перед собою у цьому дослідженні, предмет і методи дослідження.

Робота закінчується висновками і пропозиціями, які автор сформулював у результаті проведеного дослідження.

Дослідження повинно бути належно оформлене. Після опрацювання джерел та літератури необхідно скласти план роботи (складний), кількість основних питань має бути обмеженою 2-4 розділами, які вибірково можуть бути поділені на підрозділи (параграфи). Назви розділів і підрозділів мають відображатися не тільки у плані роботи, а також і в тексті. Об»єм роботи не перевищує 25-30 друкованих листків формату А-4.

Необхідно робити посилання на використані джерела у тексті в квадратних дужках [ 15; 27], де перша цифра означає № джерела у списку літератури, а друга – № сторінки у вказаному джерелі.

Перелік використаних джерел має укладатися із дотриманням встановлених бібліографічних вимог. Перелік містить як нормативно-правові акти, розміщені за юридичною силою з точною вказівкою місця публікації, так і спеціальну літературу, розміщену за алфавітом прізвищ авторів або назв видань (окрім підручників і посібників необхідно використати статті за останні 1-3 роки таких журналів, як «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Юридична Україна», «Бюлетень Міністерства юстиції України», газети «Юридична практика» та інших). Усього джерел не повинно бути менше 15 для курсової роботи.

Робота подається на кафедру в встановлені терміни, рецензується і лише після цього допускається до захисту. Для захисту наукової роботи студент готує усний виступ на 5-7 хвилин. Після виступу він повинен кваліфіковано відповісти на запитання членів комісії та присутніх.

Більш загальна інформація міститься у Методичних рекомендаціях щодо написання та оформлення курсових робіт /Укл. В.М.Бабенко, Н.В.Устенко. – Кіровоград, 2008. – 16с.; Загальні методичні рекомендації до написання кваліфікаційних робіт / Укладачі Бабенко В.М., Рябець С.І. – Кіровоград: РВВ КДПУ імені Володимира Винниченка, 2008. – 36 с.; Положення про кваліфікаційні роботи в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка. (затверджене вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Протокол № 7 від 28 січня 2008 року).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ:

Наукова робота оцінюється як самостійний вид навчальної діяльності студента. З огляду на це, на її оцінку впливають:

- оригінальність роботи – самостійність, не традиційність підходів;

- науково-теоретичний рівень змісту – теоретична обґрунтованість теми, використаний науковий апарат;

- наявність навичок розробки і вирішення наукової проблеми- - вміння самостійно опрацьовувати нормативно-правові акти та юридичну наукову літературу, виділяти і порівнювати наукові концепції;

- використання емпіричних, емпірико-теоретичних та теоретичних методів дослідження, самостійний підхід до аналізу юридичних явищ та процесів;

- правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.

Кінцева оцінка є узагальненням таких показників:

-якість виконаної роботи та попередня оцінка;

- виступ студента на захисті;

-відповіді на запитання під час захисту роботи.

Оцінка «відмінно» А якщо роботу виконано вчасно у повному обсязі з дотриманням вимог самостійності, глибокого аналізу юридичної літератури, нормативно-правових актів, творчим підходом, наявності обґрунтованих висновків, правильного оформлення, а при захисті – вільного володіння матеріалом і вичерпних відповідей на поставлені запитання. У роботі відображена особиста точка зору автора на досліджувану проблему. Кваліфікаційним роботам притаманне аналітичне визначення мети, завдань.,об»єкту та предмета дослідження, елементів новизни та практичного значення, загальнонаукових і конкретно-спеціальних методів дослідження.

Оцінка «добре» В - робота виконана самостійно. Вона характеризується науковою достовірністю, глибиною та повнотою розкриття теми, творчим підходом, багатим фактичним матеріалом, самостійно дібраними аргументами, прикладами, кількість яких достатня для обґрунтованих висновків і узагальненя. У роботі відображена особиста точка зору автора. У той же час у роботі присутні незначні змістові помилки, незначні вади в оформленні. Під час захисту студент чітко сформулював мету роботи, її завдання, коротко і доступно виклав зміст і зробив узагальнені висновки. Аргументовано відповів на всі запитання.

Оцінка «добре» С - робота виконана самостійно, характеризується достовірністю розкриття теми, творчим підходом, належним фактичним матеріалом, самостійно дібраними аргументованими прикладами, кількість яких достатня для обґрунтованих висновків і узагальнень. Подекуди простежується порушення послідовності викладення матеріалу, надмірне цитування або відсутність посилання на цитовані джерела. Трапляються незначні фактичні та мовленнєві помилки. В оформленні роботи теж є невеликі недоліки. Під час захисту студент чітко виклав мету, завдання, зміст і зробив узагальнені висновки. Аргументовано відповів майже на всі запитання.

Оцінка «задовільно» D ставиться, якщо робота написана самостійно. Простежується спроба обґрунтування актуальності теми, мети та завдань. Проте загальний зміст роботи недостатньо структурований, не повною мірою відповідає плану. Робота тяжіє до описовості, інколи порушується логіка викладу матеріалу. Не завжди вмотивованим є цитування НПК, ними переобтяжені окремі розділи. Необгрунтовані окремі судження. Трапляється компілювання думок різних вчених.

Наявні орфографічні, пунктуаційні, граматичні та стилістичні помилка. У оформленні роботи теж трапляються недоліки.

Під час захисту студент не достатньо чітко сформулював мету роботи та її завдання, не зміг чітко і доступно викласти зміст і зробити узагальнені висновки. Відповіді на запитання не завжди аргументовані.

Оцінка «задовільно» Е виставляється за умов, якщо робота написана самостійно. Простежується спроба обґрунтування актуальності теми, мети і завдань. проте загальний зміст роботи недостатньо структурований, не повною мірою відповідає плану. Робота тяжіє до описовості, порушується логіка викладу матеріалу, не завжди вмотивованим є введення цитат з нормативно-правових актів, переобтяжені ними окремі параграфи, необґрунтовані окремі судження. Зустрічається механічне неосмислене поєднання думок юристів-науковців.

Трапляються фрагменти з підручників або спеціальних робіт, що переписані дослівно.

Робота схематична.

Наявні орфографічні, пунктуаційні, граматичні і стилістичні помилки.

У оформленні роботи простежуються значні недоліки.

Під час захисту студент недостатньо чітко сформулював мету. Завдання робот и, не зміг достатньо аргументовано викласти зміст теми і зробити узагальнені висновки.

Оцінка «незадовільно» FX ставиться, якщо простежується спроба обґрунтувати актуальність, мету та завдання теми. Проте, робота не структурована, схематична. Матеріал не розкриває тему.

В оформленні роботи наявні значні недоліки. Обсяг не відповідає встановленим нормам. Робота не допущена до публічного захисту.

Оцінка «незадовільно» F виставляється, якщо простежується спроба обґрунтування актуальності теми, мети і завдань. Проте робота не структурована, схематична, матеріал не розкриває тему.

При оформленні роботи автор не дотримується визначених вимог, обсяг не відповідає встановленим нормам.

Робота не допущена до публічного захисту.

9. МЕТОДИ НАВЧАННЯ:

Лекції, семінарські, самостійна робота, розв»язування задач.

10. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:

Оцінювання активності і знань студентів під час семінарських занять, поточні контрольні роботи, знання основних термінів.

11. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

Оцінювання здійснюється за допомогою середньозваженого бала (оцінка ЕСТ8).

Запропонована система оцінювання спрямована на розвиток творчих здібностей студентів, стимулювання їх самостійної пізнавальної діяльності, формування навичок практичного застосування набутих знань.

Оцінюватися може виконання студентами будь-яких навчальних завдань, під час роботи над якими студенти демонструють власне правове мислення: розгорнуті і стислі усні відповіді, виконання тестових завдань та письмових робіт, доповіді, реферати, виступи в дискусіях, написання контрольних та курсових робіт.

Основними критеріями оцінювання є:

- розуміння студентами причинно-наслідкових зв’язків між різноманітними правовими явищами, уміння порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати правові факти;

- самостійність мислення;

- використання різноманітних джерел та документів, з розумінням їх особливостей, уміння їх характеризувати й оцінювати;

- чіткість і завершеність викладу матеріалу, наявність аргументованих висновків та власних оцінок;

- мовна та термінологічна грамотність.

Оцінка “ відмінно ” (А) – студент вільно володіє програмовим матеріалом, логічно та творчо викладає його в усній та письмовій формі; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, вміє узагальнити матеріал, формулює власні висновки; відповідь чітка і завершена.

Оцінка “ добре ” (В) – студент в цілому володіє програмовим матеріалом, при викладенні його допускається незначних помилок; застосовує документи та першоджерела, але допускає правові помилки при їх трактуванні, висловлює висновки та власні оцінки, але в їх аргументації трапляються окремі недоліки.

Оцінка “ добре” (С) – студент у цілому володіє програмовим матеріалом, але допускає цілий рід помилок; користується не досить впевнено нормативно-правовими актами, не може швидко віднайти потрібну статтю при відповіді; не може чітко аргументувати свої висновки.

Оцінка “ задовільно ” (Д) – студент виявляє загальне розуміння та репродуктивно відтворює значну частину програмового матеріалу, виявляє неповне знання документів та першоджерел, затрудняється в їх інтерпретації; порушує логіку викладу, мова спрощена.

Оцінка “ задовільно“ (Е) – студент виявляє фрагментарне розуміння та репродуктивно відтворює частину програмового матеріалу; показує вкрай слабке знання першоджерел; відповідь плутана, мова спрощена.

Оцінка “ незадовільно ” (FX) – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не розпізнає правові явища; не може правильно застосовувати правові поняття, але деякі ази знань у нього можна віднайти шляхом постановки логічних запитань.

Оцінка “ незадовільно“ (F) – студент не володіє необхідним обсягом програмового матеріалу, не може орієнтуватися у нормативно-правовій базі, не розпізнає правові явища, не може правильно застосовувати правові поняття.

ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ

з курсу Сімейне право

1. Правовий статус сім’ї за Сімейним кодексом України.

2. Джерела сімейного права України.

3. Розвиток сімейного законодавства в Україні з часів Київської Русі.

4. Принципи сімейного права України, їх характеристика.

5. Поняття та види суб’єктів сімейних правовідносин.

6. Право на шлюб. Фактичний та фіктивний шлюб. Церковний шлюб.

7. Порядок реєстрації шлюбу в органах РАЦСу.

8. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.

9. Майнові права та обов’язки подружжя.

10. Сутність шлюбного договору.

11. Аліментні правовідносини між подружжям.

12. Підстави припинення шлюбу.

13. Розірвання шлюбу в органах РАЦСу та у судовому порядку. Фіктивне розірвання шлюбу.

14. Недійсність шлюбу. Інститут санації.

15. Встановлення походження дитини (загальні правила).

16. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою.

17. Оспорювання батьківства (материнства).

18. Немайнові права та обов’язки дітей і батьків.

19. Майнові права та обов’язки дітей і батьків.

20. Діяльність органів опуки та піклування по охороні інтересів дитини.

21. Позбавлення та поновлення батьківських прав. Відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

22. Морально-етичні та правові обов’язки дітей щодо батьків.

23. Права та обов’язки неповнолітніх батьків.

24. Сімейні юридичні відносини між дідом (бабою) та онуками, братами і сестрами, мачухою (вітчимом) і пасинком (падчеркою).

25. Право неповнолітньої дитини на аліменти від “інших осіб”.

26. Порядок та умови усиновлення. Права усиновлюваного та усиновлювача.

27. Скасування усиновлення, його підстави та наслідки.

28. Поняття опіки і піклування.

29. Порядок встановлення опіки та піклування.

30. Права та обов’язки опікунів (піклувальників).

31. Припинення опіки та піклування.

32. Усиновлення дітей іноземцями.

33. Договірне регулювання сімейних відносин за Сімейним кодексом України.

12. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

Лекційний курс – тексти лекцій автора НМК.

Семінарські заняття – методичні рекомендації до занять; Токарева Т. Сімейне право. Практикум. – К., 2007. – 339с.

Самостійна робота студентів – література до кожної теми, методичні рекомендації до занять.

15. ЛІТЕРАТУРА

Дата добавления: 2015-05-31