Усиновлення

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

ТЕМА 6: Влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених Батьківсь-кого піклування

З дисципліни: СІМЕЙНЕ ПРАВО

Категорія слухачів: студенти ННІПП НАВС.

Навчальна мета: ознайомлення студентів з поняттям дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також формами їх влаштування, мають на меті розвиток у студентів навиків застосування положень законодавства для вирішення сімейно-правових спорів, а також вміння складати проекти сімейно-правових договорів, окремих звернень громадян до державних органів.

Виховна мета: виховання почуття відповідальності студентів як майбутніх батьків,вміння проводити ґрунтовний юридичний аналіз конкретних життєвих ситуацій, які виникають в сім’ї навчитися користуватися юридичною нормативною базою.

Розвивальна мета: ознайомлення студентів міжнародним досвідом у сфері правового регулювання влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при вивченні теми студентам рекомендується слідкувати за змінами до законодавства, користуючись такими офіційними виданнями, як Відомості Верховної Ради України, Урядовий кур’єр, Офіційний вісник України, ознайомлюватись з судовою практикою та останніми досягненнями у галузі сімейного права за матеріалами Вісника Верховного Суду України, газет «Юридичний вісник» та «Юридическая практика», журналів «Право України».

Обсяг навчального часу: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: презентація Power Poind/

Наочні засоби: схеми в таблицях.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв′язки: Конституційне право. Адміністративне право, Цивільно-процесуальне право. Кримінальне право.

Вирішення практичних питань та задач:

1. Історія становлення законодавства про усиновлення в Україні. Засади рецепції римського права.

2. Поняття та функції усиновлення.

3. Усиновлювачі. Особи, які не можуть бути усиновлювачами. Переважне право на усиновлення дитини.

4. Особи, які можуть бути усиновлені. Особливості усиновлення повнолітніх осіб.

5. Суб’єкти надання згоди на усиновлення.

6. Порядок усиновлення. Особливості судового розгляду справ про усиновлення. Таємниця усиновлення.

7. Новели «повного» та «неповного» усиновлення.

8. Підстави, порядок та правові наслідки визнання усиновлення недійсним.

9. Підстави, порядок та правові наслідки скасування усиновлення.

Нормативна література:

1. Конституція України 1996 року

2. Конвенція ООН про права дитини 1989 року

3. Декларація ООН 1986 року про соціально-правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і усиновлення на національному та міжнародному рівні, підписана Україною 03.12.1996 року

4. Сімейний кодекс України 2002 року

5. Цивільний процесуальний кодекс України 1963 року

6. Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2003 року// Офіційний вісник України. – 2003. - № 48

7. Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 року// Офіційний вісник України. – 2002. - № 40

7. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 04.01.1997 року про затвердження Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України

СУДОВА ПРАКТИКА:

1. Застосування судами сімейного законодавства України. Правові позиції Верховного Суду України

Практичне заняття № 1

ЗАДАЧА 1

15 лютого 2004 року Іванова Н. А. народила дитину. Через 5 днів в тому ж пологовому будинку Скрипаль М. С. народила мертву дитину. Іванова Н. А. виписалась з будинку 20 березня і свою дитину з пологового будинку не забрала, тому Скрипаль М. С. 25 березня заявила, що вона бажає забрати дитину Іванової Н. А. з пологового будинку як власну та усиновити її в майбутньому. На думку Скрипаль М. С., вирішення ситуації таким чином забезпечить тайну усиновлення від оточуючих, а отже і від самої дитини. В такому проханні Скрипаль М. С. було відмовлено, посилаючись на те, що дитину віком менше двох місяців не може бути усиновлено.

Чи правильно було застосовано ст. 209 СК? Якщо ні - то в чому помилка і які норми права підлягають застосуванню в такій ситуації?

Чи може Скрипаль М. С. забрати до себе дитину до винесення судом рішення про усиновлення?

Чи встановлено законодавством строк, протягом якого Іванова Н. А. має забрати дитину з пологового будинку? Чи порушила законодавство Іванова? Якщо так, то яку відповідальність до неї має бути застосовано?

ЗАДАЧА 2

На обліку дітей, що потребують усиновлення, перебували Інна та Марина Демченки. У них була спільна мати, що загинула в автомобільній аварії та різні батьки, місце проживання яких було невідоме. В судовому порядку одну із них, Марину, було усиновлено В. А. Ширмовою. Прокурор подав апеляційну скаргу щодо невідповідності судового рішення ст. 210 СК та про скасування усиновлення. До того ж суду В. А. Ширмова надіслала пояснення, в яких вона вказувала, що у Інни та Марини різні батьки, тому до них не можуть застосовуватись положення ст. 210 СК.

Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга прокурора? Чи можуть мати пояснення В. А. Ширмової істотне значення для справи, з якими законодавець пов'язує можливість роз'єднання сестер?

ЗАДАЧА 3.

Бондар А. Г., після того як одружилася, спільно з чоловіком подала заяву до відділу освіти за місцем проживання про бажання усиновити дитину. На підставі того, що Бондар А. Г. не досягла 18 років, співробітники відділу освіти відмовили в прийнятті заяви та постановленні Бондар А. Г. та її чоловіка на облік як осіб, що бажають усиновити дитину.

Як у такому випадку має діяти Бондар А. Г.? Чи має право Бондар А. Г. бути усиновителем до досягнення нею 18-річного віку?

ЗАДАЧА 4

Березенько В. Г. спільно з його дружиною, Березенько Д.І. подали заяву до відділу освіти за місцем проживання про бажання усиновити дитину. При судовому розгляді справи з'ясувалося, що Березенько Д. І. лише на 13 років старша за дитину, яку було підібрано відділом освіти для усиновлення. Суддя запропонував Березенько Д. І. відмовитися від усиновлення дитини і дати згоду на її усиновлення Березенько В.Г. Березенько Д.І. заявила, що бажає бути усиновителем і не тому може погодитися на пропозицію суду. Рішенням суду було відмовлено в усиновленні на підставі того, що усиновитель був старше усиновленого менше ніж на 15 років.

Чи може бути усиновлювачем особа, що старше дитини на 13 років? Чи правомірна була пропозиція судді?

ЗАДАЧА 5

Одинокі брат та сестра, Павленко В.Н. та Павленко І.Н., що проживають разом, подали спільну заяву до відділу освіти за місцем їх проживання про бажання усиновити дитину. Вони вважали, що можуть спільно усиновити одну дитину, оскільки, відповідно до ст. З СК вони, на їх думку, є сім'єю. З посиланням на те, що вони не перебувають у шлюбі та не можуть у ньому перебувати, їм було відмовлено в постановленні на облік як осіб, що виявили бажання усиновити дитину.

Чи правильно розуміють Павленко В.Н. та Павленко І.Н. поняття сім'я? Чи можуть вони спільно усиновити дитину? Якщо так, то яким чином їм треба для цього діяти? Якщо ні, то що Ви, як адвокат, їм можете порадити?

ЗАДАЧА 6

До органу опіки та піклування надійшла заява від Кравченка С. В. з проханням призначити йому опікуном його двоюрідного племінника Кравченка Павла. На момент подання заяви Павлу було 13 років. Під час розгляду заяви органом опіки та піклування виповнилось 14 років. Орган опіки та піклування відмовив у встановленні опіки на тій підставі, що Павло вже досяг чотирнадцяти років та роз'яснив, що Кравченко С. В. має право на звернення щодо встановлення піклування щодо неповнолітнього Павла

Чи правильне рішення виніс орган опіки та піклування?

Чим відрізняються права та обов'язки опікуна від прав та обов'язків піклувальника?

ЗАДАЧА 7

Представник органу опіки та піклування для перевірки виконання опікуном своїх обов'язків щодо підопічного кожного вівторка відвідував житло підопічного. Опікун вважає, що такі перевірки занадто часті та створюють незручності для нього та неповнолітнього. Він звернувся до адвоката з проханням надати йому консультацію щодо правового впливу на дії органу опіки та піклування.

Хто встановлює періодичність перевірок виконання опікуном його обов'язків? Який орган державної влади (посадова особа) може змінити періодичність перевірок?

Яким підзаконним актом регламентуються питання контролю виконання обов'язків опікунами та піклувальниками з боку органів опіки та піклування?

ЗАДАЧА 8

Зайцев О. Л. та Вакулова А, М. звернулися до органів реєстрації актів цивільного стану з заявою про реєстрацію шлюбу. Реєстрацію було призначено на 5 квітня 2004 року. Однак у зв'язку з тим, що наречений є військовозобов'язаним, 30 березня він змушений був поїхати до іншого міста для проходження навчань. Перебуваючи у військовій частині, Зайцев домовив­ся з керівництвом про те, що момент реєстрації шлюбу буде транслюватися у прямому ефірі. У призначений день у приміщенні органу РАЦС з'явилася Вакулова і попросила дозволу поставити обладнання для прямого ефіру, оскільки наречений не може бути присутнім особисто. Що має пояснити орган РАЦС нареченій? Яким чином вирішувалося б це питання, якщо б представник нареченого надав нотаріально посвідчену довіреність?

ЗАДАЧА 9

До органів реєстрації актів цивільного стану звернулася Іванова Г. М. з заявою про реєстрацію шлюбу з Федоровим Ф. А. У зв'язку з тим, що її майбутній чоловік перебував у лікарні в іншому місті, вона надала його заяву про згоду на реєстрацію шлюбу, на якій його підпис було засвідчено головним лікарем.

Якими мають бути дії органу РАЦС в цьому випадку? Яких вимог має дотримуватися особа, яка не може особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу?

Практичне завдання № 2.

ЗАДАЧА 1.

У 2001 році Городенко звернулась до відділу освіти з проханням влаштувати її річну доньку до будинку дитини у зв’язку із тяжким матеріальним становищем строком на два роки. Батько дитини помер. Мати час від часу навідувала доньку, але через півроку поїхала працювати за кордон. Коли вона повернулась у 2003 році, їй повідомили, що її доньку усиновили ще наприкінці 2002 року, оскільки адміністрація будинку дитини дала на це згоду. Відділ освіти за місцем знаходження будинку дитини підготував висновок про доцільність усиновлення дитини і можливість бути усиновлювачами подружжя Лаврів. Після усиновлення дитина переїхала на проживання до усиновлювачів в іншу область. Щодо місця проживання дитини на даний час в суді та будинку дитини Городенко не повідомили, пояснивши, що діє таємниця усиновлення.

Городенко звернулась за порадою до адвоката. Проаналізуйте ситуацію.

ЗАДАЧА 2.

Незаміжня 14-річна Сказко народила дитину. Через рік вона зареєструвала шлюб з Поповим, який того ж року усиновив її дитину. Свою згоду на усиновлення доньки Сказко висловила усно в судовому засіданні. Через три роки фактичний батько дитини Настенко звернувся до Попова з позовом про оспорювання запису про батьківство, заявивши, що нічого не знав про народження доньки. Дитина про усиновлення не знала і вважала Попова своїм рідним батьком.

ЗАДАЧА 3.

Подружжя Бересів усиновило 3-х місячну дитину, яка знаходилася у медичній установі охорони материнства і дитинства. Суд мотивував своє рішення тим, що баба і дід дали згоду на усиновлення онучки в судовому засіданні, неповнолітня мати дівчинки Cамійленко наразі знаходиться на лікуванні у зв’язку із тимчасовим психічним розладом здоров’я. Головний лікар тієї установи, де лікувалась Cамійленко, засвідчив її відмову від дитини. Відділ освіти за місцем знаходження медичної установи охорони материнства і дитинства надав висновок про доцільність усиновлення, але медична установа, де перебувала дитина, проти усиновлення заперечувала.

Проаналізуйте законність та обґрунтованість судового рішення.

ЗАДАЧА 4.

Подружжя Грачів розірвали шлюб, їх 5-річний син Андрій залишився проживати з матір’ю. Батько після розлучення із сином не спілкувався, не навідував, матеріально не підтримував. Через рік Грачова зареєструвала шлюб із Назаровим. Назаров усиновив хлопчика. Ще через два роки Грачова посварилась із Назаровим і, не розірвавши з ним шлюбу, повернулась до свого колишнього чоловіка Грачова. Натомість до Назарова звернулась із позовом про стягнення аліментів на утримання сина Андрія. Назаров подав зустрічний позов про визнання усиновлення недійсним, оскільки Грачов не давав згоду на усиновлення дитини.

Суд задоволив позов Грачової і відмовив Назарову, посилаючись на статтю 219 Сімейного кодексу України.

Проаналізуйте ситуацію.

ЗАДАЧА 5.

У 2000 році Ясінський усиновив 6-річного хлопчика. Через чотири роки Ясінський помер, а його дружина, яка не була усиновлювачем, продовжувала фактично виховувати дитину. Орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним, оскільки не було письмової згоди дитини на її усиновлення, а згода дружини Ясінського на усиновлення ним дитини не була нотаріально засвідчена.

Вирішіть спір.

ЗАДАЧА 6.

До суду звернувся із заявою адвокат Тараненко від імені Райкова про усиновлення Райковим двох дітей від першого шлюбу його дружини Райкової. До заяви була долучена письмова заява дітей, в якій було вказано: «Ми згодні, щоб Райков Н.Н. був нашим батьком», а також позитивна характеристика з місця праці Райкова, довідка про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, довідка про розмір заробітної плати Райкової С.К.

Чи достатніми і належними є подані документи для розгляду справи та прийняття судом рішення про усиновлення дітей? Чи обов’язковим за таких обставин є висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення?

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

І. Усиновлювачами не можуть бути

1. особи, старші за дитину на 50 років;

2. особи, обмежені у дієздатності;

3. особи, які мають трьох і більше дітей;

4. особи, позбавлені батьківських прав, якщо ці права були поновлені;

5. особи, середньомісячний дохід яких не перевищує двох мінімальних заробітних плат.

ІІ. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення мають серед громадян України

1. подружжя;

2. особа, яка не є родичем дитини;

3. особа, яка першою стала на облік;

4. особа, яка усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

5. особа, яка вже була усиновлювачем, патронатним вихователем або опікуном (піклувальником).

ІІІ. Для усиновлення дитини обов’язковою є згода:

1. дитини;

2. прокурора;

3. органів внутрішніх справ;

4. брата (сестри);

5. батьків.

ІУ. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо

1. воно було проведене на підставі підроблених документів;

2. воно суперечить інтересам дитини;

3. дитина страждає на недоумство, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

4. дитина досягла повноліття або уклала шлюб;

5. сімейні стосунки між дитиною та усиновлювачем не склалися.

2. Опіка та піклування над дітьми

1. Історія становлення інституту опіки та піклування.

2. Поняття, правова сутність та мета встановлення опіки та піклування.

3. Порядок встановлення опіки (піклування). Органи, уповноважені приймати рішення про встановлення опіки (піклування), призначення опікуна (піклувальника).

4. Підстави встановлення опіка (піклування) над дітьми.

5. Права та обов’язки опікунів (піклувальників).

6. Звільнення опікунів (піклувальників) від виконання своїх обов’язків.

7. Припинення опіки (піклування).

Нормативна література:

1. Конституція України 1996 року

2. Конвенція ООН про права дитини 1989 року

3. Сімейний кодекс України 2002 року

4. Цивільний кодекс України 2003 року

5. Цивільний процесуальний кодекс України 1963 року

6. Закон України від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства»// ВВР України. – 2001. - № 30

7. Закон України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»// ВВР України. – 2004. - №15

8. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді від 17.06.1999 року

СУДОВА ПРАКТИКА:

1. Застосування судами сімейного законодавства України. Правові позиції Верховного Суду України

ЗАДАЧА 1.

Старцева звернулась до суду зі скаргою на рішення органу опіки та піклування про звільнення її від виконання обов’язків опікуна. У судовому засіданні було встановлено, що Старцева була призначена опікуном свого онука Сергія після смерті його батьків. Психічний розвиток Сергія відстає від вікових норм, він має незадовільні оцінки з більшості предметів. Орган опіки та піклування зробив спробу помістити дитину в дитячий будинок, звідки він утік. Старцева зверталась до органу опіки та піклування з проханням надати їй згоду на відчуження квартири, єдиним власником якої є Сергій. Зі слів Старцевої, вона хотіла придбати будинок в селі через поганий стан здоров’я онука. Від виконання обов’язків опікуна її звільнили, як пояснив представник органу опіки та піклування, за використання статусу опікуна в корисних цілях.

Вирішіть спір.

ЗАДАЧА 2.

Після автокатастрофи у дружини Возного стався стійкий психічний розлад. У подружжя Возних було двоє дітей. За позовом Возного шлюб було розірвано, про місце проживання дітей у рішення суду не йшлося. Возний за кілька місяців зареєстрував інший шлюб і обидвох доньок забрав до себе. Колишня дружина Возного, інвалід І групи, переїхала на проживання до своїх батьків і за кілька місяців одну з доньок забрала. Батько сплачував аліменти на цю дитину і часто приїжджав до неї. Оскільки дитиною фактично опікувалася бабця, то баба звернулася до органу опіки та піклування про призначення її опікуном дитини. Коли батько дізнався про те, що бабця призначена опікуном дитини, звернувся до суду про оскарження такого рішення органу опіки та піклування.

Вирішіть спір.

ЗАДАЧА 3.

Бірюкова звернулась до суду з позовом про звільнення її від виконання обов’язків опікуна. Суд відмовив в прийнятті заяви, пояснивши, що рішення з цього питання приймає орган опіки та піклування.

Чи правомірною є відмова суду?

3. Патронат та інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування

1. Патронат як особлива форма влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування. Поняття та специфіка договору патронату як сімейно-правового.

2. Порядок укладення та форма договору патронату.

3. Орган опіки та піклування і патронатний вихователь. Їх права та обов’язки. Дитина як третя особа, на користь якої укладається договір патронату.

4. Зміст патронату. Послуги по вихованню дитини як предмет договору. Плата за надання послуг патронатним вихователем. Інші умови договору патронату.

5. Підстави, порядок та правові наслідки зміни, припинення договору патронату, визнання його недійсним.

6. Прийомна сім’я: поняття, особливості створення. Договірні засади регулювання відносин

7. Правовий статус прийомних батьків.

8. Дитячий будинок сімейного типу: поняття, відмінності від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування. Договір про створення дитячого будинку сімейного типу.

9. Правовий статус батьків-вихователів.

10. Підстави, порядок та правові наслідки припинення діяльності дитячого будинку сімейного типу.

11. Фактичне виховання. Особливості правового статусу вітчима (мачухи). Проблеми законодавчого регулювання цих відносин.

Нормативна література:

1. Конституція України 1996 року

2. Конвенція ООН про права дитини 1989 року

3. Сімейний кодекс України 2002 року

4. Цивільний кодекс України 2003 року

5. Закон України від 26.04.2001 року «Про охорону дитинства»// ВВР України. – 2001. - № 30

6. Закон України від 23.05.1991 року «Про освіту»// ВВР України. – 1991. - № 34

7. Закон України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»// ВВР України. – 2004. - №15

8. Закон України від 15.11.2001 року «Про попередження насильства в сім’ї»// ВВР України. – 2002. - № 10

9. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді від 17.06.1999 року

10. Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року// Офіційний вісник України. – 2002. - № 18

11. Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 року// Офіційний вісник України. – 2002. - № 18

СУДОВА ПРАКТИКА:

1. Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»)

2. Застосування судами сімейного законодавства України. Правові позиції Верховного Суду України

Завдання 1. Наведіть відмінності та спільні риси правового статусу патронатного вихователя і опікуна (піклувальника), батьків-вихователів, прийомних батьків, усиновлювачів.

Завдання 2. Скориставшись типовими договорами, складіть власний проект договору про створення прийомної сім’ї та передачу дітей на виховання. Як Ви вважаєте, чи повинні бути самі діти сторонами цього договору?

Завдання 3. З’ясуйте, які питання, не врегульовані в Сімейному кодексі України щодо відносин патронату можна вирішити на практиці, скориставшись аналогією закону та аналогією права. Випишіть їх письмово.

Завдання 4. Які переваги та недоліки щодо вибору форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, на Вашу думку, випливають із можливості договірного визначення засад таких відносин?

Національна академія внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та психології

Кафедра цивільно-правових дисциплін

Дата добавления: 2015-05-31