Практичне заняття 1

Практичне заняття. Тема 8.

План

1. Поняття іноземного елементу у сімейних правовідносинах.

2. Міжнародні договори у сімейному праві.

3. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу.

4. Колізійні питання визначення походження дитини.

5. Колізійні питання усиновлення.

Запитання для самоконтролю

1. Які правовідносини вважаються такими, що обтяжені іноземним елементом?

2. Що таке колізійна норма сімейного права?

3. Що таке об’єм колізійної норми та колізійна прив’язка?

4. Яку роль грають міжнародні договори в уніфікації колізійних норм?

5. Які міжнародні акти та закони України закріплюють права дитини?

6. Яку роль грають договори про правову допомогу у сімейному праві? З якими державами Україна має такі договори?

7. Яким чином реєструється шлюб громадянина України з іноземцем?

8. Коли шлюб, укладений між громадянином України та іноземцем за кордоном не буде визнаний в Україні? Чи можлива така ситуація?

9. Чи можуть іноземці зареєструвати шлюб в Україні? Яким чином?

10. Що таке шлюб, що кульгає? Коли він виникає?

11. Що таке консульський шлюб?

12. Який порядок розірвання шлюбу з іноземним елементом?

13. Які ви знаєте колізійні проблеми визначення походження дитини?

14. Яким чином здійснюється усиновлення дітей-громадян України іноземцями?

Теми рефератів та доповідей:

1. Іноземний елемент у сімейних правовідносинах.

2. Система міжнародних договорів у сімейному праві.

3. Проблеми міжнародного усиновлення.

Література: [1;2;4;39;43;44;45]

Міжнародно-правове регулювання сімейних відносин. - 4 год.

Задача 1

Громадянин Франції та громадянка Німеччини виявили бажання укласти шлюб, перебуваючи на території Квебеку (Канада).

За яким законодавством буде укладено шлюб, якщо обидві особи, що виявляють бажання вступити у шлюб, - представники різних держав, а шлюб планується укласти на території третьої держави?

За законодавством якої країни визначатимуть особисті немайнові й майнові права та обов’язки майбутнього подружжя?

Відповідно до законодавства якої країни такий шлюб може бути розірвано?

Задача 2

Громадянин однієї з мусульманських держав разом з громадянкою України подали спільно заяву до органу РАЦС у м. Києві. Наречений до заяви додав документ, який підтверджує той факт, що на день подання заяви він у іншому шлюбі не перебуває.

Цей документ, окрім вище зазначеної, містив інформацію про те, що ні консульство, ні органи влади держави, громадянином якої він є, не несуть відповідальності за наслідки цього шлюбу. Це положення випливає з того, що за законами держави нареченого чоловік має право укладати і перебувати у законних шлюбах з кількома жінками одночасно.

Чи буде укладено цей шлюб? Яким чином має відреагувати державний орган реєстрації актів цивільного стану на таку заяву? Чи зареєстрував би орган РАЦСу України шлюб громадянки України з представником іноземної держави, за законами якої він вже перебуває у законно зареєстрованому шлюбі?

Обґрунтуйте відповідь, спираючись на норми закону.

Задача З

У червні 2011 року громадянин України В’ячеслав Яблонченко подав позов до районного суду м. Києва про розірвання шлюбу з громадянкою Німеччини Кларою Яблонченко-Фельдман. Справа про розірвання шлюбу підлягала розгляду у судовому порядку, оскільки у сторін був малолітній син та мав місце спір з приводу розподілу спільно набутого у шлюбі майна.

Крім того, позивач вимагав визначити місце проживання сина з ним, оскільки мати бажає повернутися до Німеччини і хоче забрати дитину з собою, а він буде позбавлений можливості бачитись з сином, бо у нього немає для цього коштів.

Також він вимагав розподілу чотирикімнатної квартири у м. Києві за режимом спільної сумісної власності і поділу спільно нажитого у шлюбі майна за режимом спільної часткової власності через те, що його дружина не працювала, а займалась домашнім господарством і дитиною, тобто весь прибуток у сім'ю приносив він, тому дружина не має права претендувати на половину нажитого майна.

Дружина у запереченнях проти позову пояснила, що дитину вона не віддасть, бо вона є матір’ю, тому має пріоритетне право на її виховання і син повинен жити з нею. Вона не проти того, щоб батько підтримував зв’язки із сином. Але відповідачка заперечувала проти вимоги чоловіка щодо нерівного розподілу спільно набутого майна, та пояснила це тим, що вона змушена була взяти на себе усі обов'язки з ведення домашнього господарства, вихованню сина, оскільки батько весь час був на роботі. Крім того, вона забезпечувала чоловікові нормальну робочу атмосферу, щоб він мав змогу ефективно працювати та отримувати дохід. Оскільки вона збирається забрати дитину у Німеччину та хоче працювати, то їй необхідні на перший час кошти, щоб найняти няню для дитини. Вона заявила вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини. Але у зв'язку з тим, що вона є громадянкою Німеччини, просила суд при розгляді справи про стягнення аліментів та визначенні їх розміру застосувати норми іноземного права, а саме законодавство Німеччини.

Як у цьому випадку має відреагувати суд? Обґрунтуйте свою відповідь нормами ЦПК. За законодавством якої країни мають стягуватися аліменти на дитину?

Задача 4

Громадянин України Сивідько у 2008 році одружився з громадянкою Англії Пенелопою Томас. Реєстрація шлюбу мала місце у м. Києві. Через шість місяців після одруження у них народилася дитина. Після народження дитини батько поїхав на стажування до Японії строком на два роки. Спочатку він періодично надсилав гроші, а останні півроку він припинив надавати допомогу. Коли Сивідько від’їздив до Японії, сину виповнилося шість місяців. Після повернення йому стало відомо, що його дружина разом із дитиною повернулась назад до Англії і подала заяву на розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що вона була проти відрядження чоловіка за кордон строком на два роки, не могла сама проживати у чужій країні без матеріальної підтримки, оскільки чоловік перестав надсилати їй гроші, працювати вона також не могла, оскільки не володіла українською мовою та повинна була доглядати за дитиною.

Пенелопа просила визначити місце проживання дитини з нею, а також пред'явила вимогу про стягнення аліментів на утримання сина до досягнення ним повноліття, а також на її утримання до досягнення дитиною трьох років.

Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу і вимагає повернення дру­жини разом із дитиною. А допомогу він не надавав, оскільки потрапив у автомобільну катастрофу та перебував на лікуванні, про що просив медперсонал повідомити його дружину, але ніхто цього не зробив.

Суд якої держави уповноважений вирішувати цю справу? За законодавством якої країни, відповідно, має бути розірвано шлюб та стягнуто аліменти на утримання дитини та дружини? Обґрунтуйте свою відповідь.

Задача 5

Громадянин України одружився з громадянкою Латвії, після чого вона переїхала до чоловіка на постійне місце проживання до Києва, при цьому вирішила зберегти громадянство Латвії.

Через рік неповнолітній племінник дружини втратив батьків у автокатастрофі і вона, будучи єдиною родичкою хлопчика, вирішила його усиновити і забрати проживати до себе у Київ. її чоловік не заперечував і також погодився усиновити племінника своєї дружини, оскільки власних дітей вони не мали.

Постало питання: державний орган якої держави має компетенцію вирішувати цю справу про міжнародне усиновлення неповнолітнього?

Обґрунтуйте відповідь: за чиїм законодавством повинно бути вирішено питання про усиновлення, беручи до уваги усі обставини справи?

Задача 6

Внаслідок загибелі батьків батьків залишилися повнолітня Аліна Коліна (18 років), її неповнолітня сестра Марія (15 років) та малолітній брат Євген (5 років).

Через рік після смерті батьків Аліна Коліна подала заяву до суду про бажання усиновити свою неповнолітню сестру та малолітнього брата, які перебували на обліку для можливого усиновлення. Обидві дитини дали свою згоду на їх усиновлення повнолітньою сестрою, але державний орган опіки та піклування заперечив можливість усиновлення дітей їх сестрою, посилаючись на те, що вона не ще не закінчила навчання і не має постійного доходу, а також немає передбаченої законом різниці у віці між неповнолітньою Марією та Аліною.

Не питаючи згоди повнолітньої сестри, суд, заслухавши висновок органу опіки та піклування та Центру з усиновлення дітей про доцільність усиновлен­ня дітей іноземними громадянами, нібито врахувавши інтереси дітей, постано­вив рішення про усиновлення Марії та Євгена подружжям Іспанії.

Аліна подала апеляційну скаргу про скасування рішення про усиновлення її сестри та брата іноземними громадянами.

Чи правомірні дії суду та органу опіки та піклування?

Чи має Аліна шанс не втратити своїх сестру та брата?

Дайте обґрунтовану відповідь, посилаючись на норми законодавства.

Задача 7

Громадянка України Б., тимчасово перебуваючи в приватних справах у Німеччині, познайомилась із українським громадянином Л., який проживав постійно у м. Гамбурзі. Згодом Л. та Б. одружились, їх постійним місцем проживання була Німеччина. У шлюбі народилась дитина, проте невдовзі подружжя розлучилось. Л. повернувся на Україну, а Б. із дитиною залишились проживати у м. Гамбурзі.

У подальшому Б. вийшла заміж за громадянина Німеччини X., який звернувся до суду м. Гамбурга із позовом про встановлення батьківства дитини та визнання його батьком. У відповідь на це Л. звернувся до суду м. Дніпропетровська, де він проживав, про встановлення судом постійного місця проживання дитини разом із ним.

Чи правильно вирішено питання міжнародної підсудності по цих справах? Яке право має бути застосовано для вирішення кожної із цих справ по суті?

Якщо ці справи має розглядати один суд, чи можуть вони бути об'єднані в одне провадження? Чи залежить вирішення справи за позовом українського громадянина Л. від рішення по справі за позовом німецького громадянина X.?

Як у міжнародному приватному праві називають питання, від вирішення якого залежить розв'язання інших пов'язаних із ним правових ситуацій?

Задача 8

Делегований материнською компанією відомого французького автомобільного концерну «Рено» для роботи в українському філіалі Поль Колгхейген прожив в Україні понад п'ять років, набув статус особи, що постійно проживає у нашій державі.

Деякий час П. Колгхейген підтримував близькі стосунки із українською громадянкою Галиною Коваленко, від нього остання народила дитину. Згодом П. Колгхейген, батько позашлюбної дитини, одружився із Г. Коваленко та звернувся до міського РАЦС із заявою про узаконення батьківства та внесення до свідоцтва про народження дитини змін, а саме вписати його батьком.

Якими мають бути дії працівника органу державної РАЦС? Яким чином має бути вирішено таку правову ситуацію? Який порядок встановлення юридичного факту батьківства закріплено українським законодавством?

Література: [1;2;23;29;38;39;42;44;45]

Дата добавления: 2015-05-31