При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'як­ шують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті

Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття зло­ чинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням злочину у випадках, передбачених цим Кодексом.

(111,11111)41 66

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

сування вирішується судом залежно від обставин справи. Слід також пам'ятати, що суд може призначити і кілька додаткових покарань (ч. 4 ст. 52). Коли ж санкція норми Особ­ливої частини КК є альтернативною (наприклад, ч. 1 ст. 367), то суд спочатку обирає вид основного покарання і призначає його за тими ж правилами, що і при відносно ви­значеній санкції, які описані вище. Далі суд так само вирішує питання про призначення додаткового (додаткових) покарання.

Частини 3 і 4 ст. 65 містять два винятки із передбаченого ч. 1 цієї статті правила, згідно з якими інше покарання, ніж передбачене санкцією відповідної норми Особливої частини КК, може бути призначене: 1) більш м'яке - за підстав, визначених ст. 69; 2) більш суворе - за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків відповідно до статей 70 і 71. Поряд з цим, більш м'яке покарання, ніж передбачене санкцією норми Особливої частини КК, що встановлює відповідальність за вчинений злочин, може бути призначе­не судом також і у випадках, передбачених ч. З ст. 43 та ст. 82, більш суворе - у випад­ках, передбачених ч. 2 ст. 55 та ст. 54.

3. Суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК. Саме в
ній визначені, зокрема, завдання КК (ст. 1), підстава кримінальної відповідальності (ст. 2),
положення, що визначають чинність кримінального закону (статті 3-8), поняття злочину та
класифікація злочинів, стадії злочинної діяльності (статті 11-16), суб'єкт злочину (стат­
ті 18-22), поняття вини та її форм (статті 23-25), основні положення щодо співучасті у зло­
чині (статті 26-31), множинності злочинів (статті 32-35), обставини, що виключають зло­
чинність діяння (статті 36-43), звільнення від кримінальної відповідальності (статті 44-49),
мета, система і види покарань, зміст покарань і умови їх застосування, призначення пока­
рання, звільнення від покарання та його відбування (статті 50-87), судимості (статті 88-
91), примусові заходи медичного характеру та примусового лікування (статті 92-96), особ­
ливості кримінальної відповідальності неповнолітніх (статті 97-108). Призначення пока­
рання всупереч вимогам Загальної частини КК неприпустиме. За наявності передбачених
законом підстав суддя, що порушив приписи норм Загальної частини КК при призначенні
покарання, підлягає кримінальній відповідальності, зокрема за ст. 375.

4. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,
особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

За ступенем тяжкості виділяють такі види злочинів: невеликої тяжкості; середньої тяжкості; тяжкі; особливо тяжкі (див. ст. 12 та коментар до неї).

КК передбачає широкі можливості для врахування ступеня тяжкості вчиненого зло­чину. Так, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікацій­ного класу можливе лише щодо засудженого за тяжкий чи особливо тяжкий злочин (ст. 54), а більш м'якого покарання, ніж передбачено законом,-лише щодо засудженого за особливо тяжкий, тяжкий або середньої тяжкості, злочин (ст. 69). Особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від по­карання за наявності умов, передбачених ч. 4 ст. 74. Якщо хоча б один із вчинених за­судженим злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити йому остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, вста­новленого для даного виду в Загальній частині КК (ч. 2 ст. 70), а при призначенні пока­рання за сукупністю вироків, якщо хоча б один із злочинів є особливо тяжким, суд мо­же призначити засудженому позбавлення волі на строк більше п'ятнадцяти років, але не більше двадцяти п'яти років (ч. 2 ст. 71). Звільнення від відбування покарання засу­джених вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, а так само звіль­нення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 83), неможливе, якщо вони засуджені на строк більше п'яти років відповідно за тяжкі і умисні тяжкі чи особливо тяжкі злочини. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким також можлива з врахуванням ступеня тяжкості вчи­неного злочину (ч. 4 ст. 82). Законом «Про застосування амністії в Україні» не допуска­ється застосування амністії, зокрема до осіб, які мають дві або більше судимості за вчинення тяжких злочинів, до осіб, засуджених за тяжкі злочини.

(гупінь тяжкості вчиненого особою індивідуального злочину визначається судом, Виходячи з фактичних обставин справи. При цьому зокрема враховується стадія вчи-11' • 1111 я злочину, конкретний характер і ступінь участі особи у готування до злочину, ви­конанні його об'єктивної сторони (організатор, виконавець, підбурювач, пособник),

кість заподіяних злочином наслідків, форма і вид вини, наявність декількох квалі­фікуючих обставин, спосіб вчинення злочину і його мотиви.

І Іід врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних Ярціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчи­ни іа злочин, які мають кримінально-правове значення. Соціальну характеристику осо-"и становлять професія, фах, посада, ставлення до праці чи навчання, наявність держав­ші \ га інших нагород, відзнак, почесних звань, наявність сім'ї, ставлення до інших чле­ні к суспільства, поведінка на роботі, в побуті, додержання вимог суспільного співжиття ГОЩО. До фізичних ознак належать, зокрема: стать, вік, стан здоров'я, здатність до пра­ні Психічними ознаками є: наявність чи відсутність психічного розладу, темперамент,

актер, соціальна спрямованість. Темперамент особи - це сукупність психічних особ-шностей, пов'язаних з емоційним станом, тобто зі швидкістю виникнення почуттів та IV (.млою, а характер особи - стійкий, цілісний склад душевного стану, що виявляється \ психічних актах, манерах, звичках, емоційних переживаннях. Соціальна спрямова- ИІі п. особи виражає коло її інтересів, потреб, світогляд, загальний культурний розви- ГОК, сукупність принципів і мотивів поведінки. У правовому аспекті особу винного ха-І'.імеризує наявність ознак загального і спеціального суб'єкта, судимості, множинності ІЧИНених ним злочинів, вчинення злочину у співучасті тощо.

Врахування обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, здійснюєть-> І судом відповідно до статей 66 та 67.

5. Суд має призначити особі покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та імчіередження нових злочинів. Таке покарання є результатом інтелектуальної діяльнос-11 ^ уду, в процесі якої він оцінює ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і

і авини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначенню судом особі необхідного і достатнього для її виправлення і попере-

ння нових злочинів покарання сприяють санкції норм КК, які за своєю конструк-мм ю є, як правило, альтернативними і відносно визначеними.

<>. Особливості призначення покарання неповнолітнім визначені в ст. 103.

Uikoh України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 p. (cm. 3). Постанова ПВС № 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами криміналь-покарання» (пункти 1, 2, 3).

Стаття 66. Обставини, які пом'якшують покарання

1. При призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визна­ються:

1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю
злочину;

2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної
шкоди;

3) вчинення злочину неповнолітнім;

4) вчинення злочину жінкою в стані вагітності;

5) вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших
обставин;

6) вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну,
службову чи іншу залежність;

7) вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, ви­
кликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ XI

(таття 66

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

8) вчинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;

Дата добавления: 2015-05-31