ЗО. Аналіз рівня торговельного обслуговування роздрібних торгівельннх підприємств

Аналіз впливу на роз дрібний товарооборот торговельної мережі стану товарних запасів, надходження і вибуття товарів.

Головний фактор успішного розвитку товарообороту - забезпеченність та раціональність використання товарних ресурсів. Здійснюючи аналіз, перш за все перевіряють, як товарні ресурси вплинули на динаміку роздрібного товарообороту, задоволення попиту покупців на окремі товари. Роздрібний товарооборот залежить від надходження товарів та стану товарних запасів. На його обсяг також здійснює вплив інше вибуття товарів. Ця залежність може бути виражена формулою товарного балансу: ТЗп + Н = Р + ІВ + ТЗкдс ТЗп - товарні запаси на початок псріоду;Н - надходження товарів;Р - реалізація (товарооборот),ІВ - інше вибугтя;ТЗк - товарні запаси на кінець періоду: Вплив показників товарного балансу на обсяг роздрібного товарообороту можна визначити, застосовуючи слідуючу формулу: Р = ТЗп + Н- ІВ- ТЗк (3.5). Відповідно, на виконання плану і динаміку роздрібної реалізації позитивний вплив здійснюють завищені товарні запаси на початок звітного періоду (якщо товари користуються попитом) і збільшення надходження товарів та негативний вплив - збільшення іншого вибуття та завищені товарні запаси на кінець періоду. Динаміка роздрібного товарообороту, ритмічність та рівномірність залежать перш за все від забезпеченності товарними ресурсами, правильності їх розподілу та використання. Забезпеченність - це головний фактор успішної господарської діяльності підприємства. Надходження товарів, а також стан товарних запасів протягом періоду можуть сприяти збільшенню товарообороту, або навпаки - його зменшенню. Тому, поряд з наведенням порядку в організації товаропостачання. зміцненням договірної дисципліни, необхідно підвищувати вимоги якості та асортименту товарів, що заку повуються.

Стан організації обслуговування покупців відображає умови діяльності магазинів і залежить від роботи відповідних служб апарату управлінняторговельного підприємства і керівництва самих магазинів. Вони налагоджують механізм комерційних відносин, процес постачання товарів, впровадження прогресивних технологій обслу говування поку пців та забезпечують розв'язання інших проблем функціонування торговельної мережі. Все це майже не залежить від торговельно-оперативних працівників, а лише створює передумови для успішної їх роботи. Під час аналізу рівня торговельного обслуговування кожен із основних елементів, що визначають цей рівень, повинен отримати кількісну оцінку і бути врахованим у визначенні узагальнюючого показника. Зміст часткових показників, які доцільно використовувати для оцінки рівня обслуговування покупців: 1). Кст=1/п(сумаБі/Б). Бі-кількість різновидів товарів.ш є у продажі і-тої перевірки асортиментним переліком. Б-кільуість різновидів товарів, передбачених асортиментним перслікомді- кількість перевірок. Для знаходження коефіцієнта стійкості асортименту товарів (Кет) рекомендується здійснювати перевірки дотримання асортиментного переліку товарів у магазині не рідше від двох разів на місяць. 2.) Кзчп= Т'о/Тф. де То — оптимальні затра-ти часу покупців на очіку-вання обслуговування. с;Тф — середні фактичні затрати часу покупців на очі-кування обслуговування. с.Середні фактичні затрати часу покупців на оцінювання визначаються на основі хронометричних спостережень у період найбільш інтенсивного потоку покупців у магазині за елементами затрат часу покупців (очікування обслуговування. консультація. очікування розрахунку, розрахунок, отримання товару). По кожному з цих елементів затрат часу проводиться не менш ніж 20 замірів, на основі яких здійснюють розрахунок середніх значень показників. З).Кзав=Пср/Чи, де Пер — середньоденна кількість здійснених поку-пок, од.; Чи —середньоденна кі-.лькість відвідувачів у ма-газині чол. Для розрахунку коефіцієнта завершеності покупки товарів (Кзав) проводять вибіркові спостереження потоків покупців. На основі отриманих даних визначають середньоденну кількість здійснених покупок і середньоденну кількість відвіду вачів у магазині. 4). Кяп=1+сума Кз/в+сумаКзя/п, де Кз-сума коефіцієнтів заохочення і-того працівника: Кзя-сума коефіцієнтів зниження якості роботи і-того працівника. Визначення коефіцієнта якості праці колективу магазину (Ют) проводиться на основі обліку якості праці підлеглих працівників, у процесі якого фіксують показники, які підвищують і знижують якість праці, згідно з нормативними вимогами до якості праці. На основі цієї інформації знаходять суму нормативних коефіцієнтів по всіх підвищуючих і понижуючих показниках якості роботи кожного працівника і розраховують узагальнюючі коефіцієнти якості праці за звітний місяць.

31. Аналіз продуктивності праці у роздрібній торгівлі - Найбільш загальним та універсальним показником, який відображає ефективність використання трудових ресурсів (персоналу) підприємства є продуктивність праці працівників. Продуктивність праці характеризує її результативність, тобто оцінює результат праці, отриманий на одиницю витрат, пов'язаних із використанням трудових ресурсів підприємства. Найбільш розповсюдженим показником продуктивності праці працівників торгового підприємства є виробіток, який визначається середнім розміром товарообороту на одного працівника: П = товарооборот / середньоспискова чисельність. Цей показник характеризує обсяг товарообороту, реалізованого одним працівником підприємства за певний проміжок часу. З метою нейтралізації зазначених недоліків для дослідження динаміки продуктивності пралі доцільно додатково використовувати такі показники: 1. Продуктивність пращ у порівняльних цінах: П= ТЯцпор.* н, де П- продуктивність праці, середній виробіток на одного працівника у порівняльних цінах, Т- товарооборот у факт, цінах, н- середньоспискова чисельність працівників. Іцпор.- індекс зміни цін цього періоду порівняно з базовим періодом. 2. Продуктивність праці в порівняльних цінах на один людино- день: Пп.=Т/Іц. (н*1)> де Пп — обсяг товарообороту в порівняльних цінах на один відпрацьований людино-день; Т— товарооборот у фактичних цінах; І ц — індекс зміни цін цього періоду порівняно з базовим періодом; н —середньоспискова чисельність працівників підприємства; І — фонд відпрацьованого часу одним працівником. Цей показник дозволяє отримати розмір обсягу товарообороту, що виробив у середньому один працівник торгового підприємства за один день. 3. Продуктивність праці у порівняльних цінах та структурі товарообороту: Коефіцієнт трудомісткості розраховується Формулою K t = реалізації Ti товарної групи вартістю 1 грн або на реалізацію іншим відділом магазину товарів на 1 грн; І—середній розмір часу на реалізацію магазином товарів вартістю в 1 гри. 4. Продуктивність праці з реалізації одиниці товару: П п= або Пп = кількість натуральних одиниць; пі —чисельність працівників, зайнятих реалізацією іншого товару; Іфонд відпрацьованого часу одним працівником (годин, днів).

32. Завдання та інформаційна база аналізу витрат обігу роздрібної торгівлі- Витрати обігу - це основна частина витрат операційної діяльності торговельного підприємства, які не включаються у собівартість реалізованих товарів. П(С)БО 16 "Виграти" передбачено, що у торгівлі витрати обігу включаються до складу витрат на збут (за винятком тих. що тепер відносяться до адміністративних, інших операційних та фінансових витрат). За своєю суттю витрати обігу становлять сукупність затрат живої та уречевленої праці на здійснення процесу реалізації товарів, що виражені в грошовій формі. Витрати обігу є одним з основних якісних показників цієї діяльності, який дозволяє оцінити ефективність розвитку товарообороту. Від рівня витрат обігу безпосередньо залежить прибуток і рентабельність роботи підприємств торгівлі. Перед аналізом витрат обігу стоять такі завдання: ■ оцінити динаміку рівня витрат обігу з метою виявлення закономірностей і тенденцій їх зміни; ■ перевірити виконання плану витрат обігу як загалом, так і за статтями; ■ дати кількісну оцінку впливу основних факторів на зміну витрат обігу; ■ здійснювати пошу к резервів економії та шляхів нормалізації витрат; ■ розробляти заходи, спрямовані на забезпечення економного і ефективного витрачання коштів, на недопущення безгосподарності і надмірних витрат. Основними джерелами інформації для аналізу витрат обігу є планові, облікові й звітні дані. Це план витрат обігу, який складають самостійні торговельні підприємства за номенклатурою статей по кварталах. У фінансовій звітності витрати обігу торговельного підприємства показуються у складі статті "Витрати на збут" квартальної і річної форм Звілу про фінансові результати. Якщо аналіз проводиться за місяць, використовують книгу аналітичного обліку витрат на збут (К-22), або відповідні відомості аналітичного обліку чи машинограми, що їх заміняють, ля кількісної оцінки впливу факторів на витрати обігу використовують статистичну звітність: Ф№ 1-торг "Звіт про товарооборот"; Ф№ 3-торг "Звіт про продаж і залишки товарів у торговельній мережі та мережі ресторанного господарства"; Ф№ 1-ГТВ "Звіт з праці"; Ф№ 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу"; Ф№ 7-торг "Звіт про наявність торговельної мережі і мережі ресторанного господарства".

33. Аналіз виконання плану та дннаміка витрат обігу у роздр. торгівлі. Резерви економії витрат обігу - В-ти обігу - основна частина операц в-т торг п-в. які не включаються в с/в реалізованих тов. Аналіз витрат обігу потрібно починати з оцінки виконання їх копггорису - за загальною сумою та рівнем витрат до т/о, в т/ч за окремими статтями витрат. Повний аналіз витрат обігу доцільно здійснювати один раз у квартал, за основними елементами аналіз витрат доцільно проводити щомісячно. Фактори, які впливають на зміну витрат поділяють на такі групи: 1)факгори. залежні від д- сті п-егва - обсяг та структура т/о і оборотності товарних запасів: якість використання ресурсів п- ства: дотримання кредитної та фін.дисципліни; організаційно-технічний рівень комерційної д-сті (вивчення попиту на товари, впровадження прогресивних форм торгівлі тощо); удосконалення товароруху; 2)фактори, не залежні від д-сті п-ства - роздрібні ціни на товари: гуртові ціни на госп.матеріали; тарифи, орендні ставки; умови постачання товарів, виконання договорів тощо. В процесі а-зу в-т обігу п-в їх факт рівень порівнюють з пл., баз чи р-нсм в-т ін. однотипних п-в. Розмір зміни р-ня в-т обігу повинен доповнюватись показником, що хар - є темп його зміни Трв=(РВ1- РВО)/РВ() * 100. де Трв - темп зміни рівня (%),РВ1,РВ0 - Факт. пл. рівні в-т обігу. Інтенсивність зміни рівня в-т обігу може бути виражена індексом зміни цього показника Ірв=РВ1/РВ0. Зниження в-т обігу незалежно від факторів, які відбулись, повинно давати економію. Розмір економії в-т обігу в сумі визначають за формулою: Е=(РВ І -РВ0)*О1 /100.

34. Система факторів, які впливають на витрати обігу торговельної о підприємства.- Ефективність управління витратами обігу в торгівлі значною мірою залежить від стану економічного факторного аналізу. Головне його завдання полягає у виявленні, вимірюванні і економічно обгрунтованій оцінці ролі факторів, які мають вирішальний вплив на формування рівня витрат. Рівень витрат обігу самостійного торговельного підприємства є узагальню ватьним якісним показником, що формується під впливом багатьох факторів і відображає основні аспекти його діяльності, а також конкретні умови роботи. Ці фактори поділяються на зовнішні (екзогенні) й внутрішні (ендогенні). Зовнішні фактори виражають умови і середовище функціонування суб'єкта господарювання. їх ще називають незатежними від підприємств. Тоді як внутрішні фактори переважно пов'язані з використанням ресурсів у процесі торговельної діяльності, тому вони розглядаються як залежні. До зовнішніх факторів на рівні мікросерсдовища функціонування торговельного підприємства відносяться: зміна тарифів. ставок, норм нарахувань, цін на елементи матеріальних витрат, зміна роздрібних цін на товари; стан платоспроможного купівельного попиту і рівень конкуренції у районі діяльності (кон'юнктура ринку). До внутрішніх економічних груп факторів належать такі: обсяг і структура, ритмічність і рівномірність виконання плану товарообороту; укомплектованість штату працівниками і продуктивність праці: стан і ефективність використання матеріально-технічної бази; стан товарних запасів і їх оборотність. Внутрішніми € також фактори організаційно-технічного характеру: організаційно-технічний і технологічний рівень торговельної діяльності; дислокація торговельної мережі: стан менеджменту, маркетингу, рівень комерційної роботи.

35. Аналіз впливу зміни обсягу товарообороту на суму і рівень витрат обігу в торгівлі,- На зміну витрат впливає обсяг ТО. Витрати, сума яких змінюється із зміною ТО наз. змінними. Таким чином, прийнято вважати, що зміна обсягу ТО впливає на суму змінних витрат, а їх рівень залишається незмінним, тоді як умовно- постійні виграти змінюються за рівнем, а їх сума залишається незмінною. Р= (В:Т) * 100. Вплив зміни ТО на сумуЗ змінних витрат: 1) Впл.Д Т—» ДВ= ((Т1*Розмін): 100) - Во змін, де Т- ТО. В- сума витрат. ТІ- фактичний ТО звітного року. Ро змінні- базисний рівень змінних витрат. Во змінні- базисна сума змінних витрат. Вплив зміни обсягу ТО на рівень умовно- постійних витрат визн.: 2) Впл.Д Т—» ДР= ((Во пост.: ТІ) *100) - Ро пост., де Во пост - базисна сума умовно- постійних витрат, Ро пост- базисний рівень умовно- постійних витрат. Розрахунок впливу То на суму і рівень витрат носить дещо неточний характер. Для отриання більш об'єктивних результатів викор. коеф. еластичності.

36. Аналіз впливу забезпеченості кадрами і продуктивності праці на зміну обсягу РТО торговельної мережі. - Аналіз забезпеченості підприємства кадрами здійснюється у такій послідовності: 1 Досліджується чисельн. працівників підприємства її структура. кваліфікаційний рівень кадрів. Аналізується динаміка показників трудових ресурсів. 2. досліджується рух кадрів на підприємстві. Рух трудових ресурсів аналізують за наступними коефіцієнтами: Кпр^оіу—число прийнятих працівників/СОЧ; Кмоуп. =число вибувших працівників/СОЧ: Кс_всрот,=(число прийнятих+числоВИбуВШИХ ПраЦІВНИЮВ)/СОЧ; Кщщмосп идри=(ЧИСЛО вибувших працівниківза власним бажанням і за пору шення трудової дисципліни)/СОЧ. Аналізуючи кадровий потенціал приділяють увагу раціональному викорсиатнню робочого часу який проводиться в таких напрямках: І. виявлення втрат робочого часу; 2. аналіз непродуктивного використання робочого часу. Факторний аначіз фонду робочого часу проводиться за моделями:

ФРЧ=ЧР*Д*Г. де ФРЧ - фонд робочого часу, ЧР -чисельність робітників. Д – кількість відпрацьованих днів у середньому одним робітником, Г - середня тривалість робочого дня у годинах. Важливе значення при аналізі має продуктивність праці. ПП=Д*Г*В. де Д- кількість відпрацьованих днів у середньому одним робітником. Г- середня тривалість робочого дня у год.. В- виробіток на годину одним робітником. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів проводиться за показником рентабельності персоналу (РП): РП=П/СОЧ. де П – чистий прибуток, СОЧ - серсдньооблікова чисельність працівників.

37. Аналіз впливу структури товарообороту на витрати обігу в роздрібній торгівлі. - Серед основних факторів, які впливають на суму і рівень витрат обігу, одне з центральних місць належить структурі роздрібного товарообороту. Методику розрахунку впливу структури товарообороту на динаміку рівня витрат обігу в торгівлі за звітний рік порівняно з попереднім роком передбачає визначення за допомогою нормативів порівнянної витратом істкості показників потоварно-групових витрат базисного періоду. Для цього послідовно показники структури товарообороту базисного періоду множать на нормативні коефіцієнти порівнянної витратомісткості. знаходять суму відсоткових чисел по всіх товарних групах і ділять на 100. Поділивши рівень витрат обігу у торгівлі споживчого товариства за попередній рік на цей середньозважений коефіцієнт, отримують базисний рівень витрат по товарній групі. Далі знаходять витратомісткість кожної товарної групи у базисному періоді. Для цього рівень витратомісткості реалізації послідовно множать на нормативні коефіцієнти витратомісткості кожної товарної групи. Потім визначають середній рівень витрат обігу загалом по торгівлі, враховуючи базисні показники витратомісткості товарних груп і фактичної структури товарообороту звітного року у порівнянних цінах. Для цього показники базисної витратоміскості по кожній товарній групі множать на їх частку в товарообороті звітного періоду, додають результати і отриману суму відсоткових чисел ділять на 100. Різниця між цим скоригованим показником і фактичним базисним рівнем витрат показує вплив структури товарообороту на зміну середнього рівня витрат обігу.

38. Аналіз витрат торговельного підприємства на оплату праці.- Ця стаття витрат обігу характеризує затрати живої праці в торгівлі Вона займає найбільшу частку у загальній сумі витрат обігу торговельних підприємств. Тому економія цих витрат є вирішать-ною для зниження загального рівня витрат обігу. Рівень витрат на оплату праці залежить переважно від ефекгив-ності використання трудових ресурсів на підприємстві (чисельності і кваліфікаційного складу працівників, продуктивності праці, сис-тем оплати праці). Більшість витрат на оплату праці в торгівлі є змінними. Тому їх аналізують за рівнем у відсотках до товарообороту. Аналіз витрат на оплату праці проводиться в декілька етапів 1. Аналіз виконання плану та динаміки загального рівня витрат на оплату праці;2. Оцінка ефективності використання коштів на оплату праці;3. Аналіз впливу факторів на фонд основної і додаткової ЗП; 4. Аналіз витрат на оплату праці за видами, елементами витрат і категоріями персоналу: 5. Аналіз витрат на оплату праці колективів магазинів та інших підрозділів: 6. Оцінка резервів економії витрат на оплату праці та розробка заходів, спрямованих на їх мобілізацію. Для розрахунку впливу факторів на витрати з оплати праці в торг п-вах доцільно використати таку факторну модель: Ф = Ч-Д-П-РЗ, де Ф — фонд основної і додаткової заробітної плати: Ч — середньоспискова чисельність працівників торг п-ва; Д — кількість днів, відпрацьованих в середньому одним праців­ником; П — продуктивність праці (товарооборот на одного працівника торг п-ва за день): РЗ — зарплатомісткість гривні товарообороту. Розрахунок впливу цих факторів проводиться способом абсолютних різниць.

1. ∆Ч-> ∆Ф=(Ч 1 -Ч0)-Д0-П0-Р30

2. ∆Д-→∆Ф=(Ч 1 -Д0)-П0-Р30

3. ∆П->∆Ф=Ч 1 -Д ИП1 -П0)-Р30

4. ∆РЗ→∆Ф=Ч 1 -Д1 -П1ЧРЗ1-Р30). Заг вплив факторів на ФОП складає суму ∆Ч+∆Д+∆П+∆РЗ.

39. Аналіз витрат торговельного підприємства на перевезення -До цієї статті належать такі виграти, пов'язані з доставкою то-варів покупцям: ■ на оплату транспортних послуг сторонніх підприємств за до-говірною ціною або тарифами; ■ на перевезення товарів власним транспортом за собівартістю перевезень: ■ вартість матеріалів, використаних на обладнання транспорт-них засобів (піддони, щити, стелажі тощо), їх утеплення, охоло­дження та тенлоізолювання: ■ оплата за обслуговування під'їзних шляхів і складів незага- льного користування; ■ витрати на пересилання товарів поштою. Ця стаття витрат тепер займає порівняно незначну частку у за-гальному обсязі витрат обігу підприємств торгівлі(особливо роз­дрібної). Це зумовлено тим, що з переходом до національних П(С)БО витрати на транспортування, пов'язані зі створенням за па-сів товарів, які раніше зараховували до витрат обігу, тепер відно-сять до транспоротно-заготівельних витрат. що відображаються на окремому рахунку обліку запасів. Вони щомісячно розподіляються між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою за па-сів, що вибули. Таким чином, ця частина витрат на транспортуван-ня відноситься на собівартість реалізованих товарів і через неї бере участь у формуванні фінансових результатів підприємства. Основна мета аналізу витрат на транспортування полягає у виявленні можливостей економії цих витрат на основі вдосконалення процесів транспортування товарів. Аналізуючи рівень витрат на транспортування, передусім необхідно врахувати вплив зміни цін на товари і тарифів на транспортно-експедиційні роботи, якщо такі зміни були у звітному періоді. Для цього необхідно визначити фактичний рівень витрат на транс-поргування у незмінних цінах і тарифах.. Значної економії витрат на транспортування можна досягнути раціональним використанням транспортних засобів, ліквідацією зустрічних повторних та інших нераціональних перевезень товарів, поліпшенням контролю за виконанням транспортних робіт з метою недопущення приписок.

40. Витрати на оренду ОЗ, ІНМА і НА, що забезпечують збут товарів - Ця стаття витрат обігу є комплексною, тому її планують і аналізують за такими складовими частинами: - виграти на оренду основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів; - витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів. малоцінних і швидкозношуваних предметів: - амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів. Сюди не зараховуються витрати на оренду та утримання основних засобів загальногосподарського призначення, які належать до адміністративних витрат. Аналізуючи витрати на оренду, слід перевірити наявність договорів оренди, правильність відображення в них площ орендованих приміщень і застосування ставок орендної плати. Необхідно вияснити, чи не є ці ставки завищеними, чи враховують вони місце знаходження приміщень, наявність комунальних вигод та інших умов. Плата за взяті в оренду приміщення нежнтлового призначення для забезпечення основної виробничої та торговельної діяльності повинна проводитись в розмірі, визначеному угодами сторін, а за об'єктами комунальної власності - не вище за ставки орендної плати, встановлені місцевими органами влади. Далі вивчають доцільність оренди та суборенди кожного об'єкта, стан використання орендованих площ.

Дата добавления: 2015-05-26